ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥скальна пол≥тика в ”крањн≥

‘≥скальна пол≥тика в ”крањн≥

«м≥ст.

¬ступ.

–озд≥л ≤.

ќсновн≥ функц≥њ ф≥скальноњ пол≥тики.

ћонетизац≥¤ деф≥циту.

–озд≥л ≤≤.

3.1 ƒискрец≥йна ф≥скальна пол≥тика.

–озд≥л ≤≤≤.

≈кспансивна ф≥скальна пол≥тика.

ќбмежувальна ф≥скальна пол≥тика.

¬исновок.

Ћ≥тература.

¬ступ.

Ќа даному етап≥ становленн¤ нашоњ крањни необх≥дна п≥дтримка в≥тчизн¤ного виробника, ≥нвестор≥в, ¤к≥ прагнуть допомогти ”крањн≥, ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ Ї жител¤ми ц≥Їњ крањни. як ми знаЇмо з економ≥чноњ теор≥њ дл¤ функц≥онуванн¤ держави необх≥дно дотримуватис¤ к≥лька умов. ÷е виробництво, торг≥вл¤, мирне сп≥в≥снуванн¤ ≥ звичайно ж зн¤тт¤ податк≥в з своњх громад¤н ≥ п≥дприЇмц≥в. “а треба памТ¤тати, що велик≥ податки привод¤ть до занепаду економ≥ки, пог≥ршенн¤ матер≥ального ≥ морального становища њњ мешканц≥в. “ому в дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ би хот≥в описати де¤к≥ аспекти формуванн¤ ф≥скальноњ пол≥тики в ”крањн≥, недол≥ки та переваги по в≥дношенню до ≥нших крањн. “а особливо зробити висновки дл¤ створенн¤ загальноњ теор≥њ формуванн¤ податкового механ≥зму та його функц≥онуванн¤. в дан≥й курсов≥й робот≥ ¤ намагавс¤ ≥нтегрувати думки пров≥дних економ≥ст≥в в загальну теор≥ю.

–озд≥л ≤.

‘≥скальна пол≥тика - це заходи ур¤ду спр¤мован≥ на збереженн¤ повноњ зайн¤тост≥ та виробництва не≥нформованого ¬¬ѕ шл¤хом зм≥ни державних видатк≥в системи оподаткуванн¤ та п≥дход≥в до формуванн¤ державного бюджету в ц≥лому.

‘≥скальна пол≥тика - це сукупн≥сть заход≥в держави у сфер≥ оподаткуванн¤ ≥ державних витрат.

ќсновн≥ функц≥њ ф≥скальноњ пол≥тики:

1.¬плив на стан господарськоњ кон´юктури.

2.ѕерерозпод≥л нац≥онального доходу.

3.Ќагромадженн¤ необх≥дних ресурс≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ державних програм.

ќсновн≥ джерела доход≥в.

1.ѕодатки

2.¬ласн≥ доходи держави в≥д виробничоњ та ≥нших форм д≥¤льност≥.

3.ѕлатеж≥ за ресурси зг≥дно д≥ючим законодавствам належать держав≥.

4.ѕозики у форм≥ обл≥гац≥й.

«аходи дл¤ макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ. ≈фективна податкова пол≥тика виступаЇ головним фактором, що визначаЇ макроеконом≥чн≥ результати. Ќа це впливаЇ розм≥р державного сектора економ≥ка. ”р¤д обкладаЇ податками куп≥вельну спроможн≥сть, кредити, прибутки, зароб≥тну платуЕ

ƒосв≥д крањн, ¤к≥ прийн¤ли ринкову систему економ≥ки, св≥дчать, що результати застосуванн¤ жорсткоњ податковоњ пол≥тики призвод¤ть до невдач. ѕричини: незадов≥льне управл≥нн¤ податками або в≥дсутн≥й контроль за бюджетними витратами. ƒл¤ крањн, що мають пост≥йний деф≥цит бюджету, головною проблемою Ї макроеконом≥чна стаб≥льн≥сть. ƒл¤ того, щоб виробити правильну податкову систему, треба точно визначити розм≥ри деф≥циту бюджету. ÷е можна зробити шл¤хом п≥драхунк≥в державних витрат ≥ ус≥х надходжень до скарбниц≥.

ќтже, тут також ≥снують своњ проблеми:

≠- вплив деф≥циту на внутр≥шн≥й попит;

зовн≥шн≥й баланс ≥ сукупна пропозиц≥¤;

оц≥нка небюджетних кошт≥в ≥ кваз≥ф≥скальних операц≥й ф≥нансових ≥ неф≥нансових установ;

р≥вень грошовоњ експанс≥њ внасл≥док результат≥в податковоњ пол≥тики при галопуюч≥й ≥нфл¤ц≥њ;

взаЇмозвТ¤зок м≥ж деф≥цитами бюджету ≥ ф≥нансуванн¤.

ќкрем≥ крањни ринковоњ економ≥ки, наприклад ћексика, котра в 1986-1987рр. п≥драхунки бюджету провела з врахуванн¤м процент≥в галопуючоњ ≥нфл¤ц≥њ. ÷≥ проценти були потрачен≥ на погашенн¤ борг≥в, ¤к≥ були значними. ѕотреба державного сектора економ≥ки в позиках визначаЇтьс¤ через операц≥йний баланс. ј в≥н у свою чергу визначаЇтьс¤ в нац≥ональн≥й валют≥ шл¤хом вирахуванн¤ ≥з загального балансу процент≥в ≥нфл¤ц≥њ, ¤ка виникатиме у внутр≥шньому державному борз≥. Ќац≥ональною валютою дл¤ ”крањни Ї гривна. ƒл¤ визначенн¤ податковоњ пол≥тики використовують пон¤тт¤ первинного балансу. ÷е економ≥чний баланс за м≥нусом вс≥х виплачених процент≥в.

ƒл¤ корегуванн¤ економ≥ки необх≥дно встановити взаЇмозвТ¤зок м≥ж деф≥цитом бюджету ≥ балансом зовн≥шн≥х поточних операц≥й методом деф≥цитного ф≥нансуванн¤ та заходами стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. Ќасамперед визначаЇмо бюджетний ≥ зовн≥шн≥й баланси. ƒл¤ цього сл≥д вирахувати валовий нац≥ональний продукт(¬Ќѕ)через затратн≥ ≥ доходн≥ складов≥:

¬икладена концепц≥¤ сп≥впадаЇ з розробками ћ¬‘.

¬Ќѕ =ќ—+ѕ≤+ƒ¬+≈/«ѕ+««+ƒƒ+ѕ«+≤“/,де ќ—-особисте споживанн¤;

ѕ≤-приватн≥ ≥нвестиц≥њ;

ƒ¬-державн≥ витрати;

≈-експорт товар≥в та послуг;

≤“-≥мпорт товар≥в, послуг, ≥нтелектуальноњ власност≥;

«ѕ-збереженн¤ приватн≥;

««-збереженн¤ заощаджень;

ƒƒ-державн≥ доходи;

ѕ«-перекази (чист≥) за кордон.

ƒеф≥цитне ф≥нансуванн¤ можна проводити шл¤хом отриманн¤ позик в комерц≥йних банках ≥ позабанк≥вських установах та за кордоном. Ќадм≥рне використанн¤ позик ≥з будь-¤кого джерела приведе до невдач в макроеконом≥ц≥.

ћонетизац≥¤ деф≥циту. ѕозики ур¤дов≥ в Ќац≥ональному банку впливають на грошову базу ≥ розм≥р грошовоњ маси. ÷е також стосуЇтьс¤ комерц≥йних банк≥в, ¤кщо не примусити њх в той час припинити наданн¤ кредит≥в ≥ншим юридичним особам. як т≥льки ур¤д зб≥льшуЇ своњ позики у Ќац≥ональному банку, грошова маса призводить до високих темп≥в ≥нфл¤ц≥њ ≥ пог≥ршуЇтьс¤ платоспроможн≥сть. Ќадм≥рне деф≥цитне ф≥нансуванн¤ небанк≥вських установ негативно впливаЇ на структуру попиту ≥ економ≥чного потенц≥алу. “аке ¤вище обмежуЇ доступ до кошт≥в та ф≥нансуванн¤ приватних ≥нвестиц≥й.

ѕозики в ≥нших та з ћ¬‘. ¬они призвод¤ть до нагромадженн¤ боргу, ¤кий пост≥йно потр≥бно обслуговувати через виплату процент≥в ≥ в терм≥н њх погасити. ÷е Ї надзвичайно велика небезпека потрапити в економ≥чну кабалу на довг≥ роки. ќкрем≥ африканськ≥ крањни, ¤к≥ отримали пол≥тичну незалежн≥сть потрапили в тривалу боргову ¤му шл¤хом нагромадженн¤ боргу .

Ќакопиченн¤ украњнського боргу . «атримка платеж≥в за борги або за закуплен≥ товари та енерго нос≥њ в –ос≥њ та “уркменистан≥ рахуЇтьс¤ особливо невдалим ф≥нансуванн¤м бюджету. “ак≥ затримки р≥вноц≥нн≥ ≥ншим державним позикам. ¬они створюють небезпеку дл¤ ф≥нансовоњ системи ≥ розвалюють бюджетну структуру.

–озумний деф≥цит бюджету. якщо державн≥ ресурси використовуютьс¤ продуктивно, ≥снуЇ контроль за використанн¤м цих ресурс≥в, в≥д чого можна отримати дох≥д дл¤ покритт¤ витрат ≥ дл¤ обслуговуванн¤ будь-¤ких борг≥в. ƒеф≥цит легше зменшити, ¤кщо в крањн≥ ≥снуЇ висока норма внутр≥шн≥х приватних збережень ≥ досконалий ринок кап≥талу. ¬ ”крањн≥ ¤краз цього нема.

ѕодаткова пол≥тика Ї владою, ¤кщо вона забезпечуЇ такий р≥вень державного деф≥циту, ¤кий направлений на зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ, заохочуЇ приватн≥ ≥нвестиц≥њ, п≥дтримуЇ кредитоспроможн≥сть за кордоном.

‘≥скальна пол≥тика ≥ стратег≥¤ регулюванн¤ економ≥ки скерован≥ на те, щоб зменшити ф≥нансову напругу, п≥дн¤ти роль державного сектора в економ≥чному рост≥.

ќбмеженн¤ надм≥рного попиту проходить через обмеженн¤ розм≥р≥в державних позик. ѕарламенту потр≥бно визначити верхню межу ур¤дових кредит≥в через Ќац≥ональний банк ”крањни. «аходи податковоњ пол≥тики тод≥ ефективн≥, коли вони направлен≥ на пропозиц≥њ. —л≥д зменшити податки на ≥нтелектуальну власн≥сть, винаходи, нов≥ технолог≥њ, це пожвавить виробництво, зменшить витрати та п≥двищить прибутки.

—труктура оподаткуванн¤. ѕодатков≥ заходи потребують швидкого росту доход≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. ѕодатки повинн≥ бути еластичними ≥ б≥льш-менш стаб≥льними, принаймн≥ на певний пер≥од. ” крањнах з низькими доходами, це стосуЇтьс¤ й ”крањни, структура оподаткуванн¤ висв≥тлюЇ так≥ контури: переважна б≥льш≥сть податк≥в надходить в≥д виробництв нац≥ональних товар≥в ≥ зовн≥шньоторгових операц≥й.

” 1995р. вони разом склали 75% вс≥х ф≥скальних надходжень. Ќа ≥мпорт припало 40% ц≥Їњ суми. ¬нутр≥шн≥ подоходн≥ податки Ї другор¤дними. ¬они складають б≥л¤ 26% ф≥скальних надходжень. ” б≥льш≥й м≥р≥ ц≥ податки стосуютьс¤ державних п≥дприЇмств. ќбкладанн¤ громад¤н подоходним податком призводить до певних труднощ≥в.

” розвинутих ринкових крањнах, де Ї значн≥ доходи, податки в≥д зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й в≥д≥грають другор¤дну роль. ƒержавн≥ п≥дприЇмства Ї банкрутами. «начн≥ доходи в≥дсутн≥.

ѕроблеми оподаткуванн¤. ƒо них належать.

-висок≥ ≥мпортн≥ мита з неф≥ксованими ставками, ¤к≥ забезпечують захист м≥сцевоњ промисловост≥ ≥ спри¤ють неефективному зам≥щенню ≥мпорту внутр≥шн≥м виробництвом;

-податки на експорт ≥ надто висок≥ обм≥нн≥ курси гальмують виробництво ≥ експорт;

-невсок≥ ном≥нальн≥ ставки з одного боку ≥ п≥льги в оподаткуванн≥ з другого негативно впливають на р≥вень ≥ характер ≥нвестиц≥й, виробництва та розпод≥л.

—труктура системи дл¤ ”крањни.  онцепц≥¤: р≥ст податк≥в повинен проходити паралельно з економ≥чним ростом.

—истема оподаткуванн¤ повинна передбачати обмеженн¤ податк≥в ≥ ставок, що зменшить чисельн≥сть прац≥вник≥в податковоњ ≥нспекц≥њ та витрати на њх зарплату. ѕодатки повинн≥ пост≥йно сплачуватис¤ та контролюватись комерц≥йними банками при оформленн≥ депозитних платеж≥в.

Ўирока ≥ справедлива база оподаткуванн¤, повне скасуванн¤ в н≥й п≥льг дають можлив≥сть зб≥льшити податки при в≥дносно низьких ставках. ѕ≥льги зб≥льшують ставки податк≥в, виникають негативн≥ насл≥дки, зростають витрати на розпод≥л податк≥в. «атримка податк≥в на кап≥тал вимагаЇ великих штраф≥в, а на дох≥д ≥ зарплату Ц н≥.

Ќейтральн≥сть податк≥в. ѕодатки ф≥нансують державну д≥¤льн≥сть при м≥н≥мальних витратах ≥ порушенн¤х виробництва. Ќейтральн≥сть податк≥в Ї бажаною, щоб не виникали диспропорц≥њ в стимулах, не було перешкод у виробництв≥ конкретних товар≥в, њх споживанн≥ та торг≥вл≥ ними. ѕодатки повинн≥ охоплювати все населенн¤, а також пенс≥онер≥в, ¤к≥ мають п≥льги на житло, м≥ський транспорт, депутат≥в парламенту та в≥йськових.

1	2	3

Ќазва: ‘≥скальна пол≥тика в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (1417 прочитано)