ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —утн≥сть ≥ особлив≥сть м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ

—утн≥сть ≥ особлив≥сть м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ

ѕлан.

1.ћ≥жнародна ≥нтеграц≥¤ ¤к вищий р≥вень розвитку ћ≈¬.

2.‘актори м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ.

3.‘орми та етапи м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ.

Ћ≥тература:

≤.ћ.Ўкола ¬.ћ. озменкоУћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини У„ерн≥вц≥ У–утаФ 1996 ст.187-195.

¬.¬. озик Ћ.ј.ѕанковаУ—в≥тове господарство та м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниФ ст. 63-73.

ќ.¬. √аврилюк ј.ѕ. –ум¤нцев У≈коном≥чна ≥нтеграц≥¤ в сучасному св≥т≥Ф  ињв 1995.

1.ћ≥жнародна ≥нтеграц≥¤ ¤к вищий р≥вень розвитку ћ≈¬.

–озвиток продуктивних сил крањн неминуче веде њх до виходу на зовн≥шний ринок, до зростанн¤ м≥жнародних звФ¤зк≥в ≥ взаЇмопереплатенн¤ нац≥ональних економ≥к, спри¤Ї ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарського житт¤.

“енденц≥њ:

≤. √лобал≥зац≥¤ св≥товоњ економ≥ки - розвиток ћ≈ќ, п≥д впливом спец≥ал≥зац≥њ ≥ под≥лу прац≥, приводить до глобал≥зац≥њ.ќсновн≥ риси глобал≥зац≥њ:

- зм≥нюЇтьс¤ форма виробництва, вона переходить у м≥жнародну форму в

вид≥ “Ќ ;

- зм≥на зм≥сту виробництва ≥ обм≥ну п≥д впливом спец≥ал≥зац≥њ, тобто ор≥Їнтац≥¤ нац≥ональноњ економ≥ки на м≥жнародн≥ стандарти;

- принципов≥ зм≥ни в господарському житт≥

- м≥жнародн≥ центри керуванн¤, —ѕ, м≥жнародн≥ системи ≥нформац≥њ, система м≥жнародних стандарт≥в (√ј““, ћ¬‘, органи ќќЌ ≥ т.д.).

≤≤.–ег≥онал≥зац≥¤ - ≥сторично сформована рег≥ональна сп≥льн≥сть з Їдиними

економ≥ко-географ≥чними, культурними ≥ т.д. под≥бност¤ми.

≤нтеграц≥¤ - це особливий етап у процес≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ господарського житт¤, що веде до створенн¤ новоњ ¤кост≥ - ц≥л≥сност≥ в≥дособленого господарського комплексу дек≥лькох держав(однор≥дний господарський механ≥зм).

ќзнаки ≥нтеграц≥њ:

взаЇмопроникненн¤ ≥ переплетенн¤ нац≥ональних виробничих процес≥в;

на ц≥й основ≥ в≥дбуваютьс¤ глибок≥ структурн≥ зм≥ни в економ≥ц≥ крањн-учасниць;

необх≥дн≥сть ≥ ц≥леспр¤моване регулюванн¤ ≥нтеграц≥йних процес≥в; виникненн¤ м≥ждержавних (наднац≥ональних чи наддержавних) структур (≥нституц≥ональн≥ структури).

”мови ≥нтеграц≥њ:

- розвита ≥нфраструктура;

- на¤вн≥сть пол≥тичних р≥шень ур¤ду (створенн¤ умов дл¤

≥нтеграц≥њ - пол≥тична й економ≥чна база);

–≥вн≥ ≥нтеграц≥њ:

макроеконом≥чний (державний р≥вень);

м≥кроеконом≥чний (м≥жф≥рменний - “Ќ ).

 рањни, що розвиваютьс¤, створюють ≥нтеграц≥йн≥ угрупованн¤ дл¤ подоланн¤ проблем ≥ндустр≥ал≥зац≥њ.„исло угруповань у крањнах, що розвиваютьс¤, складаЇ приблизно в≥д 35 до 40. ѕрикладом може служити ћ≈– ќ—”– (1991 р≥к - јсунсьонскоа угода) до складу ¤кого вход¤ть јргентина, Ѕразил≥¤, ѕарагвай ≥ ”ругвай. ÷≥л¤ми угрупованн¤ Ї - зниженн¤ бюджетного деф≥циту, подоланн¤ кризи.

ѕерешкоди на шл¤ху ≥нтеграц≥њ крањн, що розвиваютьс¤:

1. рањни, що ≥нтегруютьс¤, слабко доповнюють економ≥ки один одного, що стримуЇ процес ≥нтеграц≥њ;

2.«в≥дси випливаЇ, що необх≥дн≥ структурн≥ зм≥ни;

3.Ќе розвинута ≥нфраструктура;

4.–озходженн¤ р≥вн≥в ≥ потенц≥ал≥в розвитку;

5.ѕол≥тична нестаб≥льн≥сть.

ћ≥жнародна ≥нтеграц≥¤ Ц це обФЇктивний процес зближенн¤ крањн св≥ту та њхн≥х субФЇкт≥в у вс≥х сферах людського житт¤ на основ≥ сп≥льност≥ загальнолюдських ≥нтерес≥в. ћ≥жнародна ≥нтеграц≥¤ включаЇ м≥жнародну економ≥чну, пол≥тичну, культурну ≥нтеграц≥ю.

ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ Ц характеризуЇтьс¤ взаЇмним сплет≥нн¤м економ≥к р≥зних крањн, проведенн¤м узгодженоњ державноњ пол≥тики ¤к у взаЇмних економ≥чних в≥дносинах, так ≥ у в≥дносинах з трет≥ми крањнами.

ћ≥жнародна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ означаЇ: сп≥вроб≥тництво м≥ж нац≥ональними господарствами р≥зних крањн, л≥кв≥дац≥Їю барФЇр≥в у торг≥вл≥ м≥ж крањнами, зближенн¤ ринк≥в кожноњ з крањн з метою створенн¤ Їдиного сп≥льного ринку.

2.‘актори розвитку м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ:

1.ѕоглибленн¤ ћѕѕ.

2.—оц≥ально-економ≥чна однор≥дн≥сть нац≥ональних п≥дприЇмств.

3.–озаиток Ќ“ѕ.

4.Ѕлизьк≥ р≥вн≥ економ≥чного розвитку груп крањн.

5.“≥сне переплет≥нн¤ нац≥ональних економ≥кна м≥крор≥вн≥.

6.“ривалий пер≥од сп≥вроб≥тництва.

7.—п≥льн≥ кордони ≥ умови розвитку.

8.–озвиток комун≥кац≥йних можливостей.

9.—п≥льн≥сть культурних та ≥сторичних традиц≥й.

10.÷≥леспр¤мована д≥¤льн≥сть державних орган≥в та парт≥й крањн щодо ≥нтеграц≥йних процес≥в.

11.ќбФЇктивна необх≥дн≥сть сп≥льного вир≥шенн¤ глобальних проблем людства.

√оловн≥ учасники ≥ орган≥затори

≥нтеграц≥йного процесу:

1.ƒержави. 3.ѕарт≥њ.

2.“Ќ . 4.√ромадськ≥ орган≥зац≥њ.

3.‘орми та етапи м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ.

” своЇму розвитку м≥жнародна ≥нтеграц≥¤ проходить р¤д етап≥в, кожен з ¤ких передбачаЇ б≥льш широку ≥нтеграц≥ю ≥ маЇ своњ особливост≥.

«она в≥льноњ торг≥вл≥ Ц це п≥льгова зона рег≥онального типу, у межах ¤коњ п≥дтримуЇтьс¤ в≥льна в≥д митних ≥ к≥льк≥сних обмежень м≥жнародна торг≥вл¤ крањн-учасниць.(«она в≥льноњ торг≥вл≥ промисловими товарами в ™вроп≥).

ћитний союз Ц це сп≥льна митна територ≥¤ крањн з повною л≥кв≥дац≥Їю мит у взаЇмних в≥дносинах ≥ з Їдиним митним тарифом по в≥дношенню до ≥нших крањн.

ћетою митного союзу Ї: полегшити взаЇмну торг≥влю крањн-учасниць, ≥ втой же час, не створювати додаткових перешкод у торг≥вл≥ з трет≥ми крањнами.

—п≥льний ринок Ц це обФЇднанн¤ нац≥ональних ринк≥в дек≥лькох крањн в Їдиний великий ринок з в≥льним перем≥щенн¤м в його межах кап≥тал≥в, товар≥в, послуг ≥ робочоњ сили.” процес≥ вир≥шенн¤ знаход¤тьс¤ так≥ питанн¤, ¤к: повне узгодженн¤ економ≥чноњ пол≥тики ≥ т.д., вир≥внюванн¤ економ≥чних показник≥в.

≈коном≥чний союз Ц це обФЇднанн¤ нац≥ональних економ≥к дек≥лькох крањн на основ≥ митного союзу, сп≥льного ринку, ун≥ф≥кац≥њ ф≥нансових систем ≥ проведенн¤ сп≥льноњ валютноњ пол≥тики.

1≈коном≥чний союз - виникаЇ на етап≥ високого економ≥чного розвитку. ѕроводитьс¤ погоджена (чи нав≥ть Їдина) економ≥чна пол≥тика ≥ на ц≥й основ≥ йде зн¤тт¤ вс≥х перешкод. —творюютьс¤ м≥ждержавн≥ (наддержавн≥) органи. …дуть велик≥ економ≥чн≥ перетворенн¤ у вс≥х крањнах-учасниц¤х.

2. ¬алютний союз - форма економ≥чного союзу й одночасно велика

складова економ≥чного союзу. ’арактерними рисами валютного союзу Ї:

- погоджене (сп≥льне) плаванн¤ нац≥ональних валют;

- установленн¤ за згодою ф≥ксованих валютних курс≥в, що ц≥леспр¤мовано п≥дтримуютьс¤ ÷ентробанками крањн-учасниць;

- створенн¤ Їдиноњ рег≥ональноњ валюти;

формуванн¤ Їдиного рег≥онального банку, що Ї ем≥с≥йним центром ц≥Їњ м≥жнародноњ валютноњ одиниц≥.

5. ѕовна економ≥чна ≥нтеграц≥¤ - Їдина економ≥чна пол≥тика ≥, ¤к насл≥док, ун≥ф≥кац≥¤ законодавчоњ бази.”мови:

- загальна податкова система;

- на¤вн≥сть Їдиних стандарт≥в;

- Їдине трудове законодавство;

ѕол≥тичний союз Ц це обФЇднанн¤ крањн на основ≥ укладанн¤ сп≥льного договору з метою проведенн¤ сп≥льноњ пол≥тики у вс≥х сферах сусп≥льного житт¤.

÷≥л≥ ≥ значенн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ:

1.ƒос¤гненн¤ найб≥льш високоњ ефективност≥ виробництва.

2.ћожлив≥сть регулюванн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в на рег≥ональному р≥вн≥.

3.Ќасиченн¤ ринку товарами.

4.«абезпеченн¤ економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ консол≥дац≥њ та м≥жнародноњ воЇнноњ безпеки.

Ќасл≥дки й ефективн≥сть м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ

дл¤ економ≥чного розвитку крањн-учасниць.

ѕереваги:

«б≥льшенн¤ розм≥р≥в ринку - ефект в≥д масштаб≥в виробництва (дл¤ крањн

с малою Їмн≥стю нац≥онального ринку), на ц≥й основ≥ необх≥дн≥сть визначенн¤ оптимального розм≥ру п≥дприЇмства.

«ростаЇ конкуренц≥¤ м≥ж крањнами.

«абезпеченн¤ кращих умов торг≥вл≥.

–озширенн¤ торг≥вл≥ паралельно з пол≥пшенн¤м ≥нфраструктури.

ѕоширенн¤ передовоњ технолог≥њ.

Ќегативн≥ насл≥дки:

ƒл¤ б≥льш в≥дсталих крањн це приводить до в≥дтоку ресурс≥в (фактор≥в

виробництва), йде перерозпод≥л на користь б≥льш сильних партнер≥в.

ќл≥гопольна змова м≥ж “Ќ  крањн-учасниць, що приводить до п≥двищенн¤ ц≥н.

≈фект утрат в≥д зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва при дуже сильноњ

концентрац≥њ.

ќзнаки ≥нтеграц≥њ:

- усуненн¤ обмежень

- взаЇмопроникненн¤ виробничих систем

- узгодженн¤ законодавств ≥ стандарт≥в

- м≥ждержавн≥ (наднац≥ональн≥) органи

- Їдина валюта

- ≥нфраструктура

- Їдина зовн≥шньоторговельна пол≥тика

- узгодженн¤ внутр≥шньоњ пол≥тики (економ, соц≥альноњ ≥ т.д)

1

Ќазва: —утн≥сть ≥ особлив≥сть м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1434 прочитано)