Ѕ≥олог≥¤ > ƒосл≥дженн¤ харчуванн¤

ƒосл≥дженн¤ харчуванн¤

ћетоди вим≥рюванн¤ калор≥й (енерг≥њ њж≥) в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д метод≥в досл≥дженн¤ ≥нших нутр≥Їнт≥в. ¬им≥рюванн¤ енергетичного балансу техн≥чно складне ≥ використовуЇтьс¤ лише в спец≥ал≥зован≥й досл≥дницьк≥й лаборатор≥њ. ¬икористанн¤ енерг≥њ досл≥джуЇтьс¤ методом калориметр≥њ. Ќайчаст≥ше це непр¤ма калориметр≥¤ Ц тривале вим≥рюванн¤ поглинанн¤ кисню ≥ продукц≥њ вуглекислого газу.

(ѕр¤ма калориметр≥¤ вим≥рюЇ в≥ддачу тепла досл≥джуваним в спец≥альн≥й ≥зольован≥й к≥мнат≥. ≤снуЇ лише два таких калориметра дл¤ досл≥дженн¤ людини, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в Ѕритан≥њ) ÷е техн≥чно складне досл≥дженн¤, ¤к≥ обмежуЇ рух субТЇкта.

« ≥ншого боку енерг≥ю вживаноњ њж≥ можна досл≥дити х≥м≥чно, так ¤к енергетична ц≥нн≥сть њж≥ представлена в таблиц¤х, це т≥льки середнЇ число.

≤нший шл¤х оц≥нки енергетичного балансу Ц спостереженн¤ за зм≥нами маси т≥ла. ќдержанн¤ або втрата т≥лом б≥льше 6000-7000 ккал, в≥дпов≥дно, зб≥льшуЇ або зменшуЇ масу на + або Ц 1,0 кг. Ќайб≥льший перепад ваги спостер≥гаЇтьс¤ в жиров≥й тканин≥, де зм≥нюЇтьс¤ вм≥ст води, ≥ менший в мТ¤зах. ўоб ви¤вити зм≥ну маси тканини, вона повинна бути б≥льше 1 кг, так ¤к нав≥ть при точному зважуванн≥ ≥ пост≥йному режим≥ вага здоровоњ людини зм≥нюЇтьс¤ прот¤гом дн¤ ≥ щодн¤. “аким чином техн≥ка зважуванн¤ Ї неточною.

–екомендован≥ стандарти маси т≥ла залежно в≥д росту дл¤ дорослих подано в статт≥ Уƒ≥агноз ≥ фактори ризику ожир≥нн¤Ф.

Ќепросто зважувати спотворених або парал≥зованих людей. ƒуже хвор≥, прикут≥ до л≥жка люди не можуть бути зважен≥, ¤кщо вони не знаход¤тьс¤ в спец≥альних л≥жках, призначених дл¤ вим≥рюванн¤ ваги т≥ла. Ќайлегше зважувати пац≥Їнт≥в, що можуть в≥льно рухатись Ц це просто ≥ забираЇ мало часу. јле в л≥карн≥ пац≥Їнт часто обмежений л≥жком, наприклад, з крапельницею або г≥псом Ц в чьому випадку втрата тканини може бути ви¤влена вим≥рюванн¤м обхвату руки: товщини шк≥рноњ складки. ¬им≥рюванн¤ обхвату руки Ц лише етап досл≥дженн¤, проводитьс¤ навколо л≥воњ руки (бажано) на середн≥й в≥дстан≥ м≥ж к≥нцем акром≥она ≥ олекраноном. ѕлоща включаЇ в себе мТ¤зи ≥ п≥дшк≥рну кл≥тковину, що оточують плечову к≥стку. Ќайкраще проводити вим≥рюванн¤ товщини шк≥рноњ складки в серединн≥й зони тр≥цепса на однаков≥й в≥дстан≥ в≥д акром≥она ≥ олекранона, та в надлопатков≥й зон≥ на 1 см нижче нижнього кута лопатки. ≤снують рекомендован≥ стандарти шк≥рних складок в цих м≥сц¤х.

“овщину шк≥рноњ складки над тр≥цепсом можна використати дл¤ обчисленн¤ серединного обхвату мТ¤з≥в руки, ¤кий вираховуЇтьс¤ по формул≥:

обхват руки Ц π * товщина шк≥рноњ складки (мм)

ƒо оц≥нки д≥йсноњ зм≥ни маси або коли масу не можна вим≥р¤ти, приблизний р≥вень енергетичного балансу можна одержати, вирахувавши за меню калор≥йн≥сть вжитоњ за день њж≥ ≥ пор≥вн¤вши цю величину з рекомендованою даною к≥льк≥стю, опубл≥кованою DHSS.

–екомендований денний р≥вень енерг≥њ Ц це середн≥й р≥вень енергетичноњ потреби за робочий день дл¤ п≥дгруп британц≥в р≥зного в≥ку ≥ стат≥. ѕотреба в енерг≥њ може значно зм≥нюватись в кожн≥й з груп. ≤ндив≥дуальна енергетична потреба знаходитьс¤ в межах 50-150% в≥д середньоњ.

Ќе ≥снуЇ б≥ох≥м≥чних тест≥в, ¤к≥ над≥йно показують р≥вень енергетичного балансу. јцетон зТ¤вл¤Їтьс¤ у видихуваному пов≥тр≥ людей, котр≥ пост¤тьс¤ б≥льше 12-ти годин, п≥двищуЇтьс¤ концентрац≥¤ β-г≥дроксибутирату в р≥динах т≥ла, але це не може бути використано дл¤ ви¤вленн¤ р≥вн¤ енергетичного деф≥циту.

Ѕ≥лок

¬изначенн¤ б≥лкового статусу включаЇ: загальний б≥лок т≥ла ≥ в≥сцеральний б≥лок.

«агальний б≥лок т≥ла (переважно мТ¤зи) можна оц≥нювати р≥зними шл¤хами (перш≥ два, приведен≥ нижче, науково-досл≥дницьк≥ експерименти).

«агальний азот т≥ла можна вим≥р¤ти in vivo активац≥Їю нейтрон≥в з одночасним п≥драхунком γ-промен≥в (енерг≥й 10,8 ће¬), що утворюютьс¤ з азоту. «агальний балок т≥ла = N*6,25.

«агальний кал≥й т≥ла можна вим≥р¤ти по γ-випром≥нюванню 40  (0,012% в≥д загальноњ к≥лькост≥   в орган≥зм≥) в≥д всього орган≥зму. ¬ основному   м≥ститьс¤ внутр≥шньокл≥тинно. …ого к≥льк≥сть пропорц≥йна к≥лькост≥ протењн≥в.

¬≥дношенн¤ маси т≥ла до росту в≥дображаЇ загальний б≥лок.

«агальний б≥лок можна також оц≥нити за величиною серединного обхвату мТ¤з≥в руки (серединний обхват руки Ц π * товщину шк≥рноњ складки над тр≥цепсом).

Ѕ≥ох≥м≥чну оц≥нку мТ¤зовоњ маси можна дати за добовим вм≥стом креатин≥ну в сеч≥, так ¤к креатин≥н Ц це метабол≥т об≥гу мТ¤зового креатину. 1г креатин≥ну/день утворюЇтьс¤ з близько 20 кг мТ¤з≥в, але сечовий креатин≥н маЇ значн≥ коливанн¤ з дн¤ на день ≥ вм≥ст його дуже п≥двищуЇтьс¤ п≥сл¤ вживанн¤ мТ¤са або ф≥зичних вправ.

¬≥сцеральний протењн ≥нколи непропорц≥йно зменшуЇтьс¤ при деф≥цит≥ б≥лка, що особливо добре простежуЇтьс¤ при квашиоркор≥. —постер≥гаЇтьс¤ ожир≥нн¤ печ≥нки, атроф≥¤ слизовоњ оболонки кишок та п≥дшлунковоњ залози, порушенн¤ функц≥њ л≥мфоцит≥в. «вичайними пробами вим≥рюють концентрац≥ю в плазми альбум≥ну або трансферину, б≥лк≥в, синтезованих в печ≥нц≥.  онцентрац≥¤ альбум≥ну плазми завжди пом≥рно зменшуЇтьс¤ при ≥нфекц≥йних реакц≥¤х ≥ тим б≥льше при цироз≥ печ≥нка ≥ нефротичному синдром≥.  онцентрац≥¤ трансферину п≥двищуЇтьс¤ при деф≥цит≥ зал≥за.

≤нш≥ нутр≥Їнти.

≤нш≥ нутр≥Їнти антропометричних даних при недостатност≥ не зм≥нюють. Ќедостатн≥сть вживанн¤ можна зап≥дозрити, оц≥нюючи д≥Їту, або ви¤вити спец≥альними б≥ох≥м≥чними пробами.

ƒосл≥дженн¤ вживанн¤ њж≥.

¬ розробленн≥ д≥Їти ≥ огл¤д≥ харчуванн¤ використовуютьс¤ 4 типи метод≥в. Ќад≥йн≥сть њх залежить в першу чергу в≥д уваги до деталей ≥ знань про харчуванн¤ людини, що проводить досл≥дженн¤, ≥ вже пот≥м в≥д обраного методу.

≤стор≥¤ харчуванн¤ Ц Уўо ви њсте прот¤гом звичайного дн¤?Ф. ÷е добрий метод в руках спец≥ал≥ста. ўо веде розмову з пац≥Їнтом. ¬икористовуютьс¤ модел≥ страв, чашки, тар≥лки, ложки дл¤ оц≥нки розм≥ру порц≥й.

24-годинне в≥дновленн¤. У—каж≥ть, що ви њли ≥ пили прот¤гом останн≥х 24 годин. ћожливо, що негативн≥ реакц≥њ в пац≥Їнта (наприклад, слабк≥сть) виникали внасл≥док вживанн¤ ¤коњсь страви.

ўоденник њж≥ Ц УЌапиш≥ть все, що ви будете њсти та пити (≥ вкаж≥ть обТЇми) в неступн≥ 3-7 дн≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ƒосл≥дженн¤ харчуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1690 прочитано)