ћ≥кроеконом≥ка > Ѕанки та њх роль в економ≥ц≥

—пец≥ал≥зован≥ комерц≥йн≥ банки, не в≥дмовл¤ючись в принцип≥ в≥д можливост≥ наданн¤ ун≥версального набору послуг, концентрують зусилл¤ на зд≥йсненн≥ к≥лькох основних банк≥вських операц≥й або на обслуговуванн≥ обмеженого кола кл≥Їнт≥в. —пец≥ал≥зац≥¤ впливаЇ на характер ус≥Їњ д≥¤льност≥ банку, визначаючи особливост≥ формуванн¤ його актив≥в ≥ пасив≥в, побудову балансу, а також специф≥ку орган≥зац≥њ роботи з кл≥Їнтурою. «агалом в силу набутт¤ досв≥ду роботи у певн≥й сфер≥ банк≥вськоњ справи, розробки техн≥чних прийом≥в ≥ метод≥в реал≥зац≥њ тих чи ≥нших операц≥й п≥двищуЇтьс¤ њх ¤к≥сний р≥вень. ÷е в свою чергу зумовлюЇ зростанн¤ дох≥дност≥ окремих спец≥альних операц≥й комерц≥йних банк≥в, а тому њхн¤ д≥¤льн≥сть в ≥нших сферах стаЇ необов¢¤зковою.

” розвинутих крањнах найб≥льш поширеними видами спец≥ал≥зованих банк≥в Ї ≥нвестиц≥йн≥, ≥новац≥йн≥, ощадн≥, ≥потечн≥ та експортно-≥мпортн≥. ѓх д≥¤льн≥сть зосереджена на к≥лькох операц≥¤х дл¤ б≥льшост≥ кл≥Їнт≥в. “ак, ≥нвестиц≥йн≥ банки займаютьс¤ переважно ем≥с≥йно-засновницькою д≥¤льн≥стю, забезпечуючи посередництво ≥ гарант≥њ розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в на фондовому ринку. ≤новац≥йн≥ банки зд≥йснюють довгострокове кредитуванн¤, в результат≥ ¤кого можлива реал≥зац≥¤ крупних науково-техн≥чних проект≥в. ќщадн≥ банки ор≥Їнтують свою д≥¤льн≥сть на залученн¤ др≥бних вклад≥в населенн¤ на певний строк ≥ наданн¤ позик приватним особам. ≤потечн≥ банки видають довгостроков≥ кредити п≥д заставу нерухомого майна ¾ земл≥, житлових будинк≥в, споруд виробничого призначенн¤. ≈кспортно-≥мпортн≥ банки займаютьс¤ кредитуванн¤м ≥ видачею гарант≥й за операц≥¤ми, пов¢¤заними в основному ≥з зовн≥шньою торг≥влею та м≥жнародним рухом кап≥тал≥в.

¬ рамках тенденц≥њ до спец≥ал≥зац≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ у промислово розвинутих крањнах можна в≥дзначити створенн¤ комерц≥йними банками вузькоспец≥ал≥зованих доч≥рн≥х компан≥й, що займаютьс¤ одним-двома видами операц≥й (наприклад, л≥зингом, факторингом та ≥н.).

ќкр≥м певного типу операц≥й комерц≥йн≥ банки можуть також зосереджуватись на обслуговуванн≥ окремих галузей економ≥ки ¾ промисловост≥, с≥льського господарства, торг≥вл≥, буд≥вництва, енергетики, транспорту ≥ зв¢¤зку.

“еритор≥альна ознака класиф≥кац≥њ банк≥в вказуЇ на обс¤г мереж≥ ф≥л≥ал≥в того чи ≥ншого банку, а також масштаби зд≥йснюваних ним операц≥й. «алежно в≥д територ≥ального розм≥щенн¤ комерц≥йн≥ банки прийн¤то под≥л¤ти на:

¾ м≥жнародн≥, що обслуговують кл≥Їнт≥в у р≥зних крањнах, зд≥йснюючи операц≥њ на м≥жнародних ринках позичкових кап≥тал≥в;

¾ нац≥ональн≥, ¤к≥ функц≥онують в масштабах крањн;

¾ м≥жрег≥ональн≥, що обслуговують потреби у кредитно-ф≥нансових послугах к≥лькох рег≥он≥в;

¾ рег≥ональн≥, масштаби операц≥й ¤ких обмежуютьс¤ рамками певного рег≥ону крањни.

—еред критер≥њв класиф≥кац≥њ комерц≥йних банк≥в важлива роль належить форм≥ власност≥, що визначаЇ особливост≥ формуванн¤ статутного фонду банку та пор¤док управл≥нн¤ ним. ¬≥дпов≥дно до цього критер≥ю розр≥зн¤ють наступн≥ типи банк≥в: державн≥, приватн≥ та зм≥шан≥.

” державних банк≥в кап≥тал повн≥стю належить держав≥ в особ≥ центральних орган≥в влади й управл≥нн¤, зокрема, м≥н≥стерству ф≥нанс≥в або галузевим в≥домствам, ¤к≥ виступають засновниками банк≥в. —творенн¤ таких банк≥вських установ маЇ на мет≥, ¤к правило, реал≥зац≥ю певних загальнонац≥ональних програм розвитку тих чи ≥нших галузей або рег≥он≥в. ƒержавн≥ банки можуть бути створен≥ також м≥сцевими органами влади. ќсновним завданн¤м таких мун≥ципальних банк≥в Ї кредитно-ф≥нансове обслуговуванн¤ м≥сцевого господарства.

ѕриватн≥ банки можуть бути створен≥ у форм≥: акц≥онерних товариств в≥дкритого чи закритого типу, кап≥тал ¤ких формуЇтьс¤ шл¤хом ем≥с≥њ акц≥й; товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, та повних товариств, що створюютьс¤ на основ≥ пайових внеск≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б.

«м≥шаний тип орган≥зац≥њ банку передбачаЇ можлив≥сть поЇднанн¤ державноњ ≥ приватноњ форм власност≥ на його кап≥тал у р≥зних сп≥вв≥дношенн¤х в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в господарюючих суб¢Їкт≥в та держави у реал≥зац≥њ певних програм.

ќсновною формою орган≥зац≥њ банк≥вського б≥знесу в сучасних умовах Ї акц≥онерна, оск≥льки вона дозвол¤Ї найкраще орган≥зувати управл≥нн¤ банком та маЇ широк≥ можливост≥ щодо залученн¤ додаткового кап≥талу.

¬исновки

« вищенаведеного можна зробити наступн≥ висновки:

Ѕанки ¤к основа кредитноњ системи виступають головними посередниками у всьому комплекс≥ взаЇмов≥дносин м≥ж р≥зними субТЇктами ринковоњ економ≥ки. ¬иникненн¤ ≥ розвиток банк≥в був обТЇктивно зумовлений еволюц≥Їю кредитних в≥дносин та став важливим етапом на шл¤ху економ≥чного прогресу сусп≥льства.

ќсобливост≥ р≥зноб≥чноњ д≥¤льност≥ банку в ринкових умовах можуть бути виражен≥ за допомогою його функц≥й, що одночасно розкривають ≥ суть банку ¤к специф≥чного ≥нституту товарного господарства. ќсновними функц≥¤ми банк≥в Ї:

посередництво в кредит≥;

2) акумулюванн¤ в≥льних кошт≥в ≥ перетворенн¤ њх в кап≥тал;

3) посередництво в платежах;

створенн¤ кредитних засоб≥в об≥гу.

Ѕанки беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасне ≥ повне виконанн¤ доручень своњх кл≥Їнт≥в по зд≥йсненню платеж≥в. « ц≥Їю метою застосовуютьс¤ найб≥льш сучасн≥ форми обчислювальноњ техн≥ки ≥ комун≥кац≥й, ¤к≥ дозвол¤ють в оптимальн≥ строки проводити розрахунки та забезпечують над≥йний контроль за њх зд≥йсненн¤м.

 омерц≥йн≥ банки ¾ це багатопроф≥льн≥ кредитн≥ установи, що зд≥йснюють операц≥њ у р≥зних секторах ринку позичкових кап≥тал≥в, обслуговуючи п≥дприЇмства вс≥х галузей економ≥ки та населенн¤.

ќсновними функц≥¤ми комерц≥йних банк≥в, що визначають њх суть та роль у кредитн≥й систем≥, Ї: прийом депозит≥в в≥д юридичних та ф≥зичних ос≥б; кредитуванн¤ п≥дприЇмств ≥ населенн¤; орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ розрахунк≥в у господарств≥; випуск кредитних знар¤дь об≥гу. ”с≥ функц≥њ т≥сно пов¢¤зан≥ м≥ж собою та дозвол¤ють комерц≥йному банку виступати у ¤кост≥ органа, що ем≥туЇ плат≥жн≥ засоби дл¤ обслуговуванн¤ усього кругообороту кап≥талу в процес≥ виробництва й об≥гу товар≥в.

Ќайважлив≥ша особлив≥сть комерц≥йних банк≥в пол¤гаЇ у њх можливост≥ створювати за рахунок кредиту додатков≥ плат≥жн≥ засоби шл¤хом зб≥льшенн¤ залишк≥в на поточних рахунках кл≥Їнт≥в.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. —овременна¤ экономика / ѕод ред. ћамедова ќ.ё. Ц –остов-на-ƒону, 1996. - —.169-176.

2. Ѕазилевич ¬.ƒ. та ≥н. ћакроеконом≥ка, опорний конспект лекц≥й. Ц ., 1997.

3. Ѕаликоев ¬.¬. ќбща¤ экономическа¤ теори¤ ЦЌовосибирск. 1997.- —. 338-346.

4. Ѕарр –аймон. ѕолитэкономи¤. Ц ћ., 1995.

5. Ѕудаговська —. та ≥н. ћ≥кроеконом≥ка ≥ макроеконом≥ка. Ц  ., 1998.

6. ¬ведение в рыночную экономику / ѕод ред. ј.я. Ћифшица. Цћ., 1994.

7. ¬ечканов √.—., ¬ечканова √.–. ћакроэкономика Ц —ѕб, 2000.

8. √альперин ¬.ћ. и др. ћакроэкономика. Ц —ѕб, 1997.

9. √альчинський ј. “еор≥¤ грошей. Ц  .: ќснови, 1998.

10. ƒада¤н ¬.—. ћакроэкономика дл¤ всех. Ц ƒубно, 1996.

11. ƒорнбуш –., ‘ишер —. ћакроеконом≥ка. -  .: ќснови, 1996.

12. ≈коном≥ка ”крањни / «а ред. Ѕ.‘. «аболоцького. Ц Ћьв≥в, 1997.

1	2	3

Ќазва: Ѕанки та њх роль в економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2994 прочитано)