ћовознавство > ”крањнська мова кр≥зь в≥ки

”крањнська мова кр≥зь в≥ки

як плоть мо¤ зам≥шана
на кров≥ , отак м≥й дух -
на украњнськ≥й мов≥.

“.ћайданович

” к≥нц≥ другого тис¤чол≥тт¤ украњнц≥ отримали ≥сторичний шанс на утвердженн¤ власноњ державност≥ , ≥ мов≥ належить особливе м≥сце в цьому процес≥ , процес≥ етнонц≥ональноњ консол≥дац≥њ . ћова забезпечуЇ пост≥йн≥сть даного процесу , кодуючи його на р≥вн≥ ¤к св≥домост≥ ,так ≥ п≥дсв≥домост≥.

∆ивим прикладом мовноњ ло¤льност≥ дл¤ багатьох представник≥в украњнськоњ ел≥ти стали њхн≥ контакти з украњнським заруб≥жж¤м . ≈фект посилювавс¤ тим , що брати по кров≥ зум≥ли уникнути асим≥л¤ц≥њ далеко на чужин≥ , контактуючи з багатьма мовами.

ѕропагандистська машина рад¤нськоњ доби ретельно ф≥льтрувала ≥нформац≥ю про все , що перебувало по той б≥к зал≥зноњ зав≥си . ≤ хоча ≥деолог≥чн≥ лозунги бралис¤ на в≥ру не стов≥дсоткове й далеко не вс≥ма в украњнському сусп≥льств≥ , все ж таки не можна ≥гнорувати той сл≥д , ¤кий вони залишили в масов≥й св≥домост≥ .як антитеза оф≥ц≥йн≥й пропаганд≥ в ”крањн≥ сформувалас¤ романтична ≥де¤ д≥аспори. ќснову њњ становила досить фрагментарна ≥нформац≥¤ , вичитана м≥ж р¤дками п≥дцензурних публ≥кац≥й та почута з передач зах≥дних рад≥останц≥й ,¤к≥ доходили переважно уривками через пост≥йне заглушуванн¤ .” пильному ≥нтерес≥ до д≥аспорних проблем ,попри де¤ку одноб≥чн≥сть отримуваноњ в ”крањн≥ ≥нформац≥њ ,в≥дбивалос¤ найсуттЇв≥ше - загострена увага до нац≥онального житт¤ ,зокрема до мови ¤к пров≥дноњ ознаки нац≥ональноњ св≥домост≥.

«м≥нивс¤ статус украњнськоњ мови на ≥сторичн≥й батьк≥вщин≥ ,в≥дтак ≥ в д≥аспор≥ - тепер украњнська Ї мовою державноњ нац≥њ .÷≥ зм≥ни надто пов≥льно долають шл¤х в≥д проголошенн¤ до реального вт≥ленн¤ ,але загальний прогноз щодо розвитку мовноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ став значно оптим≥стичн≥шим .–озвиток украњнськоњ мови в д≥аспор≥ - це не просто частина ≥стор≥њ нац≥ональноњ мови .÷е важливий соц≥ол≥нгв≥стичний ≥ етнокультурний ресурс ,школа виживанн¤ ≥ самоусв≥домленн¤ .як в≥дчутт¤ Ѕатьк≥вщини часто загострюЇтьс¤ на чужин≥ ,так особливост≥ мовноњ св≥домост≥ рельЇфн≥ше постають у двомовному соц≥ум≥.

”крањнська зах≥дна д≥аспора - це сьогодн≥ 12 млн. чол. « них у —Ўј проживаЇ 2 млн. украњнц≥в «а даними демограф≥чних досл≥джень , украњнською мовою сп≥лкуЇтьс¤ близько 25 американських украњнц≥в. ”  анад≥ проживаЇ близько 1 млн. ”крањнц≥в/дан≥ 1989 р./.

—х≥дна д≥аспора - це близько 7 млн. украњнц≥в, ≥з ¤ких 4 млн. проживаЇ в –ос≥њ.

“аким чином, ¤кщо враховувати оф≥ц≥йн≥ дан≥ перепису населенн¤ 1989 р. в колишньому –ад¤нському —оюз≥, загальна к≥льк≥сть украњнц≥в св≥ту становить близько 50 млн. чол. « них 37.5 млн. проживаЇ в ”крањн≥. јле Ї й ≥нш≥ дан≥ - неоф≥ц≥йн≥. ” 1992 р. на ¬сесв≥тньому форум≥ украњнц≥в у  иЇв≥ ё. Ўимко назвав таку вражаючу цифру: за секретними даними ћ¬— колишнього —оюзу, украњнц≥в у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ б≥льше 86 млн. чол. «а неоф≥ц≥йними даними р≥зних украњнських орган≥зац≥й –ос≥њ, украњнц≥в у –‘ - близько 10 млн. чол. Ќезважаючи на типов≥сть проблем. ,що поставали перед представниками украњнськоњ д≥аспори в р≥зних крањнах, вир≥шенн¤ цих проблем в≥дбувалос¤ по-р≥зному. ќсобливо разючий контраст ¤вл¤Ї собою д≥аспора  анади й –ос≥њ. ”крањнц≥  анади зробили вагомий внесок у культурно-≥сторичне та сусп≥льно-пол≥тичне житт¤ ц≥Їњ крањни. ”крањнську д≥аспору можна розгл¤дати ¤к катал≥затор так званоњ пол≥тики мультикультуризму. оф≥ц≥йно проголошена прем'Їр-м≥н≥стром  анади ∆аном  ретьЇном на  онгрес≥ украњнц≥в  анади в 1981 роц≥, ц¤ пол≥тика гарантувала в≥льний розвиток мов ≥ культур ус≥х етн≥чних груп крањни. ƒержавн≥ установи й орган≥зац≥њ  анади охоче запрошують до себе украњнц≥в -випускник≥в ун≥верситет≥в, бо вони здавна мають репутац≥ю працелюб≥в, добре волод≥ють обома державними мовами(англ≥йською ≥ французькою), не забуваючи при цьому ≥ своЇњ. «вичайно, так було не завжди. ѕредставники першоњ хвил≥ ем≥грац≥њ ( к≥нець 70-х рок≥в ’IX ст. ,приблизно ≤70-≤80 тис., а за неоф≥ц≥йними даними - 600 тис. ќс≥б) - це переважно сел¤ни з найв≥дстал≥шоњ частини јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ. ƒосл≥дженн¤ 1921 р. в  анад≥ показали, що 51% украњнц≥в не вм≥ли читати й писати жодною мовою.

ƒруга хвил¤ ем≥грац≥њ до  анади припадаЇ на пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами. ÷е була вже ем≥грац≥¤ "профес≥йна" (роб≥тники та ≥нтел≥генц≥¤) та певною м≥рою пол≥тична.  ≥льк≥сть ем≥грант≥в становила 68-10 тис. ос≥б. ¬они розсел¤лис¤ в центральних пров≥нц≥¤х ќнтар≥о,  вебек, Ќова Ўкот≥¤. ”  анад≥ це в≥дзначилос¤ по¤вою суто украњнських заклад≥в, церков, шк≥л, товариства "ѕросв≥та". « 1903 р. виходить перша украњномовна газета " анадський фермер", ¤ка започаткувала розвиток украњнського друкарства в  анад≥. ƒо реч≥, сьогодн≥ в  анад≥ виход¤ть 4 основн≥ багатотиражев≥ газетн≥ виданн¤ д≥аспори - "—вобода", "Ќовий шл¤х", "√ом≥н ”крањни". III етап ем≥грац≥њ - п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни. «а канадськими даними, це 38 тис. ос≥б, за ≥ншою ≥нформац≥Їю - 120 тис. ос≥б. ÷е були люди з вищою осв≥тою або висококвал≥ф≥кован≥ роб≥тники.

Ќезначна ем≥грац≥¤ останн≥х дес¤тил≥ть, незважаючи на свою нечисленн≥сть, завд¤ки значному в≥дсотку ос≥б з вищою осв≥тою, може справити пом≥тний ¤к≥сний вплив на мовну ситуац≥ю. ”крањнська мова в  анад≥ пост≥йно циркулюЇ м≥ж членами д≥аспори, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в р≥зних пров≥нц≥¤х. ÷е зд≥йснюЇтьс¤ завд¤ки прес≥, рад≥о, телебаченню, осв≥тн≥м закладам. « третьою хвилею ем≥грац≥њ пов'¤зане виникненн¤ ќб'Їднанн¤ украњнських письменник≥в " —лово", ¤ке видаЇ власн≥ зб≥рки украњнською мовою, доробки ≥ публ≥кац≥њ представник≥в д≥аспор з ≥нших крањн, твори класик≥в украњнськоњ л≥тератури, ≥стор≥њ, культури. « 70-х рок≥в у де¤ких м≥стах  анади розпочато показ телев≥з≥йних програм украњнською мовою. ” багатьох м≥стах  анади транслюютьс¤ регул¤рн≥ украњномовн≥ рад≥опередач≥. як правило, це випуски новин ≥ оголошенн¤, ¤к≥ чергують з музикою, а також програми "за ≥нтересами" ≥ передач≥ дл¤ д≥тей. ѕитанн¤м вивченн¤ украњнськоњ мови, ≥стор≥њ та традиц≥й в  анад≥ оп≥куЇтьс¤ ур¤д крањни, кер≥вництво пров≥нц≥й, ”крањнський Ќавчальний  ом≥тет, —оюз украњнських студент≥в  анади ≥ ще ц≥ла низка державних ≥ громадських орган≥зац≥й. ¬ивченн¤ в школах ≥ ун≥верситетах украњнознавства, украњнськоњ мови ≥ л≥тератури ф≥нансуЇтьс¤ ур¤дом  анади у рамках реал≥зац≥њ програми "ћови спадщини". ” 1979 р. јльберта стала першою з пров≥нц≥й, у ¤к≥й було узаконено ≥ншу, н≥ж англ≥йська чи французька, мову навчанн¤. —л≥дом за јльбертою украњнську мову було запроваджено в —аскачеван≥ та ћан≥тоб≥. ”крањнськ≥ програми в јльберт≥ ≥ ћан≥тоб≥ отримали дуже висок≥ оц≥нки завд¤ки тому, що д≥ти набували хороших навичок волод≥нн¤ р≥дною мовою, ≥ це зовс≥м не позначалос¤ на розвитку њхньоњ англ≥йськоњ мови чи на усп≥шност≥ з ≥нших предмет≥в.

” пров≥нц≥¤х јльберта, —аокачеван ≥ ћан≥тоба розвинена система двомовних шк≥л, де навчанн¤ проводитьс¤ п≥вдн¤ украњнською мовою, п≥вдн¤ - англ≥йською. ” пров≥нц≥њ ќнтар≥о поширен≥ ц≥лоденн≥ украњнськ≥ школи. ќдночасно у вс≥х пров≥нц≥¤х  анади, де живуть украњнц≥, ≥снуЇ розгалужена система так званих –≥дних шк≥л, заснованих на кошти громадських ≥ церковних орган≥зац≥й.

¬икладанн¤ украњнською мовою у вищих навчальних закладах  анали розпочалос¤ в 1945 р. —ьогодн≥ спец≥альн≥ курси з украњнознавства вивчають студенти й асп≥ранти у 28 ун≥верситетах  анади.
ѕро ≥снуванн¤ украњнськоњ д≥аспори в –ос≥њ б≥льш-менш серйозно почали говорити в останн≥ 10 рок≥в. Ѕезперечно, формуванн¤ украњнськоњ м≥грац≥њ у –‘ не було таким виразним, ¤к у крањнах «ах≥дноњ ™вропи ≥ јмерики, ≥ в основному зумовлене ≥сторичними под≥¤ми, ¤к ≥ в≥дбувалис¤ на територ≥њ колишнього –ад¤нського —оюзу. ѕереселенн¤ етнос≥в в≥дбувалос¤ в межах одн≥Їњ "великоњ Ѕатьк≥вщини". ќсновними чинниками переселенн¤ украњнц≥в до –ос≥њ виступали соц≥ально-економ≥чн≥ умови житт¤. ÷е ≥ розпод≥л фах≥вц≥в п≥сл¤ навчанн¤, пост≥йн≥ ротац≥њ в≥йськовослужбовц≥в, ≥ велика к≥льк≥сть р≥знонац≥ональних("зм≥шаних") шлюб≥в, що неоф≥ц≥йно заохочувалос¤ владою тощо. «а умови проведенн¤ загальнодержавноњ пол≥тики зрос≥йщенн¤ та утвердженн¤ тези про необх≥дн≥сть ≥снуванн¤ одн≥Їњ мови на рад¤нському простор≥ саме ≥снуванн¤ пот¤гу до нац≥ональних традиц≥й, мови, культури розгл¤далос¤ ¤к про¤ви "крайнього нац≥онал≥зму".

Ќа жаль, ситуац≥¤ з украњнською д≥аспорою в –ос≥њ ≥ сьогодн≥ продовжуЇ залишатис¤ вкрай складною. ƒл¤ задоволенн¤ культурно-мовних потреб м≥льйон≥в украњнц≥в у –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ не створено жодного державного дошк≥льного чи навчального закладу, жодного театру, б≥бл≥отеки, газети, часопису, теле - чи рад≥опрограми. ™диним надбанн¤м став ”крањнський культурний центр у ћоскв≥ на —тарому јрбат≥ та дек≥лька в≥дд≥л≥в украњнськоњ л≥тератури в рос≥йських б≥бл≥отеках.

ƒ≥аметрально протилежного Ї ситуац≥¤ з рос≥йськомовними громад¤нами ”крањни. ƒл¤ задоволенн¤ культурно-мовних потреб ц≥Їњ категор≥њ населенн¤ в ”крањн≥, за даними Ќ≥ни  арпачовоњ, уповноваженоњ ¬ерховноњ –ади з прав людини, д≥Ї б≥льше 3000 дит¤чих дошк≥льних заклад≥в, близько 5000 державних загальноосв≥тн≥х шк≥л. ‘ах≥вц≥в з рос≥йськоњ мови та л≥тератури в ”крањн≥ готують 11 ун≥верситет≥в ,20 пед≥нститут≥в. –ос≥йською мовою в крањн≥ навчаютьс¤ б≥льше 0,5 млн. студент≥в, або 57 в≥дсотк≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥. ƒо послуг громад¤н майже 25 тис. масових ≥ ун≥версальних б≥бл≥отек, у ¤ких 62 в≥дсотки складаЇ рос≥йськомовна л≥тература, д≥Ї 14 украњнських державних театр≥в з≥ спектакл¤ми рос≥йською мовою. Ќа книжковому ринку рос≥йськомовна л≥тература складаЇ близько 90 в≥дсотк≥в. –ос≥йською ≥ двома мовами транслюютьс¤ ≥ видаЇтьс¤ б≥льш≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.
Ќаведен≥ вище цифри красномовно засв≥дчують повну неспроможн≥сть звинувачень рос≥йськоњ сторони, що прозвучали к≥лька м≥с¤ц≥в тому, у порушенн≥ прав рос≥йськомовного населенн¤ ”крањни. ’от≥лос¤ б, щоб державн≥ й громадськ≥ орган≥зац≥њ нашоњ держави зайн¤ли нарешт≥ б≥льш активну позиц≥ю в захист≥ прав украњнських громад¤н ¤к у сам≥й ”крањн≥, так ≥ за њњ межами. ј владним структурам ус≥х крањн, де проживають нац≥ональн≥ меншини, потр≥бно пост≥йно нагадувати про результати багатор≥чних досл≥джень авторитетних фах≥вц≥в, збереженн¤ ¤кнайширшого генетичного, мовно-культурного генофонду виступаЇ важливим ресурсом ≥нтелектуального розвитку майбутн≥х покол≥нь ≥ забезпечуЇ сусп≥льний добробут нац≥њ.

1	2

Ќазва: ”крањнська мова кр≥зь в≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1537 прочитано)