ћовознавство > “естов≥ завданн¤ з укр.мови

6. як≥ Ї вин¤тки з цього правила?

а) коли п≥сл¤ л стоњть друге л: ллЇ, ллю, з≥лл¤;

б) у суф≥ксах -алн-, -илн-: держално, пужално, гра≠билно;

в) коли п≥сл¤ л стоњть друге л: ллЇ, ллю, з≥лл¤; у су≠ф≥ксах -алн-, -илн-: держално, пужално, грабилно; у спо≠лученн¤х -лч-, -л≥д-, ¤кщо вони утворилис¤ з -лк-: сп≥лка, сп≥лчанин Ч у сп≥лц≥, але √алька Ч √альчин Ч √альц≥, донь≠ка Ч доньчин Ч доньц≥.

7.  оли м'¤кий знак не вживаЇтьс¤?

а) п≥сл¤ губних, шипл¤чих, п≥сл¤ р у к≥нц≥ слова ≥ складу;

б) п≥сл¤ н перед шипл¤чими та суф≥ксами -ськ-,-ств-, п≥сл¤ ц у к≥нц≥ слова в ≥менниках чолов≥чого роду ≥ншомовного походженн¤;

в) п≥сл¤ губних, шипл¤чих, п≥сл¤ р у к≥нц≥ слова ≥ скла≠ду (кр≥м √орький), п≥сл¤ н перед шипл¤чими та перед суф≥ксами -ськ-, -ств-, п≥сл¤ ц у к≥нц≥ слова в ≥менниках чолов≥чого роду ≥ншомовного походженн¤, а також у де≠¤ких вигуках.

¬живанн¤ апострофа

1.  оли пишетьс¤ апостроф п≥сл¤ губних приголос≠них?

а) на позначенн¤ њх розд≥льноњ вимови перед ¤, ю, Ї, њ;

б) ¤кщо перед губними немаЇ ≥ншого приголосного, що належав би до корен¤;

в) на позначенн¤ њх розд≥льноњ вимови перед ¤, ю, Ї, њ, ¤кщо перед губними немаЇ ≥ншого приголосного, що належав би до корен¤ (кр≥м р).

2.  оли пишетьс¤ апостроф п≥сл¤ р?

а) на початку складу;

б) у к≥нц≥ складу;

в) у к≥нц≥ складу перед ¤, ю, Ї, њ.

3.  оли пишетьс¤ апостроф п≥сл¤ к та ≥нших приго≠лосних?

а) у власних назвах у к≥нц≥ складу перед ¤, ю, е, њ;

б) у власних назвах перед ¤, ю, в, њ;

в) у к≥нц≥ складу перед ¤, ю, Ї, њ.

4.  оли ще пишетьс¤ апостроф у словах украњнського походженн¤?

а) п≥сл¤ преф≥кс≥в, що зак≥нчуютьс¤ на приголосний перед ¤, ю, Ї, њ;

б) п≥сл¤ першоњ частини складних сл≥в, що зак≥нчу≠ютьс¤ на приголосний, перед ¤, ю, Ї, њ;

в) п≥сл¤ преф≥кс≥в та першоњ частини складних сл≥в, що зак≥нчуютьс¤ на приголосний, перед ¤, ю, Ї, њ.

5.  оли апостроф не пишетьс¤ у власних назвах?

а) у середин≥ складу п≥сл¤ к та ≥нших приголосних;

б) у тих випадках, коли ¤, ю, Ї позначають м'¤к≥сть попереднього приголосного;

в) коли ц≥ власн≥ назви Ч пр≥звища.

6.  оли апостроф не пишетьс¤ п≥сл¤ губних приго≠лосних у загальних назвах?

а) коли перед буквами б, п, в, м, ф, що позначають

губн≥ приголосн≥, стоњть ≥нша буква на позначенн¤ приго≠лосного (кр≥м р), ¤кий належить до корен¤ слова;

б) коли перед губними стоњть ≥нша буква на позна≠ченн¤ приголосного;

в) коли перед губними стоњть ≥нша буква на позна≠ченн¤ приголосного (кр≥м р).

7.  оли апостроф не пишетьс¤ п≥сл¤ р?

а) у к≥нц≥ складу перед ¤, ю, е, що позначають один звук;

б) ¤кщо перед р Ї ≥нший приголосний, що належить до корен¤;

в) п≥сл¤ р на початку складу, ¤кщо наступн≥ ¤, ю, Ї позначають один звук п≥сл¤ м'¤кого приголосного.

Ќаписанн¤ сл≥в разом ≥ через деф≥с

1. як пишутьс¤ вс≥ складноскорочен≥ слова ≥ пох≥дн≥ в≥д них?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

2. як пишутьс¤ складн≥ слова, у ¤ких першою части≠ною виступають;

ав≥а-, авто-, агро-, б/о-, вело-, водо-, газо-, гелю-, гео-, г≥дро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, /зо-, кваз≥-, к≥но-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, м≥кро-, м≥н≥-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, рад≥о-, рентгене-, соц≥о-, стерео-, теле-, гермо-, гурбо-, фоно-, фото-?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

3. як пишутьс¤ складн≥ слова, першою частиною ¤ких Ї к≥льк≥сний числ≥вник?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

4. як пишутьс¤ складн≥ ≥менники, що не мають спо≠лучного голосного?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с. :

5. як пишутьс¤ складн≥ слова з п≥в-, ¤кщо другою

частиною Ї власна назва?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

6. як пишутьс¤ складн≥ ≥менники, утворен≥ з двох або к≥лькох основ за допомогою сполучних л≥тер о, е чи без них?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

7. як пишутьс¤ складн≥ прикметники, д≥Їслова ≥ при≠сл≥вники, у ¤ких повторюютьс¤ однаков≥ або синон≥м≥чн≥ лексичн≥ одиниц≥?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

8. як пишутьс¤ складн≥ прикметники, що означають р≥зн≥ кольори чи в≥дт≥нки кольор≥в, передають додатко≠вий в≥дт≥нок ¤кост≥?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

9. як пишутьс¤ складн≥ прикметники, утворен≥ в≥д сполучень ≥менника з прикметником, д≥Їслова з ≥менни≠ком, прикметника або д≥Їприкметника з присл≥вником?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

10. як пишутьс¤ складн≥ к≥льк≥сн≥ ≥ пор¤дков≥ числ≥в≠ники?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

11. як пишутьс¤ складн≥ ≥менники та прикметники з першою складовою частиною в/це-, екс-, лейб-, обвр-, унтер-, штаб-?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

12. як пишутьс¤ ≥менники на позначенн¤ казкових персонаж≥в та складн≥ пр≥звища?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

13. як пишутьс¤ ≥менники, ¤к≥ означають складн≥ на≠зви одиниць вим≥ру та механ≥зм≥в?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

14. як пишутьс¤ складн≥ назви державних посад, на≠укових, в≥йськових звань тощо?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

15. як пишутьс¤ складн≥ прикметники, останн≥м ком≠понентом ¤ких Ї -сотий, -тис¤чний, -м≥льйонний?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

16. як пишутьс¤ складн≥ слова з п≥в-, друга частина ¤ких загальна назва?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с; г) з апострофом.

17. як пишутьс¤ складн≥ ≥менники, що Ї назвами ос≥б за спец≥альн≥стю, профес≥Їю?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

18. як пишутьс¤ складн≥ ≥менники, частини ¤ких оз≠начають близьк≥ за зм≥стом пон¤тт¤?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

19. як пишутьс¤ присл≥вники, прийменники ≥ сполуч≠ники, утворен≥ сполученн¤м двох чи б≥льше сл≥в або основ? а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

20. як пишутьс¤ словосполученн¤ з прикладкою, ¤ка стоњть п≥сл¤ по¤снюваного ≥менника ≥ виражаЇ ознаку, що њњ можна передати прикметником?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

21. як пишутьс¤ словосполученн¤ з прикладкою, що стоњть перед по¤снюваним ≥менником?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

22. як пишутьс¤ складн≥ ≥менники, утворен≥ з наказо≠воњ форми д≥Їслова та ≥менника?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

23. як пишутьс¤ складн≥ ≥ншомовн≥ назви пром≥жних частин св≥ту?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

24. як пишутьс¤ складн≥ займенники та присл≥вники з будь-, небудь-, казна-, хтозна?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

25. як пишутьс¤ складн≥ слова, утворен≥ з трьох ≥ б≥льше основ, корен≥в?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

26. як пишутьс¤ частки у склад≥ сл≥в?

а) разом; б) окремо; в) через деф≥с.

ѕодвоЇнн¤ ≥ подовженн¤ приголосних

1. ”насл≥док чого у словах трапл¤ютьс¤ пор¤д дв≥ однаков≥ приголосн≥ букви?

а) при зб≥гов≥ однакових звук≥в, що належать до р≥зних значущих частин слова (морфем);

б) у результат≥ фонетичного процесу упод≥бненн¤;

в) при зб≥гов≥ однакових звук≥в, що належать до р≥зних значущих частин слова (морфем), а також унасл≥док фо≠нетичного процесу упод≥бненн¤.

2. як називаЇтьс¤ ¤вище, коли однаков≥ приголосн≥ пор¤д трапл¤ютьс¤ у слов≥ в результат≥ њх зб≥гу?

а) подовженн¤; б) подвоЇнн¤; в) зб≥г.

3. як називаЇтьс¤ ¤вище, коли однаков≥ приголосн≥ пор¤д трапл¤ютьс¤ у результат≥ фонетичного процесу упод≥бненн¤?

а) подовженн¤; б) подвоЇнн¤; в) зб≥г.

4. ўо простежуЇтьс¤ у таких випадках:

1) ¤кщо кор≥нь починаЇтьс¤ тим самим звуком, на ¤кий зак≥нчуЇтьс¤ преф≥кс: оббити, в≥дд≥лити;

2) ¤кщо кор≥нь зак≥нчуЇтьс¤ на [н] або [н'], а дал≥ йде суф≥кс -н-, -ник- або -ниц(¤); ос≥нн≥й, письменник, ¬≥нниц¤;

3) у наголошених прикметникових суф≥ксах -енн(ий),

-анн(ий): здоровенний, невблаганний? а) подовженн¤; б) подвоЇнн¤; в) зб≥г.

5. ўо простежуЇтьс¤ у таких випадках:

1) в ≥менниках середнього роду II в≥дм≥ни з к≥нцевою л≥терою -¤: знанн¤, з≥лл¤;

2) у де¤ких ≥менниках чолов≥чого та ж≥ночого роду ≤ в≥дм≥ни; ≤лл¤, судд¤;

3) у де¤ких присл≥вниках: зранн¤, навманн¤, по≠п≥дв≥конню?

а) подовженн¤; б) подвоЇнн¤; в) зб≥г.

6. ўо простежуЇтьс¤ в таких випадках:

1) в орудному в≥дм≥нку ≥менник≥в ж≥ночого роду одни≠ни III в≥дм≥ни перед к≥нцевим -ю, ¤кщо основи њх у назив≠ному в≥дм≥нку зак≥нчуютьс¤ на приголосний: молоддю, т≥нню, р≥ччю;

2) у формах д≥Їслова лити та пох≥дних в≥д нього: ллю, ллЇш, ллють, з≥лл¤ти?

а) подовженн¤; б) подвоЇнн¤; в) зб≥г.

7. ўо простежуЇтьс¤ у таких випадках:

1) коли основа д≥Їслова зак≥нчуЇтьс¤ на Цс-, за ¤ким ≥де суф≥кс -с¤: розр≥сс¤, п≥дн≥сс¤:

2) у складноскорочених словах при зб≥гов≥ однакових приголосних: м≥ськком, завв≥дд≥лом? а) подовженн¤; б) подвоЇнн¤; в) зб≥г.

1	2

Ќазва: “естов≥ завданн¤ з укр.мови
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1505 прочитано)