ћ≥кроеконом≥ка > ѕон¤тт¤ та особливост≥ формуванн¤ ринку прац≥
Х трудонадлишкова, коли ≥снуЇ велика к≥льк≥сть безроб≥тних ≥ в≥дпов≥дно надлишок пропозиц≥њ прац≥; Х р≥вноважна, коли попит на працю в≥дпов≥даЇ њњ пропозиц≥њ. ожен тип ринковоњ кон'юнктури властивий тому чи ≥ншому рег≥онов≥ або сфер≥ прикладанн¤ прац≥, утворюючи в сукупност≥ загальний ринок прац≥ в крањн≥. —п≥вв≥дношенн¤ попиту на робочу силу та њњ пропозиц≥њ складаЇтьс¤ п≥д впливом конкретноњ економ≥чноњ та соц≥ально-пол≥тичноњ ситуац≥њ, зм≥ни ц≥ни робочоњ сили (оплати прац≥), р≥вн¤ реальних доход≥в населенн¤. «алежн≥сть цих величин граф≥чно зображено на рис. 1.1. « рисунка видно, що у м≥ру зниженн¤ р≥вн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати (ц≥ни робочоњ сили) попит на робочу силу з боку роботодавц≥в ≥ в≥дпов≥дно зайн¤т≥сть зростають. «ростанн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м пропозиц≥њ робочоњ сили. ” точц≥ перетину цих кривих попит ≥ пропозиц≥¤ робочоњ сили зб≥гаютьс¤, тобто виникаЇ р≥вновага на ринку прац≥. якщо ц≥на робочоњ сили вища в≥д р≥вноважноњ, маЇ м≥сце безроб≥тт¤, ¤кщо нижча Ч деф≥цит прац≥вник≥в. Ќа практиц≥ загальна ≥ структурна р≥вновага попиту ≥ пропозиц≥њ робочоњ сили практично Ї недос¤жними. он'юнктура ринку прац≥ безпосередньо впливаЇ на ц≥ну робочоњ сили. ѕопит на робочу силу | | ѕропозиц≥¤ робочоњ сили | „исельн≥сть зайн¤тих –ис. 1.1. ѕопит ≥ пропозиц≥¤ на ринку прац≥ ÷≥на робочоњ сили маЇ забезпечувати придбанн¤ на ринку такоњ к≥лькост≥ споживчих товар≥в ≥ послуг, щоб прац≥вник м≥г: Х п≥дтримати свою працездатн≥сть ≥ одержати необх≥дну профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йну п≥дготовку; Х утримувати с≥м'ю ≥ виховувати д≥тей, без чого ринок прац≥ не зможе поповнюватис¤ новою робочою силою зам≥сть т≥Їњ, котра вибуваЇ; Х п≥дтримувати нормальний дл¤ свого середовища р≥вень культури ≥ виконувати обов'¤зок громад¤нина сусп≥льства, що також потребуЇ витрат. ÷≥на робочоњ сили виступаЇ у вигл¤д≥ зароб≥тноњ плати. «ауважимо, що висока зароб≥тна плата обмежуЇ можливост≥ п≥дприЇмц¤ в найманн≥ додаткових прац≥вник≥в, скорочуючи попит на них, ≥ навпаки, низький р≥вень зарплати даЇ можлив≥сть зб≥льшити к≥льк≥сть робочих м≥сць. –инок прац≥ виконуЇ так≥ функц≥њ: Х узгоджуЇ економ≥чн≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в трудових в≥дносин; Х забезпечуЇ конкурентне середовище кожноњ з≥ стор≥н ринковоњ взаЇмод≥њ; Х забезпечуЇ пропорц≥йн≥сть розпод≥лу робочоњ сили в≥дпов≥дно до структури сусп≥льних потреб ≥ розвитку техн≥ки; Х п≥дтримуЇ р≥вновагу м≥ж попитом на робочу силу та њњ пропозиц≥Їю; Х формуЇ резерв трудових ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ нормального процесу сусп≥льного в≥дтворенн¤; Х спри¤Ї формуванню оптимальноњ профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йноњ структури; Х стимулюЇ працю, установлюЇ р≥вноважн≥ ставки зароб≥тноњ плати; Х впливаЇ на умови реал≥зац≥њ особистого трудового потенц≥алу; Х даЇ ≥нформац≥ю про структуру попиту ≥ пропозиц≥њ, Їмн≥сть, кон'юнктуру ринку тощо. ќсновними суб'Їктами ринку прац≥, ¤к зазначалос¤, Ї роботодавець ≥ найманий прац≥вник. ќстанн≥й маЇ право розпор¤джатис¤ своЇю здатн≥стю до прац≥. ¬≥н Ї власником, нос≥Їм ≥ продавцем своЇњ робочоњ сили. –оботодавець Ї покупцем цього товару. ƒл¤ найманого прац≥вника основним джерелом засоб≥в ≥снуванн¤ й ≥ндив≥дуального в≥дтворенн¤ Ї його прац¤. —уб'Їктами ринку прац≥ Ї також посередники м≥ж роботодавц¤ми ≥ найманими прац≥вниками Ч держава, профсп≥лки ≥ сп≥лки роботодавц≥в. –инковий механ≥зм ¤вл¤Ї собою Їдн≥сть двох складових: стих≥йних регул¤тор≥в попиту ≥ пропозиц≥њ робочоњ сили ≥ регулюючого впливу держави на ц≥ процеси. –егулюванн¤ ринку прац≥ зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ м≥ж попитом на робочу силу та њњ пропозиц≥Їю за обс¤гом ≥ структурою, тобто маЇ на мет≥ дос¤гненн¤ њх ефективноњ збалансованост≥. ¬ умовах ринкових в≥дносин будь-¤к≥ диспропорц≥њ у виробництв≥ призвод¤ть до порушенн¤ пропорц≥й ринку прац≥, тобто сп≥вв≥дношень м≥ж сукупною величиною попиту на робочу силу та њњ пропозиц≥Їю, попитом на робочу силу та њњ пропозиц≥Їю за галуз¤ми, рег≥онами; сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом на окрем≥ профес≥њ, спец≥альност≥ та њх пропозиц≥Їю.
Ќазва: ѕон¤тт¤ та особливост≥ формуванн¤ ринку прац≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1949 прочитано) |