Мовознавство > Цикл уроків з теми “іменник” у 3 класі чотирирічної початкової школи

Відповідь знайдемо у художніх творах, які вивчаються на уроках читання. Наше завдання залучити школярів до мистецтва слова.

Художня література впливає на учнів, виховує їх. Герої творів, події, явища викликають співпереживання, захоплюють. Докладаю максимум зусиль,

готуючись до уроку. Намагаюся пробудити думку, почуття, викликати обмін

враженнями, використовуючи такі запитання:

Які почуття передає автор?

Що вас вразило?

Чому ви переживаєте?

Що вас хвилювало?

Що розвеселило?

Над чим задумались?

Чому герой так вчинив?

Яким голосом треба читати частину про ... ?

Чому поет написав цей вірш?

Які мові і засоби використовує поет?

Учні висловлюються, переконують, роблять висновки.

Вже стало традицією перед ознайомленням з новим твором проводити інформаційні хвилинки, які є засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищують інтерес до уроку та навчання.

Після прочитаного оповідання в класі розпочинається обмін думками. Навчаю поважати товаришів, доповнювати, переконувати, спрямовую пошук, дослідництво на розкриття проблем. Під час ознайомлення з твором серед учнів панує атмосфера вільного вираження емоцій.

Значно активізують роботу учнів уроки-змагання чи навіть елементи змагання, на яких учні працюють активно і охоче. Проводячи перевірку домашнього завдання за темою “Прислів'я, приказки, народні прикмети" я використовувала гру-змагання. Наприклад, виходять два учні, один говорить першу частину прислів'я, а другий закінчує його, а потім навпаки.

Або вчитель, скажімо, дає тему (дружба, знання, праця, розум), а учні кожного ряду по черзі називають відповідні прислів'я. Виграє той ряд, де діти знають більше прислів'їв.

Беру на озброєння слова К. Ушинського про те, що "мова входить в усі інші предмети і збирає в собі їх результати; завдання, яке бачиться нині — навчити дітей володіти усним і писемним мовленням у процесі спілкування, грамотно передавати власні думки, почуття, настрої, розвивати їхні творчі здібності.

На уроках мови учні збагачують, свій словниковий запас, працюючи над синонімами, антонімами, образними висловами, відповідями на запитання, правильною побудовою речень, дотриманням логічної послідовності у викладі думок. Наприклад, для роботи над синонімами використовую такі завдання: дібрати близькі за значенням слова, до даного: заметіль (завірюха, буря, хурделиця, хуртовина). При доборі слів використовую зразки, запитання, опори, які містяться на спеціально оформлених дошках.

Розвиваю усне і писемне мовлення дітей за допомогою методів і прийомів. Особливу роль відводжу переказам (усним і письмовим). Уміння їх писати тісно пов'язане з усним мовленням. Тому практикую вправи в дослівному переказуванні не лише прочитаного учнями, але й сприйнятого на слух. Це тексти подані вчителем у класі чи записані на магнітофонну плівку та прослухані під час уроку.

Навчаючи дітей переказувати, необхідно передбачити й лексичну роботу, бо учні не вживають нових слів.

На дошці записую нові та маловживані слова і образні вислови. Пояснюю перед слуханням тексту. Потім учні читають вголос (хором) записане на дошці і двічі прослуховують. Потім аналізують і переказують.

Для формування понять про мовлення як засіб впливу на поведінку людей використовую бесіди, створення ігрових ситуацій, складання зв'язних розповідей за малюнками

На початку уроку (починаючи з 2 класу) проводжу мовні хвилинки на теми з життя учнів класу і школи або черговий учень робить усний опис ранку. Для дітей дуже цікавим є спостереження за змінами в природі: за небом, за сонечком, за поведінкою пташок. Діти розказують про те, що бачили по дорозі в школу, що здивувало їх. Така робота дає свої результати. Якщо в 2 класі їхні описи були примітивними, то уже в 3 класі, це були художні твори. Якщо в 2 класі часто звучали словосполучення: небо блакитне, небо синє, небо чисте, то в 3 класі – це були красиві порівняння:

Небо синє, немов втомлена вода в ставку.

Небо чисте, не видно жодної пір’їнки.

Небо задумливе, бо згадує спів жайворонка.

Небо сумне, бо насуваються чорні хмари.

Небо гріється, вигрівається, бо незабаром прийде зима.

Діти своїм власним словом відкрили перед товаришами красу навколишнього світу. А краса –це один із струмочків, що живлять доброту, сердечність і любов. Це могутній засіб виховання чутливості душі, вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і відчуття прекрасного ніколи не побачиш.

Краса –ц е яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі відкривається те, чого людина раніше, можливо, і не бачила. Ось чому діти починають вслуховуватися у дзюрчання весняного струмочка, у тихий шелест дерев, зачаровуються сходом сонця і першою вечірньою зіркою.

Діти, які слухають опис ранку, не є пасивними слухачами, вони мають завдання: записати одне речення, яке їм сподобалось із розповіді товариша. Наступні завдання планують у відповідності до теми уроку. Наприклад:

Запиши речення. Підкресли іменники.

Випиши спочатку назву істот, а потім – назви неістот.

Випиши прикметник з іменником. Добери ще кілька прикметників до іменника.

Виписати дієслова. Визначити час дієслів.

Виписати дієслова і утворити інші за допомогою префіксів.

Цей вид роботи є джерелом мовленнєвої діяльності учнів, сприяє розвиткові уяви, мислення, усного зв’язного мовлення.

Дуже люблять діти заглядати через “Віконечко у природу”.

Відкриваю віконечко, а там, наприклад, гілочка калини. Отже, розмова піде про кущ калини. Враження дітей від побаченого найрізноманітніші.

Вслухайтесь в тихий шепіт листочків. Про що вони розмовляють?

Надійшла золота осінь.

Красується калина в осінньому вбранні.

А мені листочки заспівали українську народну пісню “Ой є в лісі калина”.

А мені згадалися слова вірша Т.Г.Шевченка “Пишається над водою червона калина”.

Ви зачаровані красою калини. Які слова допоможуть описати її?

Калина запалала яскравими гронами.

Ягоди калини – то маленькі серденька.

Крона калини – наче зелений вінок дівчини.

Ягоди калини – немов мамине намисто.

Продовженням цього виду роботи є робота з картиною (колективна і індивідуальна). Перед дітьми ставиться питання:

Уважно роздивитись картину і записати кілька питальних речень.

Уважно роздивитись картину і записати 4 речення описового характеру.

Цікаво проходять на уроках української мови тематичні мовні п’ятихвилинки. Учні складають усні розповіді на різні теми: “Перший сніг”, “Птахи взимку”, “Зимова фантазія”, “А вже весна, а вже красна” і інші. Поступово розрізнені фрази поєднуються у зв’язну послідовну розповідь. Діти вчаться виділяти суттєве серед другорядного, встановлювати між ними залежність, а також вчаться логічно, образно, грамотно передавати в усній мові і на письмі побачене, почуте або прочитане. Це завдання здійснюється за допомогою різних видів творчих вправ. Одним з них є твір. А він в свою чергу вимагає також тривалої підготовки.

Перед написанням твору практикую письмові тренувальні вправи: аналіз картини, складання оповідання за малюнком, відповіді на запитання вчителя, добір синонімів, антонімів, твори-мініатюри за прислів'ями, приказками, добір слів за завданням учителя. Наприклад, до теми "Осінній день" провела екскурсію в поле. Діти спостерігали за змінами в природі з приходом осені (стає прохолодніше вранці і ввечері, дерева одягаються в барвистий одяг, падають дощі, вранці бувають тумани, птахи готуються до відльоту, відцвітають квіти).

Разом із школярами обговорюємо побачене, записуємо прислів'я, приказки, загадки про осінь.

Осінь: золота, барвиста, пишнобарвна, казкова.

Хмари: легенькі, пухнасті, кучеряві, грізні, чорні.

Вітер: осінній, холодний, поривчастий.

Листя: жовте, золоте, багряне, яскраве, рівномірне, жовтогаряче.

Квіти: осінні, зів'ялі, сумні.

Повітря: чисте, свіже, прозоре.

Небо: чисте, спокійне, похмуре, голубе.

Сонце: золоте, ясне, тепле.

Учні колективно склали план й записали слова у словник.

Навчаю дітей граматично правильно будувати речення, зв'язно викладати свої думки, дотримуючись плану й користуючись словником.

Крім того, розвиваючи мовлення молодших школярів, необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості, інтереси дітей.

Але дослідження психологів свідчать, що під кінець навчання в початковій школі інтерес школярів до навчальної діяльності може дещо знижуватися порівняно з початком навчання (в 2 класах). Це особливо помітно в тих класах, коли вчителі дають учням знання переважно в готовому вигляді, коли діє настанова на запам’ятовування, коли активність вчителів має відтворювальний і наслідувальний характер. За спостереженнями видно, що учні третього і четвертого років навчання не люблять списувати з дошки текстів без творчих завдань, дослівно переказувати прочитане, вивчати напам’ять велику кількість правил і навіть віршів. І навпаки, інтерес до виконуваних завдань зростає, якщо вони мають творчий характер, цікаві дітям, дають можливість виявити власну ініціативу, творчість і самостійність.

Наприклад:

Визначте настрій твору:

Заперечте мені словами тексту.

Я вважаю, що вчинок заслуговує похвали, а як на вашу думку?

Чи змінився б кінець оповідання, якби герой повівся по-іншому.

Знайти слова, словосполучення, речення, які повторюються.

Ти – головний герой оповідання, як вчинив би ти?

Знайдіть прочитане речення, яке б могла прочитати ось ця людина:

1	2	3

Назва: Цикл уроків з теми “іменник” у 3 класі чотирирічної початкової школи
Дата публікації: 2005-03-07 (1907 прочитано)