√оловною метою ф≥скальноњ пол≥тики Ї стаб≥л≥зац≥¤ економ≥ки. ÷≥й мет≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ ≥ державний бюджет. –егулюючи структуру ≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж окремими частинами державного бюджету, ф≥скальна пол≥тика впливаЇ одночасно на економ≥чний розвиток ≥ стан державного бюджету. ќтже, ф≥скальна пол≥тика виконуЇ дв≥ взаЇмоповТ¤зан≥ функц≥њ: стаб≥л≥зац≥йну ≥ бюджетну.

” залежност≥ в≥д фази економ≥чного циклу ф≥скальна пол≥тика викликаЇ неоднаков≥ бюджетн≥ насл≥дки. “ак, п≥д час пад≥нн¤ виробництва доц≥льною (ефективною) сл≥д вважати стимулюючу пол≥тику, ¤ка маЇ зб≥льшувати державн≥ закупки ≥ знижувати чист≥ податки, або застосовувати перел≥чен≥ заходи одночасно. Ќеминучим насл≥дком такоњ пол≥тики Ї виникненн¤ бюджетного деф≥циту або його зб≥льшенн¤.

ѕрипустимо, що навпаки, в економ≥ц≥ спостер≥гаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤, викликане надм≥рним попитом. «а цих умов ефективною (доц≥льною) сл≥д вважати стримуючу пол≥тику, ¤ка повинна зменшувати державн≥ закупки ≥ п≥двищувати чист≥ податки, або застосовувати зазначен≥ заходи одночасно. Ќеминучим результатом такоњ пол≥тики буде скороченн¤ бюджетного деф≥циту або виникненн¤ бюджету з надлишком.

¬≥дзначимо, що стан державного бюджету залежить не т≥льки в≥д дискрец≥йних заход≥в ф≥скальноњ пол≥тики, але й в≥д цикл≥чних коливань. “ак, п≥д час спаду виробництва стан державного бюджету пог≥ршуЇтьс¤, тобто виникаЇ або зб≥льшуЇтьс¤ бюджетний деф≥цит. ѕ≥д час п≥днесенн¤ економ≥ки виникають протилежн≥ насл≥дки.

« метою розмежуванн¤ впливу на стан державного бюджету дискрец≥йних ф≥скальних заход≥в ≥ цикл≥чних коливань сл≥д розр≥зн¤ти фактичне ≥ потенц≥йне бюджетне сальдо. ¬ загальному контекст≥ формулу бюджетного сальдо можна записати таким чином:

Ѕ—=„ѕ-ƒ«.

¬≥дм≥нн≥сть м≥ж фактичним ≥ потенц≥йним бюджетним сальдо пол¤гаЇ в тому, що вони обумовлюютьс¤ р≥зною величиною ¬¬ѕ ¤к доходу, в≥д ¤кого залежить величина чистих податк≥в.

‘актичне бюджетне сальдо (Ѕ—ф) Ц це величина, ¤ка забезпечуЇтьс¤ в умовах фактичного р≥вн¤ зайн¤тост≥, тобто фактичного ¬¬ѕ:

Ѕ—ф=(¬¬ѕф*— ѕ)-ƒ«, де — ѕ Ц середн≥й коеф≥ц≥Їнт чистих податк≥в, ¤кий в≥дбиваЇ њхнЇ в≥дношенн¤ до ¬¬ѕ, (¬¬ѕф*— ѕ) Ц чист≥ податки.

ѕотенц≥йне бюджетне сальдо (Ѕ—п) Ц це величина, ¤ка забезпечуЇтьс¤ в умовах повноњ зайн¤тост≥. ¬она показуЇ, ¤ка могла бути р≥зниц¤ м≥ж доходами ≥ витратами державного бюджету за умов, коли б економ≥ка виробл¤ла потенц≥йний ¬¬ѕ: Ѕ—п=(¬¬ѕп*— ѕ)-ƒ«.

ѕор≥внюючи м≥ж собою фактичне ≥ потенц≥йне бюджетне сальдо, можна зробити два висновки:

ѕерший Ц цикл≥чне пад≥нн¤ виробництва викликаЇ певну втрату доход≥в дл¤ державного бюджету. “ак≥ втрати в≥дображаютьс¤ через цикл≥чне бюджетне сальдо (Ѕ—ц). ¬оно обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж фактичним ≥ потенц≥йним бюджетним сальдо:

Ѕ—ц=Ѕ—ф-Ѕ—п.

ƒругий Ц оск≥льки потенц≥йне бюджетне сальдо виключаЇ вплив цикл≥чного пад≥нн¤ на державний бюджет, то завд¤ки цьому воно д≥стаЇ здатн≥сть в≥дбивати ефективн≥сть бюджетноњ д≥¤льност≥ держави. “ак, в умовах неповноњ зайн¤тост≥ ф≥скальна пол≥тика маЇ бути стимулюючою, а потенц≥йне бюджетне сальдо Ц повинне зб≥льшуватис¤ в≥дЇмно. ÷е св≥дчить про ефективну бюджетну д≥¤льн≥сть держави. якщо воно зб≥льшуЇтьс¤ позитивно, то бюджетна д≥¤льн≥сть держави Ї неефективною, тобто дискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика не виконуЇ стаб≥л≥зац≥йну функц≥ю: держзакупки занижен≥ або чист≥ податки завищен≥. ¬ умовах повноњ зайн¤тост≥ ф≥скальна пол≥тика маЇ бути стримуючою, а потенц≥йне бюджетне сальдо повинне позитивно зб≥льшуватись. ÷е ознака ефективноњ бюджетноњ д≥¤льност≥. якщо воно зб≥льшуЇтьс¤ в≥дЇмно, то бюджетна д≥¤льн≥сть держави Ї неефективною, тобто дискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика не виконуЇ стаб≥л≥зац≥йноњ функц≥њ: державн≥ закупки завищен≥ або чист≥ податки занижен≥.

ќтже, динам≥ка фактичного бюджетного сальдо не завжди може дати правильну в≥дпов≥дь про бюджетну ефективн≥сть ф≥скальноњ пол≥тики. Ќа це питанн¤ може в≥дпов≥сти лише динам≥ка потенц≥йного бюджетного сальдо.

ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика, ¤ка претендуЇ на ефективне використанн¤ державного бюджету, завжди вир≥шуЇ складну альтернативу: стаб≥л≥зац≥¤ економ≥ки чи збалансуванн¤ державного бюджету. ќсобливо гострою стаЇ ц¤ альтернатива за умов пад≥нн¤ виробництва, викликаного деф≥цитом сукупного попиту. « одного боку, щоб зупинити пад≥нн¤ виробництва, потр≥бно застосовувати стимулюючу ф≥скальну пол≥тику. « ≥ншого Ц це викличе в≥дТЇмне зменшенн¤ бюджетного сальдо, тобто спр¤мовуЇ бюджет до деф≥циту.

¬иникаЇ питанн¤ Ц чи може дискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика виконувати стаб≥л≥зац≥йну функц≥ю ≥ водночас забезпечувати збалансован≥сть державного бюджету? ўоб в≥дпов≥сти на це питанн¤, сл≥д розгл¤нути три концепц≥њ регулюванн¤ державного бюджету.

ѕерша Ц збалансуванн¤ бюджету на щор≥чн≥й основ≥. ÷е означаЇ, що державн≥ витрати повинн≥ вир≥внюватис¤ з доходами в межах кожного року. јле така концепц≥¤ вступаЇ в суперечлив≥сть з≥ стаб≥л≥зац≥йною функц≥Їю ф≥скальноњ пол≥тики.

ƒруга Ц збалансуванн¤ бюджету на цикл≥чн≥й основ≥. Ѕюджет повинен балансуватис¤ не щор≥чно, а в межах економ≥чного циклу.

“рет¤ Ц концепц≥¤ функц≥ональних ф≥нанс≥в, зг≥дно з ¤кою бюджетна функц≥¤ ф≥скальноњ пол≥тики повинна бути п≥дпор¤дкована стаб≥л≥зац≥йн≥й. “аке сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж стаб≥л≥зац≥йною ≥ бюджетною функц≥¤ми обумовлено тим, що макроеконом≥чна стаб≥л≥зац≥¤ Ї метою ф≥скальноњ пол≥тики, а державний бюджет Ц це ≥нструмент њњ дос¤гненн¤. —пираючись на концепц≥ю функц≥ональних ф≥нанс≥в, сучасна ф≥скальна пол≥тика припускаЇ можлив≥сть застосуванн¤ незбалансованого бюджету. Ќасамперед це стосуЇтьс¤ деф≥цитного бюджету. якщо бюджетний деф≥цит Ї необх≥дною умовою дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, то, з одного боку, держава св≥домо йде на його створенн¤; з ≥ншого Ц вона передбачаЇ певн≥ джерела його ф≥нансуванн¤.

≤снуЇ три джерела деф≥цитного ф≥нансуванн¤:

1. ¬нутр≥шн≥ позички. ”р¤д виходить на внутр≥шн≥й грошовий ринок, де розм≥щуЇ своњ позички, тобто продаЇ державн≥ ц≥нн≥ папери, ≥ за рахунок виручки в≥д њх реал≥зац≥њ отримуЇ необх≥дн≥ кошти в борг.

2. «овн≥шн≥ позички. ÷≥ позички можуть надавати ур¤ду м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ, ≥ноземн≥ ур¤ди та приватн≥ ≥ноземн≥ ф≥рми.

ƒержавн≥ позички, ¤к≥ з часом накопичуютьс¤, створюють державний борг.

3. √рошово-кредитна ем≥с≥¤. Ќацбанк випускаЇ нов≥ грош≥, ¤к≥ не забезпечен≥ зростанн¤м товарноњ маси, ≥ за допомогою певного кредитного механ≥зму ф≥нансуЇ ур¤д.

¬иб≥р рац≥онального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж окремими джерелами ф≥нансуванн¤ Ц гостра проблема ф≥скальноњ пол≥тики. «агальновизнаним Ї те, що найб≥льшою загрозою дл¤ економ≥ки Ї грошово-кредитна ем≥с≥¤. ѓњ застосуванн¤ ¤к джерела ф≥нансуванн¤ бюджетних деф≥цит≥в породжуЇ неконтрольовану ≥нфл¤ц≥ю, п≥дриваЇ стимули до довгострокових ≥нвестиц≥й, знец≥нюЇ заощадженн¤ домогосподарств, в≥дтворюЇ бюджетний деф≥цит. « метою обмеженн¤ грошово-кредитноњ ем≥с≥њ в багатьох крањнах конституц≥йно закр≥плюЇтьс¤ незалежн≥сть нац≥ональних ем≥с≥йних банк≥в в≥д ур¤ду.  р≥м того, величина грошово-кредитноњ ем≥с≥њ регламентуЇтьс¤ парламентом.

Ѕезбол≥сних джерел ф≥нансуванн¤ бюджетних деф≥цит≥в не ≥снуЇ. “ому ефективною може бути лише зважена ф≥скальна пол≥тика, зг≥дно з ¤кою держава повинна пост≥йно коригувати своњ витрати з урахуванн¤м зм≥н в отриманн≥ доход≥в, а до державних позичок вдаватис¤ лише за умов, ¤кщо вони здатн≥ в перспектив≥ створювати джерела дл¤ њх поверненн¤.

2. ћи розгл¤дали кейнс≥анський вар≥ант ф≥скальноњ пол≥тики, зг≥дно з ¤ким њњ обТЇктом Ї сукупний попит. ¬пливаючи ф≥скальними заходами на сукупний попит, держава залежно в≥д фази економ≥чного циклу стимулюЇ або стримуЇ економ≥ку. јле прихильники теор≥њ економ≥ки пропозиц≥њ переконан≥ в тому, що заходами ф≥скальноњ пол≥тики можна впливати не лише на попит, але й на пропозиц≥ю. Ќа њхню думку, вплив ф≥скальноњ пол≥тики на сукупну пропозиц≥ю дос¤гаЇтьс¤ через податки. ўоб розгл¤нути механ≥зм впливу податк≥в на сукупну пропозиц≥ю, припустимо, що економ≥ка набула тенденц≥њ до скороченн¤ виробництва ≥ зб≥льшенн¤ безроб≥тт¤. «а цих умов держава маЇ застосовувати стимулюючу ф≥скальну пол≥тику у вигл¤д≥ зниженн¤ податкових ставок. ƒо ¤ких насл≥дк≥в це приведе?

ƒл¤ в≥дпов≥д≥ на це питанн¤ звернемос¤ до модел≥ Усукупний попит - сукупна пропозиц≥¤Ф (див. рис. 1).

1	2	3

Ќазва: ƒискрец≥йна та автоматична ф≥скальна пол≥тика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1552 прочитано)