ћ≥кроеконом≥ка > ≈коном≥чна система, сутн≥сть, характеристика, особливост≥

≈коном≥чна система, сутн≥сть, характеристика, особливост≥

ѕлан.

‘ункц≥онуванн¤ економ≥чноњ системи.

–инок ¤к елемент економ≥чноњ системи.

≈коном≥чний кругооб≥г.

1. Ѕудь-¤ка е.с. виконуЇ к≥лька функц≥й: виробництво, розпод≥л ≥ обм≥н, споживанн¤ сусп≥льного продукту, регулюванн¤ ¤к самоњ системи в ц≥лому, так њњ складових. „ерез виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ функц≥онуванн¤ е.с., њњ в≥дтворенн¤.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ процесу виробництва необх≥дно мати певн≥ виробнич≥ ресурси. ƒо них в≥днос¤ть: природн≥ ресурси (землю), засоби виробництва (кап≥тал), працю (робочу силу) ≥ п≥дприЇмництво.

“ехнолог≥¤ виробництва в економ≥чному розум≥нн≥ Ї способом поЇднанн¤ матер≥ально-речового ≥ особистого чинник≥в виробництва в Їдиному процес≥ з метою виготовленн¤ необх≥дних життЇвих благ. “ехнолог≥чний спос≥б поЇднанн¤ фактор≥в виробництва пост≥йно розвиваЇтьс¤, проход¤чи через багато етап≥в. ¬≥н характеризуЇ еволюц≥ю економ≥чноњ системи. ≤снуюч≥ стад≥њ розвитку е.с. називають технолог≥чними способами виробництва.

“ехнолог≥чн≥ способи виробництва в≥др≥зн¤ють р≥зн≥ стад≥њ розвитку е.с. за такими показниками:

- р≥вень розвитку продуктивних сил, тобто р≥вень засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥, робочоњ сили, технолог≥й;

- р≥вень розвитку орган≥зац≥йно-економ≥чних в≥дносин, тобто глибиною под≥лу ≥ спец≥ал≥зац≥њ прац≥, масштабами њњ кооперац≥њ ≥ комб≥нуванн¤,розвитком орган≥зац≥йних структур;

- форми власност≥ засоб≥в виробництв;

- зм≥ни в економ≥чному механ≥зм≥ регулюванн¤.

–озр≥зн¤ють три типи технолог≥чних способ≥в виробництва: до≥ндустр≥альний (традиц≥йна аграрна економ≥ка), ≥ндустр≥альний ≥ пост≥ндустр≥альний.

¬ процес≥ розвитку е.с. технолог≥чний прогрес веде до зростанн¤ њњ ефективност≥ (зб≥льшенн¤ корисноњ в≥ддач≥ виробничих ресурс≥в). –озгл¤д технолог≥чного способу поЇднанн¤ фактор≥в виробництва, що знаходитьс¤ в основ≥ њх ефективност≥, даЇ змогу сформулювати закон спадноњ в≥ддач≥; його суть пол¤гаЇ в тому, що кожний додатковий прир≥стодного з виробничих ресурс≥в при незм≥нному обс¤з≥ ≥нших веде до зменшенн¤ приросту продукту.

—творений у процес≥ виробництва продукт поступаЇ у ≥ншу сферу е.с. - сферу реал≥зац≥њ, де зд≥йснюЇтьс¤ його розпод≥л ≥ обм≥н.

¬ процес≥ розпод≥лу вироблений продукт спр¤мовуЇтьс¤ на виробниче ≥ невиробниче використанн¤.

¬ироблений продукт, ¤кий розгл¤даЇтьс¤ з точки зору його вартост≥, покликаний у кожному сектор≥ економ≥ки компенсувати витрати виробництва ≥ забезпечити його розширенн¤. “ому в≥н обов'¤зково повинен включати в себе варт≥сть:

спожитих предмет≥в прац≥ (поточн≥ матер≥альн≥ витрати);

спожитих засоб≥в прац≥ (амортизац≥ю);

необх≥дного продукту (¤кий йде на особисте споживанн¤ ≥ оц≥нюЇтьс¤ через зароб≥тну плату);

4) додаткового продукту (призначеного дл¤ розширенн¤ виробництва).

ћ≥ж секторами економ≥ки, ¤к≥ виробл¤ють засоби прац≥, предмети прац≥ ≥ предмети споживанн¤, виникаЇ обм≥н. ¬≥н пов'¤зуЇ м≥ж собою виробництво ≥ розпод≥л, з одного боку, ≥ споживанн¤ - з ≥ншого, передбачаючи на¤вн≥сть зв'¤зк≥в м≥ж виробниками.

ѕропорц≥њ процесу реал≥зац≥њ в умовах ринковоњ е.с. регулюЇтьс¤ законами попиту ≥ пропозиц≥њ.

ѕроцес споживанн¤ в економ≥чн≥й систем≥ в≥дбуваЇтьс¤ в двох формах:

1) виробниче споживанн¤ (засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥ у виробництв≥);

2) особисте, або невиробниче споживанн¤ (предмет≥в особистого споживанн¤, життЇвих засоб≥в).

ѕропорц≥њ процесу споживанн¤ регулюютьс¤ законом спадноњ корисност≥, обгрунтованим ще на початку 19 ст. видатним французьким економ≥стом ∆.Ѕ.—еЇм.

–азом ≥з законом спадноњ в≥ддач≥ ≥ законом попиту ≥ пропозиц≥њ закон спадноњ корисност≥ формуЇ тр≥аду фундаментальних економ≥чних закон≥в.

2. –инок - ключовий елемент системи в≥льного п≥дприЇмництва, де в≥н виконуЇ роль обТЇктивного регул¤тора; велике значенн¤ ринку ¤к регул¤тора економ≥ки збер≥гаЇтьс¤ ≥ в систем≥ зм≥шаноњ економ≥ки, де д≥¤ ринкового механ≥зму доповнюЇтьс¤ державним регулюванн¤м.

–инок - це пон¤тт¤, ¤ке в≥дображаЇ процес взаЇмод≥њ (з≥ткненн¤) економ≥чних потреб ≥ ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господарськоњ системи. –инок Ї формою реал≥зац≥њ в≥дносин товарного виробництва, а в умовах ринковоњ економ≥ки - формою реал≥зац≥њ ≥ в≥дносин приватноњ власност≥ через систему ринковоњ конкуренц≥њ. ќтже, пон¤тт¤ "ринок" тотожне пон¤ттю "ринков≥ в≥дносини".

ƒо умов ≥снуванн¤ ринку в≥днос¤ть: товарне виробництво; сусп≥льний под≥л прац≥; економ≥чна в≥докремлен≥сть виробник≥в, в основ≥ ¤коњ знаходитьс¤ приватна власн≥сть на засоби виробництва.

ƒо умов функц≥онуванн¤ ринку належать: незалежн≥сть економ≥чних суб'Їкт≥в у зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥ на основ≥ права власност≥ на в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ ресурси; ринкова конкуренц≥¤; ≥снуванн¤ ринковоњ ≥нфраструктури, ст≥йкоњ ф≥нансовоњ ≥ грошовоњ системи; на¤вн≥сть правовоњ бази, що спри¤Ї створенню в≥дпов≥дного ринкового середовища ≥ психолог≥чного кл≥мату.

” в≥дпов≥дност≥ з цим, обТЇктивними законами ринку, окр≥м згаданоњ тр≥ади основних закон≥в (закони спадноњ в≥ддач≥, попиту ≥ пропозиц≥њ, спадноњ корисност≥), стали також закони вартост≥, конкуренц≥њ, грошового об≥гу.

–инок виконуЇ р¤д важливих орган≥зац≥йних ≥ регулюючих функц≥й, основними з ¤ких Ї так≥:

-забезпеченн¤ безперервного зв'¤зку ≥ пропорц≥йност≥ м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м;

-визначенн¤ м≥ри доц≥льност≥ ≥ корисност≥ конкретних форм господарськоњ д≥¤льност≥ у в≥дпов≥дност≥ з критер≥Їм ефективност≥ використанн¤ виробничих ресурс≥в, зростанн¤ доход≥в ≥ задоволенн¤ потреб споживач≥в;

-регулюванн¤ основних пропорц≥й сусп≥льного в≥дтворенн¤ ≥ роз под≥лу ресурс≥в м≥ж галуз¤ми економ≥ки;

-стимулюванн¤ науково-техн≥чного прогресу.

ќтже, ринок Ї функц≥ональною формою економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж господарюючими суб'Їктами, що утворюють е.с. –инок - конкретна форма господарськоњ д≥¤льност≥ сусп≥льства, ¤ка називаЇтьс¤ ринковою системою господарюванн¤ або ринковою економ≥кою.

«агальна структура ринку в≥дображена на схем≥ 1.

¬одночас, пор¤д ≥з загальною структурою, сл≥д розр≥зн¤ти ≥ конкретну структуру ринку, де вид≥л¤ютьс¤ ринки окремих товар≥в ≥ послуг, культурних ц≥нностей, ≥нформац≥њ, ринки сировини ≥ енергонос≥њв, науково-техн≥чних розробок, дит¤чий, молод≥жний, ж≥ночий ринок тощо, а також м≥сцевий, рег≥ональний, нац≥ональний ≥ св≥товий ринки, легальний ≥ нелегальний ринки. ќбТЇктом макроеконом≥чного досл≥дженн¤ Ї ринок нац≥ональний ¤к Їдина система, а також його структурн≥ елементи - ринок виробничих ресурс≥в ≥ ринок продукт≥в.

 онкретне сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на галузевих ринках обумовлюЇ ≥снуванн¤ таких ринкових форм: "ринок продавц¤"(коли попит перевищуЇ пропозиц≥ю) ≥ "ринок покупц¤"(¤кщо пропозиц≥¤ на товар перевищуЇ попит на нього).

јнтиподом ринковоњ е.с. Ї планова (статична), в ¤коњ суттЇвою ознакою Ї в≥дсутн≥сть саморегулюванн¤.

3. ≈коном≥чний кругооб≥г - це пон¤тт¤ макроеконом≥ки, ¤ке репрезентуЇ рух сусп≥льного продукту, виробничих ресурс≥в, сукупних витрат ≥ доход≥в по стад≥¤х сусп≥льного в≥дтворенн¤ (виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн¤) в економ≥чн≥й систем≥. ≈коном≥чний кругооб≥г зд≥йснюЇтьс¤ через ринки ресурс≥в ≥ продукту м≥ж суб'Їктами економ≥чноњ системи.

¬ основ≥ макроеконом≥чного анал≥зу лежить найпрост≥ша модель кругових поток≥в (або модель кругооб≥гу продукт≥в ≥ доход≥в). ¬ елементарн≥й своњй форм≥ ц¤ модель м≥стить лише дв≥ категор≥њ економ≥чний агент≥в Ц домогосподарства та ф≥рми Ц ≥ не передбачаЇ державного втручанн¤ в економ≥ку, а також звТ¤зк≥в ≥з рештою крањн св≥ту (схема 2).

–еальний (ресурси-товари) та грошовий (витрати-доходи) потоки в≥дбуваютьс¤ одночасно у протилежних напр¤мках ≥ безмежно повторюютьс¤.

ќсновним висновком ≥з модел≥ Ї р≥вн≥сть м≥ж сумарною величиною продаж≥в ф≥рм та сумарною величиною доход≥в домогосподарств. ÷е означаЇ, що дл¤ закритоњ економ≥ки (тобто без будь-¤ких звТ¤зк≥в ≥з зовн≥шн≥м св≥том), без державного втручанн¤ в економ≥ку величина загального обс¤гу виробництва у грошовому вим≥рюванн≥ дор≥внюЇ сумарн≥й величин≥ грошових доход≥в домогосподарств. ѕри цьому також Ї справедливою р≥вн≥сть доход≥в (”) ≥ сукупних витрат (у дан≥й модел≥ це витрати на поточне споживанн¤ Ц —), тобто ”=—.

1	2

Ќазва: ≈коном≥чна система, сутн≥сть, характеристика, особливост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2159 прочитано)