ћ≥кроеконом≥ка > —уть, форми ≥ причини ≥нфл¤ц≥њ

„и Ї умови дл¤ переливанн¤ кап≥талу у виробництво деф≥цитноњ продукц≥њ ?

яку роль може грати конверсi¤ в утворенн≥ ринковоњ структури економ≥ки?

Ћiбералiзац≥¤ ц≥н в ринков≥й економ≥ц≥ не означаЇ будь-¤ку вол≥ ц≥ноутворенн¤, а лише волю, що забезпечуЇ конкуренц≥ю виробник≥в, оптового ≥ роздр≥бного ланк≥в. “вердженн¤ про те, що при ринку немаЇ пон¤тт¤ спекул¤ц≥њ, позбавлен≥ п≥дстав. ¬ ус≥х крањнах з ринковою економ≥кою ≥снуЇ антимонопольне або пр¤мо антиспекул¤тивне законодавство, що заборон¤Ї спекул¤ц≥ю в формах, що завдають збитк≥в виробникам продукц≥њ шл¤хом монопольного роздуванн¤ ц≥н. ÷≥ закони застосовуютьс¤ в ус≥х ринкових закладах.

ѕеревага державних постачань зумовила у нас д≥њ економ≥чних в≥дносин в господарськ≥й сфер≥ по законах класичного монополiзму. Ќа п≥дприЇмствах шл¤хом приписок, пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, вимиванн¤ дешевого асортименту, а в оптов≥й ≥ роздр≥бн≥й торг≥вл≥ за рахунок псуванн¤ дешевих товар≥в ≥ приховуванн¤ дорогих створювавс¤ ≥ в≥дтворювавс¤ штучний деф≥цит. Ќа нього влаштовуютьс¤ монопольно висок≥ ц≥ни ¤к т≥ньового ринку, так ≥ державних канал≥в реал≥зац≥њ.

 онкурентне середовище повинно створюватис¤ на основ≥ всем≥рного поширенн¤ п≥дприЇмництва. ѕоки п≥дприЇмництво у нас носило характер перв≥сного накопичуванн¤ ф≥нансового кап≥талу ≥ майна невиробничого призначенн¤. Iнфл¤ц≥йними засобами ринков≥ структури накопичили вже мiль¤рдн≥ кошти. јле цей процес не може т¤гнутис¤ тривалий пер≥од. јбо iнфл¤ц≥йний комерц≥йний кап≥тал прийме активну форму ≥нвестиц≥й в виробництво деф≥цитноњ продукц≥њ, або настане гiперiнфл¤ц≥¤, ≥ в≥дносний товарний деф≥цит перейде в абсолютний.

”творенн¤ товарних ринк≥в пов'¤зане з переходом в≥д державно-монополiстичних структур до конкурентних. «араз в жодн≥й галуз≥ п≥дприЇмства не несуть економ≥чноњ в≥дпов≥дальност≥ за задоволенн¤ попиту.

Ќав≥ть в агропромисловому комплекс≥, де очевидний зв'¤зок з к≥нцевим споживанн¤м, перевага державних постачань дозвол¤Ї при великих ресурсах продукц≥њ мати њњ пост≥йний деф≥цит.

¬ промисловост≥ положенн¤ посилюЇтьс¤ тим, що б≥льш≥сть п≥дприЇмств взагал≥ не працюЇ на ринок, або випускаЇ продукц≥ю, виг≥дну у виробництв≥, але не ефективну чи нав≥ть непотр≥бну дл¤ використанн¤. ћонополiстичнi в≥дношенн¤ характерн≥ також дл¤ енергетики, транспорту, зв'¤зку, буд≥вельноњ сфери об≥гу. ўоб зламати, подолати цей загальний монополiзм, потр≥бно усунути його першоджерело - пр¤ме державне втручанн¤ в економ≥ку. ѕередус≥м необх≥дно скоротити в≥йськов≥ замови, ¤к≥ через м≥жгалузев≥ зв'¤зки пронизують усе народне господарство ≥, окр≥м пр¤мого витрачанн¤ ресурс≥в, служать головним каталiзатором монополiстичних в≥дносин.

¬≥доме, що конверсi¤ великих в≥йськових п≥дприЇмств вимагаЇ часу. ¬ одних випадках час необх≥дно дл¤ того, щоб в≥д випуску одиничних вироб≥в малих ≥ середн≥х сер≥й перейти до виробництва масовими сер≥¤ми. ÷е в≥дноситьс¤ до виробництва комп'ютер≥в, засоб≥в зв'¤зку, аудiо- ≥ вiдео-техн≥ки, електрон≥ки. ¬ ≥нших прийдетьс¤ зм≥нювати склад вироб≥в у п≥дприЇмств-постачальник≥в, скаж≥мо, при переход≥ в≥д випуску в≥йськових л≥так≥в на цив≥льн≥.

 онверсi¤ потребуЇ великих ≥нвестиц≥й, ¤к ≥ скорочуванн¤ арм≥њ вимагаЇ чималих витрат на соц≥альне забезпеченн¤ колишн≥х в≥йськовослужбовц≥в. ¬ наданому зв'¤зку встаЇ питанн¤ про джерела ф≥нансуванн¤ конверсiњ ≥ в≥йськовоњ реформи. Ѕюджетне ф≥нансуванн¤ в даному випадку недоц≥льно по наступним причинам:

÷е не дозволило би позбавитис¤ в≥д бюджетного деф≥циту.

ЌемаЇ н≥¤коњ гарант≥њ, що бюджетн≥ асигнуванн¤ будуть витрачен≥ на конверсiю, а не на виробництво непотр≥бного озброЇнн¤.

ѕроблема вир≥шуЇтьс¤ при використанн≥ дл¤ конверсiњ ≥ працевлаштуванн≥ в≥йськовослужбовц≥в в≥льних кап≥тал≥в недержавних орган≥зац≥й, а також заруб≥жних ≥нвестиц≥й. “аким чином повТ¤занн¤ стаЇ Їдиним ц≥лим р≥шенн¤м проблеми деф≥циту бюджету, ≥нфл¤ц≥њ, п≥дприЇмництва, ≥нвестиц≥й, конверсiњ ≥ ринку.

ќсобливост≥ кризи в ”крањн≥

≤нфл¤ц≥¤ - це своЇр≥дний податок, ¤ким держава шл¤хом випуску н≥чим не забезпечених паперових грошей обкладаЇ грошов≥ засоби в нац≥ональн≥й валют≥ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. ¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ використовуЇтьс¤ нав≥ть такий терм≥н "iнфл¤ц≥йний податок", це г≥рший з вс≥х вид≥в податк≥в, бо внасл≥док його застосуванн¤ страждають передус≥м ф≥зичн≥ ос≥б з ф≥ксованим чи невеликими прибутком (пенс≥онери, ≥нвал≥ди, державн≥ службовц≥, практично вс≥ особи найманоњ прац≥ ).

ƒо цього податку звертаютьс¤ ¤к до останнього засобу покритт¤ бюджетного деф≥циту, коли ≥нш≥ джерела поповненн¤ казни (пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ податки, займи на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках, продаж держмайна ≥ т. ≥.) не дозвол¤ють покрити навально зростаюч≥ державн≥ видатки. ѕеревищенн¤ видатк≥в над прибутком, по¤ва д≥рки в державному бюджет≥, масштабна емiсi¤ пустих грошей, переповненн¤ канал≥в грошового об≥гу ≥ бурхливий зростанн¤ ц≥н - все це ¤скраво спостер≥гаЇтьс¤ в пер≥оди в≥йн, революц≥й, ≥нших соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних катаклiзм≥в.

«ростанн¤ грошовоњ маси в ”крањн≥ в 1992 г. в б≥льш н≥ж 16,9 раз≥в св≥дчить про те, що гiперiнфл¤ц≥¤ в наш≥й крањн≥ Ї реальн≥стю.

“реба визначити, що iнфл¤ц≥йн≥ процеси в наш≥й крањн≥ викликаютьс¤ не т≥льки економ≥чним спадом ≥ бюджетним деф≥цитом. Ќа прот¤з≥ дес¤тир≥ч закладалис¤ народногосподарськ≥ диспропорц≥њ (м≥ж галуз¤ми промисловост≥, що виробл¤ють засоби виробництва ≥ предмети споживанн¤, м≥ж добувними ≥ перероблюючими галуз¤ми економ≥ки, м≥ж промисловим ≥ с≥льськогосподарським виробництвом ≥ т. ≥.). —юди ж можна в≥днести ≥ надзвичайну мiлiтаризац≥ю економ≥ки. ¬насл≥док в економ≥чному орган≥зм≥ давно порушивс¤ обм≥н речовин.

ƒе¤кий час грошова маса в наш≥й крањн≥ штучно обмежувалас¤. «айв≥ грош≥ вилучалис¤ з об≥гу в основному за допомогою ≥мпорту ≥ алкоголю. ѕот≥м ситуац≥¤ р≥зко зм≥нилас¤. –≥зко скоротилис¤ валютн≥ надходженн¤ ≥, в≥дпов≥дно, ≥мпорт. «меншивс¤ прибуток держбюджету в≥д продажу алкогольних напоњв (кампан≥¤ боротьби за загальну тверез≥сть). ќдночасно були розгорнут≥ широк≥ соц≥альн≥ програми, не п≥дкр≥плен≥ реальними матер≥альними ресурсами. ” зв'¤зку з утворенн¤м комерц≥йних структур (передус≥м банк≥в) став неможливим м≥сцевий розпод≥л грошового об≥гу на на¤вний ≥ безгот≥вковий. ¬насл≥док накладенн¤ вс≥х цих чинник≥в вкуп≥ з директивним управл≥нн¤м грошовою масою ми на рубеж≥ 1989-1990 р. р. впритул п≥д≥йшли до гiперiнфл¤ц≥њ.

”р¤д був не в змоз≥ стримати небезпечн≥ iнфл¤ц≥йн≥ ¤вища. ¬они стали наростати ¤к сн≥жний ком, п≥дтриман≥ спадом виробництва, все зростаючою бюджетною емiсiЇю, нестримною кредитною експанс≥Їю комерц≥йних банк≥в (т. з. кредитна ≥нфл¤ц≥¤), розвалом Їдиноњ грошовоњ ≥ банк≥вськоњ системи крањни. ¬ п≥дсумку ми одержали оте, що ≥ повинн≥ були одержати - гiперiнфл¤ц≥ю на фон≥ р≥зкого спаду виробництва.

ѕеретворенн¤ в прах заощаджень населенн¤, оборотних кошт≥в п≥дприЇмств, знец≥нюванн¤ банк≥вських кап≥тал≥в ≥ актив≥в на фон≥ в≥д'Їмних процентних ставок, триваюче пад≥нн¤ валютного курсу карбованц¤, в≥дсутн≥сть ≥нвестиц≥й ≥ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики у п≥дприЇмств, банк≥в, та й у держави, безперспективн≥сть ринку ц≥нних папер≥в внасл≥док неминучоњ втрати частини вкладеноњ в акц≥њ та обл≥гац≥њ вартост≥, витисненн¤ з плат≥жного об≥гу карбованц¤ доларом, загроза переходу в≥д товарно-грошових в≥дносин до натурального обм≥ну - ось ц≥ Ђрадощ≥ї, що несе гiперiнфл¤ц≥¤.

√iперiнфл¤ц≥¤ в ”крањн≥.

ƒе¤к≥ кажуть, що н≥¤коњ гiперiнфл¤ц≥њ в нас немаЇ, що треба п≥дтримувати виробництво ≥ людей. ћов би, нас л¤кають ≥нфл¤ц≥Їю, щоб не давати грошей на соц≥альн≥ програми ≥ наданн¤ допомоги виробникам. ≤нш≥ вважають, що з гiперiнфл¤ц≥Їю теж можна жити.

ћ≥ж тим, гiперiнфл¤ц≥¤ означаЇ, що в нас немаЇ над≥њ на п≥дйом виробництва. “ому втрачаЇ будь-¤кий сенс формула: або п≥дтримка виробництва ≥ життЇвого р≥вн¤, або придушенн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ѕри гiперiнфл¤ц≥њ пад≥нн¤ виробництва забезпечено так само, ¤к ≥ при гостр≥й хиб≥ грошей.

ѕричин тому багато. ѕередус≥м немаЇ над≥йного карбованц¤. Ћюди втрачають стимул до виробництва, б≥льше схил¤ютьс¤ до др≥бноњ спекул¤ц≥њ, провертають операц≥њ в коротк≥ терм≥ни, щоб одержати б≥льше грошей ≥ знову негайно включити њх в об≥г.

¬трата покупноњ сили карбованц¤ в нашому положенн≥ означаЇ натуралiзац≥ю господарських в≥дносин, поверненн¤ до бартеру.

¬ таких умовах не т≥льки не наступить п≥дйом виробництва, а й продовжитьс¤ його спад. √iперiнфл¤ц≥¤ небезпечна ще й тим, що викликаЇ не короткочасну, а тривалу депресiю.

≤нвестиц≥йний голод триваЇ в крањн≥ вже чотири роки. ≤нвестиц≥й вид≥л¤Їтьс¤ менше, н≥ж необх≥дно нав≥ть дл¤ простого в≥дтворенн¤, ≥ вони використаютьс¤ все г≥рше. як не дивно, недоiнвестуванн¤ почалос¤ у нас ще в середин≥ с≥мдес¤тих рок≥в. ’оч номiнальний обс¤г укладень зростав, ефективн≥сть падала, ≥ реальний прир≥ст кап≥талу знижувавс¤.

ћ≥ж ≥нфл¤ц≥Їю ≥ гiперiнфл¤ц≥Їю Ї певний техн≥чний кордон, ¤кий складаЇ 50 в≥дсотк≥в на м≥с¤ць. ћехан≥зм економ≥чного житт¤ такий, що ≥нфл¤ц≥¤ маЇ тенденц≥ю розповсюджуватись в≥д центру по вс≥й крањн≥, ¤к хвил≥ в≥д кинутого в тихий ставок каменю. ѕри цьому одне ≥з властивостей iнфл¤ц≥йного процесу - важко минаютьс¤ перш≥ його 25 в≥дсотк≥в, шл¤х до них здаЇтьс¤ довгим. Ќабрати ≥нш≥ 25 в≥дсотк≥в набагато легше, що залишена половина шл¤ху стаЇ коротшою. ƒостатньо будь-¤ких психолог≥чних чинник≥в, зм≥ни настрою покупц¤, виробник≥в, фiнансист≥в ≥ т. ≥., що носитьс¤ в пов≥тр≥, щоб прискорити iнфл¤ц≥йний рух.

Ќа спалах ≥нфл¤ц≥њ, зростанн¤ споживчих ц≥н великий вплив опинили чисто психолог≥чн≥ чинники. ¬они Ї насл≥дками пол≥тичних под≥й в крањн≥. “ак що з повною п≥дставою можна сказати, що гiперiнфл¤ц≥¤ - це ¤вище передус≥м повед≥нкове. ћожна не дос¤гнути критичних 50 в≥дсотк≥в, зупинитис¤ на 30, а гiперiнфл¤ц≥¤ вже наочно пом≥тна. ћожна д≥йти ≥ до 60 в≥дсотк≥в, а стан не можна назвати гiперiнфл¤ц≥йним. ¬ласне, гiперiнфл¤ц≥¤ наступаЇ насправд≥, коли спостер≥гаЇтьс¤ характерна дл¤ нењ повед≥нка. ќсновний сигнал - це т≥канн¤ в≥д карбованц¤. якщо нав≥ть скажен≥ ц≥ни перестають в≥дл¤кувати покупц¤, тод≥ гiперiнфл¤ц≥¤ почалась.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —уть, форми ≥ причини ≥нфл¤ц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2896 прочитано)