ћовознавство > ќсобливост≥ використанн¤ ≥менник≥в
неможливо неможливо рейтингу не варто дов≥р¤ти рейтингов≥ не варто дов≥р¤ти ремонту передувала ремонтов≥ передувала ≥нвентаризац≥¤ ≥нвентаризац≥¤ јле ¤кщо буде зв'¤зок присудка, висловленого заперечним д≥Їсловом, й додатка Ч ≥менника (предмета чи об'Їкта), об'Їкт ставитьс¤ переважно в –. в≥дм≥нку, наприклад: неправильно правильно ≥нструкц≥¤ не гарантуЇ ≥нструкц≥¤ не гарантуЇ безпеку безпеки делегати не можуть делегати не можуть висловити своњ погл¤ди висловити своњх погл¤д≥в не варто починати оранку не варто починати оранки ми не припинимо боротьбу ми не припинимо боротьби в≥дпов≥дь на це не в≥дпов≥д≥ на це не знаходили п≥вроку знаходили п≥вроку 13. ≤менники з д≥Їсловами в≥дмовл¤тис¤, ухил¤тис¤ сл≥д уживати в –. в≥дм≥нку з прийменником, наприклад: неправильно правильно ухил¤тис¤ навчанн¤ ухил¤тис¤ в≥д навчанн¤ в≥дмовл¤тис¤ подорож≥ в≥дмовл¤тис¤ в≥д подорож≥ 14. ѕр≥звища, що дор≥внюють назвам ≥стот, предмет≥в або ¤вищ, сл≥д уживати в поЇднанн≥ з ≥м'¤м, назвою посади тощо: ¬икликати вод≥¤ «айц¤; «авершити досл≥д лаборантов≥ омарю. ќсобливост≥ використанн¤ прикметник≥в. 1. ѕеревага надаЇтьс¤ прикметникам книжного походженн¤: автоб≥ограф≥чний, балансовий, валютний, гарант≥йний, ірунтов≠ний, дезор≥Їнтований, екв≥валентний, Їретичний, зоолог≥чний, ≥деальний, конф≥денц≥йний, лег≥тимний, маршрутний, нейтраль≠ний, орган≥зац≥йний, парламентський, рег≥ональний та ≥н. неправильно правильно робот¤щий працьовитий малюс≥нький дуже малого розм≥ру мерзл¤куватий ¤кий боњтьс¤ морозу довжелезний дуже довгий довготелесий високий на зр≥ст безвих≥дне становище безпорадне становище головатий розумний згоден згодний веч≥рн¤¤ веч≥рн¤ молод≥њ молод≥ ќтже, треба уникати вживанн¤ прикметник≥в ≥з розмовноњ, зниженоњ лексики, двозначним зм≥стом, суф≥ксами зб≥льшеност≥, зменшеност≥ й пестливого забарвленн¤, ст¤гнених повних та ус≥≠чених форм, зам≥нюючи њх однозначними, неемоц≥йними прик≠метниками або розгорнутими по¤снювальними конструкц≥¤≠ми з ≥нших частин мови. 2. ” використанн≥ ступен≥в пор≥вн¤нн¤ окремих ¤к≥сних прикмет≠ник≥в перевага надаЇтьс¤ анал≥тичним формам, ¤к≥ утворюютьс¤ за допомогою присл≥вник≥в: дуже, надто, б≥льш, менш та ≥н. неправильно правильно працьовит≥ший дуже працьовитий завелик≥ший надто великий невдал≥ший менш вдалий 3. —кладена форма вищого й найвищого ступен≥в пор≥вн¤нн¤ утворюЇтьс¤ за допомогою присл≥вник≥в: б≥льш, найб≥льш, менш, найменш, але сл≥д уникати вживанн¤ суф≥кса -≥ш-. неправильно правильно б≥льш р≥шуч≥ший б≥льш р≥шучий найб≥льш доц≥льн≥ший найб≥льш доц≥льний менш оптимальн≥ший менш оптимальний найменш продуктивн≥ший найменш продуктивний найб≥льш дотепн≥ший найб≥льш дотепний 4. ѕрикметник двосторонн≥й уживаЇтьс¤ т≥льки тод≥, коли стосуЇтьс¤ двох стор≥н у значенн≥ Ч особа, група ос≥б, орган≥≠зац≥¤, ¤ка представл¤Їтьс¤ в певному в≥дношенн≥ ≥йш≥й особ≥, особам, орган≥зац≥њ. ѕоЇднуЇтьс¤ з≥ словами: догов≥р, угода, домов≠лен≥сть, сп≥вроб≥тництво, в≥дносини, взаЇмини, стосунки, зустр≥ч≥, зв'¤зки, обов'¤зки, переговори. 5. ” формах ћ. в≥дм≥нка однини чолов≥чого та середнього роду сл≥д використовувати зак≥нченн¤ -ому. неправильно правильно на попередн≥м з'њзд≥ на попередньому з'њзд≥ на стар≥м обладнанн≥ на старому обладнанн≥ 6. «ам≥сть розмовноњ форми треба користуватис¤ конкрет≠ним визначенн¤м. неправильно правильно чималий, чималенький, великий, б≥льший за,.., великуватий, завеликий дуже великий ¤кнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу 7. —лово Ђсамийї на означенн¤ вищого ступен¤ н≥коли не вживаЇтьс¤ ≥з прикметниками. …ого заступаЇ частка най-. неправильно правильно самий високий найвищий самий чорний найчорн≥ший самий довгий найдовший 8. ”никають уживанн¤ присв≥йних прикметник≥в, зам≥нюю≠чи њх ≥менниками або в≥дпов≥дними прикметниковими форма≠ми. якщо потр≥бне точне означенн¤, ≥менник-пр≥звище (посада, званн¤ тощо) ставл¤ть у –. в≥дм≥нку, це ж стосуЇтьс¤ тих ви≠падк≥в, коли Ї к≥лька однор≥дних член≥в. неправильно правильно студентов≥ дос¤гненн¤ дос¤гненн¤ студента або студентськ≥ дос¤гненн¤ пропозиц≥њ ѕетренков≥ пропозиц≥њ ѕетренка ¬. ѕ, директоров≥ розпор¤дженн¤ розпор¤дженн¤ директора материна, батькова ≥ другова поради матер≥, батька ≥ друга поради јле усталеним Ї вживанн¤ присв≥йних прикметник≥в: а) у терм≥нолог≥чних словосполученн¤х: адамове ¤блуко, арх≥медова сп≥раль, базедова хвороба, бертолетова с≥ль, вейЇрштрассова сигма-функц≥¤, ерм≥т≥в многочлен, гурв≥ц≥в критер≥й, жорданова лема, карданова передача, кесар≥в розтин, клейнова пл¤шка, лангранжов≥ дужки, ѕетров≥ батоги, рентген≥вський апарат, фредгольм≥в м≥нор, штрумова система та ≥н.; б) у крилатих висловах: ар≥аднина нитка, авг≥Їв≥ стайн≥, езоп≥вська мова, дамокл≥в меч, прокрустове ложе, с≥с≥фова прац¤ та ≥н. 9. ”никають уживанн¤ прикметник≥в, що поход¤ть в≥д гео≠граф≥чних назв з додатковим роз'¤снюючим ≥менником. неправильно правильно б≥лоцерк≥вський житель житель м. Ѕ≥ла ÷ерква кременчуцьк≥ цигарки цигарки з м. ременчук брестська адреса адреса в м. Ѕрест китайськ≥ товари товари з –еспубл≥ки итай јле усталеним Ї вживанн¤ под≥бних прикметник≥в, ¤к≥ озна≠чають географ≥чн≥ назви, що поход¤ть: а) в≥д топон≥м≥в та ≥нших географ≥чних назв: ’арк≥вська область, ¬еликобурлуцький район, расно¤рсь≠кий край, ињвський проспект, ерченська протока, азахська затока, ƒн≥провський лиман, „укотський п≥востр≥в та под.; б) в≥д ≥мен, пр≥звищ чи псевдон≥м≥в: —оломонов≥ острови, ћагелланова протока, Ѕаренцове море, м≥сто орсунь-Ўевченк≥вський, селище √оголеве, селище ≥ровське та под. 10. ѕрикметник узгоджуЇтьс¤ з ≥менником на означенн¤ пев≠них профес≥й, посад та звань ж≥нок лише в чолов≥чому род≥. неправильно правильно старша викладачка старший викладач досв≥дчена ≥нженер досв≥дчений ≥нженер нова професорша новий професор винах≥длива кап≥тан винах≥дливий кап≥тан 11. ”с≥ прикметники (у рол≥ означень), що вживаютьс¤ у сполуках ≥з числ≥вниками два, три, чотири, сто¤ть у Ќ. та «. в≥дм≥нках множи≠ни й мають переважно зак≥нченн¤ -≥, а не -их. ÷е ж стосуЇтьс¤ ≥ прикметника останн≥й ≥з числ≥вником п'¤ть ≥ б≥льше. ƒва нестандартн≥ вироби ≈кспонувалос¤ три ориг≥нальн≥ розробки „отири велик≥ контейнери ќстанн≥ дес¤теро прац≥вник≥в «а останн≥ в≥с≥мдес¤т рок≥в 12. ƒл¤ визначенн¤ часу треба: а) уживати в≥дпов≥дн≥ прик≠метники в –. в≥дм≥нку без прийменника у (в), або ж присл≥вник; б) щоб прикметник сто¤в не в ћ., а –. в≥дм≥нку без прийменника. неправильно правильно у позаминулор≥чну нав≥гац≥ю позатор≥шньоњ нав≥іац≥њ у минулому роц≥ тор≥к (минулого року) у позаминулому роц≥ позатор≥к у тому м≥с¤ц≥ того м≥с¤ц¤ в останн≥й понед≥лок останнього понед≥лка у наступному квартал≥ наступного кварталу 13. “реба сл≥дкувати за узгодженн¤м прикметникових зак≥н≠чень з ≥менниками на позначенн¤ невизначеноњ к≥лькост≥ одно≠р≥дних предмет≥в, що ≥снують у певн≥й сукупност≥. неправильно правильно медичн≥ приладд¤ медичне приладд¤ величезн≥ кам≥нн¤ величезне кам≥нн¤ пошкоджен≥ кор≥нн¤ пошкоджене кор≥нн¤ р≥дк≥ прутт¤ р≥дке прутт¤ ќсобливост≥ використанн¤ займенник≥в 1. —л≥д уникати використанн¤ займенник≥в (¤кщо можна) або в њх значенн≥ вживати ≥нш≥ частини мови (особливо в авто≠б≥ограф≥њ, за¤в≥, службових записках). неправильно правильно я пропоную усунути ѕропоную усунути п. ул≥ша ¬. ƒ. з посади п. ул≥ша ¬. ƒ. з посади лаборанта, ¤ку в≥н об≥ймав, лаборанта у зв'¤зку у зв'¤зку з його неодноразо- з неодноразовим пору- вими порушенн¤ми своњх шенн¤м службових службових обов'¤зк≥в обов'¤зк≥в ≥ перевести на... ≥ перевести його на... Ќим, ѕ≥нчуком ќ. ¬., було ѕ≥нчуком ќ. ¬. було залу- залучено до своњх розробок... чено до розробок... я особисто сам перев≥рив... я перев≥рив ... 2. —л≥д уникати вживанн¤ займенник≥в: Ч ≥з суф≥ксами зменшеност≥: такесенький, сам≥с≥нький, н≥ког≥с≥нько; Ч складних неозначених форм: аби¤кий, абихто, казна-хто, с¤кий-такий, хтозна-¤кий, хто-небудь ≥ под.; Ч ус≥чених форм прикметникових займенник≥в: на моњм, у т≥м, на ц≥м, тог, тою, у вс≥м, на чим ≥ под. «. “реба використовувати т≥льки нормативн≥ форми за≠йменник≥в, уникаючи розмовних, д≥алектних вар≥ант≥в: неправильно правильно на моњм на моЇму сей зах≥д цей зах≥д у кожн≥м у кожному которий день посп≥ль котрий день посп≥ль був в≥дсутн≥й ¤кийсь час був в≥дсутн≥й де¤кий час у чињм у чийому свойого зобов'¤занн¤ свого зобов'¤занн¤ воно сталос¤ випадково це сталос¤ випадково нев≥дь-ск≥льки часу нев≥домо ск≥льки часу с≥ продукти ц≥ продукти цењ ноч≥ ц≥Їњ ноч≥ казна-¤кий зв≥т нев≥домо ¤кий зв≥т абичим завершили нев≥домо чим завершили котрогось ≥з присутн≥х декого ≥з присутн≥х та¤ нарада та нарада т≥њ розробки т≥Їњ розробки
Ќазва: ќсобливост≥ використанн¤ ≥менник≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1873 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
