ћ≥кроеконом≥ка > ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини

ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини

ѕлан.

ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини ≥ теор≥¤ пор≥вн¤льних переваг.

ѕлат≥жний баланс.

¬алютний курс.

1. ≈фективн≥сть будь-¤коњ нац≥ональноњ економ≥ки залежить не лише в≥д результат≥в њњ внутр≥шньоњ д≥¤льност≥, а й в≥д њњ участ≥ в св≥тових економ≥чних в≥дносинах, ступен¤ њњ ≥нтеграц≥њ у св≥тове господарство. ≤снують р≥зн≥ форми ћ≈¬: м≥жнародна торг≥вл¤ товарами та послугами, м≥жнародний рух кап≥тал≥в, м≥жнародна м≥грац≥¤ робочоњ сили, м≥жнародна кооперац≥¤ виробництва тощо.

јктивн≥сть крањни у св≥тових економ≥чних в≥дносинах можна оц≥нити такими показниками:

–≥вень експорту. ÷е в≥дсоткове в≥дношенн¤ обс¤гу товар≥в та послуг, що експортуютьс¤, до обс¤гу ¬¬ѕ. «а даними ЌЅ” величина експорту товар≥в в ”крањн≥ у 1996 роц≥ склала 15547 млн. дол. —Ўј, що становить 36,5% стосовно ¬¬ѕ.

—труктура експорту, тобто питома вага окремих груп товар≥в, залежно в≥д ступен¤ њх переробки, у загальному обс¤з≥ експорту. ¬≥дпов≥дно до своЇњ структури експорт може мати сировинну або технолог≥чну спр¤мован≥сть, що характеризуЇ м≥сце крањни у м≥жнародн≥й галузев≥й спец≥ал≥зац≥њ. «г≥дно з товарною структурою зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни у 1996 роц≥ основними статт¤ми њњ експорту Ї так≥: чорн≥ ≥ кольоров≥ метали та вироби з них (31,7%), продовольч≥ товари та сировина дл¤ њх виробництва (20,8%), продукц≥¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ (15,2%), машини та устаткуванн¤ (14,4%).

–≥вень ≥мпорту. ¬≥н характеризуЇ р≥вень залежност≥ нац≥ональноњ економ≥ки в≥д св≥тового господарства, тобто характеризуЇ потребу в товарах, ¤к≥ не виробл¤ютьс¤ в дан≥й крањн≥, або виробництво ¤ких у ц≥й крањн≥ Ї неефективним. ≤мпортозалежн≥сть ”крањни (¤к в≥дношенн¤ обс¤гу ≥мпорту товар≥в до ¬¬ѕ) за 1996 роком становила 46,6%.

—труктура ≥мпорту. ”крањна в≥дноситьс¤ до крањн з високою залежн≥стю в≥д так званого критичного ≥мпорту, до ¤кого належать переважно енергоресурси. ¬ 1996 року частка паливно-енергетичноњ продукц≥њ у загальн≥й вартост≥ ≥мпорту ”крањни становила 46,3%.

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж ≥мпортом та експортом кап≥талу. ћ≥жнародний рух кап≥талу зд≥йснюЇтьс¤ ¤к у п≥дприЇмницьк≥й форм≥ (пр¤м≥ ≥ портфельн≥ ≥нвестиц≥њ), так ≥ в позичков≥й (довгостроков≥, середньостроков≥ та короткостроков≥ кредити).

ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ Ц це так≥ ≥нвестиц≥њ, ¤к≥ забезпечують ≥нвестору управл≥нський контроль над обТЇктом, в ¤кий вкладаЇтьс¤ кап≥тал. ѕортфельн≥ ≥нвестиц≥њ не дають права управл¤ти обТЇктом ≥нвестуванн¤. ¬они зд≥йснюютьс¤, ¤к правило, пакетами акц≥й, на ¤к≥, зг≥дно з поширеною практикою, припадаЇ не б≥льше 25% загального кап≥талу ф≥рми.

«а пер≥од незалежност≥ ”крањна залучила пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й обс¤гом приблизно 3,3% ¬¬ѕ, а за м≥жнародними стандартами р≥вень, що перевищуЇ 5%, розц≥нюЇтьс¤ ¤к досить високий. ¬ розрахунку на душу населенн¤ серед крањн з перех≥дною економ≥кою ”крањна займаЇ одне з останн≥х м≥сць, близько 28 дол. —Ўј, тод≥ ¤к у крањнах з перех≥дною економ≥кою на душу населенн¤ в середньому припадаЇ 92 дол. —Ўј пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

«д≥йсненн¤ «≈ звТ¤зк≥в м≥ж окремими крањнами передбачаЇ необх≥дн≥сть встановленн¤ м≥жнародних режим≥в, ¤к≥ б визначали норми ≥ правила, загальн≥ дл¤ вс≥х субТЇкт≥в св≥тових економ≥чних в≥дносин. ” сфер≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ товарами та послугами такий режим регламентуЇтьс¤ м≥жнародною орган≥зац≥Їю √ј““/—ќ“ (√енеральна угода з тариф≥в ≥ торг≥вл≥ Ц св≥това орган≥зац≥¤ торг≥вл≥). ¬она функц≥онуЇ на баз≥ м≥жур¤дового багатостороннього договору, котрий обумовлюЇ певн≥ вимоги до м≥жнародних торговельних в≥дносин.

” сфер≥ м≥жнародних валютно-ф≥нансових в≥дносин велику роль в≥д≥граЇ така орган≥зац≥¤ ¤к ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘). —татутом ћ¬‘ передбачено, що в≥н сп≥вроб≥тничаЇ з крањнами-членами цього фонду з питань, повТ¤заних з загальною ф≥нансовою нестаб≥льн≥стю крањни. ¬ основ≥ д≥¤льност≥ ћ¬‘ лежить наданн¤ кредит≥в крањнам-членам цього фонду дл¤ п≥дтримки курсу нац≥ональноњ валюти, на ф≥нансуванн¤ деф≥циту плат≥жного балансу та обслуговуванн¤ зовн≥шнього боргу.

 ап≥тал фонду утворюЇтьс¤ за рахунок внеск≥в крањн-член≥в. ћ¬‘ ф≥нансуЇ не комерц≥йн≥ проекти, а проведенн¤ економ≥чноњ пол≥тики.

” в≥дносинах з крањнами колишнього —–—– ћ¬‘ застосовуЇ три види програм, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ почергово. ѕерша Ц програма трансформац≥њ економ≥ки на ринков≥ в≥дносини. ƒруга Ц програма Устенд байФ, ¤ка Ї програмою короткострокового ф≥нансуванн¤, тобто терм≥ном на 12-13 м≥с¤ц≥в, ≥ спр¤мована на зд≥йсненн¤ першочергових заход≥в, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ. “рет¤ Ц програма розширеного ф≥нансуванн¤, ¤ка розрахована на три роки ≥ спр¤мована на закр≥пленн¤ дос¤гнень початковоњ стаб≥л≥зац≥њ за програмою Устенд байФ, ≥ в першу чергу, на структурну перебудову економ≥ки.

 р≥м ћ¬‘ важливу роль у м≥жнародних валютно-ф≥нансових в≥дносинах в≥д≥граЇ —в≥товий банк (—Ѕ). …ого членами можуть бути лише крањни-члени ћ¬‘.  ошти —Ѕ складаютьс¤ ≥з таких елемент≥в: 1) статутного кап≥талу, утвореного шл¤хом придбанн¤ його акц≥й крањнами-членами банку; 2) позичкових кошт≥в, ¤к≥ —Ѕ одержуЇ на св≥товому ф≥нансовому ринку шл¤хом ем≥с≥њ своњх обл≥гац≥й; 3) доход≥в, отриманих в≥д власноњ д≥¤льност≥.

ќсновна функц≥¤ —Ѕ Ц наданн¤ довгострокових позик п≥д досить висок≥ в≥дсотки. ¬они надаютьс¤ ¤к державним, так ≥ приватним п≥дприЇмствам за на¤вност≥ гарант≥й з боку в≥дпов≥дних ур¤д≥в. ƒо групи —Ѕ вход¤ть його ф≥л≥али: 1) ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥¤; 2) ≤нститут ≈коном≥чного розвитку; 3) Ѕагатосторонн¤ јгенц≥¤ √арант≥њ ≤нвестиц≥й.

¬ межах ™вропи важливу роль у ћ≥жнародних ф≥нансових в≥дносинах в≥д≥граЇ ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (™вробанк). ћета д≥¤льност≥ цього банку пол¤гаЇ у ф≥нансовому спри¤нн≥ переходу крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи, включаючи ≥ крањни колишнього —–—–, до ринковоњ ор≥Їнтованоњ економ≥ки. ќсновний кап≥тал ™вробанку складаЇ 10 млрд. ≈ ё. Ќайб≥льшим акц≥онером ™вробанку Ї —Ўј, частка ¤ких складаЇ 1 млрд. ≈ ё, а внесок ”крањни ¤к акц≥онера становить 80 млн. ≈ ё.

ќсновн≥ функц≥њ ™вробанку Ц спри¤нн¤ переходу до ринковоњ економ≥ки через ф≥нансуванн¤ життЇздатних проект≥в у державному ≥ приватному секторах економ≥ки, а також спри¤нн¤ в зд≥йсненн≥ програм структурноњ перебудови та приватизац≥њ.

”часть кожноњ крањни у св≥товому под≥л≥ прац≥ породжуЇ проблему њњ економ≥чноњ доц≥льност≥, ≥нтерес до ¤коњ економ≥чна наука про¤вл¤Ї вже давно. “еоретичним обгрунтуванн¤ економ≥чноњ доц≥льност≥ м≥жнародного под≥лу прац≥ Ї теор≥¤ пор≥вн¤льних переваг. ≤сторично св≥тов≥ економ≥чн≥ в≥дносини починались ≥з торг≥вл≥ товарами. “ому дана теор≥¤ й спираЇтьс¤ на пор≥вн¤льн≥ переваги в торг≥вл≥.

 ласичним вар≥антом теор≥њ пор≥вн¤льних переваг Ї теор≥¤ пор≥вн¤льних витрат ƒавида –≥кардо. ¬она грунтуЇтьс¤ на положенн≥, зг≥дно з ¤ким окрем≥ крањни спец≥ал≥зуютьс¤ з виробництва тих товар≥в, ¤к≥ мають в≥дносно б≥льш низьк≥ витрати пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами.

“еор≥¤ –≥кардо по¤снюЇ переваги м≥жнародноњ торг≥вл≥, враховуючи головним чином м≥жнародн≥ в≥дм≥нност≥ у природно-кл≥матичних умовах виробництва товар≥в. ѕроте з розвитком промисловост≥, насамперед обробноњ, њхн¤ роль ¤к фактора виробництва пом≥тно зменшилась. ¬ир≥шальну роль стали в≥д≥гравати виробнич≥ фактори сусп≥льного походженн¤.

÷¤ ≥де¤ д≥стала своЇ в≥дображенн¤ в неокласичн≥й двофакторн≥й модел≥ ’екшера-ќл≥на, зг≥дно з ¤кою два основн≥ фактори Ц матер≥альн≥ та людськ≥ ресурси Ц розпод≥лен≥ м≥ж крањнами нер≥вном≥рно. “ому в умовах в≥дкритоњ економ≥ки кожна крањна прагне спец≥ал≥зувати св≥й експорт на тих товарах, стосовно ¤ких вона маЇ надм≥рну к≥льк≥сть виробничих фактор≥в, ≥, ¤к насл≥док, пор≥вн¤но низьк≥ ц≥ни. ≤ навпаки, крањна буде прагнути ≥мпортувати т≥ товари, на ¤к≥ у нењ в≥дчуваЇтьс¤ деф≥цит виробничих фактор≥в, а тому й пор≥вн¤но високими Ї ц≥ни.

«г≥дно з даною моделлю, у процес≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ ц≥ни фактор≥в виробництва вир≥внюютьс¤, ≥ в≥дпов≥дн≥ крањни втрачають початков≥ переваги. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що з розвитком експортних галузей кожноњ крањни њњ виробнич≥ фактори перестають бути надм≥рними, попит на них пор≥вн¤но з пропозиц≥Їю вир≥внюЇтьс¤ ≥ ц≥ни зростають до р≥вноважного р≥вн¤.

¬ир≥внюванн¤ ц≥н фактор≥в виробництва л≥кв≥дуЇ пор≥вн¤льн≥ переваги окремих крањн, розширюЇ коло крањн Ц експортер≥в певних вид≥в товар≥в ≥ спри¤Ї виникненню м≥жнародноњ конкуренц≥њ за отриманн¤ пор≥вн¤льних переваг на вищому р≥вн≥ економ≥чного розвитку.

÷≥ процеси викликали необх≥дн≥сть модиф≥кац≥њ двофакторноњ модел≥ ’екшера-ќл≥на. —початку вона була доповнена таким фактором, ¤к квал≥ф≥кац≥¤ прац≥. “ому спец≥ал≥зац≥¤ крањни на експорт≥ трудом≥стких товар≥в частково враховуЇ переваги в р≥вн≥ квал≥ф≥кац≥њ робочоњ сили. ѕодальше доповненн¤ модел≥ ≥ншими факторами перетворило њњ в багатофакторну модель.

” друг≥й половин≥ ’’ ст. ≥стотний вплив на розвиток м≥жнародноњ торг≥вл≥ почав справл¤ти Ќ“ѕ. ÷е знайшло своЇ в≥дображенн¤ в модел¤х неотехнолог≥чноњ теор≥њ. Ќайб≥льшого поширенн¤ серед них набула модель технолог≥чного розриву, автор ¤коњ англ. економ≥ст ћ.ѕознер. ѓњ суть пол¤гаЇ в тому, що м≥жнародна торг≥вл¤ може виникати нав≥ть за однаковоњ на¤вност≥ у крањнах виробничих фактор≥в, але за умов технолог≥чного розриву м≥ж ними.

Ќов≥ технолог≥њ, що вперше виникають в будь-¤к≥й крањн≥, дають њй можлив≥сть виробл¤ти традиц≥йн≥ товари з меншими витратами або випускати нов≥ товари. ¬ обох випадках, крањна, що першою застосувала техн≥чне нововведенн¤, одержуЇ пор≥вн¤льн≥ переваги ≥ спец≥ал≥зуЇтьс¤ на експорт≥ високотехнолог≥чних, науком≥стких товар≥в, л≥ценз≥й та пр¤мого ≥нвестуванн¤ чи на експорт≥ пор≥вн¤но дешевих традиц≥йних товар≥в.

1	2	3

Ќазва: ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3387 прочитано)