ћовознавство > ультура мови
ƒоц≥льн≥сть застосуванн¤ саме терм≥на Усоц≥альне забезпеченн¤Ф, котрий в≥дображаЇ певну загальновизнану сферу сусп≥льних соц≥ально-забезпечувальних в≥дносин, вказуЇ ≥ на те, що р≥вень соц≥альних виплат та послуг маЇ бути таким, щоб д≥йсно забезпечувати життЇв≥ потреби непрацездатноњ особи. “ут виникаЇ проблема стандартизац≥њ соц≥альних прав, визначенн¤ та встановленн¤ на законодавчому р≥вн≥ соц≥альних стандарт≥в, зокрема прожиткового м≥н≥муму, меж≥ б≥дност≥, умов, пор¤дку њх застосуванн¤ та подальшоњ адаптац≥њ в≥тчизн¤них соц≥альних стандарт≥в до м≥жнародних, насамперед, до стандарт≥в держав-член≥в ™вропейського —оюзу. ѕрограмн≥ документи у ц≥й сфер≥ - стратег≥¤ ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™вропейського —оюзу, основн≥ напр¤мки соц≥альноњ пол≥тики на 1997-2000 роки, затверджен≥ ”казами ѕрезидента, ≥ концепц≥¤ соц≥ального забезпеченн¤ населенн¤ ”крањни ц≥лком обгрунтовано розгл¤дають саме соц≥альне забезпеченн¤ ¤к складову частину соц≥альноњ пол≥тики, ¤ка у в≥дпов≥дност≥ ≥з св≥товою практикою складаЇтьс¤ з двох основних форм: 1) загальнообовТ¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤; 2) державноњ соц≥альноњ допомоги. ѕор¤д з державним соц≥альним забезпеченн¤м маЇ бути утворено недержавне соц≥альне забезпеченн¤. Ќе можна обминути ще одного важливого теоретичного положенн¤ у визначенн≥ права людини на соц≥альне забезпеченн¤ - категор≥њ соц≥ального ризику. ” загальному сучасному значенн≥ видаЇтьс¤ можливим визначити соц≥альне забезпеченн¤ ¤к орган≥зац≥йно-правову д≥¤льн≥сть держави щодо матер≥ального забезпеченн¤, соц≥ального утриманн¤, обслуговуванн¤, наданн¤ медичноњ допомоги за рахунок соц≥ально створених ф≥нансових джерел, ос≥б, ¤к≥ зазнали соц≥ального ризику, в насл≥док ¤кого втратили здоровТ¤ та /або/ засоби до ≥снуванн¤ ≥ не можуть матер≥ально забезпечити себе та своњх утриманц≥в. —уттю такоњ д≥¤льност≥ Ї намаганн¤ держави забезпечити матер≥альн≥ втрати особи, спричинен≥ не будь-¤кими причинами, а саме такими обставинами, котр≥ у св≥тов≥й практиц≥ були згрупован≥ ≥ отримали спец≥альний терм≥н - соц≥альн≥ ризики. «г≥дно з м≥жнародними соц≥альними стандартами онституц≥¤ та законодавство ”крањни до соц≥альних ризик≥в в≥днос¤ть: тимчасову непрацездатн≥сть; ваг≥тн≥сть ≥ пологи; необх≥дн≥сть догл¤ду за малол≥тньою дитиною, або дитиною-≥нвал≥дом, або за ≥нвал≥дом, престар≥лим членом с≥мТњ; хворобу; ≥нвал≥дн≥сть; стар≥сть[10], смерть годувальника; безроб≥тт¤ з незалежних в≥д людини причин; нещасний випадок на виробництв≥, профес≥йне захворюванн¤; смерть та де¤к≥ ≥нш≥. ÷¤ група ризик≥в суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших ризик≥в, на ¤к≥ людина наражаЇтьс¤ прот¤гом свого житт¤ - ризик п≥дприЇмництва, непереборноњ сили, втрати майна тощо. —оц≥альн≥ ризики притаманн≥ кожн≥й людин≥ ¤к члену людського сусп≥льства, вони замовлен≥ њњ б≥олог≥чною, ф≥з≥олог≥чною ≥ соц≥альною природою. —оц≥альн≥ ризики переважно забезпечуютьс¤ у рамках загальнообовТ¤зкового державного соц≥ального страхуванн¤, ¤ке ¤вл¤Ї собою особливу форму, в≥дм≥нну в≥д цив≥льно-правового страхуванн¤. ¬изначенн¤ соц≥ального ризику правоутворюючою п≥дставою права особи на соц≥альне забезпеченн¤ маЇ практичне значенн¤ у план≥ переведенн¤ його ≥з загальносоц≥альноњ площини у суб'Їктивне юридичне право особи - закр≥плену у юридичних нормах можлив≥сть певноњ њњ повед≥нки, спр¤мованоњ на зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дних прав людини. ¬олод≥ючи субТЇктивним юридичним правом на соц≥альне забезпеченн¤, особа набуваЇ права на своњ д≥њ, права на чуж≥ д≥њ ≥ права на примусове забезпеченн¤ свого юридичного права з боку держави. ” законодавств≥ маЇ бути встановлено вичерпний перел≥к соц≥альних ризик≥в, тим самим буде п≥дкреслено реальн≥сть ≥ недвозначн≥сть розум≥нн¤ права на соц≥альне забезпеченн¤ в держав≥ та можлив≥сть його судового захисту. 7. —класти характеристику учн¤ випускного класу: ’арактеристика[11] учн¤ 11 класу загальноосв≥тньоњ середньоњ школи є135 м. ƒн≥пропетровська ¬олкова ярослава јндр≥йовича ¬олков я.ј. навчаЇтьс¤ в загальноосв≥тн≥й середн≥й школ≥ є135 з першого класу. за час навчанн¤ ви¤вив себе старанним, працьовитим, сумл≥нним учнем. ЌавчаЇтьс¤ на У4Ф ≥ У5Ф, маЇ нахил до дисципл≥н гуман≥тарного циклу. јктивний учасник шк≥льноњ та районноњ команди Уўо? ƒе? оли?Ф, учасник районноњ ол≥мп≥ади з украњнськоњ мови. Ѕере активну участь у житт≥ школи, пост≥йний орган≥затор шк≥льних вечор≥в, диспут≥в. ” колектив≥ товариський, користуЇтьс¤ авторитетом у однокласник≥в. ¬≥дзначаЇтьс¤ загальною культурою, вв≥чливий, стриманий. Ѕагато читаЇ, ерудований, вм≥Ї працювати з компТютером, пост≥йно прагне розширити обс¤г своњх знань. —писок використаноњ л≥тератури: Ѕаглай ≤.ќ. ¬≥льний розвиток украњнськоњ мови Ц ”жгород; 1993. ёщук ≤.ѕ. ѕрактикум з правопису украњнськоњ мови Ц ињв; 1977. ћуромцева ќ.√., ∆овтобрюх ¬.‘. ультура мови вчител¤ Ц ’арк≥в; 1998. ѕраво ”крањни: юридичний журнал. є 4 Ц ињв; 2000. ”роки р≥дноњ мови: 9 кл.. - “ерноп≥ль. [1] ёщук ≤.ѕ. ѕрактикум з правопису украњнськоњ мови Ц ињв; 1977. [2] - в≥дов≥даЇ на питанн¤ ким?, чим? [3] онституц≥¤ ”крањни - ст. 46 - 1996. [4] –ос≥йська ‘едерац≥¤. [5] онституц≥¤ ”крањни - ст. 47, ч. 2 Ц 1996. [6] онституц≥¤ ”крањни - ст. 48 Ц 1996. [7] онституц≥¤ ”крањни - ст. 49 Ц 1996. [8] онституц≥¤ ”крањни - ст. 50 Ц 1996. [9] онституц≥¤ ”крањни - ст. 53 Ц 1996. [10] дос¤гненн¤ пенс≥йного в≥ку. [11] ћуромцева ќ.√., ∆овтобрюх ¬.‘. ультура мови вчител¤ Ц ’арк≥в; 1998.
Ќазва: ультура мови ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (3516 прочитано) |