ћ≥жнародн≥ в≥дносини > “оварно-географ≥чна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥

“оварно-географ≥чна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥

“оварна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни.

¬ експорт≥ ”крањни у 1996 роц≥ на товари в матер≥альн≥й форм≥ припадаЇ 76% (14,1 млрд. дол.), а на товари в нематер≥альн≥й форм≥ Ц послуги 24% (4,5 млрд. дол.) у 1998 р. в≥дпов≥дно 78,3% та 21,7% (13,7 та 3,8 млрд. дол).

Ќайб≥льш вагомий обм≥нний ресурс Ц це продукц≥¤ чорноњ металург≥њ Ц 30-35% експорту держави. ”крањна експортуЇ ус≥ види металург≥йноњ продукц≥њ Ц в≥д сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в до к≥нцевих вироб≥в.

ƒруге м≥сце в експорт≥ ”крањн≥ пос≥даЇ продукц≥¤ х≥м≥чноњ та повТ¤заних з нею галузей промисловост≥, в т.ч. з виробництвом пластмас ≥ каучуку Ц 13,5 Ц 14,1%.

¬ експорт≥ ”крањни важливе значенн¤ мають вироби харчовоњ промисловост≥ Ц 18,2% у 1996 р. та 8,3% у 1998 р. ”крањна експортуЇ цукор, алкогольн≥ напоњ, мТ¤со, молочн≥ продукти, тютюн, кондвироби, рослинну ол≥ю, с≥ль, продукти переробки плод≥в ≥ овоч≥в. «начно зросли експортн≥ поставки нас≥нн¤ ≥ плод≥в, зернових культур, продукт≥в борошномельного виробництва. ” той самий час на св≥товому ринку окрем≥ види с≥льськогосподарськоњ сировини Ц ≥ нак≥нець, вовна, сон¤шник тощо ц≥н¤тьс¤ досить високо (500-900 дол. за тону), тому ”крањна Ї потенц≥йним експортером ц≥Їњ продукц≥њ.

¬ експорт≥ ”крањни зменшилась частка машин устаткуванн¤ та механ≥зм≥в (пор≥вн¤но з 1992 р. Ц у 2 рази), ≥з 1996 р. до 1998 р. вона знизилас¤ в≥д 13,8% до 12,7%. —еред засоб≥в транспорту в експорт≥ переважають локомотиви та вагони, а серед машин Ц котли, ¤дерн≥ реактори, електричн≥ машини ≥ устаткуванн¤.

”крањна маЇ потужну м≥нерально-сировинну ≥ паливну базу, тому в њњ експорт≥ важливе м≥сце належить паливу ≥ м≥неральним продуктам Ц 8,7%. ≈кспортуютьс¤ с≥ль, с≥рка, штукатурн≥ матер≥али, цемент, м≥неральне паливо, перш за все нафта, ¤ка значною м≥рою реЇкпортуЇтьс¤, та продукти њњ переробки.

”крањна багата на уран, але не маЇ п≥дприЇмств з виготовленн¤ к≥нцевого ¤дерного пального дл¤ ј≈—. ƒуже обмеженим Ї сучасний експортний потенц≥ал ”крањни у виробництв≥ непродовольчих товар≥в, частка ¤ких в експорт≥ складаЇ всього 4% - це текстиль, взутт¤, трикотажне полотно, частка, ¤ких в експорт≥ складаЇ всього Ц 4% - це текстиль, взутт¤, трикотажне полотно, ????? , головн≥ убори, од¤г, шк≥ра та хутр¤на сировина. ¬ експорт≥ ”крањни переважаЇ сировина та матер≥али ≥ мало експортуЇтьс¤ промислових товар≥в ≥ технолог≥й. ”крањна маЇ значн≥ рекреац≥йно-туристичн≥ ресурси, ¤к≥ при п≥дготовц≥ в≥дпов≥дноњ ≥нфраструктури обслуговуванн¤ можуть забезпечити розвиток в крањн≥ м≥жнародного туризму, значно зб≥льшити експорт туристичних послуг.

Ѕлизько 20% експорту ”крањни припадаЇ на товарн≥ групи з неспри¤тливою конТюнктурою товарних ринк≥в.

«д≥йсненню обТЇктивноњ експортноњ пол≥тики перешкоджаЇ низка фактор≥в, серед ¤ких:

низька конкурентоспроможн≥сть б≥льшост≥ готових вироб≥в;

пов≥льний перех≥д на випуск нових товар≥в;

в≥дставанн¤ ¤кост≥ промисловоњ продукц≥њ в≥д св≥тових аналог≥в;

нев≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ св≥товим стандартам;

висока соб≥варт≥сть багатьох товар≥в.

(частина вище св≥товоњ в≥йни)

¬ ≥мпорт≥ ”крањни переважають товари, частина ¤ких складаЇ 92,8% (19,4 млрд. дол.), а послуги пос≥дають незначне м≥сце Ц всього 7,2% (1,4 млрд. дол.) у 1996 роц≥ та 92,1% (16,3 млрд. дол.) товари ≥ 7,9% (1,4 млрд. дол.) послуги у 1998 р.

” структур≥ ≥мпорту товар≥в ≥ 48,6% у 1996 р. та 38,8% у 1998 р. припадаЇ на паливо ≥ м≥неральн≥ продукти.

ѕаливо (нафта ≥ газ) надход¤ть головним чином з –ос≥њ, кр≥м того, газ постачаЇтьс¤ з “уркменистану та з ”збекистану.

ћашини, устаткуванн¤ ≥ механ≥зми в ≥мпорт≥ ”крањни пос≥дають друге м≥сце ≥ складають в≥дпов≥дно у 1996 р. та 1998 р. Ц 17,2% ≥ 21,5%, продукц≥¤ х≥м≥чноњ промисловост≥, пластмаси ≥ каучук Ц 8,5% у 1996 р. та 11,4% в 1998 р.

¬ загальних обс¤гах ≥мпорту б≥льше 80% складаЇ продукц≥¤, що спр¤мовуЇтьс¤ на задоволенн¤ потреб в≥тчизн¤ного виробництва та збереженн¤ його функц≥онуванн¤. ¬ ≥мпорт≥ послуг так само, ¤к ≥ в њх експорт≥, пров≥дне значенн¤ мають транспортн≥ послуги (31%).

–ег≥ональн≥ пр≥оритети торг≥вл≥ ”крањни

” зовн≥шньоеконом≥чному оборот≥ ”крањни 14 крањн —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ займали Ц 62,6% у 1996 р. та 45,5% у 1998 р. ќсновним торговельним партнером ”крањни залишаЇтьс¤ –ос≥йська ‘едерац≥¤, на нењ припадало Ц в≥дпов≥дно 46,3% у 1996 роц≥ та 38,5% у 1998 роц≥ загальних обс¤г≥в торг≥вл≥. «агальний товарооб≥г з –ос≥Їю перевищуЇ в≥дпов≥дно 17 млрд. дол. та 12,5 млрд. дол. ” торг≥вл≥ з –ос≥Їю товарами та послугами склалос¤ в≥дТЇмне сальдо, у 1998 р. воно склало 2,2 млрд. дол.

” структур≥ товарного експорту у 1998 роц≥ на –ос≥йську ‘едерац≥ю припадаЇ 23,0%, Ѕ≥лорусь Ц 4,3%, ћолдову Ц 1,4%.

” структур≥ загального ≥мпорту ”крањни з –ос≥йською ‘едерац≥Їю у 1996 р. до 70% припадало на енергонос≥њ (газ, нафту, нафтопродукти).

—еред рег≥он≥в св≥ту, з крањнами ¤ких ”крањна зд≥йснюЇ зовн≥шню торг≥влю, перше м≥сце пос≥даЇ ™вропа: 29,8% експорту за 1998 р. « 40 крањн ™вропи, ¤к≥ торгують перше м≥сце у товарному експорт≥ 1998 р. належать Ќ≥меччин≥, за нею ≥дуть ≤тал≥¤, ѕольща, ”горщина. « ≥нших Ївропейських крањн вид≥л¤ютьс¤ —ловаччина, „ех≥¤, –умун≥¤.

Ќа Ївропейському континент≥ переважаЇ торг≥вл¤ з крањнами ™вропейського —оюзу, на частину ¤кого припало 21,8% зовн≥шньоторгового обороту ”крањни у 1998 р. —альдо взаЇмноњ торг≥вл≥ з крањнами ™— у 1998 роц≥ в≥дТЇмне (182,6 млн. дол.). “акий стан торг≥вл≥ ≥, перш за все, випереджаючий темп зростанн¤ ≥мпорту, обумовлений:

реальним наповненн¤м товарами кредитних л≥н≥й, що надавались ”крањн≥ з боку Ќ≥меччини, ≤тал≥њ, ‘ранц≥њ та ™— в ц≥лому;

збереженн¤м низки торговельних обмежень дл¤ товар≥в з ”крањни;

низькою ефективн≥стю використанн¤ украњнськими п≥дприЇмствами торговельних преференц≥й ™—.

ƒинам≥чним Ї розвиток торг≥вл≥ з крањнами CEFTA. «бер≥гаЇтьс¤ позитивне сальдо у 1998 р. ≥ становить 173 млн.дол.

 рањни јз≥њ пос≥дають друге м≥сце в зовн≥шн≥й торг≥вл≥ ”крањни (18,4 Ц 20,0%) сальдо торговельного балансу з ними додатне. —еред 41 аз≥атськоњ крањни, що ведуть торг≥влю з ”крањною, перше м≥сце пос≥даЇ  итай Ц його частка в експорт≥ ”крањни Ц 5,3-5,8%, але в ≥мпорт≥ всього 0,5%. Ѕ≥льш н≥ж по 2% в експорт≥ ”крањни належить “уреччин≥ ≥ “ањланду, а серед ≥нших крањн јз≥њ в торг≥вл≥ з ”крањною вид≥л¤ютьс¤ —≥р≥¤, Ћиван, ≤ран, япон≥¤, ≤нд≥¤, ѕ≥вденна  оре¤. ¬ торг≥вл≥ ”крањни товарами з 37 крањнами јмерики вид≥л¤ють —Ўј, а також Ѕразил≥¤,  анада, јргентина, „ил≥, ¬енесуела, ѕеру.

ќсновними напр¤мками стратег≥чноњ пол≥тики ”крањни, щодо ≥нтеграц≥њ до св≥тового ринку ≥ удосконаленн¤ зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥ Ї

ѕоЇднанн¤ структурноњ перебудови економ≥ки з ор≥Їнтац≥Їю на активний експорт;

«б≥льшенн¤ експортного потенц≥алу крањни ≥з значною питомою вагою у його структур≥ вироб≥в машинобудуванн¤ та послуг;

—короченн¤ ≥мпорту товар≥в непершор¤дного значенн¤;

ƒиверсиф≥кац≥¤ ринк≥в енергонос≥њв та ≥нших стратег≥чно важливих сировинних та матер≥альних ресурс≥в;

ѕосиленн¤ державного регулюванн¤ зовн≥шньоторговельного балансу з метою зменшенн¤ в≥дТЇмного сальдо.

” рег≥ональному аспект≥ одним ≥з пр≥оритетних напр¤мк≥в у зовн≥шньоторговельн≥й д≥¤льност≥ ”крањни Ї сп≥вроб≥тництво з крањнами —Ќƒ, що обумовлено ≥сторичними звТ¤зками, под≥бн≥стю економ≥чних проблем.

” напр¤м≥ розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥ з окремими рег≥онами св≥ту велике значенн¤ мають зв'¤зки з ™вропейським —оюзом в ц≥лому та особливо з такими крањнами ¤к Ќ≥меччина, ≤тал≥¤, ¬елика Ѕритан≥¤.

ƒл¤ ”крањни важливе значенн¤ мають торговельн≥ зв'¤зки з крањнами „орноморського економ≥чного сп≥вроб≥тництва, перш за все з “уреччиною, √рец≥Їю, Ѕолгар≥Їю та –умун≥Їю.

Ќайперспективн≥шим партнером ”крањни на ƒалекому —ход≥ Ї япон≥¤, ¤ка включила ”крањну до √енеральноњ системи преференц≥й.

ќбм≥н товар≥в та послуг м≥ж р≥зними крањнами у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ м≥жнародного под≥лу прац≥, тобто спец≥ал≥зац≥њ окремих крањн на виробництв≥ певних вид≥в продукц≥њ, що обходитьс¤ њм дешевше, н≥ж в ≥нших крањнах, та продажу ц≥Їњ продукц≥њ на зовн≥шньому ринку. ќднак жодна крањна в св≥т≥ не дозволить провозити через своњ кордони нерегульован≥ потоки товар≥в.

ѕитанн¤ про обкладанн¤ товар≥в митом чи зв≥льненн¤ в≥д нього, про ставки митних збор≥в, регулюЇтьс¤ митним законодавством кожноњ крањни.

ƒержава регулюЇ зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть ≥ тим, що п≥дписуЇ р≥зн≥ торговельн≥ угоди, ¤к≥ визначають принцип торговельних взаЇмов≥дносин з ≥ноземними державами. ќсновними типами таких взаЇмов≥дносин у наш час Ї протекц≥он≥зм та л≥берал≥зац≥¤ (в≥льна торг≥вл¤).

ѕротекц≥он≥зм маЇ на мет≥ забезпечити спри¤тлив≥ умови дл¤ реал≥зац≥њ на внутр≥шньому ринку товар≥в нац≥онального виробництва, захистити внутр≥шн≥й ринок в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ, зменшити безроб≥тт¤.

ќсобливого захисту в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ потребують молод≥ галуз≥, ¤к≥ не зможуть витримати початковий пер≥од розвитку, ¤кщо њх не захистити в≥д стих≥њ конкуренц≥њ.

«а економ≥чними потенц≥алами ”крањна входить до першоњ пТ¤т≥рки крањн ™вропи, а за ефективн≥стю його використанн¤ залишаЇ першу сотню крањн св≥ту. Ќеаби¤кою м≥рою це по¤снюЇтьс¤ низькою конкурентоспроможн≥стю експортного виробництва, обумовленою важливими пер≥одом депрес≥њ в економ≥ц≥, повТ¤заноњ з структурними перетворенн¤ми.

∆одна крањна сьогодн≥ не крокуЇ до повноњ самост≥йност≥, але б≥льш≥сть з них намагаЇтьс¤ так сформувати структуру своЇњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, щоб ¤кнайменше залежати в≥д ≥ноземного контролю над попитом та пропозиц≥Їю.

1	2

Ќазва: “оварно-географ≥чна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1483 прочитано)