ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —утн≥сть ≥ форми м≥жнародного б≥знесу
—утн≥сть ≥ форми м≥жнародного б≥знесу
ѕлан. 1.—уть м≥жнародного б≥знесу. 2.—п≥льне п≥дприЇмництво. 3.“ранснац≥ональний б≥знес. 4.¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони. Ћ≥тература: ≤.ћ.Ўкола ¬.ћ. озменкоУћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини У„ерн≥вц≥ У–утаФ 1996 ст.176-180. ј.≤. ред≥сов У”правл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стюФ ињв 1998 ст.102-125 ƒ.√. ЋукФ¤ненко У—п≥льн≥ п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф ињв 1995. 1.—уть м≥жнародного б≥знесу. ћ≥жнародний б≥знес Ц це частина загальноњ системи ћ≈¬, що в≥дпов≥даЇ стосункам, повФ¤заним з д≥ловою д≥¤льн≥стю промислового, комерц≥йного, валютно-ф≥нансового, перев≥зного тип≥в. ожна форма ћ≈¬ в≥дображена в м≥жнародноиу б≥знес≥, ≥ виход¤чи з них можна говогрити про так≥ види м≥жнародного б≥знесу, ¤к валютний, промисловий, ф≥нансово-кредитний, торговий, аграрний,- кожен з ¤ких, маЇ своњ п≥двиди. Ќайпоказов≥шим про¤вом м≥жнародного б≥знесу Ї сп≥льне п≥дприЇмництво та транснац≥ональний б≥знес. 2.—п≥льне п≥дприЇмництво. —п≥льне п≥дприЇмництво Ц це д≥¤льн≥сть в ¤к≥й бере участь сп≥льний кап≥тал, що утворивс¤ з пайових внеск≥в партнер≥в двох, або б≥льше крањн, котр≥ сп≥льно зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть, керуючи створеним сп≥льним п≥дприЇмством ≥ розпод≥л¤ючи м≥ж собою отриман≥ прибутки пропорц≥йно до вкладених кап≥тал≥в. ласиф≥кують —ѕ за такими ознаками: 1.ѕринадлежн≥сть учасник≥в(промислово розвинут≥; що розвиваютьс¤; субФЇкти крањн з перех≥дною економ≥кою). 2.—труктура партнер≥в(приватн≥, державн≥, зм≥шан≥). 3.ƒол¤ участ≥ партнер≥в у кап≥тал≥ —ѕ(¤ка процентна дол¤ м≥сцевого чи ≥ноземного партнера в —ѕ). 4.¬ид д≥¤льност≥ —ѕ. ‘актори,що стримують розвиток сп≥льного п≥дприЇмництва: загальна нестаб≥льн≥сть економ≥чного та соц≥ального становища крањни. низький р≥вень ринковоњ ≥нфраструктури. неконвертован≥сть нац≥ональноњ валюти. недосконал≥сть законодавства. 3.“ранснац≥ональний б≥знес. “ранснац≥ональна компан≥¤(“Ќ ) Ц це компан≥¤, головне п≥дприЇмство ≥ власник ¤коњ знаходитьс¤ в одн≥й крањн≥, а ф≥л≥њ чи доч≥рн≥ компан≥њ знаход¤тьс¤, ¤к в ц≥й же крањн≥, так обовФ¤зково ≥ в ≥нших крањнах. ћультинац≥ональна компан≥¤(ћЌ ) Ц це компан≥¤, ¤ка ¤вл¤Ї собою кооперативне обФЇднанн¤ невеликоњ к≥лькост≥(2-3) головних п≥дприЇмств дек≥лькох крањн ≥ широку мережу ф≥л≥й чи доч≥рних компан≥й цих п≥дприЇмств, що функц≥онують в р≥зних крањнах св≥ту. ќсновн≥ риси “Ќ : 1.¬олод≥нн¤ величезними матер≥альним ≥ ф≥нансовим потенц≥алом. 2.“Ќ Ї нос≥¤ми передових дос¤гнень в галуз≥ науки та техн≥ки. 3.≤нтернац≥ональн≥ у сфер≥ функц≥онуванн¤ та застосуванн¤ кап≥талу. ¬ажливу роль “Ќ в≥д≥грають в розвитку економ≥к крањн, що розвиваютьс¤. ѕри цьому “Ќ розвивають промислов≥сть цих крањн, надають доступ до своњх ф≥нансових ресурс≥в ≥ технолог≥й, п≥дготовку спец≥ал≥ст≥в, а також спри¤ють просуванню нац≥ональноњ продукц≥њ крањн, що розвивають на зовн≥шн≥й ринок. јле з ≥ншого боку, ц≥ крањни стають сировинним придатком “Ќ , сюда вивозитьс¤ еколог≥чно шк≥дливе виробництво, що змушуЇ зд≥йснювати з боку цих держав р≥зноман≥тн≥ форми контролю за д≥¤льн≥стю “Ќ . 4.¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони. Ќа шл¤ху розвитку м≥жнародного б≥знесу Ї багато перепон, одн≥Їю з ¤ких Ї на¤вн≥сть митних барФЇр≥в на кордонах м≥ж державами. Ќа противагу домитних барФЇр≥в останн≥м часом зазнаЇ бурхливого розвитку процес створенн¤ в≥льних економ≥чних зон. ¬≥льна економ≥чна зона Ц це частина територ≥њ, вид≥леноњ ≥з загальних митних кордон≥в держави, ¤ка маЇ повну самост≥йн≥сть у вир≥шенн≥ господарських питань, особливий режим управл≥нн¤ ≥ преференц≥йн≥ умови економ≥чноњ д≥¤льност≥ дл¤ ≥ноземних ≥ нац≥ональних субФЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. √остра необх≥дн≥сть створенн¤ ¬≈« в ”крањн≥ обумовлена кризовою ситуац≥Їю в б≥льшост≥ сфер народного господарства та переходом до в≥дкритоњ ринковоњ економ≥ки. ¬их≥д з кризовоњ ситуац≥њ окрем≥ рег≥они вбачають в розширен≥ њх економ≥чноњ самост≥йност≥ та кращому використанню особливостей ≥ своЇр≥дност≥ своњх територ≥й. ¬≥дчули рег≥они ≥ ефект пр¤мих зовн≥шньоеконом≥чних звФ¤зк≥в, розширенн¤ прикордонноњ торг≥вл≥ та залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. јле зб≥льшувати долю ≥нвестиц≥й ≥ноземн≥ партнери зг≥дн≥ лише за певних гарант≥й з боку держави. ¬рахувати ≥нтереси ≥ноземних ≥нвестор≥в на даному етап≥ можна лише в умовах ¬≈«. √оловн≥ ц≥л≥ створенн¤ ¬≈«: 1.ѕрацювати на внутр≥шн≥й ринок крањни, спри¤ючи насиченню його передовою технолог≥Їю та високо¤к≥сними товарами. 2.—лужити дл¤ крањни центрами освоЇнн¤ та поширенн¤ заруб≥жного управл≥нського досв≥ду, пол≥гоном дл¤ перев≥рки нових форм господарюванн¤. 3.–озвиток експортних виробництв. 4.ћодерн≥зац≥¤ окремих галузей економ≥ки крањни. 5.–озвиток економ≥чно в≥дсталих рег≥он≥в крањни. 6.–озвиток ринковоњ ≥нфраструктури. 7.—при¤нн¤ розвитку туристичного б≥знесу. 8.«алученн¤ ≥ноземного кап≥талу в крањну. ƒл¤ дос¤гненн¤ цих ц≥лей держава, при створен≥ ¬≈«,спец≥ально йде на обмеженн¤ державного регулюванн¤ економ≥ки на певн≥й частин≥ своЇњ територ≥њ. ¬ своЇму життЇвому цикл≥ ¬≈« проход¤ть 4 фази: –озвиток Ц зростаЇ приплив ≥ноземного кап≥талу та зб≥льшуЇтьс¤ експорт виробленоњ в зон≥ продукц≥њ, виробництво стаЇ високоефективним. «р≥л≥сть Ц приплив ≥ноземних ≥нвестиц≥й стаб≥л≥зуЇтьс¤, експорт продукц≥њ зростаЇ. —пад Ц приплив ≥ноземних ≥евестиц≥й падаЇ, ≥ноземних ≥нвестор≥в витискають м≥сцев≥ ф≥рми, виробнич≥ потужност≥ викупл¤ють нац≥ональн≥ компан≥њ. «она трансформуЇтьс¤. ” крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою функц≥онують багато вид≥в ¬≈«, кожен з ¤ких маЇ своњ особливост≥ та граЇ свою роль в економ≥ц≥ крањни. ћитна зона Ц це територ≥¤ на ¤к≥й збер≥гаютьс¤, сортуютьс¤, обробл¤ютьс¤ ≥ комплектуютьс¤ ≥ноземн≥ ≥ в≥тчизн¤н≥ товари, а також транзитн≥ вантаж≥. Ќаприклад: аеропорт Ўеннон (≤рланд≥¤). “ехнопарки, технопол≥си Ц це м≥ста чи з п≥двищеною концентрац≥Їю високотехнолог≥чних п≥дприЇмств, розташованих поблизу великих наукових заклад≥в, що готують дл¤ технопол≥са науков≥ та ≥нженерн≥ кадри; та житлова забудова з в≥дпов≥дною сучасною виробничою та соц≥альною ≥нфраструктурою. Ќаприклад: ремн≥Їва ƒолина(—тендфордський ун≥верситет) штат ал≥форн≥¤, досл≥дницький парк У“рикутникФ у ѕ≥вн≥чн≥й арол≥н≥, програма У“ехнопол≥сФ у япон≥њ. ќффшорн≥ зони(ќ«) чи Ђподатков≥ гаван≥ї, ¤к њх ≥нод≥ називають,стали орган≥зовуватис¤ в 70-≥ рр. ќ« залучають кл≥Їнт≥в спри¤тливим валютно-ф≥нансовим режимом, високим р≥внем банк≥вськоњ ≥ комерц≥йний таЇмниц≥, ло¤льн≥стю державного регулюванн¤. Ќайб≥льше поширенн¤ вони одержали в крањнах Ѕританськоњ сп≥вдружност≥. ” св≥т≥ нараховуЇтьс¤ б≥л¤ трьох дес¤тк≥в ст≥йких ≥ комплексних центр≥в оффшорной д≥¤льност≥. ƒо числа крањн, де вже давно функц≥онують оффшорн≥ компан≥њ, в≥днос¤тьс¤ ѕанама, Ќорманск≥ острови,≤рланд≥¤, Ўвейцар≥¤, ≥ ≥н. ¬ останнЇ дес¤тил≥тт¤ ќ« з'¤вилис¤ в ≤зрањл≥, ћальт≥, ћалайз≥њ. ѕромислов≥, торгов≥ ≥ банк≥вськ≥ компан≥њ в ќ« або взагал≥ не п≥дл¤гають оподатковуванню (≤рланд≥¤, Ћ≥бер≥¤), або обкладаютьс¤ невеликим паушальним податком. ѕ≥льговий режим в ќ« визначаЇтьс¤ також в≥дсутн≥стю валютних обмежень, в≥льним вивозом прибутк≥в, низьким р≥внем кап≥талу, в≥дсутн≥стю митних тариф≥в ≥ збор≥в дл¤ ≥ноземного ≥нвестора, екстеритор≥альн≥стю й ≥н.ƒл¤ крањн, що орган≥зують ќ«, вигода складаЇтьс¤у залученн≥ додаткових ≥ноземних ≥нвестиц≥й, зб≥льшенн≥ доход≥в, створенн≥ додаткових робочих м≥сць, що, у ц≥лому,спри¤Ї розвитку нац≥ональноњ економ≥ки. ќффшорний б≥знес концентруЇтьс¤, ¤к правило в банк≥вськ≥й, страхов≥й справ≥, морському судноплавств≥, операц≥¤х з нерухом≥стю в трастовой д≥¤льност≥, у вс≥х видах експортно-≥мпортних операц≥й у консалтингу. ƒ≥¤льн≥сть ќ« фах≥вц¤ми оц≥нюЇтьс¤ дуже неоднозначно. Ѕагато сход¤тьс¤ в думц≥ , що оффшорные центри найчаст≥ше Ї м≥сцем в≥дмиванн¤ Ђбрудних грошейї ≥ р≥зного роду банк≥вських афер. Ѕагато украњнських п≥дприЇмц≥в створюють офшшор≥ компан≥њ в названих ќ«, ховаючи доход у тверд≥й валют≥ на офшшорных рахунках.Ѕоротис¤ з цим можна т≥льки шл¤хом створенн¤ п≥льгового режиму ≥нвестуванн¤ ≥ збереженн¤ валюти в ”крањн≥. ” противному раз≥, у умовах л≥беризац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в валюта в ус≥ б≥льш зростаючих обФЇмах буде вит≥кати за границю. ¬≥льн≥ порти Ц створюютьс¤ при портах та аеропортах, на ввезений товар не сплачуЇтьс¤ мито до того часу поки в≥н знаходитьс¤ на склад≥, а сплачуЇтьс¤ п≥сл¤ його реал≥зац≥њ. Ќаприклад: порт √амбург(‘–Ќ). ≈кспортно та ≥мпортно промислов≥ зони Ц ор≥Їнтован≥ на зовн≥шню та внутр≥шню торг≥влю ≥ покликан≥ забезпечити крањну деф≥цитними товарами, а м≥сцев≥ п≥дприЇмства передовою технолог≥Їю. Ќаприклад:зона ћанус(Ѕразил≥¤) «она ћонтего-Ѕей, ямайка. омплексн≥ зони Ц ¤к правило, велик≥ за територ≥Їю ≥ м≥ст¤ть у соб≥ ознаки р≥зних тип≥в ¬≈«. як св≥дчить св≥това практика найеф≥ктивнишими Ї зони-острови, наприклад: Ўр≥-Ћанка, ћаврик≥й, ’айнань. √еограф≥чна ≥зольован≥сть под≥бних зон над≥йно захищаЇ њх, особливо на початков≥й стад≥њ розвитку, ≥ тим самим п≥двищуЇ шанс виживанн¤ цих Уостр≥вц≥в податкового раюФ у суворому економ≥чному простор≥.
| 1 |
Ќазва: —утн≥сть ≥ форми м≥жнародного б≥знесу ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1511 прочитано) |