ћ≥кроеконом≥ка > ћ≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ

«а попередн≥ми п≥дсумками, п≥др¤дн≥ орган≥зац≥њ в 1998р. забезпечили нарощенн¤ обс¤г≥в виконаних буд≥вельно-монтажних роб≥т у пор≥вн¤нн≥ з минулим роком майже на 2,7 в≥дсотка, а њх загальний обс¤г склав близько 5303млн. грн. (у 1997р зниженн¤ становило 11,9 в≥дсотка).

ƒл¤ ”крањни ¤к держави з перех≥дною економ≥кою важливо розгл¤дати залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у контекст≥ структурних зм≥н ≥ економ≥чного зростанн¤. ќф≥ц≥йно визначеними пр≥оритетними завданн¤ми, ¤к≥ покликан≥ розв'¤зати ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, Ї:

структурна реформа економ≥ки;

технолог≥чне оновленн¤ виробництва;

виробництво товар≥в широкого споживанн¤;

подоланн¤ залежност≥ крањни в≥д ≥мпорту.

јле сл≥д зазначити, що ц≥л≥ ≥нвестор≥в, ¤к≥ з'¤вл¤ютьс¤ на в≥тчизн¤ному ринку, приход¤ть у суперечн≥сть з внутр≥шньою економ≥чною програмою розвитку. “ак, у структур≥ господарства њх, насамперед, ц≥кавл¤ть сировина, метал, вуг≥лл¤, продукти х≥м≥чноњ промисловост≥ тощо. ѓх ≥нтерес викликають п≥дприЇмства, що мають певн≥ технолог≥чн≥ переваги ≥ перспективу розвитку, а також науково-техн≥чний потенц≥ал. ≤накше кажучи, увагу ≥ноземц≥в привернула саме можлив≥сть спрощеного дешевого доступу до украњнських сировинного ринку, науково-технолог≥чноњ бази ≥ квал≥ф≥кованоњ робочоњ сили. якщо ”крањна прагне д≥стати через ѕ≤≤ доступ до сучасних технолог≥й, то зах≥дн≥ ф≥рми реал≥зують технолог≥њ, ¤к≥ вже пройшли половину свого життЇвого циклу ≥ на св≥тових ринках не Ї конкурентними. Ќевибаглив≥сть споживач≥в украњнського ринку надаЇ застар≥лим ≥ не прибутковим на зах≥дному ринку товарам можлив≥сть продовжити своЇ житт¤. ќтже, конкурентоспроможн≥ св≥тов≥ корпорац≥њ ор≥Їнтуютьс¤ на глобальн≥ експортн≥ стратег≥њ, а не на розвиток в≥тчизн¤ного виробництва товар≥в в ”крањн≥.  р≥м того, високий ≥нвестиц≥йний ризик в ”крањн≥ зумовлюЇ незначну дов≥ру зах≥дних п≥дприЇмц≥в. “≥ ж з ≥ноземних ≥нвестор≥в, хто вже прийшов на њњ внутр≥шн≥й ринок, не посп≥шають вир≥шувати проблеми ≥ завданн¤ своњх украњнських партнер≥в.

¬се ж анал≥з розвитку ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ за останн≥ роки показуЇ њњ певну позитивну динам≥ку, розширенн¤ масштаб≥в, вид≥в ≥ сфер. —ьогодн≥ в економ≥ку ”крањни вкладено понад 2 млрд.$ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й, що майже в 10 раз≥в б≥льше пор≥вн¤но з 1994 р. «а 1994 р. темпи њх приросту (пор≥вн¤но з базовим 1993 р.) склали 1,7, за 1995 р.-3,4, за 1996 р.-6,4 ≥ за 1997 р.-9,4 рази. ¬одночас Ї зовс≥м м≥зерним обс¤г ≥ноземних кап≥тальних вкладень Ч по 5 млн. грн. на р≥к . ѕевна р≥ч, кап≥тальн≥ вкладенн¤ становл¤ть лише частину ≥нвестиц≥й, однак Ї п≥дстави твердити, що статистика ¤вно занижуЇ величину ≥ноземних кап≥тальних вкладень.

«а даними ЌЅ”, у 1998 р. найб≥льш вагомими були кап≥таловкладенн¤ в украњнську економ≥ку ≥з —получених Ўтат≥в јмерики - 509,7 млн. $ (18,3% в≥д загального обс¤гу ≥нвестиц≥й), Ќ≥дерланд≥в - 264,1 млн. $ (8,3%), ¬еликобритан≥њ -209,2 млн. $ (7,5%), –ос≥њ - 186,9 млн. $ (6,7%). ¬≥дпов≥дн≥ вкладенн¤ в 1998 р. були зд≥йснен≥ ≥нвесторами з ѕ≥вденноњ  орењ за проектом сп≥льного п≥дприЇмства м≥ж компан≥Їю УDaewooФ та заводом Ујвто«ј«Ф (обс¤г ≥нвестиц≥й з ц≥Їњ крањни станом на 1 с≥чн¤ 1999 р. дос¤г 186,2 млн. $, тобто 6,7%).

‘ормуванн¤ галузевоњ структури ≥ноземних ≥нвестиц≥й пов'¤зана з особливост¤ми ≥нвестиц≥йного кл≥мату ”крањни. «ац≥кавлен≥сть ≥нвестор≥в викликають проекти, розрахован≥ на короткострокову перспективу, з в≥ддачею найближчим часом (харчова промислов≥сть, внутр≥шн¤ торг≥вл¤), а також на стратег≥чне завоюванн¤ ринк≥в машинобудуванн¤ ≥ х≥м≥чноњ промисловост≥.

« огл¤ду на динам≥зм розвитку, статистичн≥ дан≥ ≥нвестиц≥йного процесу швидко Устар≥ютьФ. “ому повноц≥нний економ≥чний анал≥з ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ Ї утрудненим. јле можна в≥дзначити формуванн¤ певних тенденц≥й, що ¤к≥сно характеризують розвиток ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в ”крањну:

переважанн¤ за розм≥рами ≥нвестиц≥й партнер≥в з промислово розвинутих крањн ≥ за к≥льк≥стю Ц з крањн, ¤к≥ розвиваютьс¤, а також поступове зб≥льшенн¤ частки крањн —Ќƒ;

ор≥Їнтац≥¤ сп≥льних п≥дприЇмств на виробництво товар≥в, ¤кими св≥тов≥ ринки практично насичен≥, та на сферу послуг;

реал≥зац≥¤ сп≥льних ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤к правило, на двосторонн≥й основ≥;

обережн≥сть зах≥дних партнер≥в щодо великих ≥нвестиц≥й, зумовлена в≥дсутн≥стю над≥йних гарант≥й щодо њх захисту, нерозроблен≥стю стратег≥њ та тактики виходу на практично нев≥домий ≥ ран≥ше закритий ринок;

активн≥сть малих ≥ноземних ф≥рм, ор≥Їнтованих на швидке обертанн¤ невеликого кап≥талу або на вигоду в≥д разових операц≥й (нер≥дко суто посередницьких);

нер≥вном≥рн≥сть розпод≥лу ≥нвестиц≥й за галуз¤ми ≥ рег≥онами ”крањни, њх зосередженн¤ у промислових центрах ”крањни;

велика частка майнових внеск≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в у загальних обс¤гах ≥нвестиц≥й, слабке використанн¤ механ≥зм≥в ф≥нансового ринку дл¤ ≥нвестуванн¤.

ќсновними формами залученн¤ ≥нвестиц≥й прот¤гом 1990-х рок≥в ¤вл¤ютьс¤ вкладенн¤ у форм≥ рухомого та нерухомого майна (близько 65%) та грошов≥ вкладенн¤ (близько 25%). —клад ≥ноземних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ формуЇтьс¤ за рахунок:

транснац≥ональних корпорац≥й;

компан≥й-аутсайдер≥в, ¤к≥ не витримали конкуренц≥њ в своњ крањнах;

компан≥њ з обмеженими ф≥нансовими можливост¤ми, ¤к≥ розраховують на швидкий усп≥х.

√еограф≥чна структура ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в економ≥ку ”крањни формуЇтьс¤ п≥д впливом двох взаЇмоповТ¤заних груп фактор≥в. « одного боку, њњ розвиток визначаЇтьс¤ глибиною зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в з традиц≥йними партнерами (крањни —Ќƒ, де дом≥нуЇ –ос≥¤, окрем≥ сх≥дноЇвропейськ≥ та зах≥дн≥ крањни), з другого Ц потр≥бн≥сть диверсиф≥кац≥њ, в першу чергу м≥жнародноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. ¬ цьому контекст≥ характерними рисами Ї:

переважанн¤ двосторонн≥х м≥ждержавних договор≥в, в ¤ких практично не пропрацьовано механ≥зми участ≥ в багатосторонн≥х м≥ждержавних структурах (√ј““/¬“ќ, ћј√ј“≈, конвенц≥њ по передач≥ передових технолог≥й, авторських прав тощо);

вузька ор≥Їнтац≥¤ в м≥жнародних ф≥нансових в≥дношенн¤х (в основному ћ¬‘ та ¬сесв≥тн≥й банк);

ор≥Їнтац≥¤ на незр≥л≥ ≥нтеграц≥йн≥ рег≥ональн≥ та субрег≥ональн≥ групуванн¤, наприклад „орноморське економ≥чне сп≥втовариство.

ƒл¤ географ≥чноњ структури пр¤мого ≥ноземного ≥нвестуванн¤ характерне збереженн¤ пров≥дноњ рол≥ —Ўј, Ќ≥меччини, ¬еликобритан≥њ,  ≥пру, Ўвейцар≥њ, –ос≥њ.

√алузева структура ≥ноземних ≥нвестиц≥й формуЇтьс¤ в основному за рахунок внутр≥шньоњ торг≥вл≥, харчовоњ промисловост≥, машинобудуванн¤, металообробки та ф≥нансових послуг. —еред ≥нших галузей в≥дносне значенн¤ мають наука, охорона здоровТ¤, побутове обслуговуванн¤, зовн≥шн¤ торг≥вл¤, буд≥вництво, х≥м≥чна промислов≥сть.

—труктура ≥ноземного ≥нвестуванн¤ по рег≥онам ”крањни характеризуЇтьс¤ традиц≥йним залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ки  иЇва, ќдеськоњ, ƒн≥пропетровськоњ, ƒонецькоњ, Ћьв≥вськоњ областей, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

¬загал≥ ж анал≥з пр¤мого ≥ноземного ≥нвестуванн¤ в Ївропейськ≥ крањни з перех≥дною економ≥кою дозвол¤Ї зробити головний висновок про те, що реально ѕ≤≤ мають значний вплив на нац≥ональн≥ економ≥ки таких крањн, ¤к ѕольща, „ех≥¤, —ловак≥¤, а також ≈стон≥¤ та Ћатв≥¤. —тосовно ж ≥нших крањн з перех≥дною економ≥кою, в тому числ≥ й ”крањни, цей вплив Ї б≥льш психолог≥чним, тому що питома вага пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й дуже мала у пор≥вн¤нн≥ з њх потребою в кап≥тальних вкладенн¤х.

¬исновок

ƒержавна ≥нвестиц≥йна пол≥тика в ”крањн≥ консервувала неефективну, здеформовану структуру економ≥ки, що Ї одн≥Їю з головних причин пог≥ршенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ. ѕри структурн≥й перебудов≥ нац≥ональноњ економ≥ки неможливо уникнути того, що неефективн≥ виробництва, нежиттЇздатн≥ види економ≥чноњ д≥¤льност≥, заснован≥ на державному замовленн≥, державному постачанн≥ й державному ф≥нансуванн≥, опин¤тьс¤ за бортом, збанкрутують. —трах перед такою перспективою дл¤ багатьох державних п≥дприЇмств важкоњ ≥ндустр≥њ Ї одним з головних чинник≥в, ¤к≥ гальмують структурну перебудову економ≥ки, консервують њњ нин≥шню деформовану структуру. ѕануванн¤ прот¤гом багатьох дес¤тил≥ть одноман≥тних державно-монопол≥стичних господарських структур позбавило економ≥ку належного динам≥зму, гнучкост≥, ор≥Їнтац≥њ на попит, сприйн¤тт¤ ≥нновац≥й, а в≥дтак Ц ≥ ефективност≥. ¬≥дмова в≥д галузевого, вузьков≥домчого державного управл≥нн¤ економ≥кою на користь функц≥онального, ефективного поЇднанн¤ ринкового й державного регулюванн¤, демонопол≥зац≥¤ в≥дбуваютьс¤ надто пов≥льно, мл¤во; механ≥зм банкрутства не д≥Ї. ÷е й гальмуЇ позитивн≥ структурн≥ зрушенн¤ в економ≥ц≥ та перех≥д в≥д економ≥чного спаду до економ≥чного зростанн¤. «вичка до застар≥лих метод≥в господарюванн¤, до екстенсивного нарощуванн¤ виробництва заради виробництва, в≥дчуженн¤ в≥д власност≥ ≥ результат≥в прац≥ призвела до того, що попит на ≥нвестиц≥њ, ¤к правило перевищуЇ можлив≥сть його задоволенн¤.

” стратег≥њ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ важливу роль в≥д≥грають науково обгрунтоване визначенн¤ пр≥оритетних напр¤м≥в ≥нвестуванн¤, њх в≥дпов≥дн≥сть державним ≥нтересам, програмним ц≥л¤м нац≥онального в≥дродженн¤ ”крањни, швидкого подоланн¤ економ≥чноњ кризи ≥ дос¤гненн¤ стаб≥л≥зац≥њ та зростанн¤ народного господарства. —аме на пр≥оритетн≥ напр¤ми науково-техн≥чного прогресу сл≥д максимально нац≥лювати ≥нвестиц≥йну й ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть та ресурси. Ќа розвиток сучасних ≥ майбутн≥х високотехнолог≥чних виробництв можуть претендувати т≥льки т≥ крањни, ¤к≥ здатн≥ забезпечувати високий р≥вень науки, техн≥ки, осв≥ти, культури, орган≥зац≥њ управл≥нн¤ та трудовоњ дисципл≥ни.

¬ економ≥ц≥ ”крањни у цьому в≥дношенн≥ склалас¤ непроста ситуац≥¤. ƒержава, що зб≥дн≥ла внасл≥док гостроњ економ≥чноњ кризи, втрачаЇ над≥йн≥ джерела необх≥дного ≥нвестуванн¤. ≤ тепер, прагнучи, хоча б з чималим зап≥зненн¤м, в≥дродити й актив≥зувати пол≥тику в≥дтворенн¤ ¤к основу стаб≥л≥зац≥њ та оновленн¤ нац≥онального товаровиробництва, наразилас¤ на протид≥ю певних пол≥тичних ≥ економ≥чних сил.  онцентрац≥¤ ф≥нансового кап≥талу у сферах нових структур, т≥ньового об≥гу та банк≥вськоњ системи, ¤к≥ не прагнуть до виробничого ≥нвестуванн¤, по сут≥, гальмуЇ в≥дтворювальн≥ процеси, економ≥чну стаб≥л≥зац≥ю ≥ зростанн¤.

јнал≥з надходженн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну св≥дчить, що на сьогодн≥ ц¤ молода незалежна держава ще не створила належноњ бази дл¤ залученн¤ кап≥тал≥в з-за кордону. “ому найважлив≥шими умовами залученн¤ ѕ≤≤ Ї стаб≥л≥зац≥¤ макроеконом≥чного середовища, а також удосконаленн¤ закон≥в ≥ нормативних акт≥в. јле, водночас, дан≥ питанн¤ не можуть бути розв'¤зан≥ без загальноњ соц≥ально-економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ в крањн≥.

Ќай≥стотн≥шою перешкодою дл¤ д≥¤льност≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ Ї недосконал≥сть в≥дпов≥дного законодавства. —проби вдосконаленн¤ нормативних акт≥в зг≥дно з ц≥л¤ми ”крањни, а також мотивац≥њ ≥ноземних партнер≥в зумовили част≥ зм≥ни в украњнському законодавств≥. ƒо останнього часу не запропоновано жодного законодавчого акта, ¤кий би був достатньо в≥дпрацьованим, ун≥версальним. ”складнюЇ ситуац≥ю ≥ практика коригуванн¤ нормативних акт≥в п≥д час њх руху в≥д верхн≥х р≥вн≥в управл≥нн¤ до нижн≥х. ÷е пов'¤зано з тим, що закони ≥ постанови мають нер≥дко декларативний характер. “ому органи управл≥нн¤ нижчих р≥вн≥в трактують њх на св≥й розсуд.

ƒо головних фактор≥в, що стримують формуванн¤ економ≥чного середовища, спри¤тливого дл¤ залученн¤ ѕ≤≤, можна в≥днести також ≥ невизначен≥сть пр≥оритет≥в ринкового трансформуванн¤ економ≥ки та пов≥льн≥сть процес≥в приватизац≥њ.

ѕроблеми соц≥ально-психолог≥чного характеру в залученн≥ ѕ≤≤ пов'¤зан≥ з в≥дсутн≥стю ринкового ментал≥тету у в≥тчизн¤них б≥знесмен≥в, що про¤вл¤Їтьс¤ у њх нездатност≥ самост≥йно приймати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤, швидко ор≥Їнтуватись у м≥нливому економ≥чному середовищ≥.

«алученню ѕ≤≤ перешкоджають нерозвинут≥сть комун≥кац≥йних засоб≥в, незабезпечен≥сть повною, над≥йною нормативно-правовою та комерц≥йною ≥нформац≥Їю.

“ому дл¤ стимулюванн¤ залученн¤ ѕ≤≤ та усуненн¤ негативних тенденц≥й в економ≥ц≥ ”крањни доц≥льно зд≥йснити р¤д заход≥в, спираючись на принципи:

стаб≥льност≥ основних законодавчих акт≥в щодо умов ≥ноземного ≥нвестуванн¤;

диференц≥йованого п≥дходу до податкових та ≥нших п≥льг дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в Ц з урахуванн¤м обс¤г≥в ≥ форм ≥нвестуванн¤, а також пр≥оритет≥в у розвитку економ≥ки ”крањни;

над≥йност≥, доступност≥ та оперативност≥ орган≥зац≥йного та ≥нформац≥йного забезпеченн¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

ѕол≥тика ”крањни ¤к молодоњ незалежноњ держави щодо актив≥зац≥њ процесу залученн¤ ѕ≤≤, перш за все, пов'¤зана з ринковим соц≥ально-економ≥чним трансформуванн¤м сусп≥льства. ќтже, створенн¤ загальнопол≥тичних, правових та ≥нституц≥ональних умов, спри¤тливих дл¤ ≥нвестуванн¤, Ї одночасно ¤к передумовою, так ≥ результатом усп≥шних реформ у наш≥й держав≥.

√овор¤чи про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ треба враховувати св≥товий досв≥д, ¤кий показуЇ, що найб≥льших усп≥х≥в у залученн≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й дос¤гають т≥ крањни, ¤к≥, по-перше, ставл¤ть таку мету, ¤к пр≥оритетну в своњй економ≥ц≥, по-друге, використовують при цьому можливо б≥льший наб≥р заход≥в. √оловне тут:

створенн¤ привабливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату;

створенн¤ м≥жнародного образу крањни ¤к такоњ, що надаЇ ≥нвестору кращ≥, н≥ж ≥нш≥ крањни, можливост≥.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, необх≥дно сказати, що загалом ≥нвестиц≥йно-п≥дприЇмницький кл≥мат ”крањни Ї складним. «алучаючи до крањни ≥ноземний кап≥тал, не сл≥д забувати, що з нин≥шньоњ кризи ”крањну виведуть лише власн≥ зусилл¤. Ќе варто надавати п≥дприЇмствам з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми податков≥ п≥льги, ¤ких не мають украњнськ≥, зайн¤т≥ у т≥й же сфер≥ д≥¤льност≥. як показав досв≥д, такий зах≥д майже не впливаЇ на ≥нвестиц≥йну активн≥сть ≥ноземного кап≥талу, але призводить до виникненн¤ на м≥сц≥ колишн≥х в≥тчизн¤них виробництв п≥дприЇмств з формальною ≥ноземною участю, ¤к≥ претендують на п≥льгове оподаткуванн¤.

Ќеобх≥дно намагатис¤ створити спри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат не т≥льки дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в, але й дл¤ в≥тчизн¤них. ≤ мова не про те, щоб надати њм грош≥ на зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й. ”крањнському приватному кап≥талу також потр≥бн≥ гарант≥њ в≥д примусових вилучень ≥ свав≥лл¤ влади, система страхуванн¤ в≥д некомерц≥йних ризик≥в, а також стаб≥льн≥ умови роботи при зд≥йсненн≥ довгострокових кап≥таловкладень.

Ќин≥шн¤ ситуац≥¤ в ”крањн≥ п≥дтверджуЇ ту в≥дому ≥стину, що коли назр≥ла потреба у загальних зм≥нах, тод≥ частков≥ перетворенн¤ зовс≥м н≥чого не дають, а то й ведуть до негативних результат≥в. ѕожвавленн¤ економ≥чноњ, у тому числ≥ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ, д≥¤льност≥ ≥ пол≥пшенн¤ на ц≥й основ≥ соц≥альних умов можливе т≥льки шл¤хом р≥шучих, комплексних, швидких, прозорих ≥ посл≥довних ринкових реформ, ¤к≥ (¤к показуЇ досв≥д ≥нших крањн, що реально зд≥йснюють так≥ реформи) вив≥льн¤ть п≥дприЇмницьку ≥н≥ц≥ативу, створ¤ть конкурентне середовище й нададуть економ≥ц≥ стимули ефективного розвитку.

—писок використаноњ л≥тератури

«акон ”крањни У ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥стьФ (1991р.)

¬. ѕ. —авчук, —. ». ѕрилипко ≈. √. ¬еличко јнализ и разработка инвестиционных проектов Ц  ., 1999

≤.ћ. Ѕойчик, ѕ.—. ’ар≥в, ћ.≤. ’опчан ≈коном≥ка п≥дприЇмств Ц Ћьв≥в, 1998

Ѕ. ¬. √убський ≤нвестиц≥йн≥ процеси в глобальному середовищ≥ Ц  ., 1998, с. 116

ј. ¬. ќмельченко ѕравове регулюванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ Ц  ., 1996

“еор≥њ м≥кро-макроеконом≥ки п≥д редакц≥Їю ё.¬. Ќ≥коленко, ћ.ћ. ƒ≥денко,  ., 1999

ƒодаток

—пособи залечунн¤ кап≥талу

1	2

Ќазва: ћ≥жнародн≥ ≥нвестиц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1800 прочитано)