јрх≥тектура > ћузењ Ћьвова

ћузењ Ћьвова

як справжн≥й д≥амант —х≥дноњ ™вропи, Ћьв≥в нагадуЇ музей п≥д в≥дкритим небом, у ньому знаходитьс¤ 2000 ≥сторичних, арх≥тектурних ≥ культурних памТ¤ток. —ьогодн≥ Ћьв≥в Ї скарбницею нац≥ональних ≥дей та культури, це економ≥чний, осв≥тн≥й та культурний центр «аходу ”крањни. ” ньому багато музењв, картинних галерей, театральних та музичних труп.

—еред найб≥льш значних у вс≥й ™вроп≥ льв≥вських музењв Ї: Ћьв≥вська галере¤ мистецтв (картинна галере¤), нац≥ональний музей, ≥сторичний музей, музей ≥стор≥њ рел≥г≥њ, музей етнограф≥њ та художнього промислу, аптека-музей, л≥тературно-мемор≥альний музей ≤.‘ранка, л≥тературно-мемор≥альний музей —.  рушельницькоњ, музей народноњ арх≥тектури та побуту (Ўевченк≥вський гай), природознавчий музей, музей Д–усалки ƒн≥стровоњФ, музей арсенал. –озпов≥мо лише про де¤к≥ з них.

„ерез те, що √аличина з 1918 по 1939 роки була територ≥Їю ѕольщ≥, б≥льшовицько-стал≥нськ≥ культурн≥ репрес≥њ не зачепили њњ. —аме тому, ¤кщо на украњнських земл¤х —–—– знищено 80% культурного спадку, у Ћьвов≥ збереглис¤ чи не найбагатш≥ в ”крањн≥ зб≥рки книг, твор≥в мистецтва. Ѕ≥льше половини арх≥тектурних памТ¤ток ”крањни Ц у Ћьвов≥.

√алере¤ мистецтв Ц ¤скравий вз≥рець особливого культурного статусу Ћьвова. ≤стор≥¤ заснуванн¤ галерењ с¤гаЇ к≥нц¤ 19 ст., коли в середовищ≥ льв≥вськоњ ≥нтел≥генц≥њ розгорнувс¤ активний рух за створенн¤ музею зах≥дно-Ївропейського мистецтва. « ц≥Їю метою в бюджет≥ м≥стазапроваджено нову статтю Ц Дна закупку твор≥в мистецтваФ, а вже прот¤гом 1903-1906 рок≥в на з≥бран≥ громадск≥стю кошти ≥н≥ц≥ативна група придбала дес¤тки картин.  р≥м того, льв≥вський маг≥стратзакупив дек≥лька приватних зб≥рок, серед ¤ких високим художн≥м р≥внем вир≥зн¤лась колекц≥¤ под≥льськогоземлевласника ≤вана яковича. ѕривезена до Ћьвова в лютому 1907 року, ц¤ зб≥рка л¤гла в основу новоствореноњ ћ≥ськоњ галерењ. 14 лютого 1914 року прийн¤то вважати часом створенн¤ Ћьв≥вськоњ галерењ мистецтв. Ћьв≥вська галере¤ мистецтв Ц один з найбагатших музењв ”крањни. ѓњ колекц≥ю складають понад 54 тис. “вор≥в образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Ївропейських та в≥тчизн¤них майстр≥в 14-20 ст. ƒо найб≥льш ц≥нних належать зб≥рки Ївропейського мистецтва, льв≥вськоњ скульптури, льв≥вського портрету, ≥кон та мебл≥в. ћузей волод≥Ї р≥дкою за своЇю значущ≥стю колекц≥Їю твор≥в австр≥йських та польських художник≥в. ќкрасою ≥ горд≥стю пост≥йноњ експозиц≥њ Ї твори ∆. де Ћатура, ∆. ≈. Ћ≥отара, ј. –. ћенгса, ѕ трогера, ‘. ћаульберча, √.ван ’онтхорста, я. ћальчевського та багатьох ≥нших художник≥в. ƒо складу галерењ вход¤ть б≥л¤ дес¤тка б≥льших чи менших музењв, ¤к≥ працюють ¤к в≥дд≥ли або сектори: комплекси ќлеського, «олоч≥вського та ѕ≥дгорецького замк≥в, каплиц¤ Ѕоњм≥в, музей ДЋьв≥вська сакральна барокова скульптураФ, музей Дћистецтво давньоњ украњнськоњ книгиФ, музей Д–усалки ƒн≥стровоњФ та ще дек≥лька музењв ¤ к≥ вход¤ть до складу галерењ. Ћьв≥вська галере¤ мистецтв Ц великий науково-просв≥тницький центр, в ¤кому в≥дбуваютьс¤ науков≥ конференц≥њ, проход¤ть стажуванн¤ наукових прац≥вник≥в та реставратор≥в, ведетьс¤ активна виставкова робота. ўор≥чно в музењ готуЇтьс¤ понад 20 виставок Ц з фондових зб≥рок, персональних виставок льв≥вських та закордонних митц≥в. Ѕагато рок≥в галере¤ бере участь в орган≥зац≥њ та проведенн≥ м≥жнародних виставок, зокрема, у ѕольщ≥, —Ўј, ‘ранц≥њ, јвстр≥њ.

ћайже н≥коли за час њњ ≥снуванн¤ галерею не грабували. јле вже у наш час галерею було зухвало пограбовано, причому злочинц≥ вбили двох њњ прац≥вник≥в. ѕ≥сл¤ цього пограбуванн¤ були вжит≥ безпрецидентн≥ заходи безпеки. ƒонедавна у просторих залах галерењ можна було виставити на огл¤д лише 10% з≥бранн¤ шедевр≥в. ≤нш≥ у неймов≥рн≥й т≥снот≥ збер≥галис¤ в запасниках. “епер проблему майже вир≥шено Ц галерењ передано прим≥щенн¤ палацу ѕотоцьких. ¬≥н пор¤д, сто крок≥в по вулиц≥  оперн≥ка у б≥к центру.

Ќа роз≥ проспекту —вободи ≥ вулиц≥ √натюка, -- поважний вх≥д до музею етнограф≥њ та народного промислу, де тепер ще й ≤нститут украњнознавства. ÷ей будинок неквапно споруджувавс¤ з 1874 по 1891 роки за проектом арх≥тектора «ахар≥Ївича та прикрашений роботами скульптора ћаркон≥. «ведений за кошти м≥ста, слугував м≥ському промисловому музеЇв≥, у ¤кому Дльв≥вськ≥ рем≥сники на гарних зразках могли б повчитис¤ доброњ роботиФ. ѕ≥зн≥ше до колекц≥њ музею була прилучена велика зб≥рка твор≥в украњнського народного мистецтва та етнограф≥њ Ќаукового товариства ≥мен≥ Ўевченка. Ќин≥ в експозиц≥њ та фондах музею Ц близько 80 000 памТ¤ток матер≥альноњ ≥ духовноњ культури народу.

Ќа вершин≥ фасаду, б≥л¤ купола Ц скульптура —вободи. ќдна ≥з трьох, в≥домих у св≥т≥, але льв≥вська Їдина Ц сидить. Ќа початку початку в≥с≥мдес¤тих наша —вобода почала вимагати жертв: њњ камТ¤на рука в≥дпала ≥ важко травмувала парехожого.

Ќа площ≥ –инок в нар≥жньому будинку вулиць —тавроп≥г≥йськоњ та друкарськоњ розташована музей-аптека. ѕор¤д з ц≥лком сучасними препаратами тут в≥Ї таЇмниц¤ми старовинноњ медицини. ¬ажко сказати, чи шукали тут ф≥лософський кам≥нь, але одна з к≥мнат аптеки прикрашена пол≥хромними розписами чотирьох елемент≥в ¬сесв≥ту: води, вогню, земл≥, пов≥тр¤. Ѕудинок зведено 1735 роу (з 1775 тут аптека) ≥ в р≥зний час належав р≥зним господар¤м.

ћонастир дом≥н≥канц≥в Ц музей ≥стор≥њ рел≥г≥њ. «а легендою саме тут сто¤в терем кн¤з¤ Ћева. …ого дружина  онстанц≥¤ наприк≥нц≥ 13 стол≥тт¤ запросила до Ћьвова отц≥в дом≥н≥канц≥в. —першу поставила дл¤ них невеличкийдеревТ¤ний монастир, а 1405 року Ц костел Ѕожого “≥ла. “а за три роки костел згор≥в. ѕосл≥довн≥ дом≥н≥канц≥ згодом в≥дбудували його в готичному стил≥ зкаменю та цегли.

” 1707 роц≥ у трапезн≥й монастир¤ дом≥н≥канц≥в рос≥йський цар ѕетро ≤ п≥дписував угоду з польською шл¤хтою про сп≥льну боротьбу проти швед≥в. ” середин≥ 18 стол≥тт¤ старий костел знесли, а на його м≥сц≥ звели новий у стил≥ бароко. Ќа фасад≥ Ц герб дом≥н≥канц≥в: пес лежить на книз≥ ≥ тримаЇ у пащ≥ смолоскип. Ћатиною Дdomini canesФ значить Дѕси √осподн≥Ф. Ќин≥ в монастир≥ Ц музей ≥стор≥њ рел≥г≥њ. ’рам в≥ддано в≥руючим. —лужба правитьс¤ ≥нколи у супровод≥ органа, одного ≥з трьох, що д≥ють у Ћьвов≥.

Ќа хвил≥ комун≥стично-рад¤нського атењзму в 1970 роц≥ у частин≥ прим≥щень костелу орган≥зували музей ц≥Їњ агресивноњ науки. Ќ≥би-то розв≥нчуючи Доп≥ум дл¤ народуФ, вчен≥ п≥д цим приводом зум≥ли зберегти в≥д знищенн¤ прекрасн≥ вз≥рц≥ рел≥г≥йноњ атребутики, ≥конопису, скульптури, книгодрукуванн¤. «авд¤ки њм тепер маЇмо музей рел≥г≥њ, чи не Їдиний в ”крањн≥.

”весь комплекс костелу-монастир¤ оповитий таЇмниц¤ми та легендами. ’рамом в≥ддавна оп≥кувавс¤ образ –уськоњ Ѕогородиц≥ ѕереможец≥. «а переказами, ≥кону 10-ого стол≥тт¤ до  иЇва з ¬≥зант≥њ привезла дружина кн¤з¤ ¬олодимира цар≥вна јнна.

” р≥зний час п≥д склеп≥нн¤ми монастир¤ побували особи, траг≥чно повТ¤зан≥ з долею: рос≥йський цар ѕетро ≤, шведський король  арл ’≤≤ та украњнський гетьман ћазепа.

Д—ерцемФ експозиц≥њ музею-храму Ї його в≥втар. “ут розм≥щен≥ розк≥шн≥ деревТ¤н≥ скульптури Ц роботи в≥домого льв≥вського скульптора 18 ст. ћате¤ ѕолейовського. ¬ражають також скульптури св¤тих ром≥щен≥ колом над галере¤ми.  р≥м них вражаЇ чар≥вне звучанн¤ храмового органу 17 стол≥тт¤. ѕокал≥чений у рад¤нськ≥ часи, в≥н був в≥дновлений 1985 року, щоб ≥ надал≥ окрилювати людськ≥ душ≥. ≤нструмент пор≥вн¤но невеликий, але саме на такому ц≥лком могли грати Ѕах, √ендель, Ѕукстехуде, чи  уперн...

Ћ≥воруч ѕ≥двальноњ Ц фортечний р≥в, зубчаста ст≥на, деревТ¤ний х≥дник уздовж нењ вже давно ДзагрузлиФ в п≥зн≥ших насипах вулиць ≥ нових вал≥в. «ате червона цегл¤на ст≥на м≥ського арсеналу дос≥ вигл¤даЇ гр≥зно.

«будований арсенал 1556 року. «вели його практично неприступним. ќпинившись перед ст≥ною арсеналу, ворог був приречений, бо потрапл¤в п≥д нещ≥вний перехресний вогонь з б≥йниць. ” трьох вежах арсеналу колись жили м≥ський кат та його пом≥чники з родинами, там же в≥дбувалис¤ катуванн¤ й допити. « 18 ст. коли м≥сто розрослос¤, а тод≥шн¤ артилер≥¤ зробила недоречними товст≥ мури, в арсенал≥ облаштували вТ¤зницю. ѕ≥д вартою у н≥й тримали гайдамак≥в.

« плином стол≥ть арсенал занепав. ¬≥дновили його т≥льки в 70-их роках минулого стол≥тт¤ ≥ в≥дкрили Їдиний у —х≥дн≥й ™вроп≥ ћузей зброњ. якщо будь-¤кого льв≥вТ¤нина попросити назвати найц≥кав≥ш≥ м≥сц¤ його м≥ста, то музей в арсенал≥ обов'¤зково потраить у першу дес¤тку.

якщо йти вулиц¤ми  рупТ¤рською, —тр≥лецькою та вулицею „ернеча гора, то врешт≥-решт потрапимо до Ўевченкувського гаю. ¬≥ддавна м≥сцина ц¤ йменуЇтьс¤  айзервальдом.  олись гора Ћьва, названа, найпевн≥ше, на честь кн¤з¤ Ћева, згодом була перейменова на ѕ≥скову, бо дубували там кам≥нь й п≥сок. ј ще кажуть н≥би одного дн¤ бр≥в тут подорожн≥й. —н≥г зал≥пив обличч¤, в≥тер хилив дерева. –аптом з гори п≥дн¤вс¤ стовп п≥ску в подоб≥ нерухомого лицар¤ при повних обладунках. “ак народилась легенда про лицар¤ Ц вартового гори. —вого часу на горбах зелен≥ли виноградники й сади м≥щан. ќтже, Ћьв≥в виробл¤в власне вино. якось побував тут ц≥сар …осиф ≤≤. « приводу ц≥Їњ епохальноњ под≥њ встановили статою ћ≥нерви, ¤ку, щоправда, за щось звалили на початку 20-ого стол≥тт¤. ј зарослий л≥сом горб п≥сл¤ в≥зиту ц≥сар¤ д≥став назву  айзервальд Ц Дц≥сарський л≥сФ.

Ќин≥  айзервальд Ц Ўевченк≥вський гай Ц одне з улюблених м≥сць в≥дпочинку льв≥вТ¤н. јле головною метою сходженн¤ до гаю Ї музей народноњ арх≥тектури та побуту, природно ДвписанийФ у ландшафт. …дучи дор≥жками й стежинами, протоптаними ногами тис¤ч турист≥в, потрапл¤Їмо н≥би до п≥дкарпатського села 19 стол≥тт¤. ”же в наш≥ часи зусилл¤ми науковц≥в у близьких та далеких селах √аличини знайден≥, в≥дновлен≥, обережно перенесен≥ до гаю деревТ¤н≥ помешканн¤ тацеркви, типов≥ дл¤ нашого краю. ” цих помешканн¤х ще витаЇ дух колишн≥х мешканц≥в.

1	2

Ќазва: ћузењ Ћьвова
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2378 прочитано)