ћ≥кроеконом≥ка > —укупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤

–ис.1.3.  ласична модель сукупноњ пропозиц≥њ.

«г≥дно з лог≥кою класичноњ модел≥, пад≥нн¤ сукупного попиту в≥дносно потенц≥йного ¬¬ѕ миттЇво породжуЇ два насл≥дки. « одного боку на товарному ринку знижуютьс¤ ц≥ни. ѕри незм≥нн≥й зарплат≥ це повинно було б зменшити прибутков≥сть виробництва ≥ стимулювати п≥дприЇмц≥в до скороченн¤ сукупноњ пропозиц≥њ. јле цього не в≥дбудетьс¤, оск≥льки, з ≥ншого боку, пад≥нн¤ сукупного попиту одночасно викликаЇ адекватне скороченн¤ попиту на ринку прац≥ (ѕо) ≥ зменшенн¤ ном≥нальноњ зарплати («ѕн). «а цих умов адекватно зменшуютьс¤ середн≥ витрати, а прибутков≥сть виробництва не зм≥нитьс¤. “ому у п≥дприЇмц≥в не виникаЇ мотивац≥њ до скороченн¤ сукупноњ пропозиц≥њ. ¤ка залишитьс¤ на р≥вн≥ потенц≥йного ¬¬ѕ.

Ќаведену вище лог≥ку класичноњ модел≥ виразимо у форм≥ схематичного алгоритму, в ¤кому знак D означаЇ в≥дхиленн¤ певних економ≥чних параметр≥в в≥д р≥вн¤ ¤ких в≥дпов≥даЇ умовах повноњ зайн¤тост≥:

ќтже, в класичн≥й модел≥ абсолютно гнучк≥ ц≥ни ≥ зарплати миттЇво нейтрал≥зують будь-¤к≥ в≥дхиленн¤ економ≥ки в≥д умов повноњ зайн¤тост≥. “ому ними нехтують ≥ враховують лише к≥нцевий результат Ц незм≥нн≥сть сукупноњ пропозиц≥њ.

” нашому приклад≥ це дос¤гаЇтьс¤ за рахунок ефекту пропорц≥йного зниженн¤ ц≥н ≥ зарплати. ÷ей висновок знаходить своЇ п≥дтвердженн¤ на граф≥ку класичноњ модел≥ сукупноњ пропозиц≥њ (див. рис.1.3), на ¤кому сукупна пропозиц≥¤ залежить в≥д ц≥н, а њњ крива приймаЇ вигл¤д вертикальноњ л≥н≥њ.

 ласична модель вступаЇ у суперечлив≥сть ≥з реальною економ≥кою, ¤ка св≥дчить, що фактичний ¬¬ѕ досить часто ≥ на тривалий пер≥од може в≥дхил¤тис¤ в≥д потенц≥йного ¬¬ѕ. ќтже, в д≥йсност≥ ринковий механ≥зм не здатний миттЇво в≥дновлювати сукупну пропозиц≥ю на р≥вн≥ повноњ зайн¤тост≥. ƒл¤ цього потр≥бен певний час, тривал≥сть ¤кого може бути р≥зною. јле незважаючи на тривал≥ в≥дхиленн¤ сукупноњ пропозиц≥њ в≥д потенц≥йного р≥вн¤, у довгостроковому пер≥од≥ динам≥ка фактичного ¬¬ѕ визначаЇтьс¤ динам≥кою потенц≥йного ¬¬ѕ. ќтже, класична модель сукупноњ пропозиц≥њ Ц модель дл¤ довгострокового пер≥оду. ÷е означаЇ, що довгострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ маЇ вигл¤д вертикальноњ л≥н≥њ, ¤ка бере початок у точц≥ потенц≥йного ¬¬ѕ.

 ейнс≥анська модель сукупноњ пропозиц≥њ виникла на грунт≥ конструктивноњ критики класичноњ модел≥. јле кейнс≥анська модель маЇ дек≥лька р≥зновидностей. ќдин ≥з њњ вар≥ант≥в, ¤кий називаЇтьс¤ крайн≥м випадком, пол¤гаЇ в тому, що сусп≥льн≥ фактори зм≥шаноњ економ≥ки стримують в короткостроковому пер≥од≥ ц≥ни ≥ заплату в≥д миттЇвого реагуванн¤ на сукупний попит. ÷е означаЇ, що в так≥й модел≥ ¤к ц≥ни, так ≥ зарплата Ї негнучкими. «а цих умов сукупна пропозиц≥¤ зм≥нюЇтьс¤ пропорц≥йно зм≥н≥ сукупного попиту. ќск≥льки ц≥ни стаб≥льн≥, то внасл≥док цього крива сукупноњ пропозиц≥њ приймаЇ вигл¤д горизонтальноњ л≥н≥њ.

јле реальна економ≥ка св≥дчить, що негнучк≥сть ц≥н Ї не правилом, а крайн≥м випадком, ¤кий може виникати лише в екстремальних умовах, коли держава тимчасово блокуЇ ц≥ни. ќтже, крайн≥й випадок кейнс≥анськоњ модел≥ Ц це модель сукупноњ пропозиц≥њ дл¤ екстремальних умов.

” нормальних умовах ц≥ни в≥льно формуютьс¤ ринком: тому Ї гнучкими, тобто еластичними стосовно сукупного попиту. ÷ю обставину враховуЇ основний вар≥ант кейнс≥анськоњ модел≥ сукупноњ пропозиц≥њ, зг≥дно з ¤ким негнучкою Ї лише зарплата. “ому п≥д кейнс≥анською моделлю сукупноњ пропозиц≥њ доц≥льно розум≥ти њњ основний вар≥ант.

«г≥дно з кейнс≥анською моделлю зарплата зм≥нюЇтьс¤ на так легко ≥ швидко, ¤к це у¤вл¤ють прихильники класичноњ модел≥. Ќегнучк≥сть зарплати кейнс≥анц≥ по¤снюють ≥снуванн¤м сусп≥льних фактор≥в.

” першу чергу до них в≥днос¤тьс¤ колективн≥ угоди м≥ж профсп≥лками ≥ п≥дприЇмц¤ми, ¤кими передбачаЇтьс¤ незм≥нн≥сть зарплат прот¤гом терм≥ну д≥њ цих угод. ÷ьому спри¤Ї також закон про м≥н≥мальну зарплату та де стимулюючий вплив зниженн¤ зарплати на продуктивн≥сть прац≥ роб≥тник≥в, що в певних межах стримуЇ п≥дприЇмц≥в в≥д њњ зниженн¤.

јле незважаючи на негнучк≥сть зарплати п≥дприЇмц≥ все ж будуть змушен≥ зм≥нювати ц≥ни зг≥дно з≥ зм≥ною сукупного попиту. ÷е по¤снюЇтьс¤ ефектом конкуренц≥њ. “ак, в умовах пад≥нн¤ сукупного попиту конкуренц≥¤, що зростаЇ м≥ж виробниками товар≥в, примусить њх знижувати ц≥ни з метою уникненн¤ затоварюванн¤. ¬ умовах зростанн¤ сукупного попиту конкуренц≥¤ м≥ж покупц¤ми викличе зростанн¤ товарних ц≥н. ¬ умовах р≥зного р≥вн¤ зайн¤тост≥ суттЇв≥сть ц≥нових зм≥н буде р≥зною, що впливаЇ на форму кривоњ сукупност≥ пропозиц≥њ.

√раф≥чно кейнс≥анську модель сукупноњ пропозиц≥њ можна представити на приклад≥ пад≥нн¤ сукупного попиту. як видно з рисунка 1.4., у кейнс≥анськ≥й модел≥ крива сукупноњ пропозиц≥њ маЇ вигл¤д позитивно похилоњ л≥н≥њ. якщо сукупний попит недостатн≥й, фактичний обс¤г виробництва (ќф) зменшуЇтьс¤ стосовно потенц≥йного р≥вн¤ (ќп) ≥ може знаходитис¤ в цьому стан≥ певний час, оск≥льки зарплата Ї негнучкою.

«г≥дно з лог≥кою кейнс≥анськоњ модел≥, пад≥нн¤ сукупного попиту в≥дносно потенц≥йного ¬¬ѕ тимчасово не впливаЇ на ном≥нальну зарплату, тобто D«ѕн = 0.

–ис.1.4.  ейнс≥анська модель сукупноњ пропозиц≥њ.

јле товарн≥ ц≥ни знижуютьс¤, що зменшуЇ прибутков≥сть виробництва ≥ стимулюЇ п≥дприЇмц≥в до скороченн¤ сукупноњ пропозиц≥њ. Ќаведену лог≥ку можна виразити за допомогою схематичного алгоритму:

Ќаведений алгоритм св≥дчить, що м≥ж ц≥ною ≥ сукупною пропозиц≥Їю спостер≥гаЇтьс¤ пр¤ма залежн≥сть: зниженн¤ ц≥н зменшуЇ сукупну пропозиц≥ю. “ому крива —ѕр приймаЇ вигл¤д позитивно похилоњ л≥н≥њ (див.рис.1.4), негнучк≥сть зарплати, ¤ка лежить в основ≥ кейнс≥анськоњ модел≥ сукупноњ пропозиц≥њ, породжуЇ певн≥ висновки. ѕерший Ц в умовах пад≥нн¤ сукупного попиту сукупна пропозиц≥¤ ≥ загальний ¬¬ѕ опуст¤тьс¤ нижче потенц≥йного р≥вн¤ з одночасним зниженн¤м ц≥н. ƒругий Ц до тих п≥р, поки ном≥нальна зарплата не зменшитьс¤ адекватно товарних ц≥н, сукупна пропозиц≥¤ не зб≥льшитьс¤ ≥ тому реальний ¬¬ѕ не повернетьс¤ до потенц≥йного р≥вн¤, а економ≥ка буде депресувати в цьому стан≥ тривалий час. “рет≥й Ц вивести економ≥ку ≥з стану депрес≥њ може лише держава. «астосовуючи ф≥скальн≥ та монетарн≥ заходи, вона може стимулювати сукупний попит ≥ завд¤ки цьому прискорити в≥дновленн¤ виробництва на потенц≥йному р≥вн≥.

√оловна особлив≥сть кейнс≥анськоњ модел≥ кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ пол¤гаЇ в тому, що њњ форма волод≥Ї здатн≥стю в≥дтворювати неоднаков≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж динам≥кою виробництва ≥ ц≥н, ¤к≥ спостер≥гаютьс¤ в короткостроковому пер≥од≥, тобто прот¤гом пер≥оду, коли зароб≥тна плата маже не реагуЇ на товарн≥ ц≥ни. ѕри цьому сл≥д зазначити, що форма кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ визначаЇтьс¤ динам≥кою ц≥н у форм≥ ≥нфл¤ц≥њ попиту. —тосовно динам≥ки ц≥н у форм≥ ≥нфл¤ц≥њ витрат, то вона визначаЇ не форму ц≥Їњ кривоњ. а њњ горизонтальн≥ перем≥щенн¤, що буде розгл¤нуто п≥зн≥ше.

¬иникаЇ питанн¤ Ц в≥д чого залежить сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж динам≥кою виробництва ≥ ц≥н у форм≥ ≥нфл¤ц≥њ попиту ≥ ¤к воно впливаЇ на форму кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ. ¬≥дпов≥дь така Ц це залежить в≥д р≥вн¤ зайн¤тост≥ в економ≥ц≥. “ак, в умовах низького р≥вн¤ зайн¤тост≥ в переважн≥й б≥льшост≥ галузей забезпечуЇтьс¤ низький р≥вень використанн¤ виробничих потужностей. «а даних умов при зб≥льшенн≥ сукупного попиту п≥дприЇмства змушен≥ утримуватис¤ в≥д п≥двищенн¤ ц≥н, оск≥льки при значному деф≥цит≥ сукупного попиту це може загальмувати процес пожвавленн¤ виробництва. ќтже, в умовах низького р≥вн¤ зайн¤тост≥ в≥дсутн≥ передумови дл¤ суттЇвого зростанн¤ ц≥н. Ќа крив≥й сукупноњ пропозиц≥њ зазначену ситуац≥ю характеризуЇ горизонтальна д≥л¤нка, тобто, ¤ка т¤ж≥Ї до горизонтальноњ л≥н≥њ ≥ зг≥дно з ¤кою зб≥льшенн¤ виробництва в≥дбуваЇтьс¤ без суттЇвого зростанн¤ ц≥н. ¬ умовах надм≥рного в≥дхиленн¤ сукупного виробництва в≥д виробничого потенц≥алу економ≥ки в багатьох њњ галуз¤х виробнич≥ потужност≥ можуть бути повн≥стю завантажен≥. “ому при зб≥льшенн≥ сукупного попиту в таких галуз¤х попит починаЇ випереджати пропозиц≥ю, що провокуЇ ≥нфл¤ц≥ю попиту. Ќа крив≥й сукупноњ пропозиц≥њ таку ситуац≥ю в≥дбиваЇ висх≥дна д≥л¤нка, тобто, ¤ка зд≥ймаЇтьс¤ вгору ≥ зг≥дно з ¤кою зб≥льшенн¤ виробництва за рахунок галузей з не завантаженими потужност¤ми супроводжуЇтьс¤ суттЇвим зростанн¤м ц≥н на продукц≥ю галузей ≥з повним використанн¤м своњх потужностей.

Ќегнучк≥сть зарплати Ц це ¤вище короткострокового пер≥оду. « часом терм≥ д≥њ сусп≥льних фактор≥в, ¤к≥ стримують зарплату в≥д реакц≥њ на товарн≥ ц≥ни, зак≥нчуЇтьс¤. «арплата пристосовуЇтьс¤ до нових ц≥н, ≥ тод≥ под≥њ в економ≥ц≥ розгортаютьс¤ зг≥дно з класичною моделлю сукупноњ пропозиц≥њ. ќтже, кейнс≥анська модель адекватно в≥дображаЇ реальну економ≥ку в короткостроковому пер≥од≥. ÷е означаЇ, що короткострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ маЇ вигл¤д позитивно похилоњ л≥н≥њ (див. рис.1.4).

ƒос≥ ми розгл¤дали залежн≥сть сукупноњ пропозиц≥њ лише в≥д ц≥н (товарних) за ≥нших незм≥нних умов, до ¤ких в≥днос¤тьс¤ нец≥нов≥ фактори, ¤к видно з рисунк≥в 1.3 ≥ 1.4, зм≥на сукупноњ пропозиц≥њ п≥д впливом ц≥н в≥дображаЇтьс¤ на граф≥ку за допомогою перем≥щенн¤ точки реального виробництва вздовж нерухомоњ кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ. якщо ж зм≥нюютьс¤ нец≥нов≥ фактори, то за даних ц≥н зм≥ни в сукупн≥й пропозиц≥њ в≥дображаютьс¤ на граф≥ку зам≥щенн¤м њњ кривоњ у в≥дпов≥дний б≥к (див. рис.1.5).

–ис.1.5. ¬плив нец≥нових фактор≥в на сукупну пропозиц≥ю.

ƒо основних нец≥нових фактор≥в сукупноњ пропозиц≥њ в≥днос¤тьс¤:

зм≥ни ц≥н на ресурси (ресурсових ц≥н);

зм≥ни в продуктивност≥ ресурс≥в;

зм≥ни податк≥в з п≥дприЇмств та субсид≥й.

”с≥ нец≥нов≥ фактори мають одну загальну рису: коли вони зм≥нюютьс¤, то внасл≥док цього зм≥нюютьс¤ середн≥ витрати. ћ≥ж середн≥ми витратами ≥ сукупною пропозиц≥Їю д≥Ї обернена залежн≥сть.  оли нец≥нов≥ фактори зменшують середн≥ витрати, сукупна пропозиц≥¤ зб≥льшуЇтьс¤, а њњ крива зм≥щуЇтьс¤ вправо. ≤ навпаки, ¤кщо вони зб≥льшують середн≥ витрати, сукупна пропозиц≥¤ зменшуЇтьс¤, а њњ крива зм≥щуЇтьс¤ вл≥во.

—еред нец≥нових фактор≥в найб≥льший вплив на сукупну пропозиц≥ю справл¤ють ц≥ни на ресурси. ÷е особливо стосуЇтьс¤ ц≥н на робочу силу (зароб≥тна плата) та матер≥альн≥ ресурси (сировина. матер≥али, паливо тощо). «б≥льшенн¤ продуктивност≥ ресурс≥в означаЇ. що за на¤вного обс¤гу ресурс≥в можна виробити б≥льший реальний обс¤г нац≥онального продукту. ÷е зменшуЇ середн≥ витрати, зб≥льшуЇ сукупну пропозиц≥ю ≥ зм≥щуЇ њњ криву вправо. «ростанн¤ продуктивност≥ ресурс≥в Ї основним фактором зб≥льшенн¤ сукупноњ пропозиц≥њ у довгостроковому пер≥од≥. ѕ≥двищенн¤ податк≥в з п≥дприЇмств зб≥льшуЇ середн≥ витрати та зменшуЇ сукупну пропозиц≥ю. «б≥льшенн¤ субсид≥й п≥дприЇмствам зменшуЇ середн≥ витрати ≥ зб≥льшуЇ сукупну пропозиц≥ю.

—укупний попит Ц сукупна пропозиц≥¤ ¤к модель економ≥чноњ р≥вноваги.

¬ажливою властив≥стю, ¤ка притаманна ринков≥й економ≥ц≥, Ї пост≥йне т¤ж≥нн¤ до р≥вноваги. ¬ узагальненому вигл¤д≥ економ≥чна р≥вновага Ї р≥вновага м≥ж сукупним попитом ≥ сукупною пропозиц≥Їю, тобто —ѕо = —ѕр.

–≥вновага м≥ж ними породжуЇ р≥вноважний ¬¬ѕ ≥ р≥вноважн≥ ц≥ни (див. рис.1.6). Ќа цьому граф≥ку крива —ѕо1 Ц це початкова крива сукупного попиту ≥ крива —ѕр1 Ц початкова короткострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ (ѕрg Ц довгострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ, ¤ка бере св≥й початок у точц≥ потенц≥йного ¬¬ѕ (ќ1).

1	2	3

Ќазва: —укупний попит ≥ сукупна пропозиц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2287 прочитано)