Ѕ≥олог≥¤ > √риби

√риби

—в≥т гриб≥в ц≥кавий та р≥зноман≥тний. ¬≥домо б≥л¤ 100 тис. вид≥в гриб≥в. ¬ цих орган≥змах Ї ознаки ¤к рослин, так ≥ тварин. ќзнаки рослин Ц це нерухом≥сть, пост≥йний р≥ст, живленн¤ розчиненими речовинами, на¤вн≥сть кл≥ткових ст≥нок. ¬ той же час гриби мають ознаки тварин: в≥дсутн≥сь пластид, на¤вн≥сть в кл≥тинних ст≥нках особливоњ речовини Ц х≥тину (з нього покрови паук≥в, рак≥в). √риби мають також ¤кост≥, властив≥ т≥льки њм: майже у вс≥х гриб≥в вегетативне т≥ло представл¤Ї собою грибницю або м≥цел≥й. ѕо вс≥х цих ознаках гриби вид≥л¤ють в окреме царство живих орган≥зм≥в.

††††††††††††††† “≥ло шл¤почного гриба складаЇтьс¤ ≥з двох частин: грибниц≥ (з тонких багатокл≥тинних ниток г≥ф) ≥ плодового т≥ла. ѕлодове т≥ло це саме те, що називають грибом, також складаЇтьс¤ ≥з г≥ф, т≥льки тут вони щ≥льно переплетен≥.

††††††††††††††† ѕлодове т≥ло складаЇтьс¤ з шл¤пки та н≥жки, або пенька. якщо розгл¤дати шл¤пку знизу, то в одних видно отвори трубочок, а в других Ц пластинки. “ому по будов≥ нижнього слою шл¤пки розр≥зн¤ють трубчаст≥ та пластинчат≥ гриби.

††††††††††††††† √рибниц¤ по своњй будов≥ у вс≥х шл¤почних гриб≥в схожа. ј полодов≥ т≥ла дуже р≥зноман≥тн≥ ≥ часто забарвлен≥ в червоний, зеленоватий, жовтий та ≥нш≥ кольори. јле у гриб≥в н≥коли не буваЇ хлоропласт≥в або ≥нших пластид.

††††††††††††††† Ўл¤почн≥ гриби вбирають з грунту воду, м≥неральн≥ сол≥, а також орган≥чн≥ речовини, що утворюютьс¤ в грунт≥ в результат≥ розкладанн¤ рослинних решток.

††††††††††††††† ƒе¤к≥ шл¤почн≥ гриби отримують орган≥чн≥ речовини з кор≥нн¤ дерев. “акий звТ¤зок гриб≥в та дерев по¤снюЇтьс¤ тим, що м≥цел≥й оремих вид≥в гриб≥в вступаЇ в т≥сний контакт з кор≥нн¤м де¤ких дерев. ѕри цьому г≥фи м≥цел≥¤ обпл≥тають кор≥нь ≥ нав≥ть проникають в всередину його кл≥тин. ¬≥дносини м≥ж грибом та деревом Увиг≥дн≥Ф дл¤ обох стор≥н.  ор≥нн¤ дерева отримують в≥д гриба воду та м≥неральн≥ сол≥, а гриб в≥д кор≥нн¤ Ц орган≥чн≥ речовини, необх≥дн≥ дл¤ утворенн¤ плодових т≥л. “ак≥ звТ¤зки м≥ж р≥зними орган≥змами називають симб≥озом.

ўороку л≥си ”крањни дають велику к≥льк≥сть њст≥вних гриб≥в. ™ вони ≥ в степов≥й зон≥, трапл¤ютьс¤ в байрачних л≥сах, штучних л≥сонасадженн¤х та у полезахисних смугах. √риби належать до великоњ ≥ поширеноњ в природ≥ групи орган≥зм≥в ≥ певна њх частина використовуЇтьс¤ людиною в њжу.

«а способом харчуванн¤ њх можна под≥лити на три основн≥ групи:

гриби-сапроф≥ти, що харчуютьс¤ за рахунок опалого лист¤, хвоњ та в≥дмерлих г≥лочок ≥ деревини;

гриби-с≥мб≥оти, що отримують харчов≥ речовини не т≥льки з л≥совоњ п≥дстилки, але ≥ з корен≥в дерев;

гриби-паразити - уражають жив≥ тканини рослинного (тваринного) походженн¤, здеб≥льше осел¤ютьс¤ на жив≥й деревин≥ багатьох лист¤них та хвойних дерев.

Ќа¤вн≥сть у грибах значноњ к≥лькост≥ б≥лк≥в (удв≥ч≥ б≥льше н≥ж у картопл≥), вуглевод≥в, м≥неральних речовин, м≥кроелемент≥в, екстрактивних та ароматичних речовин дозвол¤Ї розц≥нювати њх ¤к досить поживний та калор≥йний продукт. јле, незважаючи на значний в≥дсоток засвоюваних орган≥змом людини б≥лк≥в, гриби все ж не можна використовувати ¤к Їдине джерело надходженн¤ б≥лк≥в, потр≥бних людин≥, бо њх довелос¤ б споживати у дуже велик≥й к≥лькост≥ (до 2 кг св≥жих гриб≥в на добу). ѕроте сл≥д завжди пам'¤тати, що гриби важко перетравлюютьс¤, особливо в не подр≥бненому вигл¤д≥, тому њх краще вживати ¤к приправу. „ерез певну властив≥сть ферментативноњ системи людини мал≥ д≥ти, хвор≥ та стар≥ люди взагал≥ дуже чутлив≥ до грибних страв.

¬загал≥ за своЇю харчовою ≥ смаковою ц≥нн≥стю гриби под≥л¤ютьс¤ на чотири категор≥њ. √риби першоњ - четвертоњ категор≥њ, в свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на њст≥вн≥ гриби (плодов≥ т≥ла не м≥ст¤ть г≥ркоти, шк≥дливих речовин або неприЇмного запаху) та умовно њст≥вн≥ гриби (плодов≥ т≥ла м≥ст¤ть г≥ркоту, шк≥длив≥ речовини, неприЇмний смак тощо ≥ в њжу вживаютьс¤ т≥льки п≥сл¤ тривалого вимочуванн¤, сол≥нн¤ або в≥дварюванн¤ з обов'¤зковим видаленн¤м в≥двару). ќкремо вид≥л¤ють групи нењст≥вних та отруйних гриб≥в. јле мета нашоњ розмови не визначенн¤ харчовоњ ц≥нност≥ дикорослих гриб≥в, а прихована небезпека, ¤ку вони в соб≥ та¤ть. «а л≥тературними даними, к≥льк≥сть њст≥вних гриб≥в, що потрапл¤ють до столу людини, нав≥ть у "грибн≥ роки" становить б≥л¤ 10-15 вид≥в. –азом з тим на територ≥њ област≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 80 вид≥в отруйних гриб≥в, з них особливо небезпечних - 20-25 вид≥в. ƒе¤к≥ з них за зовн≥шн≥м вигл¤дом нагадують њст≥вн≥ гриби. Ќаприклад, серед трубчатих гриб≥в Ї вид в≥домий ¤к отруйний - чорт≥в гриб ≥ к≥лька вид≥в нењст≥вних та умовно њст≥вних.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть отруйних (смертельно отруйних) гриб≥в належить до пластинчатих њх форм.

—еред грибник≥в ≥снуЇ багато пов≥р'њв та так званих "прикмет", ¤к в≥др≥зн¤ти, чи Ї серед з≥браних гриб≥в отруйн≥. ÷им прикметам не можна в≥рити! як≥ ж ц≥ прикмети? ƒекотр≥ грибники вважають, що отруйн≥ гриби не уражаютьс¤ хробаками, що отруйн≥ гриби зс≥дають молоко, викликають зм≥ну кольору на зелений або бурий гол≥вок цибул≥, р≥зних предмет≥в ≥з ср≥бла. ÷е не в≥рно! ≤снуЇ припущенн¤, що отруту у грибах можна усунути (знешкодити), ¤к що њх проварити з кухонною с≥ллю або оцтом -- це спос≥б старий, але зав≥домо неефективний. ќчевидно, найб≥льш д≥йовим способом уникнути отрути Ї вживанн¤ в њжу напевно добро¤к≥сних та добро в≥домих њст≥вних гриб≥в. “акож не завжди можна ор≥Їнтуватись на запах ≥ смак сирого гриба ¤к на показник його њст≥вност≥ або отруйност≥, оск≥льки найб≥льш небезпечн≥, нав≥ть смертельно отруйн≥ дикоросл≥ гриби, так≥ ¤к мухомор зелений (бл≥да поганка), павутинник жовтогар¤чо-червоний, сторчок звичайний та багато ≥нших, мають приЇмний запах ≥ смак. ¬ин¤ток становл¤ть види гриб≥в роду ≥ноцебе (плютки), ¤ким властивий неприЇмний запах.

1

Ќазва: √риби
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1287 прочитано)