Ѕ≥олог≥¤ > ™дн≥сть орган≥зму ≥ навколишньогосередовища. ќбм≥н м≥неральних речовин. ќбм≥н речовин ≥ енерг≥њ Ц основа життЇд≥¤льност≥

™дн≥сть орган≥зму ≥ навколишньогосередовища. ќбм≥н м≥неральних речовин. ќбм≥н речовин ≥ енерг≥њ Ц основа життЇд≥¤льност≥

ѕлан

¬икористана л≥тература:

‘≥з≥олог≥¤, —.ј.√еорг≥Ївоњ, 1986 р.

Д¬≥кова ф≥з≥олог≥¤Ф, ј.√.’рипкова.

ќрган≥зм людини Ї складовою навколишнього середовища. “ому багато х≥м≥чних та ф≥зичних процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в природ≥, в≥дбуваютьс¤ ≥ в орган≥зм≥ людини. ¬ першу чергу це стосуЇтьс¤ обм≥ну м≥неральних речовин.

ќбм≥н речовин ≥ енерг≥њ, або метабол≥зм, - сукупн≥сть х≥м≥чних ≥ ф≥зичних перетворень речовин ≥ енерг≥њ, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в живому орган≥зм≥ ≥ забезпечують його життЇд≥¤льн≥сть. ≈нерг≥¤, ¤ка зв≥льн¤Їтьс¤ в процес≥ метабол≥зму необх≥дна дл¤ зд≥йсненн¤ роботи, росту, розвитку ≥ забезпеченн¤ структури ≥ функц≥й вс≥х кл≥тинних елемент≥в. ќбм≥н речовин ≥ енерг≥њ складаЇ Їдине м≥сце.

ќбм≥н речовин складаЇтьс¤ з процес≥в асим≥л¤ц≥њ ≥ дисим≥л¤ц≥њ. јсим≥л¤ц≥¤ (анабол≥зм) Ц процес засвоЇнн¤ орган≥змом речовин, при ¤кому затрачаЇтьс¤ енерг≥¤. ƒисим≥л¤ц≥¤ (катабол≥зм) Ц процес розкладу складних орган≥чних сполук, ¤кий прот≥каЇ вид≥ленн¤м енерг≥њ.

™диним джерелом енерг≥њ дл¤ орган≥зму людини ¤вл¤Їтьс¤ окисленн¤ орган≥чних речовин, ¤к≥ поступають з њжею. ѕри розщепленн≥ харчових продукт≥в до к≥нцевих елемент≥в Ц вуглекислого газу ≥ води, - вид≥л¤Їтьс¤ енерг≥¤.

ѕроцеси асим≥л¤ц≥њ та дисим≥л¤ц≥њ нерозривно звТ¤зан≥ м≥ж собою. ¬ р≥зн≥ пер≥оди житт¤ орган≥зму спостер≥гаютьс¤ р≥зноман≥тн≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж цими процесами. ѕорушенн¤ нормальних сп≥вв≥дношень м≥ж процесами катабол≥зму ≥ анабол≥зму спостер≥гаЇтьс¤ при хворобливих станах.

Ѕ≥лки (протењни) Ц високомолекул¤рн≥ сполуки, побудован≥ з ам≥нокислот. Ѕ≥лки виконують багато чисельн≥ функц≥њ в орган≥зм≥:

структурна, або пластична, функц≥¤ (б≥лки ¤вл¤ютьс¤ головною складовою частиною вс≥х кл≥тин ≥ м≥жкл≥тинних структур);

катал≥тична, або ферментативна, функц≥¤ (мають здатн≥сть прискорювати б≥ох≥м≥чн≥ реакц≥њ в орган≥зм≥);

захисна функц≥¤ б≥лк≥в про¤вл¤Їтьс¤ в утворенн≥ антит≥л при поступленн≥ в орган≥зм чужер≥дного б≥лка (наприклад, бактер≥й); б≥лки забезпечують зростанн¤ кров≥ ≥ зупинку кровотеч при пораненн¤х;

транспортна функц≥¤ заключаЇтьс¤ в перенесенн≥ багатьох речовин;

регул¤торна функц≥¤;

енергетична роль б≥лк≥в.

ѕотреба в б≥лках

¬ орган≥зм≥ пост≥йно в≥дбуваЇтьс¤ розпад ≥ синтез б≥лк≥в. ™диним джерелом синтезу нового б≥лка ¤вл¤ютьс¤ б≥лки њж≥. ¬ шлунковому тракт≥ б≥лки розщеплюютьс¤ ферментами до ам≥нокислот ≥ в тонкому кишечнику в≥дбуваЇтьс¤ њх всмоктуванн¤. ќдночасно з ам≥нокислотами можуть частково всмоктуватис¤ ≥ найпрост≥ш≥ пептиди. ≤з ам≥нокислот ≥ найпрост≥ших пептид≥в кл≥тини синтезують власний б≥лок, ¤кий характерний лише дл¤ даного орган≥зму. Ѕ≥лки не можуть бути зам≥нен≥ ≥ншими харчовими продуктами, так ¤к њх синтез в орган≥зм≥ можливий лише з ам≥нокислот. –азом з тим б≥лок може зам≥нювати собою жири ≥ вуглеводи.

Ѕ≥олог≥чна ц≥нн≥сть б≥лк≥в

¬ р≥зних природних джерелах б≥лка нараховуЇтьс¤ б≥льше 80 ам≥нокислот. ѕроте в харчових продуктах, ¤к≥ використовуЇ людина, м≥ститьс¤ лише 20 ам≥нокислот. ¬становлено, що не вс≥ ам≥нокислоти, ¤к≥ вход¤ть в склад б≥лк≥в, ¤вл¤ютьс¤ р≥вноц≥нними дл¤ людини. ƒе¤к≥ ам≥нокислоти не можуть синтезуватись в орган≥зм≥ людини ≥ повинн≥ обовТ¤зково потрапл¤ти з њжею в готовому вигл¤д≥. ÷≥ ам≥нокислоти прийн¤то називати незам≥нними, або життЇвонеобх≥дними. ƒо них в≥днос¤тьс¤: вал≥н, мет≥ам≥н, треоп≥н, лейцин, ≥золейцин, фен≥лалан≥н, тр≥оптафан, л≥зин, а у д≥тей ще арг≥н≥н, г≥стидин. Ќедол≥ком незам≥нних кислот в њд≥ приводить до порушень б≥лкового обм≥ну в орган≥зм≥. «ам≥нн≥ ам≥нокислоти в основному синтезуютьс¤ в орган≥зм≥.

Ѕ≥лки м≥ст¤ть р≥зноман≥тн≥ ам≥нокислоти ≥ в р≥зних сп≥вв≥дношенн¤х. ¬ склад њж≥ тваринного походженн¤ входить б≥льше незам≥нних ам≥нокислот, н≥ж в склад рослинноњ њж≥. Ѕ≥лки, що м≥ст¤ть весь необх≥дний наб≥р ам≥нокислот, називають б≥олог≥чно повноц≥нними. Ќайб≥льш висока б≥олог≥чна ц≥нн≥сть б≥лк≥в молока, ¤Їць, риби, м'¤са. Ѕ≥олог≥чна неповноц≥нними називають б≥лки, в склад≥ ¤ких в≥дсутн≥ хоча б одна ам≥нокислота, ¤ка не може бути синтезована в орган≥зм≥. Ќеповноц≥нними б≥лками ¤вл¤ютьс¤ б≥лки кукурудзи, пшениц≥, ¤чменю.

ƒва або три неповноц≥нних б≥лка, доповнюючи один одного по ам≥нокислотному складу, можуть забезпечити збалансоване харчуванн¤ людини. ƒл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ орган≥зму необх≥дно, щоб в њж≥ були вс≥ необх≥дн≥ ам≥нокислоти.

ѕри в≥дсутност≥ повноц≥нного б≥лкового харчуванн¤ тормошитьс¤ р≥ст, порушуЇтьс¤ формуванн¤ скелета. ѕри б≥лковому голодуванн≥ спочатку в≥дбуваЇтьс¤ посилений розпад протењн≥в скелетноњ мускулатури, печ≥нки, кров≥, кишечнику, шк≥ри. јм≥нокислоти, ¤к≥ при цьому зв≥льн¤ютьс¤, використовуютьс¤ на синтез б≥лк≥в центральноњ нервовоњ системи, серц¤, гормон≥в. ќднак такий перерозпод≥л ам≥нокислот не може в≥дновити нестачу харчового б≥лка ≥ настаЇ законом≥рне зниженн¤ активност≥ фермент≥в, порушуютьс¤ функц≥њ печ≥нки, нирок ≥ т.д.

ќбм≥н жир≥в

ƒо жир≥в в≥днос¤тьс¤ неоднор≥дн≥ в х≥м≥чному в≥дношенн≥ речовини, ¤к≥ д≥л¤тьс¤ на прост≥ л≥п≥ди, складн≥ л≥п≥ди ≥ стероњди. ќсновна маса л≥п≥д≥в представлена в орган≥зм≥ людини нейтральними жирами. Ќейтральн≥ жири њж≥ ¤вл¤ютьс¤ важливим джерелом енерг≥њ. «а рахунок окисленн¤ нейтральних жир≥в утворюЇтьс¤ близько 50% енерг≥њ у дорослоњ людини ≥ близько 40% енерг≥њ у грудноњ дитини. Ќейтральн≥ жири ¤вл¤ютьс¤ джерелом ендогенноњ води, спри¤ють нормальному обм≥ну води в орган≥зм≥.

ƒобова потреба дорослоњ людини в нейтральному жир≥ складаЇ 70-80 г, д≥тей 3-10 рок≥в Ц 26-30г.

Ќейтральн≥ жири в енергетичному в≥дношенн≥ можуть бути зам≥нен≥ вуглеводами. ќднак Ї ненасичен≥ жирн≥ кислоти Ц линолева, линоенова ≥ арах≥донова, ¤к≥ обовТ¤зково повинн≥ м≥ститись в харчовому рац≥он≥ людини складаЇ 10-12 г. Ћиноленова ≥ линолева кислота в значн≥й к≥лькост≥ м≥ститьс¤ в рослинних жирах, менше њх Ц в тваринних жирах. јрах≥донова кислота ви¤вл¤Їтьс¤ лише в тваринних жирах.

Ќейтральн≥ жири, ¤к≥ вход¤ть в склад њж≥ ≥ тканини людини, представлен≥ в основному три гл≥церинами, ¤к≥ м≥ст¤ть жирн≥ кислоти Ц пальм≥тинову ≥ стеаринову, линолеву ≥ л≥ноленову.

¬ нормальних умовах к≥льк≥сть жиру в орган≥зм≥ складаЇ 10-20% т≥ла людини. ѕри вживанн≥ њж≥, що м≥стить невелику к≥льк≥сть жиру, в т≥л≥ людини в≥дкладаЇтьс¤ жир. якщо ж в харчуванн≥ довгий час використовують велику к≥льк≥сть ¤кого-небудь одного виду жиру, склад жирових в≥дкладень м≥н¤Їтьс¤.

¬ одм≥н≥ жир≥в важливу роль в≥д≥граЇ печ≥нка. ѕеч≥нка Ц основний орган, в ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ утворенн¤ кетонових т≥л.  етонов≥ т≥ла використовуютьс¤ ¤к джерело енерг≥њ.

‘осфо- ≥ гл≥кол≥п≥ди вход¤ть до складу вс≥х кл≥тин, але в основному в склад нервових кл≥тин. Ћише кл≥тини печ≥нки мають здатн≥сть вид≥л¤ти фосфол≥п≥ди в кров. “ому печ≥нка ¤вл¤Їтьс¤ практично Їдиним органом, ¤кий п≥дтримуЇ р≥вень фосфол≥п≥д≥в у кров≥. ’олестерин ≥ ≥нш≥ стероњди можуть поступати з њжею або синтезуватись в орган≥зм≥. ќсновним м≥сцем синтезу холестерину Ї печ≥нка.

¬ жиров≥й тканин≥ нейтральний жир депонуЇтьс¤ у вигл¤д≥ тригл≥церин≥в. ѕо м≥р≥ необх≥дност≥ в≥дбуваЇтьс¤ моб≥л≥зац≥¤ жиру, тобто розклад три гл≥церин≥в ≥з зв≥льненн¤м в≥льних жирних кислот.

ќбм≥н вуглевод≥в

Ѕ≥олог≥чна роль вуглевод≥в дл¤ орган≥зму людини визначаЇтьс¤ перш за все њх енергетичною функц≥Їю. ≈нергетична ц≥нн≥сть 1 г вуглевод≥в складаЇ 16,7 кƒж (4,0 ккал). ¬углеводи ¤вл¤ютьс¤ джерелом енерг≥њ дл¤ вс≥х кл≥тин орган≥зму, виконують пластичну ≥ опорну функц≥ю.

ƒобова потреба дорослоњ людини у вуглеводах складаЇ б≥л¤ 0,5 кг. ќсновна њх частина (б≥л¤ 70%) окислюЇтьс¤ в тканинах до води ≥ вуглекислого газу. Ѕлизько 25-28% харчовоњ глюкози перетворюЇтьс¤ в жир ≥ лише 2-5% њњ синтезуЇтьс¤ в гл≥коген.

—кладн≥ вуглеводи, ¤к≥ поступають з њжею, не можуть проникнути через слизову оболонку кишечника в кров ≥ л≥мфу. ™диною формою вуглевод≥в, ¤ка може всмоктуватись, ¤вл¤Їтьс¤ в тонкому кишечнику, кров'ю перенос¤тьс¤ в печ≥нку ≥ до тканини. ¬ печ≥нц≥ ≥з глюкози синтезуЇтьс¤ гл≥коген. ÷ей процес носить назву гл≥когенезу. √л≥коген може розпадатись до глюкози. ÷е називаЇтьс¤ гл≥конгенол≥зом. ¬ печ≥нц≥ можлив≥ новоутворенн¤ вуглеводн≥в ≥з продукт≥в њх розкладу, а також ≥з продукт≥в розкладу жир≥в ≥ б≥лк≥в, що називають гл≥конеогенез.

” вуглеводневому обм≥н≥ орган≥зму велике значенн¤ маЇ мТ¤зова тканина. ћ'¤зи, особливо п≥д час њх п≥двищеноњ д≥¤льност≥, захоплюють ≥з кров≥ значну к≥льк≥сть глюкози. ” мТ¤зах, так ¤к ≥ в печ≥нц≥, синтезуЇтьс¤ гл≥коген. –озклад гл≥когену ¤вл¤Їтьс¤ одним ≥з джерел енерг≥њ мТ¤зового скороченн¤. ѕри розклад≥ м'¤зового гл≥когену процес ≥де до утворенн¤ п≥ровиноградноњ ≥ молочноњ кислот. ÷ей процес називають гл≥козом. ” фаз≥ в≥дпочинку ≥з молочноњ кислоти у мТ¤зов≥й тканин≥ в≥дбуваЇтьс¤ ресинтез гл≥когена частина молочноњ кислоти поступають в кров. ћолочна кислота захоплюЇтьс¤ ≥ншими органами, зокрема печ≥нкою. ¬ печ≥нц≥ ≥з молочноњ кислоти синтезуЇтьс¤ гл≥коген. “аким чином, гл≥коген печ≥нки постачаЇ кров глюкозою, ¤ка захоплюЇтьс¤ мТ¤зами ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ синтезу ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ синтезу мТ¤зового гл≥когену. ќстанн≥й, розкладаючись до молочноњ кисли, даЇ матер≥ал дл¤ синтезу гл≥когену в печ≥нц≥.

1

Ќазва: ™дн≥сть орган≥зму ≥ навколишньогосередовища. ќбм≥н м≥неральних речовин. ќбм≥н речовин ≥ енерг≥њ Ц основа життЇд≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1318 прочитано)