ћ≥кроеконом≥ка > ћетоди формуванн¤ ц≥н

повернен≥ витрати

обс¤г продукц≥њ беззбиткового ќбс¤г продажу

виробництва

–ис. 1.2. ѕрибуток ≥ варт≥сть поверненн¤ витрат.

ѕроцес виробництва продукц≥њ , тривалий дал≥ певного р≥вн¤ , даЇ можлив≥сть не т≥льки повернути варт≥сн≥ витрати , але й зб≥льшити варт≥сть за рахунок формуванн¤ доданоњ вартост≥. ќсобливост≥ сп≥вв≥дношенн¤ витрат ≥ вартост≥ продукц≥њ при р≥зних обс¤гах њњ виробництва ≥ збуту приведен≥ на рис. 1.1. , а сп≥вв≥дношенн¤ прибутку ≥ вартост≥ поверненн¤ Ц на рис. 1.2. Ќа цих малюнках точка беззбитковост≥ Ї критичною , тому , ¤к ≥ в операц≥йному анал≥з≥ , висновок один : перш н≥ж п≥дприЇмство почне отримувати прибуток , воно повинно забезпечити такий р≥вень обс¤гу виробництва ≥ збуту , ¤кий даЇ можлив≥сть покрити не т≥льки пост≥йн≥ витрати , але й суму зм≥нних витрат , обумовлену даним обс¤гом виробництва. ƒл¤ одного виду продукц≥њ критичний обс¤г (Nkp) може бути розрахований по формул≥ :

, де (1.8)

÷ Ц ц≥на одиниц≥ продукц≥њ ;

V Ц питом≥ зм≥нн≥ витрати ;

÷-V Ц питомий маржинальний дох≥д.

≈коном≥чний сенс критичноњ точки заключаЇтьс¤ в тому , що в≥н характеризуЇ обс¤г продукц≥њ , сумарний маржинальний дох≥д ¤кого дор≥внюЇ сумарним пост≥йним витратам. ƒл¤ визначенн¤ обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ у натуральних одиниц¤х (N) , необх≥дного дл¤ отриманн¤ ц≥льовоњ суми прибутку , формула може бути трансформована наступним чином :

, де (1.9)

N Ц обс¤г продукц≥њ , ¤кий в≥дпов≥даЇ ц≥льовому прибутку.

ќтриманн¤ прибутку потребуЇ ¤к додаткового обс¤гу виробництва , що в≥дпов≥даЇ зм≥щенню точки обс¤гу продукц≥њ на рис.1.1. ≥ рис.1.2. праворуч , так ≥ б≥льшого обс¤гу виробничих ресурс≥в. ≤нтенсивн≥сть зм≥щенн¤ точки беззбитковост≥ залежить в≥д ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в ф≥рми.[4.]

¬ умовах конкурентного ринку ц≥на формуЇтьс¤ переважно п≥д впливом фактор≥в , ¤к≥ обТЇктивно складаютьс¤ незалежно в≥д п≥дприЇмства , ≥ ¤вл¤ютьс¤ у б≥льшост≥ випадк≥в дл¤ нього заданою.

ѕон¤тт¤ конкурентоздатност≥ включаЇ в соб≥ великий комплекс економ≥чних характеристик , ¤к≥ визначають положенн¤ п≥дприЇмства на ринку (нац≥ональному чи автономному). ÷ей комплекс може включати характеристики товару , ¤к≥ формують в ц≥лому економ≥чн≥ умови виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ.  онкурентоспроможн≥сть продукц≥њ ≥ конкурентоспроможн≥сть ф≥рми-виробника продукц≥њ сп≥вв≥днос¤тьс¤ м≥ж собою ¤к частина ≥ ц≥ле. ћожлив≥сть п≥дприЇмства конкурувати на певному ринку безпосередньо залежить в≥д конкурентоспроможност≥ продукц≥њ ≥ сукупност≥ економ≥чних метод≥в д≥¤льност≥ ф≥рми. ÷≥нова конкуренц≥¤ ¤к шл¤х забезпеченн¤ конкурентоздатност≥ продукц≥њ маЇ на уваз≥ реакц≥ю п≥дприЇмства на ц≥нов≥ стратег≥њ конкурент≥в. “ому , п≥дприЇмство , ¤ке передбачаЇ зм≥ни ц≥н на конкурентному , насиченому ринку , повинно за допомогою вс≥х доступних йому джерел ≥нформац≥њ вникнути в положенн¤ конкурента ≥ намагатис¤ погл¤нути на своњ майбутн≥ ц≥нов≥ зм≥ни його очима. ÷е дос¤гаЇтьс¤ за допомогою спец≥альних маркетингових досл≥д≥в , ¤к≥ базуютьс¤ на вивченн≥ фактор≥в конкурентоспроможност≥ ф≥рми. ”с≥ фактори впливу на конкурентоспроможн≥сть можна под≥лити на дв≥ групи : зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ фактори.

ƒо зовн≥шн≥х в≥днос¤тьс¤ фактори , що генеруютьс¤ макрооточенн¤м ≥ безпосередньо оточенн¤м ф≥рми. Ќа них ф≥рма впливати не може , але повинна враховувати њх у своњй д≥¤льност≥. ƒо цих фактор≥в можна в≥днести :

загальнопол≥тичний стан у держав≥ ;

зовн≥шньопол≥тичн≥ та економ≥чн≥ звТ¤зки з ≥ншими державами ;

регулююча роль держави ;

експортно-≥мпортн≥ в≥дношенн¤ ;

на¤вн≥сть конкурент≥в у дан≥й галуз≥ ;

рац≥ональне розм≥щенн¤ виробничих сил ;

на¤вн≥сть джерел сировини ;

загальний р≥вень техн≥ки та технолог≥њ ;

розвиток спец≥ал≥зац≥њ та концентрац≥њ виробництва ;

≥снуюча система управл≥нн¤ промислов≥стю та ≥н.

ƒо внутр≥шн≥х фактор≥в в≥днос¤тьс¤ т≥ , ¤к≥ залежать в≥д п≥дприЇмства , тобто воно Ї њх ≥н≥ц≥атором. ¬они включають :

система ≥ методи управл≥нн¤ п≥дприЇмством ;

р≥вень техн≥ки та технолог≥њ на п≥дприЇмств≥ ;

система розробки нововведень на п≥дприЇмств≥ ;

р≥вень орган≥зац≥њ виробництва ;

система плануванн¤ ≥ економ≥чного стимулюванн¤ та ≥н.

ћ≥ж зовн≥шн≥ми та внутр≥шн≥ми факторами ≥снуЇ взаЇмозвТ¤зок Ц внутр≥шн≥ , ¤к правило , випливають ≥з зовн≥шн≥х. ÷≥ фактори представлен≥ у Їдин≥й таблиц≥ (додаток ј).[5.]

¬ажливою умовою виживанн¤ п≥дприЇмства у невизначеност≥ ринкового оточенн¤ Ї правильна оц≥нка вс≥х умов ринку ≥ можливостей п≥дприЇмства у визначенн≥ ц≥н на реал≥зуЇм≥ продукц≥њ , послуги , а також набут≥ фактори (засоби) виробництва. ÷≥ни в умовах ринковоњ конкуренц≥њ задають приор≥тети в науково-техничн≥й пол≥тиц≥. ѕ≥дприЇмство зд≥йснюЇ розвиток технолог≥њ , орган≥зац≥њ виробництва , створюЇ умови дл¤ контролю ¤кост≥ продукц≥њ. јле ефективн≥сть продукц≥њ , ¤ка випускаЇтьс¤ п≥дприЇмством (тобто ступ≥нь виг≥дност≥ даноњ продукц≥њ дл¤ п≥дприЇмства) , апробуЇтьс¤ ринком , ц≥ною њњ реал≥зац≥њ.

¬ д≥йсност≥ , ¤к показуЇ анал≥з в≥тчизн¤ноњ ≥ заруб≥жноњ л≥тератури та практика зах≥дних ф≥рм , ви¤вленн¤ ц≥ни в умовах невизначеност≥ ринку Ї складним процесом , ¤кий потребуЇ комплексного анал≥зу ≥ врахуванн¤ багатьох зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х факор≥в функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства.ѕри вивченн≥ ринкового оточенн¤ п≥дприЇмства розр≥зн¤ють м≥кро- ≥ макросередовище.

јнал≥з м≥кросередовища дл¤ вир≥шенн¤ стратег≥њ ц≥ноутворенн¤ включаЇ :

детальне вивченн¤ ринку збуту ≥ ц≥н реал≥зац≥њ продукц≥њ ;

вивченн¤ витрат виробництва ≥ реал≥зац≥њ , включаючи податки та ≥нш≥ платеж≥ , а також умови постачанн¤ ≥ забезпеченн¤ п≥дприЇмства факторами виробництва ;

оц≥нку ефективност≥ зд≥йснюваних ф≥нансово-господарських заход≥в ≥ вс≥Їњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

ћакроеконом≥чне середовище характеризуЇтьс¤ загальними умовами функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства. ÷е зовн≥шнЇ середовище п≥дприЇмства , ¤ке включаЇ :

зм≥ни , ¤к≥ внос¤тьс¤ в законодавче забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ товаровиробник≥в ;

державне врегулюванн¤ ц≥н ;

податкова , ф≥нансова , кредитно-грошова державна пол≥тика ;

вплив ≥нфл¤ц≥њ та ≥н.

¬ умовах в≥льного ц≥ноутворенн¤ ≥ самост≥йност≥ у визначенн≥ ц≥н у п≥дприЇмства неодм≥нно виникаЇ необх≥дн≥сть враховувати фактори, п≥д впливом ¤ких формуютьс¤ ринков≥ ц≥ни.

ƒо основних фактор≥в ц≥ноутворенн¤ на м≥крор≥вн≥ в≥днос¤тьс¤ фактори виробництва :

земл¤. ÷е пон¤тт¤ включаЇ в себе не т≥льки земельну д≥л¤нку , але ≥ вс≥ природн≥ особливост≥ , що використовуютьс¤ у виробничому процес≥ ;

прац¤. ¬плив цього фактору виражаЇтьс¤ у форм≥ виробничих витрат на зароб≥тну платню ;

кап≥тал. ¬плив Ц у витратах на використан≥ у виробництв≥ матер≥али , вироби , конструкц≥њ , амортизац≥ю ≥ експлуатац≥ю основних фонд≥в , витратах по виплат≥ в≥дсотк≥в за кредит.

“акож до фактор≥в ц≥ноутворенн¤ належать фактори сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ , ¤к≥ визначаютьс¤ формами попиту ≥ пропозиц≥њ ≥ представлен≥ у таблиц≥ (додаток Ѕ).[6.]

“аким чином , ц≥ноутворююч≥ фактори , що в≥днос¤тьс¤ до макроеконом≥чного р≥вн¤ , не залежать в≥д п≥дприЇмства , тобто воно не може на них впливати. јдаптац≥¤ п≥дприЇмства до цих фактор≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом управл≥нн¤ факторами м≥крор≥вн¤.

1	2

Ќазва: ћетоди формуванн¤ ц≥н
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2424 прочитано)