ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

2) м≥жнародн≥ обТЇднанн¤, включаючи м≥жнародн≥ ур¤дов≥ орган≥зац≥њ, ≥ноземн≥ юридичн≥ особи та громад¤ни, ¤к≥ в≥д свого ≥мен≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни, у випадку ввезенн¤ на територ≥ю ”крањни ними ≥мпортних товар≥в, за вин¤тком майна, що ввозитьс¤ у ¤кост≥ внеску ≥ноземного ≥нвестора в статутний фонд п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми

3 ) у випадку в≥дсутност≥ у зазначене вище нерезидент≥в розрахункових рахунк≥в в установах банк≥в ”крањни та њх пост≥йних представництв в ”крањн≥, сплата податка виконуЇтьс¤ покупц¤ми (замовниками, дотримувачами ) товар≥в.

4 ) при подальш≥й реал≥зац≥њ на територ≥њ ”крањни майна, що ввозитьс¤ в ¤кост≥ внеску ≥ноземного ≥нвестора в статутний фонд п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми податок на додану варт≥сть та акцизний зб≥р сплачуЇтьс¤ на загальних п≥дставах.

” в≥дпов≥дност≥ до чинного законодавства обТЇктами оподаткуванн¤ ввезених на територ≥ю ”крањни товар≥в Ї :

1 ) дл¤ податку на додану варт≥сть (кр≥м конф≥скованого, безхозного, успадкованого майна, клад≥в та ≥нших ц≥нностей, що перейшли за правом успадкуванн¤ до держави, ≥мпортних товар≥в та продукц≥њ, ¤к≥ провоз¤тьс¤ через територ≥ю ”крањни транзитом) Ї њх митна варт≥сть, перерахована за курсом Ќац≥онального банка ”крањни на дату подач≥ грузовоњ митноњ декларац≥њ в митний орган, з урахуванн¤м фактично сплачених сум мита та митних збор≥в та акцизного збору за п≥дакцизн≥ товари .

¬ митну варт≥сть ввезених на територ≥ю ”крањни товар≥в включаЇтьс¤ :

а) ц≥на товару за контрактом;

б) витрати з транспортуванн¤, навантаженн¤, розвантаженн¤ та страхуванн¤ товару в≥д пункту постачальника до митного кордону ”крањни;

в) ком≥с≥йн≥ та брокерськ≥ витрати

г) плата , ¤ка повинна бути сплаченою ≥мпортером ¤к умова ввозу (вивозу) за використанн¤ обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥, що належать до даних товар≥в .

2) дл¤ акцизного збору на п≥дакцизн≥ товари (кр≥м конф≥скованого безхозного, успадкованого майна, клад≥в та ≥нших ц≥нностей, що перейшли за правом успадкуванн¤ до держави, ≥мпортних товар≥в та продукц≥њ, ¤к≥ провоз¤тьс¤ через територ≥ю ”крањни транзитом а також тих, що використовуютьс¤ дл¤ виробництва п≥дакцизних товар≥в) Ї њх митна варт≥сть, перерахована за курсом Ќац≥онального банка ”крањни на дату подач≥ грузовоњ митноњ декларац≥њ в митний орган, з урахуванн¤м фактично сплачених сум мита та митних збор≥в.

ѕри цьому рекламн≥ матер≥али та сувен≥ри, ¤к≥ ввоз¤тьс¤ в ”крањну й призначен≥ дл¤ представницьких ц≥лей п≥д час проведенн¤ в ”крањн≥ виставок, конкурс≥в, нарад, сем≥нар≥в, ¤рмарок та ≥нших под≥бних м≥роприЇмств (пропускаЇтьс¤ за р≥шенн¤м митного органу в к≥лькост≥ достатн≥й дл¤ забезпеченн¤ потреб з врахуванн¤м ц≥л≥ перем≥щенн¤), не Ї обТЇктом оподаткуванн¤ .

—л≥д зазначити що у в≥дпов≥дност≥ до податкового законодавства ”крањни не п≥дл¤гають обкладенню податком на добавлену варт≥сть та акцизним збором:

а) транспортн≥ засоби, що використовуЇтьс¤ дл¤ м≥жнародних перевезень пасажир≥в та вантаж≥в;

б) профес≥йне обладнанн¤, майно та ≥нструменти, що належать ≥ноземним юридичним особам ≥ необх≥дн≥ дл¤ наданн¤ послуг або виконанн¤ роб≥тними на територ≥њ ”крањни;

в) зразки товар≥в, ¤кщо вони залишаютьс¤ власн≥стю ≥ноземних юридичних ос≥б та њх використанн¤ на територ≥њ ”крањни не маЇ комерц≥йного характеру.

≤нш≥ товари, ¤к≥ ввоз¤тьс¤ на територ≥ю ”крањни та вход¤ть до перел≥ку, що затверджений ¬ерховною –адою ”крањни обкладаютьс¤ акцизним збором за ставками вказаними у вищезазначеному перел≥ку.

3. ќсобливост≥ кредитуванн¤ зовн≥шньо-торг≥вельних угод

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ у кредит стала св≥товою нормою . ¬ умовах п≥двищенн¤ вартост≥ продукц≥њ, зростанн¤ частки машин та обладнанн¤, що мають значн≥ строки виготовленн¤, експортери та ≥мпортери зац≥кавлен≥ у використанн≥ зовн≥шньоторговельних кредитах.

¬ св≥тов≥й практиц≥ ≥снують наступн≥ джерела отриманн¤ кредиту :

1. Ѕрокерськ≥ та ком≥с≥йн≥ ф≥рми.

 редити, ¤к правило надаютьс¤ п≥д товари. ÷≥ ф≥рми використовують банк≥вськ≥ кредити, тому њх кредити дорожче н≥ж у банку. ƒо послуг брокер≥в вдаютьс¤ тод≥, коли отриманн¤ кредита в своњй крањн≥ обходитьс¤ дорожче, коли ринок Ї мало в≥домим або реал≥зац≥¤ товара потребуЇ особливоњ специф≥ки.

2. Ѕанк≥вськ≥ установи

якщо в робот≥ «овн≥шньоеконом≥чного банку широко застосовуЇтьс¤ довгострокове валютне кредитуванн¤ п≥д гарант≥ю м≥н≥стерств та в≥домств , то в практиц≥ комерц≥йних банк≥в переважаЇ короткострокове кредитуванн¤ . ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про наданн¤ валютного кредиту вповноважен≥ банкирозгл¤дають ц≥ль отриманн¤ кредита, характеристику товара, що закупаЇтьс¤ та можлив≥сть його реал≥зац≥њ в межах крањни, а також економ≥чний ефект в≥д використанн¤ товар≥в, що закуповуютьс¤ за рахунок кредиту, джерела ф≥нансуванн¤ в нац≥ональн≥й валют≥ та джерела погашенн¤ кредита в ≥ноземн≥й валют≥. —еред р≥зних вар≥ант≥ зд≥йсненн¤ експортно-≥мпортних операц≥й, повТ¤заних з кредитом, зустр≥чаютьс¤, в переважн≥й б≥льшост≥, наступн≥:

1.  редит в гривн¤х дл¤ закупки товара в ”крањн≥ та продажу за кордоном

2.  редит в гривн¤х, конверс≥¤ його в валюту, дл¤ закупки товара за кордоном та продажу в ”крањн≥ за гривн≥

3.  редит в валют≥, дл¤ закупки товара за кордоном та продажу в ”крањн≥ за гривн≥

4 .  редит в гривн¤х дл¤ закупки товара в ”крањн≥, бартер з ≥ноф≥рмою, продаж в ”крањн≥ за гривн≥.

3. ‘≥рмов≥ ( комерц≥йн≥ ) кредити

¬идаютьс¤ експортерами та ≥мпортерами , що т≥сно повТ¤зан≥ товарними угодами та розрахунками по них. ‘≥рмовий кредит оформл¤Їтьс¤ векселем або надаютьс¤ за в≥дкритим рахунком.

ѕри кредитуванн≥ у форм≥ в≥дкритого рахунку експортер виставл¤Ї рахунки п≥сл¤ в≥двантаженн¤ товару на покупц¤, а сплата по цих рахунках в≥дбуваЇтьс¤ через обумовлений сторонами терм≥н. «а умови регул¤рних поставок сторони домовл¤ютьс¤, що розрахунки м≥ж ними будуть зд≥йснюватис¤ не за кожну окрему парт≥ю, а в певн≥ терм≥ни - звичайно наприк≥нц≥ м≥с¤ц¤ або кварталу. ѕри використанн≥ вексел≥в (≥нкассова форма розрахунку) кредитуванн¤ засновуЇтьс¤ на траттах.

4. —трахуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й

ѕитанн¤ про страхуванн¤ експортних кредит≥в набуло великого значенн¤ у звТ¤зку з≥ всезростаючим розпод≥лом прац≥ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ѕ≥дприЇмц≥ все б≥льше намагаютьс¤ зосередити вс≥ своњ зусилл¤ на обран≥й ними д≥¤льност≥ не в≥двол≥каючись на сп≥рну сферу кредитного ризику, що виникаЇ через кредитуванн¤ ≥ноземного покупц¤ товару. ƒо розгл¤данн¤ основ страхуванн¤, необх≥дно вивчити природу ризику повТ¤заного з наданн¤м комерц≥йного кредиту .

ƒл¤ повного розум≥нн¤ сут≥ питанн¤ необх≥дно ввести нов≥ терм≥ни загальноприйн¤т≥ у св≥тов≥й практиц≥ щодо даноњ теми.

“расант ( drawer) - особа , ¤ка виписуЇ перев≥дний вексель ( тратту)

“расат (drawee) - особа, ¤ка зобовТ¤зана сплатити за перев≥дним векселем

јкцептант (acceptor) - особа, ¤ка прийн¤ла на себе зобовТ¤занн¤ сплатити за наданим перев≥дним векселем

јкцепт вексел¤ ≥мпортером, що виступаЇ в рол≥ трасата та банком , ¤кий Ї акцептантом, накладаЇ на останнього зобовТ¤занн¤ виконати в зазначений час вс≥ платеж≥ зумовлен≥ векселем . ќдночасно акцептант збер≥гаЇ за собою право зворотньоњ вимоги до експортера, ¤кий Ї трасантом у випадку невиконанн¤ останн≥м умов контракту. “аким чином особа, що купуЇ вексель на обл≥ковому ринку переносить вс≥ своњ вимоги на акцептанта. ѕокупц≥в вексел≥в мало хвилюЇ положенн¤ трасанта вони спираютьс¤ виключно на акцепт. ¬иход¤чи з вищесказаного акцепт можна вважати формою страхуванн¤ кап≥талу.

ќднак ¤кщо ≥мпортер виступаЇ одночасно в рол≥ трасата та акцептанта - ризик неотриманн¤ платежу дл¤ експортера значно зростаЇ, також сл≥д зазначити, що продаж такого вексел¤ на обл≥ковому ринку Ї довол≥ проблематичною справою. “ому експортер намагаЇтьс¤ залучити до справи банк в рол≥ акцептанта. ≤ це зрозум≥ло, бо акцепт вексел¤ банком полегшуЇ його продаж експортером на обл≥ковому ринку та надаЇ можлив≥сть моб≥л≥зувати кошти , ¤к≥ вкладен≥ в торг≥вельну операц≥ю.

–изик неплатежу трасатом все ж таки ≥снуЇ, нав≥ть при акцепт≥ вексел¤ банком . ÷ей ризик може бути розпод≥лений на два види.

ѕерший вид вит≥каЇ з недостатнього знанн¤ експортером та банком , що акцептуЇ його вексел¤, даних про ф≥нансовий стан трасата-покупц¤ (це так званий ф≥нансовий ризик). ¬≥н в≥дноситьс¤ до сфери д≥¤льност≥ банку, що видаЇ акцепт. ¬≥дпов≥дно ф≥нансовий ризик обмежений в банках, ¤к≥ добре знають свою ≥ноземну кл≥Їнтуру ≥ мають достатню ≥нформац≥њ про њх кредитоспроможн≥сть. ‘≥нансовий ризик при кредитуванн≥ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ може бути зведений до м≥н≥муму за допомогою певних метод≥в кредитуванн¤, наприклад, рамбурсного кредиту, ¤кий заснований на сполученн≥ акцепта вексел≥в експортера банком третьоњ крањни (¤к правило першокласним банком) та перевод≥ (рамбурсуванн≥) суми вексел¤ ≥мпортером банку-акцептанту. “реба зазначити, що акцептований першокласним банком вексель можливо буде реал≥зувати на ринку банк≥вських акцепт≥в.

¬ основ≥ другого виду ризику ( комерц≥йного ) знаход¤тьс¤ розходженн¤ м≥ж продавцем та покупцем в питанн¤х про в≥дпов≥дн≥сть товару умовам торг≥вельноњ угоди. як насл≥док в≥дсутност≥ повноњ ¤сност≥ в передуючих угодах, р≥зноман≥тност≥ сорт≥в товар≥в, зм≥ни його ¤кост≥ п≥д час транспортуванн¤ та великоњ к≥лькост≥ ≥нших причин, ¤к≥ важко перебачити питома вага цього ризику Ї дуже значною. ÷ього виду ризику неможливо запоб≥гти звичайними банк≥вськими методами ≥ дл¤ його ≥л≥м≥нуванн¤ використовуютьс¤ страхов≥ компан≥њ та њх методи. —уть д≥¤льност≥ цих орган≥зац≥й пол¤гаЇ в тому, що вони приймають на себе певну долю можливого ризику, тобто к≥нцевого збитку в≥д угоди, що страхуЇтьс¤. —трахов≥ компан≥њ видають сираховий пол≥с на точно встановлену суму застрахованого кредита з вказанн¤м терм≥ну страхуванн¤ та дол≥ ризику (звичайно в≥д 65 до 85 %) ¤ку бере на себе страхувальник. –озм≥р страховоњ прем≥њ, що беретьс¤ останн≥м, залежить в≥д розм≥ру операц≥њ, форми кредиту, його терм≥ну, ф≥нансового становища експортера та економ≥чного стану ≥мпортера та його крањни. “ому прем≥альн≥ ставки коливаютьс¤ в≥д 0.25 до 10 % застрахованоњ суми . “епер зупинимось на основних принципах страхуванн¤ .

—трахуванн¤ кредита повинно у час≥ передувати по¤вленню ризика.

—трахуванн¤ кредита передбачаЇ виникненн¤ п≥д час торг≥вельноњ операц≥њ надм≥рного ризика, ≥ в≥д нього страхове товариство намагаЇтьс¤ захистити експортера. —трахове товариство вивчивши умови д≥¤льност≥ ф≥рми, ¤ка подала за¤ву на страхуванн¤, встановлюЇ певну норму ризику, ¤кий вважаЇ нормальним, ≥ погоджуЇтьс¤ страхувати будь-¤кий ризик, що перевищуЇ цю норму. ƒл¤ усуненн¤ комерц≥йного ризику страхова компан≥¤ перев≥р¤Ї товар на предмет в≥дпов≥дност≥ його умовам контракту. ўоб знизити ф≥нансовий ризик страхова компан≥¤ вимагаЇ в≥д кл≥Їнта вексел¤, акцептованого банком, ¤кий викликаЇ дов≥ру у страхувальника . “аким чином, при даних умовах страхуЇтьс¤ надзвичайний ризик, ¤кий може виникнути стих≥йно, ¤к насл≥док нест≥йких господарських в≥дносин. —трахуванн¤ всього ризику, що виникаЇ в результат≥ кредитуванн¤ ≥ноземного покупц¤, незважаючи на чисельн≥ вимоги торг≥вельних круг≥в, не знайшло широкого розповсюдженн¤, бо розвиток страхуванн¤ в цьому напр¤мку був би економ≥чно недоц≥льним, перекручував би природу страхуванн¤, зб≥льшував би варт≥сть страхуванн¤.

—трахове товариство не Ї кредитною установою ≥ не ставить перед собою орган≥зац≥йноњ проблеми зам≥ни останн≥х. —трахове товариство лише створюЇ соб≥ зайв≥ проблеми коли втручаЇтьс¤ у невластиву йому сферу страхуванн¤ ф≥нансового ризику, (страхуванн¤ кредиту на всю суму можливого ризику). ÷е за нього значно ефективн≥ше може зробити банк. Ѕанк же, в свою чергу, при акцепт≥ тратти без права оберненн¤ њњ на трассанта бере на себе ризик в такому обс¤з≥, ¤кий не характерний банк≥вським установам (ф≥нансовий + комерц≥йний). ѕри акцепт≥ ж тратт≥ з правом регресу в≥н може предТ¤вити претенз≥њ обом контрагентам ≥ несе збитки лише у випадку одночасного банкрутства обох, тобто страхуЇ лише ф≥нансовий ризик. « вищесказаного можна зробити висновок, що повинен ≥снувати ч≥ткий розпод≥л обовТ¤зк≥в по страхуванню ризик≥в м≥ж банками, ¤к≥ мають страхувати ф≥нансовий ризик, ≥ страховими компан≥¤ми, що страхують комерц≥йний ризик. Ќевиконанн¤ ц≥Їњ умови приводить до по¤ви проблем ¤к у банк≥в, так ≥ у страхових компан≥й. Ќа сучасному етап≥ гостроњ необх≥дн≥сть в спец≥альному ≥нститут≥, що обТЇднував би функц≥њ банку та страховоњ установи не ≥снуЇ . ÷е по¤снюЇтьс¤ насамперед прогресуючою тенденц≥Їю розпод≥лу прац≥ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥.

¬исновки

ѕ≥двод¤чи п≥дсумки ¤ вважаю за необх≥дне зробити наголос на дек≥лькох особливо важливих моментах .

якщо наша держава поставила соб≥ за ц≥ль стати економ≥чно ≥ пол≥тично незалежною, то першочерговою умовою цього Ї вих≥д та закр≥пленн¤ ”крањни на зовн≥шньоеконом≥чн≥й арен≥. ѕриродньо постаЇ питанн¤ про формуванн¤ у заруб≥жних партнер≥в привабливого ≥м≥джу нашоњ держави . “акий ≥м≥дж може бути сформований лише за умов дотриманн¤ субТЇктами господарюванн¤ тих правил та норм, що ≥снують у св≥тов≥й практиц≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин .

¬ажливою частиною системи зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин Ї њњ в≥дрегульований ≥ ч≥тко функц≥онуючий ф≥нансовий механ≥зм . ѕ≥д таким механ≥змом треба розум≥ти систему ф≥нансових в≥дносин, ¤ка спираючись на св≥товий досв≥д забезпечить реал≥зац≥ю ≥нтерес≥в нашоњ держави у зовн≥шньеконом≥чних стосунках.

“реба ч≥тко усв≥домити, що в кап≥тал≥стичному св≥т≥, в ¤кий ми намагаЇмось ≥нтегруватись, даний ф≥нансовий механ≥зм створювавс¤ ≥ вдосконалювавс¤ починаючи з к≥нц¤ 19 стор≥чча. ѕевно, що був дос¤гнений певний усп≥х у ц≥й сфер≥. ќтже наш≥й крањн≥ не треба Увинаходити велосипеда У ≥ проходити той шл¤х, ¤кий вже був пройдений .

Ќам надаЇтьс¤ можлив≥сть, спираючись на св≥товий досв≥д , уникнути тих помилок, ¤к≥ були зроблен≥ до нас, ≥ враховуючи њх будувати власний ф≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

≈фективн≥сть такоњ схеми розвитку можна побачити на приклад≥ япон≥њ, ¤ка п≥сл¤ 2 —в≥товоњ в≥йни, застосовуючи найкращий св≥товий досв≥д ≥ своЇ прагненн¤ працювати створила на даний момент одну з наймогутн≥ших ф≥нансових систем св≥ту .

¬ данному випадку не йдетьс¤ про сл≥пе коп≥юванн¤ У зах≥дного зразка У , а про його пристосуванн¤ до наших специф≥чних умов на першому етап≥ ≥ подальше самост≥йне формуванн¤ вищезазначеного механ≥зму .

Ќа даний момент вже зроблен≥ певн≥ кроки в цьому напр¤мку: сформована власна валютна система, система кредитно-ф≥нансових установ. јле й дос≥ лишаЇтьс¤ не вир≥шеною одна з найважлив≥ших проблем - проблема стимулюванн¤ власного виробництва та заохоченн¤ украњнського виробника до виходу на св≥тову арену.

¬ даний час перед украњнськими ф≥рмами постали наступн≥ проблеми, ¤к≥ заважають ним повноц≥нно працювати, ¤к ланкам системи м≥жнародного б≥знесу :

1 ) нестаб≥льн≥сть податкового законодавства;

2 ) великий т¤гар податк≥в, ¤кий несуть на соб≥ п≥дприЇмства;

3) неможлив≥сть отримати довгостроков≥ кредити на розвиток виробничоњ бази.

ƒержава повинна зрозум≥ти, що в св≥т≥ нас н≥хто не чекаЇ ≥ нав≥ть навпаки багато хто хот≥в би, що ”крањна стала лише аграрно-сировинним додатком до Ївропейського та св≥тового ринку. “акож треба усв≥домити, що ¤кщо ми зараз в≥ддамо т≥ ринки ¤к≥ могли б обслуговувати то пот≥м у майбутньому њх буде дуже важко в≥двоювати, ≥ здаЇтьс¤ не маЇ сенсу нагадувати, що ≥ зараз ≥ в майбутньому це будуть втрачен≥ кошти, ≥ кошти дуже велик≥.

“ому з боку держави негайно повинн≥ бути прийн¤т≥ законодавч≥ акти про наданн¤ п≥дтримки субТЇктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; в першу чергу це повинно стосуватис¤ украњнських виробник≥в чи¤ продукц≥¤ йде на експорт.

ѕр≥оритетн≥сть виробничого напр¤мку у наданн≥ п≥льг субТЇктам «≈ƒ по¤снюЇтьс¤ також тим, що на даному етап≥ ефективн≥сть д≥¤льност≥ на украњнському ринку п≥дчас не т≥льки не ефективна але й збиткова через тотальну неплатоспроможн≥сть б≥льшост≥ украњнських замовник≥в, продаючи ж своњ товари на зовн≥шньому ринку ми залучаЇмо так≥ необх≥дн≥ дл¤ л≥кв≥дац≥њ вже згаданоњ кризи неплатеж≥в нов≥, св≥ж≥ кап≥тали.

«начн≥ спод≥ванн¤ в цьому питанн≥ покладаютьс¤ на нове податкове законодавство, ¤ке маЇ бути введеним з нового року. ќч≥куЇтьс¤, що держава нарешт≥ зверне увагу на своЇ вимираюче виробництво ≥ за допомогою ф≥нансових важел≥в допоможе вийти йому з кризи, а коли виробництво вийде з кризи воно виведе за собою ≥ державу в ц≥лому.

— п и с о к в и к о р и с т а н о њ л ≥ т е р а т у р и .

1	2

Ќазва: ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1729 прочитано)