ћузика > ¬ихованн¤ навик≥в педал≥зац≥њ в процес≥ навчанн¤ гри на фотреп≥ано в ƒћЎ

–итм≥чна педаль в танцювальних пТЇсах в б≥льшост≥ випадк≥в Ї неглибокою, але завжди пр¤ма. якщо мелод≥¤ починаЇтьс¤ з затакту, то педаль треба брати не одночасно, а майже одночасно ≥з звуком на сильн≥й дол≥ такту, ¤кби Усл≥дом за звукомФ, так, щоб педаллю не захопити останн≥й затактовий звук.

ѕ.„айковський. ¬альс

÷е вимагаЇ спец≥альноњ роботи ≥ загостреноњ слуховоњ уваги учн¤.  орисно вчити, зупин¤ючись на сильн≥й дол≥ такту без натиску педал≥ ≥ слухати, чи зник останн≥й затактовий звук, чи чисто звучить ≥нтервал на УразФ, т≥льки п≥сл¤ цього натиснути педаль.  орисно також зупинитись, вз¤вши педаль на сильну долю ≥ слухати, що звучить на педал≥.

¬иразов≥ можливост≥ педал≥.

ѕедаль Ц душа фортеп≥ано.

јнтон –уб≥нштейн.

÷≥ слова говор¤ть про те, ¤к≥ величезн≥ художн≥ можливост≥ педаль в≥дкриваЇ п≥ан≥сту.

ƒуже важлива роль педал≥ ¤к звТ¤зуючого засобу. продовжуючи фортеп≥анний звук, вона дозвол¤Ї зТЇднати р≥зн≥ елементи музичноњ тканини, що знаход¤тьс¤ на в≥ддал≥ один в≥д другого. ¬икористанн¤ цих властивостей педал≥ викликало колись ц≥лий переворот в фортеп≥анн≥й фактур≥ ≥ послужило основою дл¤ створенн¤ специф≥чного фортеп≥анного стилю, ¤кий затвердивс¤ в пер≥од романтизму. «наченн¤ педал≥ ¤к звТ¤зуючого засобу особливо велике при поЇднанн≥ р≥зних звук≥в в Їдиний гармон≥чний комплекс Ц дл¤ поЇднанн¤ мелод≥њ ≥ супроводу, баса з в≥ддаленого в≥д нього акордами. ƒуже важлива роль правоњ педал≥ ¤к забарвлюючого засобу. ѕедаль продовжуЇ звук, забарвлюЇ його, придаЇ звучанню повноту. ÷е маЇ велике значенн¤ дл¤ дос¤гненн¤ сп≥вучост≥ виконанн¤ ≥ наближаЇ фортеп≥ано до Усп≥ваючихФ ≥нструмент≥в. Ќатиск педал≥ п≥сл¤ видобутт¤ звука Уоживл¤ЇФ фортеп≥анних звук. ÷е дещо нагадуЇ в≥брац≥ю при сп≥в≥ ≥ гр≥ на смичкових ≥нструментах.

ѕедал≥зац≥¤ кантиленних пТЇс.

Ћегк≥, сп≥вуч≥ пТЇси на ранн≥х етапах сл≥д вчити без педал≥, щоб красивий звук, плавне легато ≥ виразов≥сть фразуванн¤ ос¤гались перш за все пальц¤ми, а пот≥м починати роботу над педал≥зац≥Їю. ѕ≥зн≥ше, коли учень граЇ б≥льш складн≥ пТЇси ≥ розбираЇ њх не по УскладахФ треба прагнути щоб в≥н чув в≥дразу гармон≥чн≥ риси, тому не завжди варто вчити педальну пТЇсу без педал≥. «вичайно педальн≥ мелод≥њ неминуче звТ¤зан≥ з педал≥зац≥Їю гармон≥њ супроводу. “ому слухати треба одночасно весь комплекс педального звучанн¤.

як один з перших зразк≥в можна запропонувати педал≥зац≥ю кульм≥нац≥йних звук≥в музичних фраз, або просто в≥дносно б≥льш довших звук≥в мелод≥њ.

ѕ.„айковський. —таровинна французька п≥сенька

«вук УреФ другоњ октави в≥дт≥нить кульм≥нац≥ю мотиву, забарвить його обертонами басового звуку УсольФ ≥ допоможе створити безперервне звучанн¤ органного пункту в бас≥.

¬ пов≥льних сп≥вучих пТЇсах педаль можна брати на кожний довгий звук мелод≥њ, вслуховуючись в чисте звучанн¤.

ј.’ачатур¤н. јндант≥но

” цьому випадку педаль не т≥льки забарвлюЇ обертонами звучанн¤ гармон≥њ ≥ мелод≥њ, але ≥ граЇ роль звТ¤зуючого засобу.

—п≥вуч≥ пТЇси, б≥льш н≥ж ≥нш≥, допускають можлив≥сть р≥зних вар≥ант≥в педал≥зац≥њ в залежност≥ в≥д зд≥бностей учн¤, його слухового розвитку ≥ музикальност≥.

–.Ўуман. ѕерша втрата.

ѕ.„айковський. —олодка мр≥¤.

¬ цих прикладах перший вар≥ант доступний таким учн¤м, ¤к≥ майже зовс≥м не мають практичних навичок педал≥зац≥њ, не зможуть швидко засвоњти потр≥бн≥ прийоми. ƒругий вар≥ант може виконати учень середн≥х зд≥бностей. “рет≥й вар≥ант найб≥льш ц≥кавий, але складний. ¬иконати пТЇси з такою педал≥зац≥Їю зможуть т≥льки дуже зд≥бн≥ ≥ музикальн≥ учн≥.

—п≥вв≥дношенн¤ звуку ≥ педал≥! ÷е вже художн¤ проблема. «нову ≥ знову увагу учн¤ треба привертати до виразност≥ пТЇси, до створенн¤ художнього образу. ќдне ≥з завдань педагога заключаЇтьс¤ в тому, щоб розвинути в учн¤ вм≥нн¤ слухати ≥ шукати. ѕо¤сненн¤ помилок дасть учнев≥ змогу самому роз≥братись в невдачах, шукати ≥ знаходити гармон≥чно мелодичноњ л≥н≥њ, њњ виразн≥сть. якщо нам≥чена педаль складна дл¤ учн¤, то труднощ≥ педал≥зац≥њ в≥двертають його увагу в≥д музики ≥ сл≥д показати йому педаль саму просту ≥ доступну. ѕедагог повинен передбачити можливост≥ просуванн¤ кожного учн¤, враховуючи ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥ у всьому комплекс≥ його розвитку, в тому числ≥ ≥ в ум≥нн≥ педал≥зувати.

¬ де¤ких, нав≥ть легких пТЇсах роль педал≥ в створенн≥ художнього образу така велика, що без педал≥ вони просто не звучать.

ћ.ќсок≥н .  олискова

¬с≥ 8 такт≥в ц≥Їњ пТЇси виконуютьс¤ на одн≥й педал≥. ¬исокий рег≥стр ≥ широке роз положенн¤ звук≥в не допускають педальне Узасм≥ченн¤Ф. «вук УреФ, що безперервно повторюЇтьс¤, забарвлюЇ своњми обертонами весь д≥апазон верхньоњ половини клав≥атури. ÷е н≥би передзв≥н Угодинника з музикоюФ, що нагадуЇ Ц Учас спатиФ.

ћ.Ћюбарський. ¬еч≥р

¬ ц≥й пТЇс≥ забарвлюЇ ≥ мелод≥ю ≥ гармон≥ю, в≥дт≥н¤Ї плавний УколисковийФ ритм ≥ створюЇ легато подв≥йних нот. ѕедаль тут прот¤гом вс≥Їњ пТЇси ¤вл¤Їтьс¤ самост≥йним ≥ значним виразовим засобом. Ѕез педал≥ ц¤ пТЇса не звучить.

–.√л≥Їр. ¬ пол¤х

ѕоез≥¤ пТЇси Ц в зм≥нах звукового колориту, що вимагаЇ р≥зних прийом≥в педал≥зац≥њ: то педал≥зуЇтьс¤ мелодична фраза, то хвил¤ звук≥в, що створюють гармон≥ю. ѕри цьому виникають р≥зн≥ барви Ц то далек≥ ≥ прозор≥, то близьк≥ ≥ густ≥. Ќа початку ц≥Їњ пТЇси можна натиснути педаль перед звуковидобутт¤м, щоб перший акорд прозвучав вже при п≥дн¤тих демпферах. ¬ цьому випадку Уп≥аноФ прозвучить мТ¤гко ≥ жоден звук акорда не пропаде.

“¤жким моментом дл¤ усн≥в Ї педал≥зац≥¤ таких побудов, де мелод≥¤ у верхньому голос≥ повинна звучати легато, а в супровод≥ в≥ддалений бас, основа гармон≥њ беретьс¤ форшлагом.

≤.Ѕеркович. ¬ар≥ац≥њ ре-м≥нор

«аключна фраза вар≥ац≥й повинна прозвучати Уп≥дсумковоФ, прощально, дуже сумно, густо гармон≥чно, широко ≥ розсп≥вано в мелод≥њ ≥ ц≥льно по форм≥, ¤кби Уна одному диханн≥Ф.

 орисно повчити цю фразу з педаллю, виконуючи парт≥ю правоњ руки т≥льки з басами. “ут багато залежить в≥д ступен≥ насиченост≥. «вучанн¤ в бас≥ ≥ мелод≥њ, в≥д виразовост≥ фразуванн¤, великого диханн¤ в Усп≥в≥Ф мелод≥њ ≥ вм≥нн¤ передавати вагот≥нн¤ в≥д слабоњ дол≥ до сильноњ в момент ритм≥чноњ в≥дт¤жки при вз¤тт≥ форшлагу.

Ћ≥ва педаль

Ћ≥вою педаллю в перш≥ роки навчанн¤ краще взагал≥ не користуватись, щоб не штовхнути учн¤ на легкий шл¤х дос¤гненн¤ Уп≥аноФ за допомогою л≥воњ педал≥. “ехн≥ка педал≥зац≥њ л≥вою педаллю дуже проста, треба т≥льки привчити учн¤ натискати педаль перед звуковидобутт¤м. Ќатиск л≥воњ педал≥ позначаЇтьс¤ терм≥ном Уuna cordaФ, а зн¤тт¤ л≥воњ педал≥ позначаЇтьс¤ терм≥ном Уtre cordeФ.

¬ старших класах можна спец≥ально зайн¤тис¤ л≥вою педаллю. Ќайкраще це зробити на творах клавесин≥ст≥в, по¤снивши в загальних рисах будову клавесину, на¤вн≥сть двох клав≥атур даючих р≥зне звучанн¤ та ефекти клавесинних рег≥стр≥в.

«астосуванн¤ п≥впедал≥ та поступового зн¤тт¤ педал≥.

¬ репертуар≥ ƒћЎ зустр≥чаютьс¤ ≥ так≥ твори, ¤к≥ вимагають застосуванн¤ вже б≥льш тонких прийом≥в педал≥зац≥њ: п≥в педал≥, поступового зн¤тт¤ педал≥.

ƒ≥¤ п≥в педал≥ обірунтована тим, що басов≥ звуки затихають пов≥льн≥ше, н≥ж висок≥. “ому при виконанн≥ ф≥гурац≥й, що ≥дуть знизу вверх, п≥сл¤ по¤ви не акордових звук≥в, потр≥бно зробити невеликий рух ногою Ц трошки п≥дн¤ти, а пот≥м знову натиснути педаль. “ак зТ¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть зберегти звучанн¤ басу ≥ приглушити гармон≥чно чуж≥ звуки. –ух ноги повинен бути швидким ≥ дуже незначним.

ƒл¤ Упрочищенн¤Ф звучанн¤ можна використовувати прийом поступового зн¤тт¤ педал≥. (ѕ.„айковський. —олодка мр≥¤. Ц “рет≥й вар≥ант). ÷≥ прийоми вимагають застосуванн¤ п≥дготовчих вправ.

ѕедаль в пол≥фон≥чних творах

ћистецтво гнучкого нюансуванн¤ гучност≥ звуку, без ¤кого сьогодн≥ не можна у¤вити соб≥ виконанн¤ пол≥фон≥чноњ музики, стало специф≥чною особлив≥стю ≥нтерпретац≥њ музики ≤.—.Ѕаха на фортеп≥ано. ўе своЇр≥дн≥шу сферу фортеп≥анноњ ≥нтерпретац≥њ складаЇ педал≥зац≥¤, ¤ка сьогодн≥ вже стала нев≥дТЇмним елементом бам≥вськоњ музики. —ухий звук без педального фортеп≥ано дуже поступаЇтьс¤ в пор≥вн¤нн≥ з дзв≥нким, багатим обертонами клавесин ним та незатихаючим, тривалим органним звуком. “ому педал≥зац≥¤ потр≥бна п≥ан≥стов≥ дл¤ компенсац≥њ втрат у багатств≥ ≥ р≥зноман≥тност≥ тембру.

–≥зн≥ жанри твор≥в ≤.—.Ѕаха й вар≥анти трактуванн¤ клав≥рноњ фактури Ц пол≥фон≥чноњ чи ф≥гурац≥йноњ Ц допускають р≥зн≥ способи педал≥зац≥њ. јле у вс≥х випадках слуховий контроль не повинен допустити Узамазуванн¤Ф л≥неарного розгортанн¤, важливого дл¤ Ѕаха нав≥ть в гармон≥чних ф≥гурац≥¤х. ƒл¤ цього служать част≥ контрольован≥ слухом п≥дм≥ни педал≥ ≥ вар≥юванн¤ глибини натиску лапки. ” фугах педаль стаЇ не зам≥нимою при труднощах голосовед≥нн¤, коротк≥ педальн≥ натиски можуть зробити б≥льш випуклим ритм≥чний рисунок чи артикул¤ц≥йний штрих. —аме артикул¤ц≥йна насичен≥сть музики Ѕаха вимагаЇ в≥д п≥ан≥ста точного вибору прийом≥в педал≥зац≥њ.

Ќа ранн≥х етапах навчанн¤ б≥льш≥сть пол≥фон≥чних твор≥в в ƒћЎ виконуютьс¤ без педал≥. ÷им дос¤гаЇтьс¤ важлива педагог≥чна ц≥ль Ц ¤сне прослуховуванн¤ учнем двох-трьох в≥дносно самост≥йних мелодичних л≥н≥й одночасно. ¬ пТЇсах, де пол≥фон≥¤ наближаЇтьс¤ до хорального типу (класичн≥ сарабанди), або в пол≥фон≥чних творах рос≥йських автор≥в застосуванн¤ педал≥ потр≥бно там, де вона необх≥дна Ц дл¤ дос¤гненн¤ легато, дл¤ потр≥бного звукового забарвленн¤.

≤.—.Ѕах. “рьохголосна ≥нвенц≥¤ м≥-м≥нор

 ороткий легкий натиск педал≥ допоможе при виконанн≥ легато, але педаль тут повинна бути Унепом≥тноюФ, граЇ роль звТ¤зуючого засобу, а не створюЇ обертонних колористичних звучань.

1	2	3

Ќазва: ¬ихованн¤ навик≥в педал≥зац≥њ в процес≥ навчанн¤ гри на фотреп≥ано в ƒћЎ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1298 прочитано)