ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”крањна i св≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥, шл¤хи наближенн¤

”крањна i св≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥, шл¤хи наближенн¤

Ќа сьогодн≥ одним ≥з головних пр≥оритет≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”крањни щодо ≥нтеграц≥њ у св≥тову економ≥ку Ї вступ до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (—ќ“). ” ѕосланн≥ ѕрезидента ”крањни до ¬ерховноњ –ади (2002 р.) набутт¤ членства в —ќ“ у 2002 Ч 2003 рр. визначено ¤к системний чинник розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, п≥двищенн¤ њњ конкурентоспроможност≥, л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, створенн¤ спри¤тливого середовища дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.
ћайже вс≥ пол≥тичн≥ сили в ”крањн≥ визнають неможлив≥сть ефективноњ д≥¤льност≥ в систем≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, ¤кщо крањна не Ї при цьому членом —ќ“. ”крањна ¤к велика Ївропейська держава з високим економ≥чним потенц≥алом, учасник багатьох м≥жнародних орган≥зац≥й не маЇ ≥ншоњ (кращоњ) альтернативи вступу до —ќ“.

—л≥д зазначити, що —ќ“ Ч це одна з наймолодших м≥жнародних орган≥зац≥й, ¤ка Ї правонаступником √енеральноњ ”годи з тариф≥в i торг≥вл≥ (√ј““). √ј““ ¤к м≥жнародна орган≥зац≥¤ вже не ≥снуЇ, але ≥снуЇ угода √ј““, ¤ка значно доповнена i вже не Ї основним законодавчим актом м≥жнародноњ торг≥вл≥. —ќ“ було засновано 1 с≥чн¤ 1995 р. у результат≥ ”ругвайського раунду переговор≥в (1986 Ч1994 рр.). Ќа сьогодн≥ —ќ“ нал≥чуЇ 145 член≥в, що охоплюЇ понад 95 в≥дсотк≥в св≥товоњ торг≥вл≥ та понад 85 в≥дсотк≥в населенн¤ св≥ту.
« моменту поданн¤ оф≥ц≥йноњ за¤вки ур¤ду ”крањни про нам≥ри приЇднатис¤ до —ќ“ у 1993 р. i дотепер актуальною залишаЇтьс¤ проблема достов≥рноњ оц≥нки насл≥дк≥в вступу ”крањни до ц≥Їњ орган≥зац≥њ.

ƒо основних позитивних насл≥дк≥в приЇднанн¤ ”крањни до —ќ“ можна в≥днести зростанн¤ обс¤г≥в експорту та пожвавленн¤ виробництва у певних галуз¤х економ≥ки. “аке зростанн¤ буде насл≥дком зменшенн¤ тарифних i нетарифних обмежень дл¤ украњнських товар≥в на св≥тових ринках ≥ витрат на транспортуванн¤ товар≥в нац≥онального походженн¤, враховуючи свободу транзиту товар≥в територ≥Їю крањн Ч член≥в —ќ“. ѕри цьому буде забезпечено кращ≥ умови захисту украњнських виробник≥в шл¤хом справедливого вир≥шенн¤ торговельних спор≥в i в≥дпов≥дного скороченн¤ дискрим≥нац≥йних заход≥в, що застосовуютьс¤ до украњнських експортер≥в.

≤ншим позитивним моментом Ї те, що в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства будуть учасниками м≥жнародноњ торг≥вл≥ на б≥льш стаб≥льних ≥ передбачуваних умовах, маючи при цьому доступну ≥нформац≥ю щодо законодавства та правил у галуз≥ торг≥вл≥ в ≥нших крањнах. —творенн¤ таких умов буде насл≥дком поширенн¤ на в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства принцип≥в, норм i стандарт≥в —ќ“, апробованих прот¤гом дес¤тир≥ч у багатьох крањнах св≥ту, та в≥дпов≥дноњ трансформац≥њ украњнського законодавства. ” подальшому ц≥ умови спри¤тимуть зб≥льшенню ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку держави.

 р≥м того, в≥тчизн¤н≥ виробники отримають полегшений доступ до св≥тових ринк≥в товар≥в, послуг, технолог≥й та кап≥тал≥в, а ≥ноземн≥ компан≥њ Ч до ринк≥в збуту в ”крањн≥. ¬се це буде додатковим стимулом дл¤ п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств i впровадженн¤ ними нов≥тн≥х технолог≥й.

¬одночас ур¤д ”крањни матиме можлив≥сть використанн¤ м≥жнародних заход≥в захисту внутр≥шнього ринку. ÷е, зокрема, застосуванн¤ антидемп≥нгових та компенсац≥йних заход≥в захисту внутр≥шнього ринку в≥д субсидованого експорту i введенн¤ тимчасових обмежень ≥мпорту з метою вир≥внюванн¤ плат≥жного балансу.

Ќабутт¤ ”крањною членства в —ќ“ Ч необх≥дний практичний крок на њњ шл¤ху до Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ. “ак, виконанн¤ ”годи про партнерство та сп≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною i ™вропейськими —п≥втовариствами та њх державами-членами, б≥льш≥сть статей ¤коњ грунтуютьс¤ на принципах —ќ“, реал≥зац≥¤ положень —п≥льноњ стратег≥њ ™— щодо ”крањни i запровадженн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥ з ™— неможлив≥ без вступу ”крањни до —ќ“ у найближч≥й перспектив≥.

ѕри цьому вступ до —ќ“ забезпечить передбачуваний розвиток торговельно-економ≥чних стосунк≥в ”крањни з крањнами ÷ентральноњ, —х≥дноњ та «ах≥дноњ ™вропи i крањнами Ѕалт≥њ.

«≥ вступом ”крањни до —ќ“ повТ¤зан≥ також негативн≥ насл≥дки. “ак, з метою вступу до —ќ“ ”крањна повинна зменшити тарифн≥ й нетарифн≥ обмеженн¤, ¤к≥ застосовуютьс¤ дл¤ захисту внутр≥шнього ринку, з одночасним скороченн¤м державноњ п≥дтримки дл¤ окремих галузей нац≥ональноњ економ≥ки (с≥льське господарство, автомоб≥лебудуванн¤). ¬насл≥док цього в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства в багатьох випадках вимушен≥ будуть д≥¤ти в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ.  р≥м того, л≥берал≥зац≥¤ торговельного режиму ”крањни зб≥льшить залежн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки в≥д стану св≥товоњ економ≥ки.
“аким чином, за к≥льк≥стю та значим≥стю дл¤ ”крањни переважають позитивн≥ насл≥дки приЇднанн¤ до —ќ“. ¬одночас сл≥д звернути увагу на те, що в окремих галуз¤х та секторах економ≥ки може складатис¤ р≥зне сп≥вв≥дношенн¤ позитивних та негативних насл≥дк≥в вступу до —ќ“.

—л≥д наголосити, що небезпечн≥сть форсуванн¤ вступу до —ќ“ пол¤гаЇ в тому, що ”крањна може вступити до ц≥Їњ орган≥зац≥њ на неприйн¤тних умовах, чим завдасть шкоди багатьом галуз¤м економ≥ки.

 р≥м того, необх≥дно враховувати, що насл≥дки вступу до —ќ“ зм≥нюватимутьс¤ в часовому вим≥р≥. “ак, негативний насл≥док у перспектив≥ може перетворитис¤ в позитивний, або навпаки.

ѕочатком процесу вступу ”крањни до —ќ“ було поданн¤ у 1993 р. до секретар≥ату √ј““ оф≥ц≥йноњ за¤вки ур¤ду ”крањни про нам≥ри приЇднатис¤ до ц≥Їњ орган≥зац≥њ.

¬ажливо зазначити, що в середньому тривал≥сть процесу вступу будь-¤коњ крањни до —ќ“ становить 4 Ч 6 рок≥в. ѕроцес вступу ”крањни до ц≥Їњ орган≥зац≥њ дещо зат¤гнувс¤, оск≥льки вона вже 8 рок≥в перебуваЇ у стан≥ крањни Ч претендента на вступ.

” 2000 р. в≥дбулис¤ позитивн≥ зрушенн¤ у процес≥ приЇднанн¤ ”крањни до —ќ“. ¬они стали насл≥дком актив≥зац≥њ двосторонн≥х переговор≥в i були закр≥плен≥ у двох указах ѕрезидента ”крањни Ч в≥д 05.09.2001 р. є 797/2001 Ђѕро додатков≥ заходи щодо прискоренн¤ вступу ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ї та в≥д 05.02.2002 р. є 104/2002 Ђѕро ѕрограму заход≥в щодо завершенн¤ вступу ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ї.
“ак, в ”каз≥ ѕрезидента ”крањни Ђѕро додатков≥ заходи щодо прискоренн¤ вступу ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ї одним ≥з пр≥оритетних напр¤м≥в д≥¤льност≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та центральних орган≥в виконавчоњ влади у сфер≥ реал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики визначено забезпеченн¤ завершенн¤ вступу ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ прот¤гом 2001Ч2002 рр. ÷им же ”казом було передбачено ≥н≥ц≥юванн¤ в установленому пор¤дку проведенн¤ парламентських слухань з питанн¤ вступу ”крањни до —ќ“.

¬одночас в ”каз≥ ѕрезидента ”крањни Ђѕро ѕрограму заход≥в щодо завершенн¤ вступу ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ї одним ≥з ключових етап≥в завершенн¤ ”крањною вступу до —ќ“ визначено гармон≥зац≥ю нац≥онального законодавства з нормами та вимогами ц≥Їњ орган≥зац≥њ.
ѕро важлив≥сть та складн≥сть процесу гармон≥зац≥њ нац≥онального законодавства св≥дчить той факт, що в крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, ¤к≥ вже Ї членами —ќ“, к≥льк≥сть нормативно-правових акт≥в, що потребували гармон≥зац≥њ з угодами —ќ“, коливалас¤ в≥д 800 до 1500.
√армон≥зац≥¤ законодавства разом з товарними тарифами, с≥льським господарством i послугами Ї основними темами на двосторонн≥х переговорах з крањнами Ч членами —ќ“, ¤к≥ були розпочат≥ ”крањною у 1997 р. i тривають дос≥.

” процес≥ гармон≥зац≥њ нац≥онального законодавства кожна крањна Ч претендент на вступ до —ќ“ повинна дотримуватис¤ певних правил. —еред таких правил можна виокремити чотири основних, на ¤ких побудовано багатосторонню торговельну систему —ќ“.

ѕерше правило Ч захист в≥тчизн¤ноњ промисловост≥ т≥льки за допомогою тариф≥в. ÷е правило дозвол¤Ї крањнам захищати внутр≥шнЇ виробництво в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ, за умови що такий захист забезпечуЇтьс¤ т≥льки через застосуванн¤ тариф≥в, ¤к≥ п≥дтримуютьс¤ на низькому р≥вн≥. ѕравило м≥стить важливий вин¤ток, що дозвол¤Ї крањнам, ¤к≥ мають труднощ≥ з плат≥жним балансом, вводити обмеженн¤ ≥мпорту з метою захисту свого ф≥нансового стану.

ƒруге правило передбачаЇ зменшенн¤ та скасуванн¤ тариф≥в i ≥нших барТЇр≥в у торг≥вл≥ шл¤хом проведенн¤ багатосторонн≥х переговор≥в. “арифн≥ ставки та ≥нш≥ зобовТ¤занн¤, погоджен≥ в ход≥ таких переговор≥в, навод¤тьс¤ у –озклад≥ поступок кожноњ крањни. “ака крањна зобовТ¤зуЇтьс¤ не застосовувати тарифи або ≥нш≥ мита та збори за ставками, що перевищують ставки, зазначен≥ у њњ –озклад≥.

“ретЇ правило в основ≥ м≥стить принцип режиму найб≥льшого спри¤нн¤, ¤кий передбачаЇ, що погоджуючись на наданн¤ такого режиму, крањна-член зобовТ¤зуЇтьс¤ провадити недискрим≥нац≥йну пол≥тику i не надавати одн≥й крањн≥ менш спри¤тливий режим пор≥вн¤но з ≥ншими в ус≥х питанн¤х, повТ¤заних ≥з зовн≥шньою торг≥влею товарами. “ак, ¤кщо крањна накладаЇ мито на експорт товар≥в у певний пункт призначенн¤, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у вс≥ ≥нш≥ пункти призначенн¤.
„етверте правило Ч це правило нац≥онального режиму, ¤ке доповнюЇ принцип режиму найб≥льшого спри¤нн¤ i вимагаЇ, щоб п≥сл¤ сплати мита та ≥нших збор≥в ≥мпортований товар отримав режим не менш спри¤тливий, н≥ж той, що отримують аналог≥чн≥ товари, вироблен≥ в≥тчизн¤ними виробниками. “обто крањна не може застосовувати до ≥мпортних товар≥в внутр≥шн≥ податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуютьс¤ до аналог≥чних в≥тчизн¤них товар≥в.

“рансформац≥ю украњнського законодавства в≥дпов≥дно до принцип≥в, норм i стандарт≥в —ќ“, апробованих прот¤гом дес¤тир≥ч у багатьох крањнах св≥ту, вже сьогодн≥ можна в≥днести до позитивних насл≥дк≥в приЇднанн¤ ”крањни до —ќ“.

1	2

Ќазва: ”крањна i св≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥, шл¤хи наближенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2020 прочитано)