ћ≥кроеконом≥ка > —укупний попит та сукупна пропозиц≥¤

3. «м≥ни в державних витратах (викликаютьс¤, ¤к правило, пол≥тичними р≥шенн¤ми, тобто державною пол≥тикою). «ростанн¤ державних закуп≥вель ¬¬ѕ за даного р≥вн¤ ц≥н спри¤тиме зростанню сукупного попиту.

4. «м≥ни у витратах на чистий обс¤г експорту. «б≥льшенн¤ чистого експорту зм≥щуЇ криву сукупного попиту праворуч, зменшенн¤ Ч л≥воруч. ƒо таких чинник≥в в≥днос¤тьс¤:

нац≥ональний дох≥д ≥нших крањн.

валютн≥ курси.

5. ѕропозиц≥¤ грошей.

6. Ўвидк≥сть обертанн¤ грошей.

4.2. —укупна пропозиц≥¤ у короткостроковому та довгостроковому пер≥одах

—укупна пропозиц≥¤ (Aggregate supply) Ч це обс¤г к≥нцевих товар≥в ≥ послуг, ¤кий може бути запропонований, тобто вироблений, в економ≥ц≥ за р≥зних р≥вн≥в ц≥н.

«алежн≥сть обс¤гу пропозиц≥њ в≥д середнього р≥вн¤ ц≥н у крањн≥ позначаЇтьс¤ кривою AS (рис. 4.4).

¬еличина сукупноњ пропозиц≥њ визначаЇтьс¤ на¤вними в економ≥ц≥ кап≥талом, працею ≥ технолог≥Їю ≥ може бути записана на основ≥ виробничоњ функц≥њ.  ласична виробнича функц≥¤ в≥дображаЇ зв'¤зок м≥ж чинниками виробництва та реальним ¬¬ѕ, або сукупною пропозиц≥Їю:

Y = F(L, K, T),

де Y Ч реальний ¬¬ѕ, L Ч прац¤,   Ч кап≥тал, “ Ч технолог≥чний процес, F(L,  , “) Ч виробнича функц≥¤.

ѕричинами додатноњ залежност≥ можуть бути: 1) неправильн≥ у¤вленн¤ економ≥чних суб'Їкт≥в про р≥вень ц≥н; 2) жорстка ф≥ксован≥сть зароб≥тноњ плати. «ароб≥тна плата зм≥нюЇтьс¤ дуже пов≥льно. ј це означаЇ, що за низького р≥вн¤ ц≥н на товари виробництво стаЇ невиг≥дним ≥ спри¤Ї зменшенню обс¤гу пропонованих товар≥в ≥ послуг; 3) негнучк≥сть ц≥н. ÷≥ни зм≥нюютьс¤ пов≥льно, тому вони Ї жорсткими в короткостроковому пер≥од≥.

÷≥новими чинниками сукупноњ пропозиц≥њ Ї зм≥ни (рис. 4.5):

в≥дсотковоњ ставки;

р≥вн¤ ц≥н.

ƒо нец≥нових чинник≥в сукупноњ пропозиц≥њ в≥днос¤тьс¤ зм≥ни (рис. 4.6):

ц≥н на ресурси;

в продуктивност≥ прац≥;

податк≥в з п≥дприЇмств та субсид≥й.

якщо зм≥нюютьс¤ нец≥нов≥ чинники, зм≥нюютьс¤ й середн≥ витрати. «алежн≥сть м≥ж ними Ї оберненою.

 ейнс≥анську модель сукупного попиту та сукупноњ пропозиц≥њ використовують дл¤ анал≥зу короткострокових коливань в економ≥ц≥

(рис. 4.7). ¬она ірунтуЇтьс¤ на таких припущенн¤х: а) неповна зайн¤т≥сть в економ≥ц≥; б) жорстк≥сть ном≥нальноњ зароб≥тноњ плати та ц≥н на товари.

ѕри зб≥льшенн≥ сукупного попиту обс¤г сукупноњ пропозиц≥њ в короткостроковому пер≥од≥ може перевищувати потенц≥йний випуск, при зменшенн≥ Ч бути меншим за потенц≥йний. –≥вень ц≥н впливаЇ на обс¤г виробництва, а обс¤г виробництва, у свою чергу, Ч на р≥вень ц≥н.

 ласична модель розгл¤даЇ економ≥ку в довгостроковому пер≥од≥ (рис. 4.8). ќбс¤г продукц≥њ в довгостроковому пер≥од≥ залежить в≥д на¤вних в економ≥ц≥ величин прац≥, кап≥талу та технолог≥њ. ќбс¤г пропозиц≥њ (реальна зм≥нна) не залежить в≥д загального р≥вн¤ ц≥н (ном≥нальна зм≥нна), ≥ тому довгострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ Ї вертикальною в точц≥ потенц≥йного ¬¬ѕ.

4.3. –≥вновага сукупного попиту та сукупноњ пропозиц≥њ

ѕеретин кривих сукупного попиту AD та довгостроковоњ кривоњ сукупноњ пропозиц≥њ (рис. 4.9) визначаЇ р≥вноважний обс¤г випуску та р≥вноважний р≥вень ц≥н.  оли економ≥ка дос¤гаЇ довгостроковоњ р≥вноваги, у¤вленн¤ людей, зароб≥тна плата ≥ ц≥ни зм≥нюютьс¤ так, щоб короткострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ також пройшла через цю точку. ќтже, в точц≥ ј маЇ м≥сце подв≥йна р≥вновага [5].

Ўоки попиту Ч р≥зка зм≥на AD, р≥зк≥ коливанн¤ споживчого та ≥нвестиц≥йного попиту, зм≥на пропозиц≥њ грошей. —короченн¤ сукупного попиту в короткостроковому пер≥од≥ зм≥щуЇ короткострокову криву сукупного попиту л≥воруч. “очка р≥вноваги зсуваЇтьс¤ з точки ј в точку ¬, обс¤г виробництва зменшуЇтьс¤, р≥вень ц≥н знижуЇтьс¤. ѕад≥нн¤ р≥вн¤ виробництва св≥дчить про те, що в економ≥ц≥ почавс¤ спад. «ростаЇ безроб≥тт¤. «меншуютьс¤ доходи (рис. 4.10).

ƒержава може зд≥йснити так≥ заходи дл¤ зб≥льшенн¤ сукупного попиту; а) зб≥льшенн¤ державних закуп≥вель; б) зменшенн¤ податк≥в; в) зростанн¤ пропозиц≥њ грошей. ÷е призведе до зб≥льшенн¤ попиту на товари та послуги за кожного даного р≥вн¤ ц≥н ≥ перем≥стить криву AD праворуч.

Ѕез втручанн¤ держави в довгостроковому пер≥од≥ економ≥ка може самост≥йно вийти з≥ спаду. « часом у¤вленн¤ людей, зароб≥тна плата ≥ ц≥ни узгод¤тьс¤ ≥ крива сукупноњ пропозиц≥њ перем≥ститьс¤ праворуч. Ќова крива сукупного попиту перетне довгострокову криву сукупноњ пропозиц≥њ в точц≥ —, –≥вень ц≥н впаде до –3 а виробництво повернетьс¤ до свого потенц≥йного р≥вн¤ Yp (рис. 4.11).

Ўоки пропозиц≥њ Ч це р≥зка зм≥на сукупноњ пропозиц≥њ: зм≥на ц≥н на нафту, стих≥йн≥ лиха, зм≥ни в законодавств≥ тощо.

«≥ зменшенн¤м сукупноњ пропозиц≥њ в результат≥ зростанн¤ середн≥х витрат виробництва короткострокова крива сукупноњ пропозиц≥њ зсуваЇтьс¤ л≥воруч. ќбс¤г виробництва падаЇ (стагнац≥¤), р≥вень ц≥н зростаЇ (≥нфл¤ц≥¤), ¬ економ≥ц≥ спостер≥гаЇтьс¤ стагфл¤ц≥¤ (рис. 4.12).

≈коном≥ка може вийти з≥ спаду самост≥йно, без втручанн¤ держави, п≥сл¤ зм≥ни у¤влень людей, зароб≥тноњ плати та ц≥н. Ќизький р≥вень виробництва ≥ високий р≥вень безроб≥тт¤ приведуть поступово до зниженн¤ витрат виробництва та зростанн¤ обс¤г≥в продукц≥њ.

« часом крива сукупноњ пропозиц≥њ повернетьс¤ в положенн¤ AS1 р≥вень ц≥н знизитьс¤ ≥ виробництво наблизитьс¤ до потенц≥йного р≥вн¤. ≈коном≥ка повернетьс¤ до точки ј, в ¤к≥й крива сукупного попиту перетинаЇ довгострокову криву сукупноњ пропозиц≥њ (рис. 4.13).

«а зменшенн¤ сукупноњ пропозиц≥њ держава може вплинути на чинники, ¤к≥ визначають криву сукупного попиту, дл¤ зсуву з AD1 в AD2. ≈коном≥ка перем≥ститьс¤ з точки ј в точку —. “ака пол≥тика п≥дтримуЇ р≥вень виробництва в короткостроковому пер≥од≥, але р≥вень ц≥н поступово п≥двищуЇтьс¤ з –1 в –3

1	2	3

Ќазва: —укупний попит та сукупна пропозиц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3049 прочитано)