Ѕ≥олог≥¤ > ƒерев≥й ц≥лолйстий

ƒерев≥й ц≥лолйстий

ƒ≈–≈¬≤… ÷≤ЋќЋ…—“»…

тыс¤челистник цельнолистньш Achillea ptarmica Ч багатор≥чна трав'¤ниста рослина родини айстрових (складноцв≥≠тих). —тебла одиничн≥, пр¤мосто¤≠ч≥, розгалужен≥, б≥л¤ основи зде≠рев'¤н≥л≥, «ќЧ120 см заввишки. Ћистки ц≥л≥сн≥, гол≥ або слабо-опушен≥, сид¤ч≥, вузьколанцетн≥, дв≥ч≥пилчаст≥, до 6 мм завширшки.  в≥тки з≥бран≥ в кошики, що ут≠ворюють негустий щиток; крайов≥ кв≥тки (њх 8Ч14) ¤зичков≥, маточ≠ков≥, б≥л≥, серединн≥ Ч трубчаст≥, двостатев≥. ѕл≥д Ч с≥м'¤нка. ÷в≥те у липн≥ Ч вересн≥. ѕоширенн¤. –осте на вологих лу≠ках, по берегах р≥чок ≥ водойм на ѕрикарпатт≥ ≥ зр≥дка на ѕол≥с≠с≥ (в зах≥дн≥й частин≥). —ировина. ¬икористовують траву, з≥брану п≥д час цв≥т≥нн¤ рослини. «р≥зають верх≥вки стебел (без зде≠рев'¤н≥лих частин). —ушать п≥д на≠метом або на горищ≥. –ослина неоф≥цикалька.

’≥м≥чний склад.  ошики м≥ст¤ть алкалоњд ах≥л≥н ≥ еф≥рну ол≥ю, до складу ¤коњ входить стеароптен. ” листках Ї значна к≥льк≥сть (до 90 мг% ) аскорб≥новоњ кислоти. ‘армаколог≥чн≥ властивост≥ ≥ ви≠користанн¤. –ослина в≥дома в на≠родн≥й медицин≥ ¤к кровоспинний, ранозагоювальний та знеболюю≠чий зас≥б, њњ використовували при виразков≥й хвороб≥ шлунка, при туберкульоз≥ легень, гемороњ, мат≠кових кровотечах, зубному бол≥, дл¤ загоюванн¤ ран ≥ виразок.

∆ќ¬“≈÷№ ѕќ¬«”„»…

лютик ползучий

Ranunculus repens Ч багатор≥чна трав'¤ниста рослина родини жовтецевих. —тебло ви≠сх≥дне, 15Ч75 см заввишки, при основ≥ Ч з довгими надземними пагонами, ¤к≥ по вузлах укор≥≠нюютьс¤. Ћистки, кр≥м верх≥в≠кових,Ч черешков≥, тр≥йчасте-або дв≥ч≥ тр≥йчасторозс≥чен≥, з трич≥-розд≥леними на гострозубчаст≥ частки сегментами.  в≥тки пра≠вильн≥, двостатев≥, п'¤тирозд≥ль≠н≥, з жовтими, блискучими, обер≠нено¤йцевидними пелюстками. ѕл≥д Ч зб≥рний, ≥з с≥м'¤нок, кул¤≠стий ÷в≥те у травн≥ Ч червн≥. ѕоширенн¤. –осте на вологих м≥сц¤х по вс≥й територ≥њ ”крањни, кр≥м полинового —тепу.

Х —ировина. « л≥кувальною метою використовують траву, з≥брану п≥д

час цв≥т≥нн¤ рослини. –ослина неоф≥цинальна.

’≥м≥чний склад. “рава м≥стить дубильн≥ речовини, алкалоњди (0,1 %), кумарини (умбел≥ферон, скополетин), флавоноњди (в≥тек-син, сапонаретин, неов≥тексин), аскорб≥нову кислоту, х≥нони, са≠пон≥ни Tav-лактони (ранункул≥н ≥ протоанемон≥н). ‘армаколог≥чн≥ властивост≥ ≥ ви≠користанн¤. ” зв'¤зку з великою отруйн≥стю цю рослину викори≠стовують в основному зовн≥шньо ¤к ранозагоювальний, вит¤жний та бактерицидний зас≥б при золо≠тус≥ (дл¤ прискоренн¤ дозр≥ванн¤ нарив≥в) та фурункульоз≥. «асто≠совують св≥же добре з≥м'¤те лист¤, накладаючи на рани. ¬ т≥бетськ≥й медицин≥ рослину використовува≠ли при головних бол¤х, вод¤нц≥, набр¤ках та ж≥ночих хворобах.

Ћ≤Ћ≤я Ћ≤—ќ¬ј

лили¤ лесна¤

Lilium martagon Ч багатор≥чна цибулинна рослина родини л≥л≥йних. ÷ибулина ¤йце≠видна, жовтаво-кремова, склада≠Їтьс¤ з багатьох м'¤систих лусок. —тебло пр¤мосто¤че, нерозгалужене, зелене або з червонува≠тими крапками, голе або опушене, 50Ч150 см заввишки. Ћистки ц≥локрањ, ел≥птично-ланцетовидн≥; верхн≥ й нижн≥ Ч чергов≥, серед≠н≥ Ч з≥бран≥ по 5Ч8 у к≥льце, б≥ль≠ш≥ за нижн≥х ≥ верхн≥х.  в≥тки правильн≥, двостатев≥, ве≠лик≥, ¤сно-пурпуров≥, з темно-ф≥олетовими пл¤мами, з≥бран≥ у верх≥вков≥ р≥дк≥ китиц≥. ѕл≥д Ч коробочка. ÷в≥те у червн≥ Ч липн≥.

ѕоширенн¤. –≥дк≥сна рослина. «а≠несена до „ервоноњ книги ”кра≠њнськоњ –—–.  ультивуЇтьс¤ ¤к декоративна.

—ировина. « л≥кувальною метою використовують кв≥тки, листки ≥ цибулини. –ослина неоф≥цинальна.

’≥м≥чний склад не вивчено. ‘армаколог≥чн≥ властивост≥ ≥ ви≠користанн¤. ¬ народн≥й медицин≥ рослину використовують ¤к се≠чог≥нний, болетамувальний ≥ рано≠загоювальний зас≥б та при жовт¤≠ниц≥. ÷ибулини њст≥вн≥, њх њд¤ть св≥жими або печеними, про запас сушать. —ушен≥ цибулини пере≠мелюють на борошно, з ¤кого готують поживну корисну молоч≠ну кашу.

1

Ќазва: ƒерев≥й ц≥лолйстий
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (632 прочитано)