ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки у заруб≥жних крањнах

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки у заруб≥жних крањнах

ѕлан.

1. «ах≥дноЇвропейська модель.

2. јмериканська модель.

3. японська модель.

4. —кандинавська модель

5. ћодел≥ державного регулюванн¤ становленн¤ ≥ розвитку ринкового

господарства в нових ≥ндустр≥альних крањнах.

6. ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки сх≥дноЇвропейських крањн

в пер≥од переходу до ринку

«ах≥дноЇвропейська модель

¬ регулюванн≥ ринку крањн «ах≥дноњ ™вропи можна ви≠д≥лити два пер≥оди: ≥нтенсивного розвитку механ≥зм≥в дер≠жавного регулюванн¤ ≥ дерегулюванн¤.

¬ пер≥од п≥сл¤ Увеликоњ кризиФ в «ах≥дн≥й ™вроп≥ почали широко використовуватись р≥зн≥ форми втру≠чанн¤ держави в економ≥ку. ¬ довоЇнний ≥ п≥сл¤воЇнний пе≠р≥од розвиток господарських систем «ах≥дноњ ™вропи в≥дбу≠вавс¤ у в≥дпов≥дност≥ з основними рецептами кейнс≥анства.

ƒержава активно кооперувалась з приватним кап≥талом, беручи на себе в≥дпов≥дальн≥сть за створенн¤ нових галузей ≥ реконструкц≥ю старих. ƒл¤ 50Ч60-х рок≥в харак≠терне досить сильне втручанн¤ в економ≥ку, прийн¤тт¤ обо≠в'¤зкових дл¤ п≥дприЇмств план≥в. ¬ 70-х роках був зд≥й≠снений перех≥д до ≥ндикативного плануванн¤, ¤ке дозволило на демократичн≥й основ≥ координувати позиц≥ю держави ≥ приватного б≥знесу.

” механ≥зм≥ регулюванн¤ сучасного ринкового господарст≠ва крањн «ах≥дноњ ™вропи ≥ндикативне плануванн¤ зам≥ню≠Їтьс¤ стратег≥чним.

√оловний принцип централ≥зованого кер≥вництва у «ах≥дн≥й ™вроп≥ пол¤гаЇ у створен≥ центральними органами регулюванн¤Ф штучних правил гриФдл¤ господарських субФЇкт≥в, ¤к≥ спонукають њх д≥¤ти у бажаному дл¤ економ≥чноњ ситуац≥њ напр¤м≥.

„≥тко ви¤вились два нових п≥дходи в державному регу≠люванн≥ ринкового господарства: макрорегулюванн¤, зас≠новане на податково-бюджетному ≥ кредитно-грошовому ≥н≠струментар≥њ, та ≥ндустр≥альна пол≥тика, спр¤мована на структурну перебудову економ≥ки.

ћакроеконом≥чна пол≥тика державних ор≠ган≥в у крањнах «ах≥дноњ ™вропи спр¤мована на створенн¤ максимально спри¤тливих умов дл¤ приватного прибутково≠го нагромадженн¤ кап≥талу.

™вропейськ≥ крањни виробили засоби стимулюванн¤ рин≠кових п≥дприЇмств (венчурного

б≥знесу), ¤к≥ працюють на найнов≥ших напр¤мках науково-техн≥чного прогресу, шл¤хом безпосереднього вид≥ленн¤ державних кредит≥в, зниженн¤ оподаткуванн¤ на б≥ржов≥ доходи, наданн¤ державних га≠рант≥й.

ќсоблив≥стю сучасного зах≥дноЇвропейського ринку Ї ≥н≠теграц≥¤ ≥ перех≥д в≥д внутр≥державного до м≥ждержавного його регулюванн¤. ≤ на нац≥ональному ≥ на м≥ждержавному р≥вн¤х зд≥йснюЇтьс¤ певне втручанн¤ в господарське житт¤ ™— з боку  ом≥с≥њ ™вропейськоњ сп≥вдружност≥. –ади ћ≥н≥ст≠р≥в ™—, ™вропейського парламенту ≥ суду ™—.

јмериканська модель

—учасна ринкова економ≥ка —Ўј Ї не стих≥йною, а регу≠льованою державою.

” —Ўј механ≥зм державного ре≠гулюванн¤ пройшов дек≥лька етап≥в. Ќа початку 70-х рок≥в у режим≥ жорсткого адм≥н≥стративного регулюванн¤ перебувало багато галузей економ≥ки —Ўј. ќсновними причинами введенн¤ жо≠рсткого регулюванн¤ галузей економ≥ки були обме≠женн¤ монопол≥њ ≥ обмеженн¤ конкуренц≥њ. ¬ арсенал≥ елемент≥в державного регулюванн¤ ринку —Ўј важливе м≥сце зайн¤ло державне програмуванн¤ економ≥ки, ¤ке охопило розробку ¤к загаль≠нонац≥ональних, так ≥ рег≥ональних програм.

” 80-≥ роки —Ўј в≥дмовились в≥д традиц≥йноњ системи регулюванн¤, ¤ка грун≠тувалась на кейнс≥анськ≥й модел≥ ≥ зам≥нили њњ системою, ос≠нованою на проведен≥ пол≥тики монетаризму ≥ економ≥чноњ теор≥њ Ђпропозиц≥њї. ƒержава регулюЇ в≥дносини стор≥н, за≠безпечуЇ њх свободу, стимулюЇ чесну д≥лову активн≥сть ≥ ка≠раЇ тих, хто ≥гноруЇ право та ≥нтереси суб'Їкт≥в ринку. ¬ умовах сучасноњ ринковоњ економ≥ки, ¤ка характеризу≠Їтьс¤ на¤вн≥стю великоњ к≥лькост≥ не т≥льки малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств, але й монопол≥зованих комплекс≥в, ринкове саморегулюванн¤ доповнюЇтьс¤ ≥ формуЇтьс¤ в механ≥зм ц≥≠леспр¤мованого макроеконом≥чного регулюванн¤.

ѕри цьому зусилл¤ держави концентруютьс¤ на недопу≠щенн≥ монопол≥зму, контрол≥ за реал≥зац≥Їю антимонополь≠ного законодавства, стимулюванн≥ передових технолог≥й.

¬ практиц≥ державного регулюванн¤ економ≥ки —Ўј широко використовуЇтьс¤ система державних замовлень(атомна, аерокосм≥чна промислов≥сть, електро≠техн≥чна ..)

¬ажливе м≥сце в регулюванн≥ ринку —Ўј в≥дводитьс¤ ф≥скальн≥й пол≥тиц≥. —уть њњ пол¤гаЇ у встановленн≥ держав≠ного оподаткуванн¤ ≥ державних витрат з таким розрахун≠ком, щоб вони допомагали гасити коливанн¤ економ≥чного циклу, спри¤ли, високому р≥вню зайн¤тост≥, обмежували ≥н≠фл¤ц≥ю або пом'¤кшували дефл¤ц≥ю (заст≥й).

“аким чином, пр¤ме ≥ непр¤ме (опосередковане) втручан≠н¤ держави в економ≥чне житт¤ —Ўј грунтуЇтьс¤ на систе≠м≥ теоретично обгрунтованих ≥ перев≥рених господарською практикою метод≥в ≥ важел≥в, ¤к≥ Ї ун≥версальними.

японська модель

япон≥¤ належить до крањн, у ¤ких оптимально поЇднують≠с¤ регулююча ≥ спр¤мовуюча роль держави з функц≥онуван≠н¤м механ≥зм≥в ринку..

—учас≠на ¤понська економ≥ка в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д зах≥дно-Ївропейсь≠коњ ≥ економ≥ки —Ўј значно вагом≥шою роллю державноњ участ≥.

¬ япон≥њ склалась розвинута система державного про≠грамуванн¤. ƒл¤ виконанн¤ функц≥њ регулюванн¤ розроб≠кою ≥ реал≥зац≥Їю макроеконом≥чних проект≥в тут створена система орган≥в програмуванн¤ ≥ регулюванн¤, п≥дпор¤дкова≠них ≈коном≥чн≥й  онсультативн≥й –ад≥,де застосовуютьс¤ найнов≥ш≥ методи експертних оц≥нок, економ≥чного прогнозуванн¤ ≥ програмуванн¤..

ƒругим напр¤мком державного регулюванн¤ в япон≥њ Ї р≥зн≥ форми виливу на приватний кап≥тал. ‘орми д≥њ на приватний кап≥тал в япон≥њ охоп≠люють систему жорстких юридичних заход≥в з в≥дпов≥дними формами контролю через адм≥н≥стративний апарат ≥ пол≥≠ц≥ю, контроль з боку державних орган≥в управл≥нн¤, систе≠му економ≥чних заход≥в (наданн¤ грошових субсид≥й, регу≠люванн¤ ц≥н, введенн¤ додаткових податк≥в, наданн¤ подат≠кових п≥льг, застосуванн¤ диференц≥йованоњ кредитноњ пол≥≠тики).

«астосовуючи арсенал перерахованих економ≥чних важел≥в, держава зд≥йснюЇ про≠текц≥он≥стську пол≥тику в галуз¤х ≥ сферах суттЇво важли≠вих дл¤ япон≥њ.

япон≥¤ маЇ великий досв≥д державного управл≥нн¤ нау≠ково-техн≥чним прогресом. ¬≥дома програма Ђ“ехнопол≥сї вт≥люЇ системний п≥дх≥д до управл≥нн¤ науково-техн≥чною д≥¤льн≥стю ≥ передбачаЇ створенн¤ 19 м≥ст науки, довгостро≠кове плануванн¤ випуску ≥ збуту продукц≥њ.

≈фективн≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки в япо≠н≥њ забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю Ђнап≥вур¤дових орган≥зац≥йї, ¤к≥ уособлюють злитт¤ б≥знесу ≥ державного апарату.

—кандинавська модель.

’арактеризуЇтьс¤ де¤кими особливими рисами державно≠го регулюванн¤, притаманними ƒан≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, Ќорвег≥њ, ≤сланд≥њ, Ўвец≥њ: тут усп≥шно поЇднуютьс¤ приватна власн≥сть ≥ ринкова конкуренц≥¤ з ур¤≠довими програмами, спр¤мованими на р≥вном≥рний розпод≥л прибутку, на п≥дтримку непрацездатних, компенсац≥ю втрат, зв'¤заних з нестаб≥льн≥стю ринковоњ економ≥ки. ¬≥дм≥нн≥сть скандинавськоњ модел≥ в≥д модел≥ держав ™вропейськоњ сп≥в≠дружност≥ Ч б≥льший ступ≥нь соц≥ального захисту ≥ забезпе≠ченн¤ населенн¤.

¬ систем≥ державного регулюванн¤ крањн ѕ≥вн≥чноњ ™в≠ропи можна вид≥лити два пер≥оди: ранн≥й (в≥д XIX ст. до ƒругоњ св≥товоњ в≥йни)--невтручан≠н¤ ур¤ду у функц≥онуванн¤.

п≥зн≥й (п≥≠сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни)--запровадженн¤ жорсткого регулюванн¤ ринку, пол≥тики, спр¤мованоњ на п≥дтриманн¤ низького р≥вн¤ безроб≥тт¤ через зб≥льшенн¤ сектора сфери послуг.

¬ економ≥ц≥ скандинавських крањн дом≥нуЇ Ўвец≥¤. ≈коном≥чна пол≥тика де≠ржави спр¤мована на так≥ ц≥л≥: п≥дтримка високоњ ≥ стаб≥ль≠ноњ зайн¤тост≥, забезпеченн¤ швидкого економ≥чного зростан≠н¤, вир≥внюванн¤ доход≥в, п≥дтримка рег≥ональноњ економ≥≠чноњ р≥вноваги, дос¤гненн¤ прийн¤тливоњ стаб≥льност≥ ц≥н, охорона навколишнього середовища, забезпеченн¤ роботою, сп≥вучасть у виробництв≥ ≥ зростанн¤ допомоги крањнам, що розвиваютьс¤. —кладовими елементами економ≥чноњ пол≥ти≠ки Ї податкова, грошова, пол≥тика на ринку прац≥, рег≥она≠льна пол≥тика.

«а обс¤гом державного втручанн¤ в економ≥чне житт¤ Ўвец≥¤ займаЇ перше м≥сце в св≥т≥. ÷ентральний ур¤д робить вплив на економ≥ку в основному через систему еконо≠м≥чних важел≥в. √оловний з них Ч державний бюджет.

” державному регулюванн≥ економ≥ки Ўвец≥њ спостер≥гаЇ≠тьс¤ поЇднанн¤ кейнс≥анськоњ ≥дењ регулюванн¤ Ђефективного попитуї ≥ п≥дтриманн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥ з використанн¤м р≥зних метод≥в стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

√оло≠вне, що шведська модель дозвол¤Ї обмежити стих≥ю ринку ≥ не бо¤тис¤ його.

ƒл¤ ‘≥нл¤нд≥њ характерний високий р≥вень державного регулюванн¤ економ≥ки ≥ значна роль держави в п≥дприЇм≠ницьк≥й д≥¤льност≥. Ќайважлив≥шим ≥нструментом державного регулюванн¤ економ≥ки у ‘≥нл¤нд≥њ Ї оподаткуванн¤. ѕодатков≥ органи крањни над≥лен≥ правами д≥знанн¤ ≥ сл≥дства.

ƒер≠жавна пол≥тика ƒан≥њ спр¤мована на спри¤нн¤ розвитку еко≠лог≥чно чистих виробництв, розробку безв≥дходних техноло≠г≥й, технолог≥й утил≥зац≥њ в≥дход≥в виробництв ≥ побуту, ви≠робництва устаткуванн¤ дл¤ охорони навколишнього середо≠вища.

ћодел≥ державного регулюванн¤ становленн¤ ≥ розвитку

ринкового господарства в нових ≥ндустр≥альних крањнах.

ќсоблив≥стю розвитку нових ≥ндустр≥альних крањн, до ¤ких належить р¤д крањн Ћатинськоњ јмерики (јргентина, ћексика, Ѕразил≥¤,  олумб≥¤, „≥л≥), крањни ѕ≥вденно-—х≥д≠ноњ јз≥њ (ѕ≥вденна  оре¤, √онконг, ћалайз≥¤, “ањланд, ‘≥л≥п≥ни, ≤нд≥¤, ѕакистан, —ингапур, “айвань) Ї глибо≠к≥ внутр≥шн≥ перетворенн¤, зм≥цненн¤ демократ≥њ, струк≠турна перебудова економ≥ки.

–инковий механ≥зм нових ≥ндустр≥альних крањн формуЇтьс¤ на основ≥ правового державного регулюванн¤, ¤ке опираЇтьс¤ на ≥сторичн≥, культурн≥, нац≥ональн≥ традиц≥њ. ¬ них в≥дсутнЇ стремл≥нн¤ до ун≥версал≥зац≥њ, дом≥нуЇ свобода у вибор≥ форм ≥ засоб≥в розвитку.

1	2

Ќазва: ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки у заруб≥жних крањнах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2632 прочитано)