ћовознавство > ¬икористанн¤ терм≥н≥в та профес≥онал≥зм≥в у сучасн≥й украњнськ≥й мов≥

¬икористанн¤ терм≥н≥в та профес≥онал≥зм≥в у сучасн≥й украњнськ≥й мов≥

Ќауков≥ пон¤тт¤ визначаютьс¤ спец≥альними словами Ц терм≥нами, ¤к≥ складають основу науковоњ мови. “ерм≥н Ц це слово, або усталене словосполученн¤. ўо ч≥тко й однозначно позначаЇ наукове чи спец≥альне пон¤тт¤. “ерм≥н не називаЇ пон¤тт¤, ¤к звичайне слово, а навпаки, пон¤тт¤, приписуЇтьс¤ терм≥ну, додаЇтьс¤ до нього. ” ц≥й р≥зниц≥ вбачаЇтьс¤ вдома конвенц≥йн≥сть терм≥нова, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що вчен≥ чи фах≥вц≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ домовл¤ютьс¤. ўо розум≥ти, ¤ке пон¤тт¤ вкладати в той або ≥нший терм≥н. ќтже, конкретний зм≥ст пон¤тт¤, визначеного терм≥ном, буде зрозум≥лим лише завд¤ки його деф≥н≥ц≥њ Ц лакон≥чному, лог≥чному визначенню, ¤ке зазначаЇ суттЇв≥ ознаки предмета, або зазначенн¤ пон¤тт¤. “обто його зм≥ст ≥ меж≥.

”с≥ терм≥ни мають низку характерних ознак, до ¤ких належать:

а) системн≥сть терм≥нова (звТ¤зок з ≥ншими терм≥нами даноњ предметноњ сфери);

б) на¤вн≥сть деф≥н≥ц≥њ (визначенн¤) в б≥льшост≥ терм≥н≥в;

в) моностем≥чн≥сть (однозначн≥сть) терм≥нова в межах одн≥Їњ предметноњ галуз≥, одн≥Їњ науковоњ дисципл≥ни або сфери профес≥йноњ д≥¤льност≥;

г) стил≥стична нейтральн≥сть;

д) в≥дсутн≥сть експрес≥њ, образност≥, субТЇктивно-оц≥нних в≥дт≥нк≥в.

“ерм≥ни под≥л¤ютьс¤ на загальновживан≥ (≥де¤, г≥потеза, формула) та вузькоспец≥альн≥, уживан≥ в певн≥й галуз≥ науки (знаменник, д≥¤льник, чисельник).

Ќа в≥дм≥ну в≥д загальнол≥тературноњ, мова профес≥йного сп≥лкуванн¤ вимагаЇ однозначност≥ тлумаченн¤ основних ключових пон¤ть, заф≥ксованих у терм≥нах.

ƒќ будь-¤коњ сфери д≥¤льност≥ це дуже важливо, оск≥льки неточне вживанн¤ того чи ≥ншого слова може мати небажан≥ насл≥дки. ÷ього можна легко уникнути, ¤кщо вживати терм≥ни лише в т≥й форм≥ та значенн≥, ¤к≥ заф≥ксован≥ в словниках останн≥х видань.

” множин≥ терм≥н≥в кожноњ галуз≥ вир≥зн¤ють дв≥ складов≥ частини: терм≥нолог≥ю ≥ терм≥носистему. “ерм≥нолог≥¤ Ц це така п≥дмножина терм≥н≥в, ¤ка в≥дображаЇ пон¤тт¤, й утворились й функц≥онують у кожн≥й галуз≥ стих≥йно. Ќа в≥дм≥ну в≥д терм≥нолог≥њ, терм≥носистема Ц це опрацьована фах≥вц¤ми певноњ галуз≥ та л≥нгв≥стами п≥дмножина терм≥н≥в, ¤ка адекватно й однозначно в≥дображаЇ систему пон¤ть ц≥Їњ галуз≥.

¬≥д терм≥н≥в сл≥д в≥др≥зн¤ти номенклатурн≥ назви ЦсвоЇр≥дн≥ етикети предмет≥в, ¤вищ, пон¤ть. якщо в основ≥ терм≥на лежить загальне пон¤тт¤, то в основ≥ номенклатурноњ назви Ц одиничне.

ƒќ номенклатури вход¤ть сер≥йн≥ марки машин, прилад≥в, верстат≥в, найменуванн¤ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, географ≥чн≥ назви та назви рослин, зв≥р≥в ≥ т.д.

ѕрофес≥онал≥зми Ц слова й мовленн¤ звороти, характерн≥ дл¤ мови людей певних профес≥й. ќск≥льки профес≥онал≥зми вживають на позначенн¤ певних пон¤ть лише у сфер≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ профес≥њ, ремесла, промислу, вони не завжди в≥дпов≥дають нормам л≥тературноњ мови. ѕрофес≥онал≥зми виступають ¤к неоф≥ц≥йн≥ синон≥ми до терм≥н≥в. «-пом≥ж профес≥онал≥зм≥в можна вир≥знити науково-техн≥чн≥, профес≥йно-виробнич≥. ¬они довол≥ р≥зноман≥тн≥ щодо семантичних характеристик.

Ќа в≥дм≥ну в≥д терм≥н≥в, профес≥онал≥зми не мають ч≥ткого наукового визначенн¤ й не становл¤ть ц≥л≥сноњ системи. якщо терм≥ни Ц це, ¤к правило, абстрактн≥ пон¤тт¤, то профес≥онал≥зми Ц конкретн≥, тому що детально диференц≥юють т≥ предмети, д≥њ, ¤кост≥, що безпосередньо повТ¤зан≥ з≥ сферою д≥¤льност≥ в≥дпов≥дноњ профес≥њ, наприклад:

—лова та словосполученн¤, притаманн≥ мов≥ мор¤к≥в: кок-кухар; кубрик-к≥мната в≥дпочинку ек≥пажу; ходити в море-плавати, тощо.

ѕрофес≥онал≥зми прац≥вник≥в банк≥всько-ф≥нансовоњ, торговельноњ та под≥бних сфер: зн¤т≥ каси, п≥дбити, прикинути баланс.

ѕрофес≥онал≥зм музикант≥в: фанера-фонограма; розкрутити Ц розрекламувати.

«деб≥льшого профес≥онал≥зми застосовуютьс¤ в усному неоф≥ц≥йному мовленн≥ людей певного фаху. ¬иконуючи важливу ном≥нативно-комун≥кативну функц≥ю, вони точно називають деталь виробу, ланку технолог≥чного процесу чи певне пон¤тт¤ й у такий спос≥б спри¤ють кращому взаЇморозум≥нню. ” писемн≥й мов≥ профес≥онал≥зм вживають у виданн¤х, призначених дл¤ фах≥вц≥в (буклетах, ≥нструкц≥¤х, порадах).

ѕрофес≥онал≥зми використовують також л≥тератури з метою створенн¤ профес≥йного колориту, в≥дтворенн¤ життЇд≥¤льност≥ певного профес≥йного середовища у своњх творах.

¬» ќ–»—“јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј:

«убков ћ. —учасна украњнська д≥лова мова. 2-ге виданн¤, доповнене. ’.: “орг≥н. 2002 Ц 448 с.

1

Ќазва: ¬икористанн¤ терм≥н≥в та профес≥онал≥зм≥в у сучасн≥й украњнськ≥й мов≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1955 прочитано)