ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —тановленн¤ св≥тового ринку

—тановленн¤ св≥тового ринку

ѕлан.

1. ≈волюц≥¤ становленн¤ св≥тового ринку.

2. —в≥товий ринок ¤к економ≥чна категор≥¤.

3. ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ св≥тового ринку (19 Ц початок 20 стол≥тт¤).

≤снуЇ судженн¤, що становленн¤ св≥тового ринку пов'¤зане з ≥ндустр≥альною цив≥л≥зац≥Їю. “ак, звичайно, ми можемо говорити, що ц≥лий р¤д ¤вищ, ¤к≥ не мали про¤ву в попередн≥ епохи, утверджують себе на р≥вн≥ ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ. ¬ той же час ми говоримо про традиц≥йн≥ форми про¤ву ћ≈¬: спец≥ал≥зац≥¤, под≥л прац≥, торг≥вл¤, ¤к≥ створювали певн≥ ознаки св≥тового ринку задовго до ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ.

—в≥товий ринок проходить у своЇму розвитку ≥ становленн≥ к≥лька етап≥в (≥ лише завершальна частина цього процесу належить ≥ндустр≥альн≥й цив≥л≥зац≥њ). ¬ ≥сторичному план≥, св≥товий ринок, а точн≥ше його ознаки, виникаЇ за стародавн≥х час≥в. ћова йде про те, що саме в цю епоху м≥жнародна торг≥вл¤, торг≥вл¤ м≥ж цив≥л≥зац≥¤ми, набираЇ вигл¤д власне торг≥вл≥, тобто обм≥н, опосередкований грошовими в≥дносинами починаЇ переважати (хоча звичайно натуральний обм≥н залишаЇтьс¤, ¤к допом≥жний, додатковий тип господарських зв'¤зк≥в). јле особлив≥сть про¤ву св≥тового ринку в стародавн≥ часи пол¤гаЇ в тому, що в≥н носив внутр≥континентальний (локальний) характер: оск≥льки св≥товий ринок був обмежений певним континентом (јз≥йський ринок, ™вропейський ринок). ѕричому ц≥ локальн≥ ринки функц≥онували на р≥вн≥ самодостатност≥. «в'¤зки м≥ж цими локальними ринками, ¤к ознаки формуванн¤ св≥тового ринку носили еп≥зодичний характер. «а стародавн≥х час≥в головними суб'Їктами торг≥вл≥ на р≥вн≥ локального ринку виступали ‘≥н≥к≥¤, —тародавн≥й ™гипет, ≤нд≥¤, √рец≥¤, –им, територ≥њ —ередземномор'¤. «а соц≥ально-економ≥чною характеристикою св≥товий ринок за стародавн≥х час≥в був ремеслено-рабовласницьким.

«а феодального середньов≥чч¤, особливо в пер≥од п≥знього феодал≥зму, стародавн≥й св≥товий внутр≥континентальний ринок переростаЇ в м≥жконтинентальний. ƒосить активними стають торговельн≥ зв'¤зки м≥ж  итаЇм, ≤нд≥Їю, јрав≥йським п≥востровом, ѕ≥вн≥ччю јфрики. ÷≥ зв'¤зки про¤вл¤ютьс¤ через Ћевант≥йську торг≥влю у взаЇмов≥дносинах м≥ж «ах≥дною ™вропою ≥ —ходом.

Ќовим ≥ великим кроком до розвитку м≥жконтинентальноњ торг≥вл≥ стали ¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤ к≥нц¤ 15 Ц початку 16 стол≥тт¤:

1497 Ц 1498 рр. ѕодорож ¬аско да √ама Ц заверщилос¤ в≥дкритт¤м морського шл¤ху в≥д «ах≥дноњ ™вропи до ≤нд≥њ, в результат≥ чого на ¤к≥сно новому р≥вн≥ були об'Їдан≥ два рег≥ональн≥ ринки: «ах≥дноЇвропейський ≥ —х≥дний.

1492 ѕерша подорож  олумба до јмерики Ц завершилас¤ в≥дкритт¤м јмерики. ÷е спричинило до розвитку господарських ≥ торговельних зв'¤зк≥в м≥ж ™вропою ≥ јмериканськими континентами.

1519 Ц 1521 рр.  ругосв≥тнЇ плаванн¤ ћагеллана Ц призвело до об'Їднанн¤ вс≥х континентальних ≥ локальних ринк≥в в Їдину систему господарських ≥ торговельних зв'¤зк≥в.

ќтже, ¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤ стали вир≥шальним кроком до остаточного формуванн¤ св≥тового ринку.

«а соц≥ально-економ≥чною оц≥нкою св≥товий ринок епохи феодал≥зму визначавс¤ ¤к ремеслено-феодальний.

Ќа меж≥ аграрноњ та ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ на розвиток господарських ≥ торговельних зв'¤зк≥в впливають так≥ фактори ¤к:

виникненн¤ кап≥тал≥стичних (або кап≥тал≥зованих) п≥дприЇмств;

в≥докремленн¤ промисловост≥ в≥д землеробства;

спец≥ал≥зац≥¤ с≥льського господарства в р≥зних районах св≥ту на виробництво певних вид≥в товарноњ продукц≥њ. Ќаприклад, в Ћатинськ≥й јмериц≥ формуЇтьс¤ господарство, ¤ке грунтуЇтьс¤ на троп≥чному рослинництв≥, в јмериц≥ та јвстрал≥њ виникаЇ спец≥ал≥зац≥¤ на вирощуванн≥ цукровоњ тростини ≥ в≥дпов≥дно експорт≥ тростинового цукру;

диверсиф≥кац≥¤ промислового виробництва ≥ виникненн¤ на ц≥й основ≥ багатогалузевост≥.

ћи вже говорили, що в умовах 18 Ц 19 стол≥тт¤ формуванн¤ св≥тового ринку супроводжуЇтьс¤ виникненн¤м нових м≥жнародних ринк≥в (товарн≥ ринки, ринки кап≥тал≥в, прац≥[1]).

–озвиток св≥тового ринку ¤вл¤Їтьс¤ середовищем реал≥зац≥њ св≥товоњ торг≥вл≥ ≥ нагромадженн¤ великих кап≥тал≥в, причому, з одного боку це нагромадженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок рослих масштаб≥в м≥жнародноњ торг≥вл≥, з ≥ншого боку Ц за рахунок ≥снуванн¤ колон≥альноњ системи ≥ пр¤мого пограбуванн¤ розвиненими крањнами своњх колон≥й (закупка дешевоњ сировини тощо).

¬ир≥шальну роль в формуванн≥ св≥тового ринку ≥ св≥товоњ торг≥вл≥ в≥д≥граЇ м≥жнародний под≥л прац≥. « одного боку кожна крањна, у в≥дпов≥дност≥ ≥з м≥жнародним под≥лом прац≥ визначаЇ своЇ м≥сце в систем≥ св≥тогосподарських зв'¤зк≥в (тут про¤вл¤Їтьс¤ прагненн¤ розвинений крањн закр≥пити ≥ поширити власн≥ дос¤гнут≥ позиц≥њ, а також прагненн¤ колон≥й пос≥сти вищий р≥вень в м≥жнародному под≥л≥ прац≥). ѕо-друге, в межах м≥жнародного под≥лу прац≥ про¤вл¤Їтьс¤ диференц≥ац≥¤ виробництва м≥ж рег≥онами св≥ту за певними галуз¤ми.

¬ пер≥од 19- початку 20 стол≥тт¤ на формуванн¤ св≥тового ринку зд≥йснюЇ вплив процес виходу спец≥ал≥зац≥њ ≥ндустр≥ального (кап≥тал≥стичного) виробництва за меж≥ нац≥ональних економ≥к (≥нтернац≥онал≥зац≥¤ господарського житт¤). —вого завершенн¤ св≥товий ринок ≥ св≥това торг≥вл¤ набирають в результат≥ повного розвитку кап≥тал≥стичного машинного виробництва.

—в≥товий ринок ¤к економ≥чна категор≥¤.

—в≥товий ринок ¤к економ≥чна категор≥¤ характеризуЇтьс¤ з к≥лькох позиц≥й:

1) ѕо-перше, в≥н розгл¤даЇтьс¤ ¤к п≥дсистема св≥тового господарства[2] ≥з власною структурою ≥ законом≥рност¤ми розвитку.

2) ‘ункц≥онуванн¤ св≥тового ринку ¤к економ≥чноњ категор≥њ пов'¤зуЇтьс¤ з обм≥ном величезноњ маси товар≥в (п≥зн≥ше послуг) за межами нац≥ональних економ≥к (≥ в цьому також Ї про¤в ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарського житт¤).

3) ‘ункц≥онуванн¤ св≥тового ринку пов'¤зано з опосередкуванн¤м м≥жнародноњ торг≥вл≥ валютно-кредитним ≥ ф≥нансовим забезпеченн¤м в≥дпов≥дного р≥вн¤ (див. минулу лекц≥ю "ћ≥жнародна валютна система золотого стандарту").

≈тапи становленн¤ св≥тового ринку в межах ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ.

—в≥товий ринок на пер≥од становленн¤ ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ проходить стад≥ю п≥дготовки кап≥тал≥стичного виробництва (перех≥д в≥д мануфактури до фабрично-заводського виробництва), стад≥ю машинного виробництва на р≥вн≥ окремих п≥дприЇмств, стад≥ю ≥ндустр≥ального виробництва на корпоративному р≥вн≥.

’арактерн≥ риси становленн¤ становленн¤ св≥тового ринку в межах ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ.

1) ¬ пер≥од 18 Ц початок 20 стол≥тт¤ св≥товий ринок детерм≥нований товарною природою ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ. ћова йде про те, що економ≥чн≥ ≥ торговельн≥ зв'¤зки м≥ж кранами зд≥йснюютьс¤ на принципах виг≥дност≥, прибутковост≥, а ц≥ принципи в свою чергу обумовлювалис¤ нац≥ональними економ≥чними ≥нтересами крањн св≥ту. ”твердившись в зазначений пер≥од, дана характеристика залишаЇтьс¤ за св≥товим ринком ≥ на сьогодн≥.

2) —в≥товий ринок 19 Ц 20 стол≥тт¤ характеризуЇтьс¤ переважно анарх≥Їю виробництва ≥ конкуренц≥њ. «а таких умов планов≥сть ≥ збалансован≥сть були характерними дл¤ окремих п≥дприЇмств. Ќа державному ≥ м≥жнародному р≥вн≥ виробництво ≥ торг≥вл≥ "пливли на хвил¤х стих≥њ ≥ анарх≥њ". ≤нститути, а також структури, за допомогою ¤ких можна було б регулювати так≥ в≥дносини на державному та м≥ждержавному р≥вн≥, з'¤вл¤ютьс¤ значно п≥зн≥ше (в п≥сл¤воЇнний пер≥од).

3) ƒо св≥товоњ торг≥вл≥ залучаютьс¤ крањни з р≥зним розвитком нац≥ональних економ≥к.

—в≥товий ринок, ¤к ≥ св≥тове господарство в ц≥лому, пер≥одично переживаЇ кризов≥ ¤вища, причому на початку 20-го стол≥тт¤ ц≥ потр¤с≥нн¤ стають значно глибшими (пов'¤зан≥ з ≤ св≥товою в≥йною 1914-1918 рр., ¬елика ƒепрес≥¤ 1929-1933 рр.)

[1] ƒив. минулу лекц≥ю.

[2] —в≥тове господарство складаЇтьс¤ ≥з 2-х п≥дсистем: св≥тового ринку ≥ св≥товоњ економ≥ки.

1

Ќазва: —тановленн¤ св≥тового ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1018 прочитано)