ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —утн≥сть та форми про¤ву ћ≈¬

—утн≥сть та форми про¤ву ћ≈¬

ѕлан.

1. ўо вивчаЇ курс "≤стор≥¤ ћ≈¬".

2. “еоретичн≥ засади курсу.

3. ‘ормац≥йний та цив≥л≥зац≥йний п≥дходи до вивченн¤ ≤стор≥њ ћ≈¬.

4. ќсновн≥ категор≥њ ≥ пон¤тт¤ курсу.

ўо вивчаЇ курс "≤стор≥¤ ћ≈¬". ‘ормац≥йний та цив≥л≥зац≥йний п≥дходи

≤стор≥¤ ћ≈¬ даЇ у¤вленн¤ про так≥ етапи њх розвитку:

1) до≥сторичн≥ часи;

2) часи стародавн≥х цив≥л≥зац≥й;

3) епоха феодального середньов≥чч¤;

4) пер≥од кап≥тал≥стичних в≥дносин.

¬ ц≥лому, предметом вивченн¤ курсу "≤стор≥¤ ћ≈¬" Ї розгл¤д њх в процес≥ ≥сторичного виникненн¤, становленн¤ ≥ розвитку в≥д до≥сторичних час≥в до наших дн≥в, тобто ми вивчаЇмо ћ≈¬ в процес≥ њх еволюц≥йного становленн¤, розвитку до сучасного р≥вн¤.

≤стор≥¤ ћ≈¬ вивчаЇтьс¤ через призму р≥зних п≥дход≥в вчених, р≥зних п≥дход≥в науки ≥ науковц≥в до розвитку людського сусп≥льства. ќдним ≥з таких п≥дход≥в Ї формац≥йний анал≥з розвитку людського сусп≥льства. —вого часу цей п≥дх≥д (принцип формац≥йного анал≥зу) було запропоновано класиками марксизму. ¬≥н пол¤гаЇ у вивченн≥ ≥стор≥њ через етапи: в≥д перв≥сно-общинного ладу (1) через рабовласництво (2), феодал≥зм (3), кап≥тал≥зм (4) до комун≥зму[1](5).

 онцепц≥¤ формац≥йного п≥дходу грунтуЇтьс¤ на принципах класовоњ боротьби, соц≥альноњ революц≥њ ≥ диктатури пролетар≥ату. Ќайб≥льш повно ≥ глибоко ц≥ принципи викладен≥ в робот≥  .ћаркса "ћан≥фест комун≥стичноњ парт≥њ".

ƒругим п≥дходом до вивченн¤ ≥ досл≥дженн¤ людського сусп≥льства Ї ц≥в≥л≥зац≥йний. ” в≥дпов≥дност≥ з цим п≥дходом ≥стор≥¤ людства розгл¤даЇтьс¤ через призму трьох цив≥л≥зац≥й:

1) аграрна;

2) ≥ндустр≥альна;

3) пост≥ндустр≥альна.

“акий п≥дх≥д було запропоновано в 70-т≥ роки американським пол≥тологом ≥ публ≥цистом “оффлером. “ак≥ цив≥л≥зац≥њ в≥н назвав трьома хвил¤ми в розвитку людського сусп≥льства. ¬ своњй в≥дом≥й книз≥ "‘утурошок"[2] в≥н показав кризу ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ, шоковий елемент Ц зворотн¤ сторона техн≥чного прогресу ≥ ≥ндустр≥ального розвитку людського сусп≥льства, сп≥вставивши позитивн≥ ≥ негативн≥ сторони, що про¤вл¤ютьс¤ в проблемах використанн¤ сили атомноњ реакц≥њ, корисних копалин.

јграрна цив≥л≥зац≥¤ сформувалас¤ ≥ розвивалас¤ ≥з 7-6 тис¤чол≥тт¤ до н.е. ≥ тривала до 15-16 стол≥тт¤ н.е. ѕот≥м завд¤ки ≥ндустр≥альному перевороту виникла ≥ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤, що про≥снувала до к≥нц¤ першоњ половини 20-го стол≥тт¤. «араз людство, представлене окремими державами поступово входить в меж≥ пост≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ.

≤ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤, особливо що стосуЇтьс¤ розвитку економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж державами, пов'¤зуЇтьс¤ з погл¤дами ј.—м≥та, ƒ.–≥кардо,  .ћаркса (будував свою теор≥ю на критиц≥ своњх попередник≥в). ѕ≥зн≥ше ≥ндустр≥альну епоху досл≥джували ц≥лий р¤д вчених в кожн≥й крањн≥.

ўо ж до пост≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ, то в њњ анал≥з ≥ теоретичне обгрунтуванн¤ внесли вклад переважно вчен≥ зах≥дноњ формац≥њ (оск≥льки рад¤нська наука базувалас¤ на формац≥йному п≥дход≥): ƒ.Ѕелл, √. ан, «.Ѕжез≥нський.

¬важаЇтьс¤, що њњ розвиток пов'¤заний ≥з сферою послуг ≥ ≥нтелектуальною працею, на в≥дм≥ну в≥д прац≥ ф≥зичноњ. ¬ своњх роботах “оффлер зазначав, що роб≥тник пост≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ буде кор≥нним образом в≥др≥зн¤тис¤ в≥д роб≥тника ф≥зичноњ прац≥ (роб≥тника ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ, створеноњ ћарксом).

ѕост≥ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤ пов'¤зуЇтьс¤ з новим зм≥стом розвитку сфери послуг ≥ цей новий зм≥ст пол¤гаЇ в тому, що сусп≥льство здатне буде задовольн¤ти ≥ндив≥дуальн≥ потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства —Ўј, в ¤кому велика к≥льк≥сть галузь переор≥ЇнтовуЇтьс¤ на наданн¤ ≥ндив≥дуальних потреб).

ќсновн≥ категор≥њ ≥ пон¤тт¤ курсу.

„ерез систему пон¤ть ≥ категор≥й курсу ћ≈¬ визначаЇтьс¤ зм≥ст самих м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. „ерез пон¤тт¤ ≥ категор≥њ визначаютьс¤ форми про¤ву ћ≈¬, суб'Їкти системи св≥тогосподарських зв'¤зк≥в, характер в≥дносин м≥ж суб'Їктами ћ≈¬.

—учасна економ≥чна наука вид≥л¤Ї наступн≥ форми про¤ву ћ≈¬: м≥жнародний под≥л прац≥ (1), м≥жнародна торг≥вл¤(2), м≥жнародн≥ валютно-кредитн≥ (3) та ф≥нансов≥ в≥дносини (4), рух фактор≥в виробництва[3] (5), м≥жнародна ≥нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть (6), м≥жнародн≥ науково-техн≥чн≥ зв'¤зки (7).

ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в, що беруть в них участь:

1) √оловним суб'Їктом ћ≈¬ ¤вл¤Їтьс¤ держава.

2) Ќа другий план виход¤ть ≥нтеграц≥йн≥ об'Їднанн¤ держав.

3) Ќа третьому м≥сц≥ Ц м≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ.

4) “ранснац≥ональн≥ корпорац≥њ ≥ транснац≥ональн≥ банки.

[1] ћарксом було запропоновано дв≥ фази комун≥зму: соц≥ал≥зм ≥ власне комун≥зм. ѕ≥зн≥ше рад¤нськ≥ вчен≥ м≥ж соц≥ал≥змом ≥ комун≥змом додали фазу "розвинутого соц≥ал≥зму".

[2] "Ўок в≥д майбутнього".

[3] –обоча сила, кап≥тал, технолог≥њ

1

Ќазва: —утн≥сть та форми про¤ву ћ≈¬
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (817 прочитано)