ћ≥кроеконом≥ка > ƒержавний бюджет

ƒержавний бюджет

У≈диним хорошим бюджетом Ї збалансований бюджетФ

јдам —м≥т, 1776 р.

У’орошим правилом Ї те, що бюджет н≥коли не повинен бути збалансованим - кр≥м моменту, копи надлишок, що стримуЇ ≥нфл¤ц≥ю, зм≥≠нюЇтьс¤ на деф≥цит, щоб боротис¤ з≥ спадомФ.

¬оррен —м≥т, 1955 р.

јдм≥н≥стративно-командна економ≥чна пол≥тика в —–—– призвела до нер≥вном≥рного економ≥чного розжитку ус≥х рег≥он≥в, ство≠ренн¤ неструктуризованого, неефективного та однобокого народ≠ногосподарського комплексу. ‘ункц≥онуванн¤ адм≥н≥стративно-командноњ системи спри¤ло розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу б≥льше 25 в≥дсотк≥в валового внутр≥шнього продукту —–—–, ¤кий виробл¤вс¤ в ”крањн≥.

« проголошенн¤м незалежност≥ ”крањни починаЇтьс¤ но≠вий етап, формуванн¤ власноњ нац≥ональноњ пол≥тики ≥ розвитку сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин. ѕочатком економ≥чних перетворень в ”крањн≥ стало прийн¤тт¤ «акону ”–—–" ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањнськоњ –—–" в≥д 3 серпн¤ 1990 року. «г≥дно з ним ”крањна самост≥йно визначаЇ економ≥чний статус ≥ стратег≥ю соц≥ально-економ≥чного розвитку в ≥нтересах усього наро≠ду, а також розробл¤Ї ≥ формуЇ незалежну ф≥нансову (бюджетну, податкову, валютну) пол≥тику в контекст≥ загальнодержавноњ економ≥чноњ пол≥тики ≥ займаЇтьс¤ њњ виконанн¤м.

‘≥нансова пол≥тика охоплюЇ нейтральну ланку системи економ≥чних в≥дносин ≥ в≥д≥граЇ пров≥дну роль у реал≥зац≥њ загальнодержавних функц≥й. ќрган≥зац≥¤ ≥ регулюванн¤ цих в≥дно≠син зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до д≥ючого (ф≥нансового правового по≠л¤) етапу та стану сусп≥льно-економ≥чного розвитку крањни. Ѕез врахуванн¤ останнього пол≥тика стаЇ гальмом розжитку економ≥чних в≥дносин.

‘≥нансова пол≥тика маЇ бути жорсткою, але справедливою й активною, ≥ повинна стимулювати економ≥чне зростан≠н¤, захищати нац≥ональн≥ ≥нтереси та бути привабливою дл¤ суб'Їкт≥в ≥ноземних крањн. ѕобудова ≥ формуванн¤ ф≥нансовоњ пол≥тики Ц це досить складний процес.

–озвиток сусп≥льнеЧеконом≥чних в≥дносин в ”крањн≥ п≥д≠тверджуЇ необх≥дн≥сть ¤комога скор≥шого вир≥шенн¤ проблеми ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ - основи загальнодержавноњ стаб≥л≥зац≥њ ≥ виходу з економ≥чноњ кризи.

ќснову ф≥нансовоњ пол≥тики становить бюджетна пол≥тика, ¤ка пов'¤зана насамперед ≥з формуванн¤м ≥ виконанн¤м бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, ц≥льових загальнодержавних фонд≥в. ƒержавний бюджет ”крањни - це головний ф≥нансовий план крањни, ¤кий в≥ддзеркалюЇ сусп≥льно-економ≥чний стан у держав≥. ≈коном≥чна нестаб≥льн≥сть ≥ спад виробництва негативно вплива≠ють на формуванн¤ доход≥в та ф≥нансуванн¤ видатк≥в бюджету. Ѕюджет, його дох≥дна частина пр¤мо пов'¤зан≥ ≥з ƒержавною програмою соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни на поточний ф≥нансовим р≥к. ≤ навпаки, виконанн¤ зазначеноњ програми за≠лежить в≥д њњ ф≥нансового забезпеченн¤. ” ньому напр¤мку ƒержавний бюджет виступаЇ основою ф≥нансуванн¤ загальнодержавних програм та спри¤Ї њх виконанню. ƒержавна програма соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни ≥ ƒержавний бюджет ”крањни мають своЇ особливе м≥сце, роль ≥ призначенн¤ в систем≥ сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин.

ѕрактика розвитку ф≥нансових в≥дносин ще раз п≥дтвер≠джуЇ це ≥ вимагаЇ:

- по-перше, формувати ƒержавний бюджет ”крањни ≥ ƒержавну програму соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни на основ≥ Їдиноњ концепц≥њ сусп≥льно-економ≥чного розвитку й у контек≠ст≥ загальнодержавноњ ф≥нансово-економ≥чноњ пол≥тики;

- по-друге, досконалого анал≥зу та оц≥нки соц≥ально-економ≥чного стану рег≥он≥в ≥ держави та розробки реальних макроеконом≥чних показник≥в розвитку на плановий р≥к ≥ перспективу;

- по-третЇ, виконанн¤ ƒержавного бюджету ≥ ƒержавноњ програми соц≥ально-економ≥чного розвитку маЇ проходити ж русл≥ Їдиних п≥дход≥в, ц≥л≥сного механ≥зму, ефективних норм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ ф≥нансово-економ≥чних в≥дносин;

- по-четверте, п≥дтримки загальних принцип≥в економ≥чного розвитку ≥, насамперед, принципу формуванн¤ ≥ виконанн¤ доход≥в бюджету за рахунок платеж≥в, ¤к≥ активно й ефективно впливають на виробництва, виконанн¤ показник≥в економ≥ч≠ного розвитку, а не шл¤хом розширенн¤ к≥лькост≥ податк≥в та збор≥в, ¤к сьогодн≥ в≥дбуваЇтьс¤, та використанн¤ ем≥с≥йних джерел поповненн¤ бюджету;

- по-п'¤те, проведенн¤ належного, своЇчасного контролю та п≥днесенн¤ р≥вн¤ в≥дпов≥дальност≥ за стан виконанн¤ доход≥в бюджету та показник≥в соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥он≥в, м≥н≥стерств (в≥домств), держави ж ц≥лому.

Ѕюджет Ї головним ф≥нансовим документом крањни. ¬иход¤≠чи з нього можна зробити висновок, що вивченн¤ бюджету (про≠цесу його формуванн¤) Ї одн≥Їю з першор¤дних задачею еконо≠м≥чноњ науки.

ѕо¤сненн¤ цьому лежить у зв'¤зках бюджетноњ пол≥тики з ус≥ма сторонами економ≥ки крањни. “ак процес формуванн¤ бюджету т≥сно пов'¤заний ≥з податковим законодавством, а та≠кож ≥з процесом виробництва: або стимулюЇ його, або натис≠каЇ. « ≥ншого боку, розпод≥л бюджетних засоб≥в також т≥сно пов'¤заний з виробництвом: ф≥нансов≥ вкладенн¤ направл¤ютьс¤ у виробництво. “акож ≥з бюджету ф≥нансуютьс¤ соц≥ально-необх≥дн≥ програми ≥ служби так≥ ¤к: арм≥¤, м≥л≥ц≥¤, охорона здо≠ров'¤ ≥ т.п.

як очевидно з усього вищевикладеного бюджет щиро пов'¤заний ≥з добробутом крањни. ≤ це в черговий раз п≥дкреслюЇ всю актуальн≥сть проблеми бюджету ≥ процесу його нормуванн¤, ≥ необх≥дн≥сть його вивченн¤.

Ѕюджетний процес - регламентований законодавством пор¤док, розгл¤данн¤, затвердженн¤ бюджет≥в, њхнЇ виконанн¤ ≥ контроль за виконанн¤м, затвердженн¤ зв≥т≥в про виконанн¤ бюджет≥в, що вход¤ть у бюджетну систему ”крањни.

ѕри формуванн≥ ƒержавного бюджету основною задачею Ї його збалансован≥сть або говор¤чи ≥ншими словами ¤кнайближче наблизитис¤ до ≥деального вар≥анта - це повне покритт¤ вит≠рат прибутками й утворенн¤ залишку засоб≥в, тобто перевищенн¤ прибутк≥в над витратами.

÷ього стану, на перший погл¤д, можна дос¤гти двома засобами:

1. зменшенн¤ розм≥ру витрат;

2. зб≥льшенн¤ розм≥ру прибутк≥в.

ƒержавн≥ витрати структурно можна у¤вити так:

¬итрати на соц≥альн≥ послуги.

¬итрати на господарське споживанн¤.

3. ¬итрати на озброЇнн¤ ≥ матер≥альне забезпеченн¤ зовн≥шньоњ пол≥тики.

4. ¬итрати адм≥н≥стративно-управл≥нськ≥.

5. ѕлатеж≥ по державному боргу.

« даноњ структури очевидно, що витрати державного бюджету виконують функц≥њ пол≥тичного, соц≥ального ≥ господарського регулюванн¤.

ѕерше м≥сце в бюджетних витратах займають соц≥альн≥ статт≥: соц≥альн≥ пос≥бники, утворенн¤, охорона здоров'¤ та ≥н. ” ньому ви¤вл¤Їтьс¤ головний напр¤мок бюджетноњ пол≥тики, ¤к ≥ вс≥Їњ державноњ економ≥чноњ пол≥тики в ц≥лому - стаб≥л≥зац≥¤, зм≥цненн¤ ≥ пристосуванн¤ ≥снуючого соц≥ально-економ≥чного ладу до розум≥в, що зм≥нюютьс¤. ÷≥ витрати покликан≥ зм'¤кшити диференц≥ац≥ю соц≥альних груп, неминуче властиву ринково≠му господарству.

” витратах на господарськ≥ споживанн¤ звичайно вид≥л¤ютьс¤ бюджетн≥ субсид≥њ п≥дприЇмствам, с≥льському господарству, на зд≥йсненн¤ державних програм. ”се це робитьс¤ з метою стимулюванн¤ њхн≥х виробничих можливостей.

¬итрати на озброЇнн¤ ≥ матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ зовн≥шньоњ пол≥тики, а також адм≥н≥стративне - управл≥нськ≥ ви≠трати випивають на структуру попиту.

 он'юнктурним ц≥л¤м бюджетного регулюванн¤ служать витра≠ти по внутр≥шньому державному боргу (наприклад, дострокове погашенн¤ частини боргу), розм≥ри витрат на кредити ≥ субсид≥њ приватним ≥ державним п≥дприЇмствам, с≥льському господарству, на створенн¤ ≥ удосконаленн¤ об'Їкт≥в ≥нфраструктури, на закуп≥в≠лю озброЇнн¤ ≥ в≥йськове буд≥вництво. “аким чином, держава на≠магаЇтьс¤ задовольнити вимоги р≥зноман≥тних соц≥альних груп, зменшити соц≥альну напружен≥сть у товариств≥.

” пер≥оди криз ≥ депрес≥њ витрати державного бюджету на господарськ≥ споживанн¤, ¤к правило, ростуть, а п≥д час кон'юнктури - скорочуютьс¤.

¬ажливо в≥дзначити, що структура державного бюджету робить регулюючий вплив на розм≥ри попиту ≥ пропозиц≥њ, а також на галузеву ≥ рег≥ональну структуру економ≥ки, нац≥ональну конкурентоздатн≥сть на св≥тових ринках.

—труктуру державних прибутк≥в можна у¤вити такою у¤вою:

1. ѕодатки (у тому числ≥ акцизн≥ збори ≥ мита).

2. ѕодатков≥ надходженн¤: прибутки в≥д державноњ власност≥, державноњ торг≥вл≥.

3. ¬нески в державн≥ фонди соц≥ального страхуванн¤, пенс≥йний, страхуванн¤ в≥д безроб≥тт¤.

√оловком статтею бюджетних прибутк≥в Ї податки. ѕ≥д податком, збором, митом ≥ ≥ншими платежами розум≥Їтьс¤ обов'¤зковий внесок у бюджет в≥дпов≥дного р≥вн¤ або ж позабюджет≠ний фонд, зд≥йснюван≥ платниками в пор¤дку ≥ на умовах, визначених законодавчими актами.

ѕодатки бувають двох вид≥в:

1. ѕодатки на прибутки ≥ майно: прибутковий податок ≥з громад¤н; податок ≥з прибутку; податок на соц≥альне страхуванн¤ ≥ фонд заробт≥ньоњ плати ≥ робочоњ сили; майнов≥ податки, у тому числ≥ податки на власн≥сть, включаючи землю й ≥ншу нерухом≥сть; податки на переклад прибутку ≥ кап≥талу за руб≥ж ≥ ≥н. ÷≥ податки ст¤гаютьс¤ з конкретноњ ф≥зичноњ особи, њх називають пр¤мими податками.

2. ѕодатки на товари ≥ послуги: податок з обороту, що в даний час зам≥нений податком ≥з додатковоњ вар≠тост≥; акцизи (податки, пр¤мо що включаютьс¤ в ц≥ну товару або послуги); податок на спадщину, на доходи з нерухом≥стю ≥ ц≥нними паперами й ≥н. ÷≥ податки називаютьс¤ непр¤мими. ¬они частково або ц≥лком пе≠ренос¤тьс¤ на ц≥ну товару aбо послуги.

« вище викладеного очевидно, що податки виконують три найважлив≥ш≥ функц≥њ:

1. ‘≥нансуванн¤ державних витрат (ф≥скальна функц≥¤).

1	2

Ќазва: ƒержавний бюджет
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1275 прочитано)