ћ≥жнародн≥ в≥дносини > “орговельн≥ в≥дносини за феодал≥зму

“орговельн≥ в≥дносини за феодал≥зму

1. ќсобливост≥ феодальноњ епохи.

2. –озвиток м≥ст ¤к центр≥в ремесла ≥ торг≥вл≥.

3. √оловн≥ торговельн≥ шл¤хи середньов≥чч¤.

4. —истема грошово-кредитних в≥дносин.

‘еодальн≥ в≥дносини ми будемо розгл¤дати з урахуванн¤м рег≥ональних особливостей. ћова йде про те, що своњми рисами характеризувалас¤ феодальна епоха в ™вроп≥, дещо своЇр≥дною вона була в крањнах —ходу, земл¤х  ињвськоњ –ус≥, ћосковського кн¤з≥вства (пот≥м царства, пот≥м Ц централ≥зованоњ держави). ћаючи ц≥лий р¤д загальних характеристик, вони мають ≥ власн≥ особливост≥.

‘еодальн≥ в≥дносини на територ≥њ «ах≥дноњ ™вропи.

¬загал≥, дл¤ становленн¤ феодальноњ епохи характерно те, що њњ виникненн¤ пов'¤зано з певним занепадом продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин, пор≥вн¤но з рабовласництвом. ¬ перех≥дний пер≥од втрачають своЇ значенн¤ м≥ста, господарюванн¤ перем≥щаЇтьс¤ в с≥льську м≥сцев≥сть. ќсновним ≥нструментом взаЇмод≥њ м≥ж феодалами ≥ кр≥паками (в широкому розум≥нн≥) були в≥дносини земельноњ ренти. √осподарюванн¤ характеризуЇтьс¤ переважанн¤м натурального господарства.

ƒжерелом формуванн¤ предметноњ структури зовн≥шньоњ торг≥вл≥ на перших етапах феодал≥зму була земельна рента. ‘еодали, одержуючи ренту у вигл¤д≥ натури (а вона носила самий р≥зноман≥тний характер), надлишки, ¤к≥ не вдовольн¤ли потреби феодала, використовували дл¤ продажу.

—аме в цьому рег≥он≥, в межах сучасноњ «ах≥дноњ ™вропи, феодальн≥ в≥дносини пройшли три етапи:

1) ѕер≥од раннього феодал≥зму (5-10 стол≥тт¤ н.е.) Ц це, по сут≥, пер≥од формуванн¤ феодального ладу. ” цей пер≥од ≥ «ах≥дн≥й ™вроп≥ створюютьс¤ велик≥ феодальн≥ землеволод≥нн¤, в≥дбуваЇтьс¤ поступове закр≥пленн¤ феодалами в≥льних сел¤н, общинник≥в ≥ колон≥в, утверджуютьс¤ в≥дносини земельноњ ренти. ѕер≥од раннього феодал≥зму характеризуЇтьс¤ натуральним характером господарюванн¤.

2) ѕер≥од розвиненого феодал≥зму (10-15 стол≥тт¤) Ц ≥нша назва Ц пер≥од розкв≥ту —ередньов≥чч¤, в культур≥ в≥н знайшов визначенн¤ ¤к пер≥од –енесансу. ќзнаками цього пер≥оду були: повний розвиток феодального виробництва на сел≥, новий етап у розвитку середньов≥чних м≥ст, в≥дновленн¤ ≥ поширенн¤ цехового ремесла, актив≥зац≥¤ торг≥вл≥. ¬ цей пер≥од формуютьс¤ велик≥ централ≥зован≥ феодальн≥ держави.

3) ѕер≥од п≥знього феодал≥зму (15-18 стол≥тт¤) Ц характеризуЇтьс¤ ¤к занепад економ≥ки —ередньов≥чч¤, поступове виникненн¤ передумов ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ. ¬ ц≥лому, не дивл¤чись на занепад феодал≥зму, цей пер≥од пов'¤заний з виникненн¤м перших галузей промисловост≥, пожвавленн¤м торг≥вл≥, сусп≥льного житт¤ та темп≥в розвитку сусп≥льств ≥ держав на фон≥ занепаду одн≥Їњ формац≥њ та виникненн¤ ≥ншоњ. ¬ цей пер≥од в≥дбуваютьс¤ ¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤, виникають передумови формуванн¤ св≥тового ринку ≥ св≥тового господарства.

Ќа другому ≥ на третьому етапах розвитку феодал≥зму в≥дбуваютьс¤ суттЇв≥ зм≥ни ≥ зрушенн¤ в систем≥ ћ≈¬. —аме в пер≥од розкв≥ту феодал≥зму в≥дбуваЇтьс¤ остаточне в≥докремленн¤ ремесла в≥д с≥льського господарства. ¬ такий спос≥б поглиблюЇтьс¤, уже на новому р≥вн≥, спец≥ал≥зац≥¤ виробництва. ”тверджуютьс¤ (в≥дновлюютьс¤) стар≥ ≥ виникають нов≥ м≥ста ¤к центри ремесла ≥ торг≥вл≥, ≥ що особливо важливо Ц ¤к центри товарного виробництва.

Ќового зм≥сту набираЇ торг≥вл¤. «а феодал≥зму формуЇтьс¤ такий сусп≥льний прошарок ¤к купецтво (в ™вроп≥ формуЇтьс¤ на основ≥ об'Їднань, що утворилис¤ на останн≥х етапах рабовласництва) “орг≥вл¤ стаЇ Їдиною сферою д≥¤льност≥ купц≥в, ≥ вже в цей пер≥од формуЇтьс¤ головний ≥нтерес купецтва в одержанн≥ прибутку. ƒосить поширеним стаЇ об'Їднанн¤ купц≥в в г≥льд≥њ, хоча њх функц≥њ њх т≥ ж сам≥ Ц захист корпоративних ≥нтерес≥в.

“иповою формою феодальноњ торг≥вл≥ стають ¤рмарки. « поширенн¤м ¤рмарок формуЇтьс¤ ≥ так зване ¤рмаркове право. „астиною ¤рмаркового права була власна система судочинства, ¤ка створювала дл¤ купц≥в п≥льгов≥ умови м≥жнародноњ торг≥вл≥.  упець, що потрапл¤в на ¤рмарок бравс¤ п≥д захист ¤рмарковим кер≥вництвом, ¤кщо в≥н не сплатив своњ борги. Ќа час участ≥ в ¤рмарку купц≥ захищалис¤ в≥д пересл≥дувань у суд≥. Ќайб≥льшого поширенн¤ ярмарки набирають у ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, јнгл≥њ. ќсоблив≥стю ¤рмарковоњ торг≥вл≥ у ‘ранц≥њ пол¤гаЇ в тому, що ¤рмарки були там еп≥зодичн≥ ≥ сезонн≥, в де¤ких п≥вн≥чних м≥стах ≥снували пост≥йн≥ ¤рмарки.

«ах≥дноЇвропейськ≥ крањн≥ п≥дтримували контакти з≥ —ходом. “орг≥вл¤ њх мала назву Ћевант≥йськоњ торг≥вл≥ ≥ зд≥йснювалась значною м≥рою через ¬еликий шовковий шл¤х. Ћевант≥йська торг≥вл¤ мала транзитний, посередницький характер, ≥ саме в≥н призв≥в до занепаду торг≥вл≥ на ¬еликому шовковому шл¤ху, оск≥льки посередниками намагалис¤ виступати купц≥ з “уреччини, ≥нших арабських крањн ¤к≥ диктували ≥ своњ ц≥ни ≥ пор¤док торг≥в.

«ах≥дноЇвропейськ≥ м≥ста вели торг≥влю в межах так званого √анзейського союзу. ÷е було досить велике об'Їднанн¤, ¤к≥ представл¤ли м≥ста в басейн≥ ѕ≥вн≥чного ≥ Ѕалт≥йського мор≥в. «а умовами √анзейського союзу, дл¤ купц≥в створювалис¤ в крањнах, де вони торгували, торговельн≥ фактор≥њ, купц¤м надавалис¤ р≥зного прив≥лењ, була орган≥зована охорона торгових експедиц≥й. √анзейський союз в≥дстоював ≥нтереси купц≥в перед засилл¤м феодал≥в.

ƒосить суттЇву роль в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ —ередньов≥чч¤ в≥д≥гравали торговельн≥ шл¤хи.

1

Ќазва: “орговельн≥ в≥дносини за феодал≥зму
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (559 прочитано)