ћузика > ƒиханн¤ п≥д час вокалу

ƒиханн¤ п≥д час вокалу

–озгл¤даючи питанн¤ диханн¤ в утворенн≥ сп≥вочого звуку, перш за все сл≥д в≥дм≥тити, що робота дихального апарата п≥д час мовноњ ≥ сп≥вочоњ фанац≥њ т≥сно повТ¤зана з роботою гортан≥ ≥ артикул¤ц≥йного апарату, що ≥зольований розгл¤д роботи дихального апарата в сп≥в≥ в значн≥й м≥р≥ умовний. √олосовий апарат працюЇ ¤к Їдине взаЇмоповТ¤зане ц≥ле. ¬с≥ його основн≥ частини: диханн¤, гортань ≥ артикул¤ц≥йний апарат - в процес≥ зд≥йсненн¤ вокальноњ функц≥њ взаЇмовпливають один на одного.

ќднак, дл¤ того, щоб зрозум≥ти, ¤к працюЇ це взаЇмозв'¤зане ц≥ле, сл≥д розгл¤нути окремо функц≥ю окремих його в≥дд≥л≥в. Ѕуло б не≠правильно вид≥л¤ти функц≥ю одн≥Їњ частини голосового апарата ¤к основ≠ну ≥ розгл¤дати ≤нш≥ ¤к другор¤дн≥. —п≥вочий звук може сформуватис¤ т≥льки год≥, коли вс≥ частини голосового апарата функц≥онують повноц≥н≠но ≥ скоординовано. ¬ робот≥ голосового апарата можна вид≥лити дв≥ функц≥њ: функц≥ю утворенн¤ звуку голосу, що виконуЇтьс¤ комплексом - гортань-диханн¤, ≥ функц≥ю трансформац≥њ цього звуку, що виконуЇ артикул¤ц≥йний апарат. √ортань ≥ диханн¤ в результат≥ своЇњ роботи утворюЇ звук сп≥вочого голосу, звук в≥дпов≥дноњ висоти, сили ≥, частково, тембру. “ут народжуЇтьс¤ основн≥ в≥дм≥нност≥ ¤кост≥ сп≥вочого голосу, ¤к в≥братор, його метал≥чний, дзв≥нкий в≥дт≥нок - висока сп≥воча форманта.

ќсновною функц≥Їю артикул¤ц≥йний орган≥в, так званоњ надс≠тавноњ трубки (ротоглоточного каналу) ¤вл¤Їтьс¤ формуванн¤ ≥з цього первинного звуку гортан≥ звук≥в мови - голосних ≥ приголосних, а також виведенн¤ звуковоњ енерг≥њ в зовн≥шн≥й прост≥р ≥ створенн¤ в≥дпов≥дно ступен≥ ≥мпедансу системи гортан≥ - диханн¤. ‘ункц≥¤ гортан≥ ≥ функц≥¤ диханн¤ наст≥льки т≥сно звТ¤зан≥ м≥ж собою в процес≥ звукоутворенн¤, що неможливо розгл¤дати одну ≥з них без врахуванн¤ другоњ. јдже перепоною, що перешкоджаЇ своб≥дному виходу диханн¤, в процес≥ звукоутворенн¤ ¤вл¤Їтьс¤ голосова щ≥лина. ¬ коливанн≥ голосових звТ¤зок п≥д час утворенн¤ звуку бере участь дихальний пот≥к. “ому, говор¤чи про роботу диханн¤ в сп≥в≥, сл≥д при цьому мати на уваз≥ ≥ роботу гортан≥, так, ¤к, говор¤чи про роботу гортан≥ в сп≥в≥, будемо думати про взаЇмозв'¤зок нею роботи диханн¤.

якщо уважно пригл¤нутис¤, ¤к користуютьс¤ диханн¤м в≥дом≥ профес≥йн≥ сп≥ваки, то можна в≥дм≥тити надзвичайну р≥зноман≥тн≥сть ви≠димих дихальних рух≥в. “акою ж р≥зноман≥тн≥стю в≥др≥зн¤Їтьс¤ обТЇктн≥ в≥дчутт¤, що супроводжують роботу диханн¤ ≥ судженн¤ сп≥вак≥в про техн≥ку ≥ роль диханн¤ в сп≥в≥. Ќа основ≥ цього можна зам≥тити надзвичайну р≥зноман≥тн≥сть по в≥дношенн¤ включенн¤ в роботу диханн¤ грудноњ кл≥тки п≥д час сп≥ву в≥домих сп≥вак≥в.  р≥м того Ї розходженн¤ ≥ щодо к≥лькост≥ набраного пов≥тр¤, а також в≥дносно проблеми диханн¤ взагал≥.

«вичайно, вс≥ сп≥ваки визнають необх≥дн≥сть диханн¤ в сп≥в≥, вм≥нн¤ його розпод≥л¤ти на музичн≥ фрази. јле у одних було у¤вленн¤ про диханн¤ ¤к про ведучий фактор процесу звукоутворенн¤, а ≤нш≥ не придавали йому такого значенн¤. –≥зне в≥дношенн¤ до питанн¤ диханн¤, природньо: переходить ≥ в класи сп≥ву, коли сп≥ваки розпочинають педагог≥чну д≥¤льн≥сть.

ƒе¤к≥ педагоги не вважають доц≥льним спец≥ально набирати диханн¤ дл¤ сп≥ву, а рекомендують лише добре видихнути перед вдихом. ѕри цьому диханн¤ само вв≥йде в леген≥ в т≥й к≥лькост≥, в ¤к≥й необх≥дно. “аким чином сп≥вак привчаЇтьс¤ користуватис¤ зовс≥м скромною к≥льк≥стю диханн¤.

ўо стосуЇтьс¤ тип≥в сп≥вочого диханн¤, то ≥ тут ми зустр≥чаЇ≠мось з р≥зноман≥тн≥стю суджень. ќдн≥ вважають, що п≥д час сп≥ву груди повинн≥ бути п≥дн¤т≥, добре розвернен≥, а жив≥т вт¤гнений, ≥нш≥ говор¤ть, що вдихати сл≥д вниз, в жив≥т, а пот≥м перевести диханн¤ в груди, а жив≥т п≥д≥брати; трет≥ рекомендують робити вдих в боки; четверт≥ - в спину; пТ¤т≥ - т≥льки в жив≥т, виключаючи груди з руху, шост≥ - користуватись т≥льки нижньочеревним диханн¤м, а ще де¤к≥ говор¤ть про необх≥дн≥сть ди≠хати тазовою д≥афрагмою. ¬есь цей р≥зноб≥й знайшов своЇ в≥дображенн¤ ≤ в вокально-педагог≥чн≥й л≥тератур≥.

ѕ≥д час сп≥ву ми зустр≥чаЇмось з т≥Їю ж системою орган≥в, що працюють по тих же законах, що ≥ в мов≥. ќднак, сп≥в в пор≥вн¤нн≥ з мовою маЇ р¤д принципових в≥дм≥нностей, тому ≥ координац≥¤ тут буде зовс≥м ≥ншою. —п≥в н≥коли не можна розгл¤дати, ¤к розт¤гнену мову, тому що в≥н повТ¤заний з утворенн¤м специф≥чного звуку. ћова побудована на ковзанн¤х вверх ≥ вниз рух≥в голосу. Ќа голосних звуках голос ковзаЇ вверх ≥ вниз в залежност≥ в≥д ≥нтонац≥њ, з ¤кою ми вимовл¤Їмо слово. ÷им самим створюЇтьс¤ в≥дпов≥дна мелодика мови. ¬ сп≥в≥ висота залишаЇтьс¤ строњв пост≥йною дл¤ кожного звука у в≥дпов≥дност≥ з музичною мелод≥Їю. ¬ мов≥ звуки ковзаючи по звуков≥й шкал≥, швидко зм≥нюють один одного, п≥дпор¤дковуючись законам мовноњ вимови сл≥в. ¬ сп≥в≥ ц¤ швидк≥сть задаЇтьс¤ в≥д≠пов≥дним темпом ≥ ритмом, вимова сл≥в буваЇ сильно розт¤гнена ≥ не п≥д≠пор¤дкована мовним нормам. ќсобливо суттЇвою ознакою сп≥вочого голосу ¤вл¤Їтьс¤ його тембр. ¬ сп≥в≥ маЇ плавний характер завд¤ки на¤в≠ност≥ в≥брато, чого нема в мов≥.  р≥м того, в≥н маЇ специф≥чну округленн≥сть ≥ одночасно метал≥чн≥сть, що ¤к ми знаЇмо, звТ¤зано з утворенн¤м особливих сп≥вочих формат.

„асто мовний ≥ сп≥вочий тембри у одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж людини не сп≥впадають ≥ по розмовному голосу не можна оприд≥лити, Ї в нього сп≥вочий голос чи нема. ≈ наприклад, меццо-сопрано в мов≥ створюють враженн¤ сопрано, ≥ навпаки.

¬се це показуЇ, що дл¤ формуванн¤ сп≥вочого голосу завжди ≥снуЇ сво¤ особлива координац≥¤ в робот≥ голосового апарату. —п≥воч≥ ¤кост≥ голосу вимагають дл¤ свого утворенн¤ такоњ ж специф≥чноњ коор≠динац≥њ в робот≥ голосового апарату. —к≥льки б ми не розг¤гували мову, вона н≥коли не прозвучить сп≥вочо. ≤ навпаки, нав≥ть прискорений сп≥в, скоромовка, повинна звучати насп≥вне, не переход¤чи в мову. ÷≥ особлив≥ сп≥воч≥ координац≥њ в робот≥ голосового апарату, ¤к ≥ мовн≥, заф≥ксован≥ сучасними методами досл≥джень ≥ п≥дпор¤дкован≥ науковому анал≥зу. ѕриродньо, що пор¤д з ≥ншими органами, що беруть участь в голосоутворенн≥ ≥ диханн¤ працюЇ р≥зноман≥тне при мовн≥й ≥ сп≥воч≥й фона≠ц≥њ. як показують ренгенолог≥чн≥ спостереженн¤ в сп≥в≥, гортань займаЇ особливе Усп≥вовеФ положенн¤ ≥ система порожнини надставноњ грубки орган≥зовуЇтьс¤ ≤накше. ” сп≥вак≥в, що користуЇтьс¤ п≥дн¤тт¤м гортан≥, в сп≥в≥ надставна трубка скорочуЇтьс¤, у сп≥вак≥в, що опускають гортань вона продовжуЇтьс¤. ” вс≥х сп≥вак≥в в сп≥в≥ порожнина глотки, рота ≥ сама рогова щ≥лина в≥дносно ширша, н≥ж у мов≥. “аким чином, умови дл¤ виведенн¤ звуковоњ енерг≥њ ≥ веродинам≥чн≥ умови ≥ оп≥р, що створюЇтьс¤ в надставн≥й трубц≥, при сп≥в≥ будуть ≥ншими. ќднак, найб≥льш суттЇ≠вими зм≥нами в робот≥ голосовоњ щ≥лини проход¤ть внасл≥док в≥дпов≥д¤м умов утворенн¤ звуку сп≥вочого голосу. як в≥брато, так ≥ високе сп≥во≠ча форманта, що ¤вл¤Їтьс¤ найб≥льш суттЇвою характеристикою звуку сп≥вочого голосу, формуЇтьс¤ в сам≥й гортан≥ в результат≥ спец≥ально найденоњ координац≥њ в II робот≥.

¬ результат≥ пошук≥в найкращого звучанн¤ голосу в процес≥ навчанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ виробленн¤ потр≥бного типу змиканн¤ голосових звТ¤зок, характеру њх коливань. ѕ≥д д≥Їю р≥зних медичних прийом≥в знаходитьс¤ та координац≥¤ в робот≥ гортанного сф≥нктера ≥ диханн¤, що народжуЇ у даного сп≥вака найкращ≥ сп≥воч≥ ¤кост≥ його голосу. √ор≠танний сф≥нктер по-р≥зному включаЇтьс¤ в роботу в залежност≥ в≥д посилу диханн¤. ¬еличина його напору при звукотворенн≥ м≥н¤Ї щ≥льн≥сть змиканн¤ голосових звТ¤зок ≥ впливав на продовжен≥сть фрази змиканн¤ ≥ розмиканн¤, а разом з тим ≥ на тембр сп≥вочого голосу, на його во≠кальн≥ ¤кост≥.

ѕриродньо, в процес≥ постановки голосу мТ¤зи що беруть у час≥ в диханн≥, знайдуть необх≥дн≥ взаЇмов≥дношенн¤ м≥ж собою в забезпечен≥ тих нових вимог, ¤к≥ предТ¤вл¤Ї дл¤ них сп≥воча робота гортан≥ ≥ артикул¤ц≥йних орган≥в. ƒиханн¤ гнучко приспособлюЇтьс¤ до цих ви≠мог. ¬иробл¤Їтьс¤ необх≥дн≥ рефлекси, сп≥воча фонац≥¤ починаЇ за зд≥йснюватис¤ так же гнучко, просто ≥ легко, ¤к ≥ мова.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, сл≥д в≥дм≥тити, що в≥дм≥нн≥сть. ¤ка спос≠тер≥гаЇтьс¤ при переход≥ в≥д мови до сп≥ву, визначаЇтьс¤ перш за все необх≥дн≥стю утворенн¤ сп≥вочого звуку. ¬ знаходженн≥ ц≥Їњ сп≥вочоњ координац≥њ р≥зн≥ педагоги використовують р≥зн≥ методи, в тому числ≥ ≥дуть ≥ в≥д посилу диханн¤, в≥рн≥ше - в≥д його п≥дготовки до звукоутворенн¤ ≥ в≥д атаки звуку, в ¤к≥й посил диханн¤ ≥ включенн¤ голосовоњ щ≥лини в роботу легко в≥дчутн≥ ≥ добре контролюютьс¤. ѕоск≥льки ≥ сп≥в≥ ми завжди будемо зустр≥чатис¤ з новою особлив≥стю диханн¤ з ≥ншими частинами голосового апарату, поск≥льки перед сп≥ваком сто¤ть завданн¤ довгоњ фанац≥њ на одному диханн≥, звичайно фанац≥њ значно б≥льш гучн≥шоњ, н≥ж в мов≥, життЇве ≥ мовне диханн¤ не може задовольнити сп≥вак≥в. —п≥вак шукаЇ ≥ знаходить той характер вдиху ≥ видиху, котрий забезпечуЇ йому довгу, голосну ≥ високо¤к≥сну сп≥вову фонац≥ю. ¬имоги, що ставл¤тьс¤ в профес≥ональному сп≥в≥ перед голосовим апаратом велик≥. —илове навантаженн¤, ¤ке падаЇ на мТ¤зи гортан≥ ≥ диханн¤ незр≥вн¤нн≥ з тим, що ми маЇмо в мов≥. “ак, наприклад, п≥дзвТ¤зковий тиск, ¤ким ми звичайно користуЇмос¤ в спок≥йн≥й мов≥ складаЇ 10-15 см. вод¤ного стовпа, а профес≥ональний сп≥вник на сцен≥ розриваЇ п≥дзвТ¤зковий тиск до 300 см. вод¤ного стовпа ≥ б≥льше. якою ж силою повинен волод≥ти гортанний сф≥нктер профес≥йного сп≥вака, щоб утримати тиск, що перевищуЇ в 30 раз мовний! як повинна бути розвинена ≥ злагожена робота всього дихального апарату ≥ гортан≥, щоб цей тиск не нарушив утворенн¤ найкращих сп≥вочих ¤костей голосу, не дезорган≥зував роботу голосовоњ щ≥лини (що спостер≥гаЇтьс¤ при форсуванн≥ голосу).

ќстанн≥м часом знайдено що багато впливових фактор≥в, що повТзують њх функц≥ю по нервових шл¤хах. як було показано винаходами ёссонз, ƒжина, √орде, пов≥тр¤, що прот≥каЇ через голосову щ≥лину, ¤вл¤Їтьс¤ сильним актив≥затором роботи голосових мТ¤з≥в. “онус голосових зв'¤зк≥в п≥двищуЇтьс¤, покращуЇтьс¤ њх збудлив≥сть, працездатн≥сть, ¤вл¤ютьс¤ ≥ нервов≥ впливи, що одержуютьс¤ нею в≥д активно включених в роботу ди≠хальних мТ¤з≥в. ¬елика площа цих мТ¤з≥в маЇ сильний вплив на тонус гортанного сф≥нктера. “ому, активне включенн¤ ц≥Їњ мускулатури в роботу може облегшити роботу гортан≥. „ерез цей вплив наприклад, легке утво≠ренн¤ сп≥вочого звуку при голосному сп≥в≥ на хорош≥й дихальн≥й опор≥ ≥ трудн≥сть його утворенн¤.

1	2	3

Ќазва: ƒиханн¤ п≥д час вокалу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1303 прочитано)