ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ”крањна в систем≥ сучасних м≥жнародних в≥дносин

”крањна в систем≥ сучасних м≥жнародних в≥дносин

∆одна сучасна держава, ¤ка прагне в≥дноситис¤ до цив≥л≥зованоњ, не може в≥докремитис¤ в≥д ≥нших крањн ≥ в≥дсторонитис¤ в≥д м≥жнародних в≥дносин. ”крањна також не Ї вин¤тком ≥ пос≥даЇ в св≥товому сп≥втовариств≥ ≥ м≥жнародних звТ¤зках своЇ, нехай на сьогодн≥ ≥ скромне, м≥сце.

Ќайб≥льш т≥сними м≥жнародними стосунками ”крањни з≥ св≥том Ї стосунки у сторону цив≥л≥зованоњ «ах≥дноњ ™вропи.

¬ступаючи в ’’≤ стол≥тт¤ ≥ в нове тис¤чол≥тт¤ Ївропейц≥ перегортають нову стор≥нку своЇњ ≥стор≥њ. яким буде ™вропа майбутнього: континент, пронизаний протир≥чч¤ми м≥ж двома-трьома Ђ™вропамиї, чи справд≥ Ђ—п≥льний ™вропейський ƒ≥мї? яку роль в загальноЇвропейському процес≥ буде в≥д≥гравати ”крањна? якими будуть взаЇмини ”крањни з ™вропейським —оюзом у новому стол≥тт≥?

јвторитет крањни на м≥жнародн≥й арен≥ залежить головним чином в≥д результат≥в њњ зовн≥шньоњ пол≥тики. ¬иважена, прагматична, рац≥ональна ≥ далекогл¤дна зовн≥шн¤ пол≥тика створюЇ передумови дл¤ прискоренн¤ пол≥тичного, економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку крањни. "Ѕагатовекторн≥сть" лежить в основ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни, оск≥льки украњнська держава маЇ ≥нтереси ≥ на «аход≥ ≥ на —ход≥. —к≥льки б не було противник≥в такого курсу, в≥н просто необх≥дний дл¤ ”крањни на даному етап≥, оск≥льки дозвол¤Ї п≥дтримувати добросус≥дськ≥ в≥дносини з ус≥ма державами, гарантуЇ державну безпеку та забезпечуЇ розум≥нн¤ ≥ п≥дтримку збоку св≥тового сп≥втовариства. ѕри цьому, виход¤чи з нац≥ональних ≥нтерес≥в на м≥жнародн≥й арен≥, беручи до уваги ≥сторичну традиц≥ю, географ≥чну та цив≥л≥зац≥йну близьк≥сть з ™вропою та враховуючи р¤д ≥нших фактор≥в, ”крањна зробила св≥й "Ївропейський виб≥р". «а будь-¤ких умов - "Ївропейський вектор" украњнськоњ дипломат≥њ Ї пр≥оритетним.

Ќаша держава займаЇ геостратег≥чну роль в ÷ентрально-—х≥дн≥й ™вроп≥. «а досить короткий пер≥од часу, що пройшов з часу проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни в 1991 роц≥, крањна, завд¤ки активн≥й участ≥ у вир≥шенн≥ загальноЇвропейських проблем не т≥льки утвердилась на м≥жнародн≥й арен≥, але й стала одним ≥з рег≥ональних л≥дер≥в. ”крањна - повноправний учасник таких м≥жнародних орган≥зац≥й ≥ рег≥ональних утворень ¤к ќќЌ, ќЅ—™, –™, ÷™≤, орган≥зац≥¤ „≈—, —Ќƒ, √””јћ та ≥н. ћожемо впевнено сказати що ”крањна Ї нев≥дТЇмною складовою побудови новоњ ™вропи ’’≤ стол≥тт¤. јмериканський президент Ѕ≥лл  л≥нтон п≥д час мадридського сам≥ту крањн Ќј“ќ в 1997 роц≥ назвав ”крањну серцем ™вропи, - новоњ, демократичноњ [4]. “аким чином, беручи до уваги довготерм≥нов≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни, ≥нтеграц≥¤ до Ївропейських структур буде головним чинником, що визначатиме зовн≥шню пол≥тику держави у майбутньому. ¬ ѕостанов≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни ѕро "ќсновн≥ напр¤мки зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни", прийн¤тою ¬ерховною –адою ”крањни в 1993 роц≥, п≥дкреслюютьс¤, що перспективною метою украњнськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики Ї членство у ™вропейських —п≥втовариствах, а також ≥нших зах≥дноЇвропейських або загальноЇвропейських структурах.

¬изначна роль у процес≥ "поверненн¤ ”крањни до ™вропи" належить ѕрезидентам ”крањни: Ћеон≥дов≥  равчуку (1991-1994) ≥ Ћеон≥дов≥  учм≥ (1994-1999; 1999-). ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни (статт¤ 106, пункт 3): "ѕрезидент ”крањни: представл¤Ї державу в м≥жнародних в≥дносинах, зд≥йснюЇ кер≥вництво зовн≥шньопол≥тичною д≥¤льн≥стю держави, веде переговори та укладаЇ м≥жнародн≥ договори ”крањни". Ћеон≥д  равчук був першим украњнським л≥дером, ¤кий п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни в 1991 роц≥, "прорубав в≥кно" в ™вропу. "™вропейський вектор" украњнськоњ дипломат≥њ був скерований головним чином в б≥к сп≥впрац≥ з ™вропейським —оюзом. Ѕезумовно, найважлив≥шою стор≥нкою д≥алогу ”крањна-™— було п≥дписанн¤ 16 червн¤ 1994 року ”годи про партнерство та сп≥вроб≥тництво м≥ж ™вропейським —оюзом ≥ ”крањною (”ѕ—). ”крањна була першою республ≥кою колишнього —–—–, ¤ка п≥дписала ”ѕ—. ÷ей документ заклав основи дл¤ стаб≥льного пол≥тичного, економ≥чного ≥ культурного д≥алогу м≥ж двома сторонами, а також в≥дкрив ”крањн≥ шл¤х до набутт¤ асоц≥йованого членства в ™—. ¬ажливим дос¤гненн¤м першого ѕрезидента ”крањни було й те, що ”крањна за¤вила про себе ¤к про суверенну, незалежну державу, самост≥йний субТЇкт м≥жнародних в≥дносин.

Ќаступний господар ћар≥њнського палацу - Ћеон≥д  учма, не т≥льки не зм≥нив стратег≥ю зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥ ”крањни, не дивл¤чись на в≥дчутну опозиц≥ю збоку л≥вих сил у ¬ерховн≥й –ад≥, але й надав процесов≥ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни нових оберт≥в. —аме завд¤ки р≥шучим д≥¤м ѕрезидента ”крањни Ћеон≥да  учми, темпи ≥нтеграц≥њ ”крањни до загальноЇвропейських структур значно актив≥зувались. —тратег≥чною метою ”крањни проголошено повноправне членство в ™вропейському —оюз≥. ƒ≥алог ”крањни з ™— поглибивс¤ в ус≥х напр¤мках. —тало очевидним, що ”крањна буде докладати вс≥х зусиль на шл¤ху поверненн¤ у Ївропейську с≥мТю. —еред ц≥лоњ низки заход≥в, проведених адм≥н≥страц≥Їю ѕрезидента, вид≥лимо найголовн≥ш≥.

“ак, 7 лютого 1995 року ѕрезидентом затверджено ”каз "ѕро заходи щодо вдосконаленн¤ сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™вропейським —оюзом".

30 листопада 1995 року Ћ.  учма своњм ”казом “имчасову ”году про торг≥влю та питанн¤ повТ¤зан≥ з торг≥влею м≥ж ”крањною ≥ ™—, п≥дписану в Ѕрюссел≥ 1 червн¤ 1995 року. ÷¤ ”года надала ”крањн≥ режим найб≥льшого спри¤нн¤ в розвитку торгово-економ≥чних звТ¤зк≥в з ™— до набутт¤ чинност≥ ”ѕ— м≥ж ”крањною та ™—.

Ќеобх≥дно зауважити, що ™— приймаЇ активну участь у макроф≥нансов≥й п≥дтримц≥ ”крањни. Ћише за програмою “ј—≤S з 1996 по 1999 рp. ”крањна отримала допомогу в≥д ™— у сум≥ б≥льше ECU 500 млн.

«атверджен¤ 20 грудн¤ 1996 року в Ѕрюссел≥ "ѕлану д≥й ™— щодо ”крањни" та прийн¤тт¤ ћеморандуму про порозум≥нн¤ м≥ж ”крањною ≥ ™— були важливими кроками двосторонньоњ сп≥впрац≥. ÷≥ документи визначили стратег≥ю подальших двосторонн≥х взаЇмин, умови наданн¤ транш кредит≥в ”крањн≥, параметри л≥берал≥зац≥њ украњнськоњ торг≥вл≥, реформи у ф≥нансовому сектор≥, подальша приватизац≥¤ та ≥н.

≤з в≥дкритт¤м в березн≥ 1997 року у  иЇв≥ ƒокументац≥йного ÷ентру ™—, украњнц≥ "в≥дчули" безпосередню присутн≥сть ц≥Їњ структури у власн≥й держав≥.

21 кв≥тн¤ 1997 року Ћ.  учма видав ще один важливий документ - ”каз "ѕро заходи щодо вдосконаленн¤ механ≥зму взаЇмод≥њ з ™— та його виконавчими органами".

5 вересн¤ 1997 року у  иЇв≥ проходив перший сам≥т ”крањна - ™—, на ¤кому сторони наголосили на важливост≥ ратиф≥кац≥њ ”ѕ— м≥ж ”крањною ≥ ™— вс≥ма крањнами ™вросоюзу, обговорили шл¤хи подоланн¤ насл≥дк≥в авар≥њ на „ј≈—, сп≥впрацю в торговельно-економ≥чн≥й, ф≥нансов≥й та ≥нших сферах двосторонн≥х в≥дносин.

ѕродуктивними у взаЇмов≥дносинах ”крањни з ™вросоюзом були 1998 ≥ 1999 роки. 24 лютого 1998 року ѕрезидент п≥дписав ”каз "ѕро забезпеченн¤ виконанн¤ ”годи про партнерство та сп≥вроб≥тництво з ™— ≥ вдосконаленн¤ механ≥зму сп≥вроб≥тництва з ™—". 1 березн¤ 1998 року ”ѕ— вступила в д≥ю, п≥сл¤ њњ ратиф≥кац≥њ ус≥ма парламентами крањн-член≥в ™—. ѕринаг≥дно сл≥д зазначити, що ¬ерховна –ада ”крањни ратиф≥кувала ”ѕ— ще 10 лютого 1994 року. ”крањн≥, в силу тих чи ≥нших причин, довелось чекати аж чотири роки на ≥мплементац≥ю в д≥ю цього важливого документу. ÷е ¤скравий приклад складного ≥ довготривалого процесу "поверненн¤ ”крањни до ™вропи". ”годою передбачено створенн¤ –ади —п≥впрац≥ ≥ ѕарламентськоњ  ом≥с≥њ ”крањна - ™—, а також введенн¤ виконавчого  ом≥тету з питань сп≥вроб≥тництва м≥ж ”крањною та ™—.  р≥м вже зазначених переваг ”ѕ— дала поштовх двосторонн≥й сп≥впрац≥ у торговельно-економ≥чн≥й сфер≥.

8-9 червн¤ 1998 року у Ћюксембурз≥ в≥дбулос¤ ≥навгурац≥йне зас≥данн¤ –ади з питань сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™—, на ¤кому ѕремТЇр-м≥н≥стр ”крањни зробив пол≥тичну за¤ву щодо прагненн¤ ”крањни набути асоц≥йованого статусу в ™—. «розум≥ло, що н≥ ™—, н≥ ”крањна ще не були достатньо готовими до такого кроку.

11 червн¤ 1998 року, в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента, була затверджена "—тратег≥¤ ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™вропейського —оюзу" [10]. Ќаступним кроком в цьому напр¤м≥ стало створенн¤ Ќац≥онального агентства з реконструкц≥њ та Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ.

16 жовтн¤ 1998 року у ¬≥дн≥ в≥дбувс¤ другий сам≥т ”крањна - ™—, що став ключовою под≥Їю двосторонн≥х в≥дносин. ѕрезидент ”крањни та кер≥вництво ™— дос¤гли домовленост≥ щодо вивченн¤ ™— можливост≥ початку консультац≥й про створенн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥ м≥ж ”крањною та ™—. ™— п≥дтримав украњнський вар≥ант транзиту касп≥йськоњ нафти до «ах≥дноњ ™вропи. Ќа сам≥т≥ сторони також п≥дтвердили нам≥р щодо виконанн¤ ћеморандуму про взаЇморозум≥нн¤ в≥д 1995 року про наданн¤ ™— кредиту дл¤ ф≥нансуванн¤ завершенн¤ 4-го та 2-го енергоблок≥в –≥вненськоњ ≥ ’мельницькоњ ј≈— та продовжили обговоренн¤ питань щодо зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥й в ”крањну та усуненн¤ перешкод ≥ обмежень дл¤ украњнських виробник≥в на ринках ™— . «а результатами сам≥ту, у сп≥льному комюн≥ке дл¤ преси, сьогодн≥шн≥й стан двосторонн≥х в≥дносин м≥ж ”крањною та ™— було охарактеризовано ¤к "ун≥кальне ≥ стратег≥чне партнерство".

5 листопада 1998 року в≥дбулос¤ перше зас≥данн¤ сп≥льного  ом≥тету з питань сп≥вроб≥тництва ”крањна - ™—.

26 кв≥тн¤ 1999 року у Ћюксембурз≥ в≥дбулос¤ друге зас≥данн¤ –ади з питань сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™—.

VI сам≥т ѕрезидент≥в крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи, що проходив 14-15 травн¤ 1999 року у Ћьвов≥ був визначною под≥Їю у нов≥тн≥й ≥стор≥њ ”крањни. –озбудова сп≥вроб≥тництва з крањнами членами або кандидатами на членство в ™— - важливий елемент зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни. « час≥в корол¤ ƒанила √алицького у √аличин≥ не в≥дбувалос¤ заход≥в такого масштабу. —хоже √аличина знову отримала можлив≥сть в≥д≥гравати роль "в≥кна на зах≥д"". Ћ≥дери 8 держав зосередили свою увагу на тем≥ "Ћюдський вим≥р ™вропейськоњ ≥ рег≥ональноњ ≥нтеграц≥њ та його роль у буд≥вництв≥ новоњ ™вропи". ¬ажливим ви¤вилось сп≥льне баченн¤ центрально Ївропейського континенту, - за¤вив Ћеон≥д  учма, - а також нам≥ри ≥нтегруватис¤ до ™вропейського —оюзу, ≥нших Ївропейських ≥ трансатлантичних структур, що даЇ мен≥ повне право не сумн≥ватис¤ в усп≥шност≥ партнерства м≥ж нашими крањнами ≥ народами".

1	2	3

Ќазва: ”крањна в систем≥ сучасних м≥жнародних в≥дносин
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3448 прочитано)