ћ≥кроеконом≥ка > ‘≥скальна пол≥тки держави (Ѕюджетно-податкова пол≥тика)
‘≥скальна пол≥тки держави (Ѕюджетно-податкова пол≥тика)—тор≥нка: 1/8
ѕлан. 1. ÷≥л≥ та засоби економ≥чноњ пол≥тики. 2. ‘≥скальна пол≥тика. ћультипл≥катори ф≥скальноњ пол≥- тики. 3. јвтоматичн≥ стаб≥л≥затори та дискрец≥йна стаб≥л≥за- ц≥йна пол≥тика. 4. ƒержавний бюджет та бюджетне обмеженн¤. 5. ‘≥скальн≥ деф≥цити. 6. ƒержавний борг. 7. ‘ормуванн¤ системи державного регулюванн¤ економ≥ки ”крањни. 1. ÷≥л≥ та засоби економ≥чноњ пол≥тики. ÷≥л≥ економ≥чноњ пол≥тики можуть узгоджуватис¤ демок- ратично, пошуками компром≥су в процес≥ з≥ткненн¤ ≥ поЇднанн¤ ≥нтерес≥в р≥зних сусп≥льних груп. јле дл¤ такого узгодженн¤ необх≥дно мати розвинен≥ ≥нститути демократ≥њ. ≤ншим способом узгодженн¤ ≥нтерес≥в Ї авторитарне прийн¤тт¤ р≥шень щодо ц≥лей економ≥чноњ пол≥тики. «давалось би, демократичне при- йн¤тт¤ р≥шень - це завжди добре, а авторитарне - погано. ѕро- те, ви¤вл¤Їтьс¤ демократичний спос≥б нер≥дко маЇ суттЇвий не- дол≥к: в≥н хибуЇ на так званий "перерозпод≥льчий ефект", коли в результат≥ намаганн¤ задовольнити одночасно вс≥х втрачаЇ- тьс¤ практична значущ≥сть певних крок≥в, заход≥в економ≥чноњ пол≥тики. ќкр≥м того, ¤кщо демократичн≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ б≥льш≥стю голос≥в, то ≥нтереси меншост≥ часто-густо взагал≥ не враховуютьс¤. ≤ в цьому раз≥ стираЇтьс¤ в≥дм≥нн≥сть м≥ж демократичними ≥ авторитарними: адже ≥ в першому, ≥ в другому випадках ≥нтереси певних сусп≥льних груп при формуванн≥ еко- ном≥чних ц≥лей можуть ви¤витись про≥гнорованими. —пос≥б прийн¤тт¤ р≥шенн¤, ¤кий даЇ змогу враховувати ¤комога ширше коло ≥нтерес≥в, був запропонований в≥домим ≥тал≥йським економ≥стом к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ стол≥тт¤ ¬≥льфредо ѕарето. ÷ей спос≥б д≥став назву оптимуму, або кри- тер≥ю ѕарето. ритер≥й формулюЇтьс¤ так: добробут сусп≥льства дос¤гаЇ максимуму, а розпод≥л ресурс≥в стаЇ оптимальним тод≥, коли будь-¤ка зм≥на у цьому розпод≥л≥ не пог≥ршуЇ добробуту хоча б одного його учасника. јбо ≥ншими словами: рух у б≥к оптимуму передбачаЇ зб≥льшенн¤ добробуту ≥нших. ќтже, в резу- льтат≥ прийн¤т¤ р≥шень маЇ дос¤гатис¤ покращенн¤ умов хоча б одного суб'Їкта при тому, що умови жодного ≥ншого не пог≥- ршуютьс¤. ” даному раз≥ критер≥њ ѕарето сформульовано в такий спос≥б, щоб в≥н м≥г бути застосований до нашоњ проблеми - координац≥њ ц≥лей еком≥чноњ пол≥тики. јдже забезпеченн¤ доб- робуту певних соц≥альних прошарк≥в ≥ пов'¤заний з ним роз- под≥л ресурс≥в - саме це ≥ становить зм≥ст прийн¤тт¤ р≥шень у економ≥чн≥й пол≥тиц≥. јле цей критер≥й, маючи загальне зна- ченн¤, може бути застосований ≥ до ≥нших проблем, там, де йдетьс¤ про поЇднанн¤ ≥нтерес≥в. “ому критер≥й оптимуму, за ѕарето, ми про≥люструЇмо прикладом, у ¤кому йтиметьс¤ про оптимальн≥ умови обм≥ну. ƒо реч≥, саме така ≥люстрац≥¤ м≥ститьс¤ у "ѕ≥дручнику пол≥тичноњ економ≥њ" (1906 р.) самого ¬.ѕарето. ƒл¤ по¤сненн¤ умов оптимальност≥ в обм≥н≥ використано "крив≥ байдужост≥". ѕередбачаЇтьс¤, що дв≥ людини волод≥ють певною к≥льк≥стю благ, а њх "крив≥ байдужост≥" мають такий вигл¤д (система граф≥к≥в 1).
Y √раф≥к ј Y √раф≥к ¬ m       N N 3 3 2 2 1 1 h   0 0 M x —истема граф≥к≥в 1 ѕо¤сненн¤ до граф≥к≥в: 1. Ќа граф≥ку ј зображено "крив≥ байдужост≥" першого учасника обм≥ну, на граф≥ку 2 - другого. 2. ѕерший учасник маЇ певного товару х у к≥лькост≥ ќћ ≥ хоче його обм≥н¤ти на товар у. ƒругий учасник волод≥Ї ќN у ≥ спод≥ваЇтьс¤ обм≥н¤ти його на товар х. 3. ¬ар≥ант обм≥ну на "кривих байдужост≥", позначений на обох граф≥ках цифрою 1, , дл¤ обох суб'Їкт≥в обм≥ну Ї прийн¤- тим, але г≥ршим пор≥вн¤но з вар≥антами 2 та 3. " рив≥ байдужост≥" обох суб'Їкт≥в обм≥ну можна поЇднати на одному граф≥ку, повернувши граф≥к ¬ на 180 таким чином, щоб точки ћ та N сп≥впали (граф≥к 1).
Y x m O
 P   n  C1 Q1 N y C Q  O M x √раф≥к 1 ѕо¤сненн¤ до граф≥ка: 1. ” результат≥ поЇднанн¤ граф≥к≥в утворилась площина –—1NC1 всередин≥ та меж≥ ¤коњ кожна точка в≥дображаЇ такий обм≥н, ¤кий Ї прийн¤тим дл¤ обох стор≥н. 2. Ќайг≥рший варант обм≥ну дл¤ першого суб'Їкта пред- ставлений точками в≥др≥зка –—ћ, але водночас в≥н Ї найкращим дл¤ другого. ќск≥льки ≥ на меж≥ утвореноњ площини н≥чий ≥нте- рес не обмежуЇтьс¤, то дос¤гаЇтьс¤ в≥дпов≥дн≥сть критер≥Їв≥ ѕарето. Ќайг≥рший вар≥ант обм≥ну, але ¤кий усе ж задов≥льн¤Ї ≥нтереси другого суб'Їкта, представлений точками в≥др≥зка –—1N. 3. ожен ≥з суб'Їкт≥ вобм≥ну намагатиметьс¤ покращити св≥й стан: перший - пересуваючись в≥д першоњ "кривоњ байду- жост≥" до другоњ ≥ третьоњ, тобто праворуч вгору, другий, навпаки, пересуваючись л≥воруч-униз. 4. “орг≥вл¤, що не порушуЇ жодного ≥нтересу ≥ оптим≥зуЇ обм≥н, може в≥дбуватись у будь-¤к≥й точц≥ л≥н≥њ ——1, що Ї геометричним м≥сцем точок дотику "кривих байдужост≥". “епер на ос≥ х граф≥ка— позначимо ресурси (доходи), що ними волод≥Ї кожна група, а на ос≥ у - добробут. “од≥ л≥н≥¤ –—ћ в≥дображатиме вже ≥снуючий р≥вень добробуту, тобто ту ме- жу, на ¤ку може погодитись перша група у найг≥ршому вар≥ант≥, а –—1N - межа добробуту другоњ групи. ѕриродно, що кожна гру- па хоче покращити св≥й добробут. –≥шенн¤ щодо ц≥лей, ¤к≥ за- безпечуватимуть добробут у точках на л≥н≥њ ——1, в≥дпов≥датиме критер≥ю ѕарето. ” точц≥ — добробут першоњ групи залишитьс¤ на вих≥дному р≥вн≥, а другоњ дос¤гне найб≥льш бажаного р≥вн¤. ” точках Q та Q1 кожна з груп покращить св≥й добробут. ” точц≥ —1 друга група залишитьс¤ на вих≥дному р≥вн≥, тод≥ ¤к перша дос¤гне найб≥льшого добробуту. «асоби економ≥чноњ пол≥тики. ƒл¤ характеристики засоб≥в економ≥чноњ пол≥тики можна застосувати р≥зн≥ критер≥њ. Ќаприклад, критер≥њ часу. ѕом- ≥чено, що засоби короткотерм≥новоњ економ≥чноњ пол≥тики сто- суютьс¤ головним чином сукупного попиту, а довготерм≥новоњ - пропозиц≥њ. ≤ це зрозум≥ло: адже дл¤ того, щоб зм≥нити пропо- зиц≥ю, сл≥д зб≥льшити виробничий потенц≥ал, що передбачаЇ структурну перебудову економ≥ки. ќстаннЇ потребуЇ значного часу. ƒл¤ того ж, щоб зм≥нити попит, достатньо зд≥йснити гро- шову ем≥с≥ю або зм≥нити ставки податку. ѕри добр≥й орган- ≥зац≥њ дл¤ проведенн¤ таких заход≥в не треба багато часу. “радиц≥йно засоби економ≥чноњ пол≥тики под≥л¤ютьс¤ на економ≥чн≥ ≥ адм≥н≥стративн≥. ритер≥Їм такого под≥лу Ї без- посередн≥сть впливу засобу на мету. ѕри застосуванн≥ еко- ном≥чних засоб≥в у суб'Їкт≥в економ≥ки залишаЇтьс¤ певна сво- бода вибору, при адм≥н≥стративних вона ви¤вл¤Їтьс¤ обмеженою. «а вс≥х в≥дм≥нностей економ≥чних та адм≥н≥стративних засоб≥в м≥ж ними Ї дещо сп≥льне: жоден економ≥чний зас≥б не може зд≥йснитис¤ без адм≥н≥стративних зусиль - певних законодавчих акт≥в та д≥й орган≥в виконавчоњ влади. Ќаведемо де¤к≥ з економ≥чних засоб≥в, розпод≥ливши њх за напр¤мами економ≥чноњ пол≥тики. Ѕюджетно-податкова пол≥тика зд≥йснюЇтьс¤ через податков≥ ставки та п≥льги, розпод≥л податкових надходжень за р≥вн¤ми бюджетноњ системи(м≥сцевим, середн≥м та центральним), певну структуру витрат, балансуавнн¤ бюджет≥в тощо. «аходами грошовоњ пол≥тики Ї норми банк≥вських резерв≥в та м≥жбанк≥вських кредит≥в, норми процента за обл≥гац≥¤ми та терм≥ни њх випуску, регулюванн¤ грошовоњ бази. «авд¤ки цим заходам дос¤гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤(або зменшенн¤) сукупного по- питу, стимулюванн¤ (або стримуванн¤) виробництва через вплив на кредит та ≥нвестиц≥њ тощо. ” межах соц≥альноњ пол≥тики ¤к засоби використовуютьс¤: диференц≥йоване оподаткуванн¤ доход≥в, обов'¤зкове страхуван- н¤ по безроб≥ттю та втрат≥ працездатност≥, р≥зн≥ види соц- ≥альноњ допомоги. ¬ результат≥ цих заход≥в забезпечуЇтьс¤ необх≥дний м≥н≥мум споживанн¤, перерозпод≥л¤ютьс¤ доходи, обмежуЇтьс¤ безроб≥тт¤, гарантуЇтьс¤ зд≥йсненн¤ соц≥альних програм (п≥дтримки с≥м'њ, забезпеченн¤ житлом, п≥двищенн¤ р≥вн¤ осв≥ченост≥ та культури тощо). «асобами зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики Ї податки, про- центи за ≥нвестиц≥¤ми, п≥льги виробникам, що працюють на експорт, зм≥ни у валютному курс≥. Ќасл≥дком використанн¤ цих засоб≥в може стати стимулюванн¤ або обмеженн¤ експортних мож- ливостей держави. ƒо типових адм≥н≥стративних засоб≥в належать: плануванн¤ обс¤г≥в виробництва та ц≥н дл¤ п≥дприЇмств, через ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ природна державна монопол≥¤, антимонопольне ре- гулюванн¤ та протид≥¤ затуханню конкуренц≥њ, розробка дер- жавних норм та стандарт≥в (м≥н≥мальноњ зарплати, ¤кост≥ ви- роб≥в, шк≥дливих викид≥в у довк≥лл¤), л≥цензуванн¤ експорту, консервуванн¤ частини нац≥ональних ресурс≥в, обмеженн¤ вироб- ництва щодо де¤ких його вид≥в чи на певних територ≥¤х. 2. ‘≥скальна пол≥тика. ћультипл≥катори ф≥скальноњ пол≥- тики. ‘≥скальна пол≥тика - це сукупн≥сть заход≥в держави у сфер≥ оподаткуванн¤ та державних витрат. ќсновн≥функц≥њ ф≥скальноњ пол≥тики. 1) ¬плив на стан господарськоњ кон'юктури. 2) ѕерерозпод≥л нац≥онального доходу. 3) Ќагомадженн¤ необх≥дних ресурс≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм. ќсновн≥ джерела доход≥в. 1) ѕодатки. 2) ¬ласн≥ доходи держави в≥д виробничоњ та ≥нших форм д≥¤льност≥. 3) ѕлатеж≥ за ресурси, ¤к≥ зг≥дно з д≥ючим законодав- ством належать держав≥. 4) ѕозики у форм≥ державних обл≥гац≥й. ƒо ф≥скальноњ пол≥тики в≥днос¤тьс¤ т≥льки так≥ ман- ≥пул¤ц≥њ державним бюджетом, ¤к≥ не зм≥нюють к≥лькост≥ грошей в об≥гу. ѕодатки. ќсновним джерелом доход≥в держави в цив≥л≥зованому сусп≥льств≥ Ї податки. ѕодатки за економ≥чним зм≥стомце ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж державою та платником податк≥в з метою створенн¤ загаль- нодержавного централ≥зованого фонду грошових кошт≥в, не- обх≥дних дл¤ виконанн¤ державою њњ функц≥й. ‘ункц≥њ податк≥в. –озпод≥льча: - перерозпод≥л вартост≥ створеного ¬Ќѕ м≥ж державою ≥ юридичними та ф≥зичними особами. ‘≥скальна: - централ≥зац≥¤ частини ¬Ќѕ у бюджет≥ на загаль- носусп≥льн≥ потреби. –егулююча: - вплив податк≥в на р≥зн≥ сторони д≥¤льност≥ њхн≥х плат- ник≥в. ѕринципи побудови податковоњ системи. «агальн≥сть - охопленн¤ податками вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в, ¤к≥ отримують доходи незалежнов≥д орган≥зац≥йно-правовоњ форми. —таб≥льн≥сть - високий р≥вень гарант≥й того, що передбачен≥ «аконом про бюджет доходи будуть отриман≥ у повному обс¤з≥. ќбов'¤зков≥сть - примусов≥сть податку, неминуч≥сть його сплати, са- мост≥йн≥сть суб'Їкта в його обчисленн≥ та сплат≥. —оц≥альна справедлив≥сть - встановленн¤ податкових ставок ≥ податкових п≥льг, ¤к≥ ставл¤ть вс≥х суб'Їкт≥в у приблизно р≥вн≥ умови ≥ ¤к≥ пом- '¤кшують податковий т¤гар на низькодоходн≥ п≥дприЇмства та групи населенн¤. Ѕюджетно-податкова пол≥тика. ѕроблеми бюджетно-податковоњ пол≥тики у тому чи ≥ншому зв'¤зку ми вже торкалис¤ при розгл¤д≥ "кейнс≥анського хрес- та", модел≥ IS-LM, модел≥ ћанделла-‘лем≥нга. јле у вс≥х попе- редн≥х випадках вона ц≥кавила нас не ¤к така, а в рол≥ чин- ника, ¤кий впливаЇ на макроеконом≥чну р≥вновагу.“епер же об'Їктом нашоњ уваги Ї сама бюджетно-податкова пол≥тика. Ѕюджетно-податкова пол≥тика, ф≥скальна пол≥тика - це пол≥тика використанн¤ державних податк≥в та витрат (видатк≥в) з метою впливу на макроеконом≥чний кругооб≥г. «образимо цей вплив схематично (схема 1): ƒоход у розпор¤дженн≥ ј     
Ќазва: ‘≥скальна пол≥тки держави (Ѕюджетно-податкова пол≥тика)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2939 прочитано) |
|
|
.gif){kind=spacer}
