ћ≥кроеконом≥ка > ѕол¤ризац≥¤ доход≥в. ¬арт≥сть житт¤

¬казаний процес зм≥ни структури асортименту споживаних продукт≥в за рахунок зростанн¤ споживанн¤ картопл≥ та хл≥бу (що Ї загальновизнаним критер≥Їм б≥дност≥) продовжувавс¤ ≥ у 2000 р. ÷е св≥дчить про те, що оголошене зростанн¤ реальних доход≥в населенн¤ у 2000 р. не торкнулос¤ б≥льшост≥ громад¤н крањни.

≤з пог≥ршенн¤м р≥вн¤ житт¤ знизилас¤ самозбережна повед≥нка населенн¤, ступ≥нь п≥клуванн¤ про своЇ здоровТ¤. ≈коном≥чна скрута унеможливлюЇ рац≥онально орган≥зувати витратну частину с≥мейного та особистого бюджету громад¤н.

«а даними проведеного у жовтн≥ 2000 р. ƒержкомстатом досл≥дженн¤ з питань, повТ¤заних ≥з доступн≥стю дл¤ населенн¤ послуг охорони здоровТ¤ та л≥карських препарат≥в, третина с≥мей, члени ¤ких потребували медичноњ допомоги, не змогла задовольнити ц≥ потреби. ќсновною причиною цього переважна б≥льш≥сть вказала занадто високу варт≥сть л≥к≥в, вироб≥в медичного призначенн¤, послуг охорони здоровТ¤. ¬исока варт≥сть вироб≥в медичного призначенн¤, протезуванн¤, в≥дв≥дуванн¤ стоматолога, проведенн¤ медичних обстежень, отриманн¤ л≥кувальних процедур змусила в≥дмовитис¤ в≥д цих вид≥в медичноњ допомоги переважну частину (88Ч95 %) член≥в господарств, ¤к≥ њњ потребували.

јдама —м≥та "ƒосл≥дженн¤ про природу ≥ причини багатства народ≥в" створив той ун≥кальний стан сусп≥льних в≥дносин в англ≥йському сусп≥льств≥, основою ¤кого стала демократизац≥¤ пол≥тичноњ системи —полученого  орол≥вства. —аме демократ≥¤ дала поштовх по¤в≥ у ’V≤≤≤ стол≥тт≥ теор≥њ ринковоњ економ≥ки, з одного боку, заклавши њњ основи на практиц≥, а з ≥ншого - створивши ун≥кальн≥ умови дл¤ розвитку творчого потенц≥алу, формуванн¤ нових механ≥зм≥в функц≥онуванн¤ сусп≥льства. ќтже, сама по¤ва теор≥њ ринковоњ економ≥ки безпосередньо пов'¤зана з демократ≥Їю.

—ьогодн≥ зв'¤зок м≥ж демократ≥Їю ≥ ринковою економ≥кою стаЇ все б≥льш очевидним. ќсобливо ¤скраво в≥н ви¤вл¤Їтьс¤ у розвитку модерн≥зац≥йних процес≥в в јфриц≥, јз≥њ, Ћатинськ≥й јмериц≥, а в останнЇ дес¤тир≥чч¤ - ≥ на ™враз≥йському простор≥. Ќезважаючи на те, що й до сьогодн≥шнього дн¤ ще ведутьс¤ гостр≥ дискус≥њ стосовно того, чи можна запровадити принципи ринковоњ економ≥ки без демократизац≥њ пол≥тичноњ системи загалом, практика переконливо св≥дчить: рано чи п≥зно ринкова орган≥зац≥¤ економ≥чного житт¤ викличе необх≥дн≥сть зм≥н механ≥зм≥в функц≥онуванн¤ пол≥тичноњ системи у напр¤мку њњ демократизац≥њ.

÷≥кавим у даному в≥дношенн≥ видаЇтьс¤ досл≥дженн¤ проблеми взаЇмозв'¤зку демократ≥њ ≥ ринковоњ економ≥ки в≥домого сучасного економ≥ста ѕ≥тера Ћ. Ѕергера. ” своњй прац≥ " ап≥тал≥стична революц≥¤. 50 пропозиц≥й щодо процв≥танн¤, р≥вност≥ та свободи" в≥н, зокрема, стверджуЇ, що коли демократ≥¤ не може ≥снувати без ринковоњ економ≥ки, то зворотноњ залежност≥ не ≥снуЇ. “обто, ринок за певних умов "може розвиватись ≥ за недемократичних режим≥в, ¤к≥ будуть скор≥ше авторитарного, ан≥ж тотал≥тарного іатунку". ѕроте дал≥, з огл¤ду на реал≥њ, Ѕергер вносить у свою тезу суттЇву поправку: хоча кап≥тал≥зм не приводить обов'¤зково до встановленн¤ демократичного режиму, ринков≥ сили все ж спри¤ють виникненню демократ≥њ.

Ќаведен≥ твердженн¤ спонукають до думки, що ринкова економ≥ка, ¤кщо й може ≥снувати при недемократичному устроњ, то лише певний пер≥од часу. јдже сам факт, що даний режим дозволив запровадженн¤ ринкових в≥дносин, уже Ї кроком до демократизац≥њ пол≥тичноњ сфери житт¤ сусп≥льства (хай не безпосередньо, а опосередковано, через њњ складов≥), Ї доказом того, що в≥дносини м≥ж пон¤тт¤ми "демократ≥¤" - "ринкова економ≥ка" Ї в≥дносинами системи ≥ елемента, де елементом Ї ринок. ј це означаЇ, що демократ≥¤ - значно ширше пон¤тт¤, ¤ке серед ≥нших м≥стить у соб≥ й пон¤тт¤ ринковоњ економ≥ки ¤к одн≥Їњ з необх≥дних умов дл¤ свого ≥снуванн¤. “ому рано чи п≥зно ринков≥ в≥дносини створ¤ть де¤к≥ з необх≥дних умов, ≥ система д≥стане поштовх дл¤ подальшоњ своЇњ демократизац≥њ. « ≥ншого боку, на¤вн≥сть ринкових в≥дносин у крањн≥ ще не даЇ п≥дстав стверджувати, що дане сусп≥льство Ї демократичним, у де¤ких випадках це Ї т≥льки один з етап≥в на шл¤ху демократизац≥њ даноњ пол≥тичноњ системи.

ѕрикладом цього можуть бути авторитарн≥ режими 60-70 рок≥в минулого стол≥тт¤ у „ил≥, ≤спан≥њ, ѕ≥вденн≥й  орењ та ≥нших крањнах, ¤к≥ розпочали ринков≥ перетворенн¤. ”с≥ вони т≥Їю чи ≥ншою м≥рою п≥сл¤ дек≥лькох рок≥в функц≥онуванн¤ економ≥к з ринковими механ≥змами змушен≥ були демократизувати своњ пол≥тичн≥ системи. «гадаймо хоча б ѕ≥вденну  орею, де фактично з 60-х рок≥в був встановлений авторитарний режим з елементами ринковоњ економ≥ки. «а пер≥од 60 - 70-х рок≥в крањна дос¤гла значних економ≥чних усп≥х≥в, однак уже на початку 70-х рок≥в у крањн≥ почали поширюватис¤ опозиц≥йн≥ правл¤чому режиму настроњ, розпочалис¤ гостр≥ дискус≥њ щодо недоц≥льност≥ ≥снуванн¤ авторитарного режиму правл≥нн¤ та необх≥дност≥ проведенн¤ в≥льних всезагальних вибор≥в. ќднак ур¤д генерала ѕака чинив супротив тенденц≥¤м демократизац≥њ, жорстоко придушуючи будь-¤к≥ опозиц≥йн≥ виступи (зокрема, студентськ≥ демонстрац≥њ). ѕротисто¤нн¤ мало завершитись або демократизац≥Їю, або ще б≥льшою авторитаризац≥Їю пол≥тичноњ системи. як в≥домо з ≥стор≥њ, на президентських виборах 29 червн¤ 1979 року перемогу здобули опозиц≥йн≥ режимов≥ сили.

“акий розвиток под≥й, власне, ≥ зумовлений т≥сним взаЇмозв'¤зком ринковоњ економ≥ки ≥ демократ≥њ. јдже, ¤к в≥домо, саме ринкова економ≥ка передбачаЇ на¤вн≥сть приватноњ власност≥, ¤ка ≥ забезпечуЇ можливост≥ дл¤ ≥снуванн¤ пол≥тичноњ опозиц≥њ та ≥нтелектуальноњ свободи. ƒоказом особливоњ рол≥ приватноњ власност≥ у процес≥ демократизац≥њ пол≥тичноњ системи Ї приклад реформ на територ≥њ пострад¤нського простору, зокрема в ”крањн≥, –ос≥њ, де головною перешкодою дл¤ њх усп≥шного зд≥йсненн¤ стало фактичне утвердженн¤ у пол≥тико-економ≥чн≥й практиц≥ принципу тотожност≥ влади ≥ власност≥.

ўе одним беззаперечним доказом взаЇмозв'¤зку ≥ взаЇмовпливу ринковоњ економ≥ки ≥ демократ≥њ Ї те, що одн≥Їю з необх≥дних умов ≥снуванн¤ демократичного режиму Ї на¤вн≥сть розвинутоњ економ≥ки, високий р≥вень ¤коњ переважно забезпечуЇтьс¤ саме ринковим механ≥змом. "≤снуЇ надзвичайно висока залежн≥сть м≥ж р≥внем демократ≥њ та р≥внем економ≥ки", - пише —емюель √ант≥нгтон. ÷ей висновок ¤скраво п≥дтверджують ≥ дан≥ огл¤ду "Ќезалежн≥ держави: пор≥вн¤льне обмеженн¤ свободи", ¤кий щор≥чно проводитьс¤ Ѕудинком свободи. «окрема, ч≥тко простежуЇтьс¤ така законом≥рн≥сть: найбагатш≥ крањни мають найвищий р≥вень пол≥тичних прав та громад¤нських свобод, що Ї чи не най¤скрав≥шою рисою сучасних розвинених демократ≥й. «а цим критер≥Їм, найбагатш≥ крањни, за вин¤тком —ингапуру, Ї демократичними, а майже ус≥ найб≥дн≥ш≥, за вин¤тком ≤нд≥њ, Ї недемократичними. ¬ин¤ток також становл¤ть крањни, багат≥ на нафту.

≤снуЇ багато по¤снень такоњ взаЇмозалежност≥, зокрема, той же —емюель √ант≥нгтон вид≥л¤Ї три основн≥ причини:

. розвиток економ≥ки зумовлюЇ високий р≥вень урбан≥зац≥њ, грамотност≥ та осв≥ти (що допомагаЇ люд¤м орган≥зовувати профсп≥лки, парт≥њ та р≥зн≥ громадськ≥ об'Їднанн¤);

. розвиток економ≥ки забезпечуЇ сусп≥льство б≥льшими сусп≥льними та приватними ресурсами (що зменшуЇ к≥льк≥сть незадоволених status quo ≥ перетворюЇ њх на прихильник≥в ≥снуючоњ демократ≥њ);

. розвиток економ≥ки призводить до ускладненн¤ економ≥чноњ системи, ¤ку повн≥стю контролювати держав≥ стаЇ все важче (в≥дбуваЇтьс¤ децентрал≥зац≥¤ економ≥ки, власност≥, що Ї необх≥дним дл¤ розвитку ринкових в≥дносин, а також пол≥тичноњ децентрал≥зац≥њ).

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. Ћехан ¬. ћ., Ћак≥заЦ—ачук Ќ. ћ., ¬ойцех≥вський ¬. ћ. —тратег≥чн≥ напр¤мки розвитку охорони здоров'¤ в ”крањн≥. Ч  .: —фера, 2001. Ч —. 9

2. Human Development Report 2001. // UNDP. Ч NY.: Oxford University Press, Ч 2001. Ч –.142.

3. —татистичний щор≥чник ”крањни за 2000 р≥к. Ч  .: “ехн≥ка, 2001. Ч —. 342.

4. “ам само. Ч —. 357.

5. “ам само. Ч —. 342.

6. ¬≥д соц≥ального забезпеченн¤ до соц≥альноњ пол≥тики : «б. наук. праць. Ч  .: —атсанга. Ч 2001. Ч —. 13.

7. ѕрац¤ в ”крањн≥ у 2000 роц≥: —татистичний зб≥рник /ƒержавний ком≥тет статистики ”крањни. є 7 Ч 1 Ч 7/128 в≥д 17.07.2001 р. Ч —. 18, 27.

8. —одействие самосто¤тельной зан¤тости. Ч ћеждународное бюро труда. Ч ∆енева, 1990.

9. —тратег≥¤ подоланн¤ б≥дност≥ : ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 15 серп. 2001 року є 637/2001.

10. ¬итрати ≥ доходи домогосподарств ”крањни у 2000 роц≥ проанал≥зован≥ за даними виб≥ркового обстеженн¤ умов житт¤ домогосподарств ”крањни.

1	2	3

Ќазва: ѕол¤ризац≥¤ доход≥в. ¬арт≥сть житт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1634 прочитано)