ћузика > –ок-музика п≥сл¤ 2-оњ св≥товоњ в≥йни

–ок-музика п≥сл¤ 2-оњ св≥товоњ в≥йни

ѕовоЇнний розвиток заруб≥жноњ музичноњ культури в≥дбувавс¤ в умовах поглибленн¤ розколу св≥ту, посиленн¤ боротьби м≥ж двома соц≥ально економ≥чними системами, воЇнно-пол≥тичними блоками, розв'¤занн¤ Ђхолодноњ в≥йниї, атомного психозу, ≥деолог≥чно-культурного протисто¤нн¤. ѕеред людством, ¤ке понесло нечуван≥ людськ≥, матер≥альн≥ ≥ духовн≥ втрати в роки другоњ св≥товоњ в≥йни, постали масштабн≥ завданн¤ п≥дн¤ти з руњн матер≥альну культуру, зал≥кувати рани духовност≥ та цив≥л≥зац≥њ.

Ќайхарактерн≥шим дл¤ заруб≥жноњ культури був подальший розвиток так званоњ Ђмасовоњ культуриї, ¤ку традиц≥йна рад¤нська культуролог≥¤ оц≥нювала ¤к кризу культури. Ѕ≥льш≥сть зах≥дних культуролог≥в схильн≥ трактувати Ђмасову культуруї ¤к народну, культуру мас, доступну дл¤ найширших верств населенн¤. ” л≥тератур≥ останн≥х рок≥в дедал≥ част≥ше зам≥сть терм≥на Ђмасова культураї вживаЇтьс¤ пон¤тт¤ Ђпопул¤рна культураї ¤к синон≥м народноњ. “ут треба мати на уваз≥, що науково-техн≥чний прогрес прив≥в до своЇр≥дноњ революц≥њ в сфер≥ засоб≥в ≥нформац≥њ, телетрансл¤ц≥њ, тиражуванн¤ художн≥х твор≥в. —формувалась комерц≥йна ≥ндустр≥¤ культури на грунт≥ використанн¤ телебаченн¤, рад≥о, звукозапису, к≥но, ≥нших засоб≥в комун≥кац≥њ, що дало змогу модерн≥зувати стар≥ види мистецтва ≥ дати поштовх новим, у тому числ≥ авангардизму: поп-арт, ретро-стиль тощо.

ћасова культура д≥стала широке поле д≥њ саме у сфер≥ мистецтва, ¤ке маЇ пор≥вн¤но легший доступ до масовоњ св≥домост≥ та нац≥лене здеб≥льшого на дозв≥лл¤ ≥ розваги. Ќа «аход≥ продовжувала формуватись ц≥ла ≥ндустр≥¤ розваг, що тиражувала культуру Ђсер≥йногої виробництва. –азом з тим завд¤ки ц≥й ≥ндустр≥њ розширились можливост≥ дл¤ прилученн¤ дедал≥ ширших верств населенн¤ до художн≥х ц≥нностей високоњ культури. ћасова культура насаджувала комформ≥зм, вона мала протид≥¤ти поширенню комун≥стичноњ ≥деолог≥њ, захищати зах≥дне сусп≥льство. ј вже в рамках масовоњ культури народилась поп-культура ¤к своЇр≥дний протест, бунт або контркультура.  ≥но, телебаченн¤, звукозапис, а згодом ≥ в≥део почали вит≥сн¤ти традиц≥йн≥ форми залученн¤ людей до культури: с≥мейне читанн¤, домашню музику. “ому частина пол≥толог≥в, зокрема американський вчений ƒ. ћакдональд, схильн≥ вбачати в масов≥й культур≥ парод≥ю на високу культуру.

јмерикан≥зац≥¤ торкнулас¤ ≥ св≥ту музики, в ¤кому найпопул¤рн≥шим стаЇ джаз, а в≥н, у свою чергу народжуЇ рок-н-рол Ч своЇр≥дне поЇднанн¤ джазу, п≥сн≥ ≥ танцю. …ого п≥дхопили в≥дом≥ ансамбл≥ ЂЅ≥тлзї ≥ Ђ–олл≥нг стоунзї у ¬еликобритан≥њ, зв≥дти в≥н знову повертаЇтьс¤ до —Ўј, а дал≥ стаЇ попул¤рним у всьому св≥т≥.

Ѕезумовно, розвиток року т≥сно зв'¤зано з техн≥чним, економ≥чним, пол≥тичним ≥ соц≥альним розвитком. Ќе з вол≥ випадку законодавц¤ми року стали найб≥льш розвинут≥ крањни.

 орен≥ рок-музики можна шукати в далек≥й древност≥: ≥ в народн≥й музиц≥, ≥ в джаз≥, ≥ в блюз≥, але по справжньому рок став тим самим, що ми розум≥Їмо зараз, лише в 50-х роках. –ок-н-ролл ви¤вивс¤ тим самим засобом, ¤кий обТЇднав чорних ≥ б≥лих п≥дл≥тк≥в, одним могутн≥м залпом змели расов≥ ≥ соц≥альн≥ забобони. ƒва чорношк≥рих ≥доли молод≥ 50-х - Ћ≥ттл –≥чард ≥ „ак Ѕерр≥ - кожним сцен≥чним жестом, кожним звуком своњх п≥сень виражали в≥дмову коритис¤ традиц≥йно расистському: Ђѕ≥д≥йди-но сюди, бойї. ÷е в≥дмовленн¤ безумовно приймали б≥л≥ хлопц≥, ¤к≥ слухали - вони вже були п≥дготовлен≥ до такоњ музики, вони вже всмоктували в себе чорний ритм-енд-блюз, що крутили на м≥сцевих рад≥останц≥¤х. ÷¤ музика була њхньою загальною таЇмницею, њх змовою проти батьк≥в, що не визнавали кольорових.

–ок-н-рол ви¤вивс¤ першою музичною формою, запропонованою п≥дл≥тку ≥ спец≥ально по ньому скроЇною: до цього минулого доросл≥ пластинки, дит¤ч≥ пластинки, але не було н≥чого, що виражало б сугубо п≥дл≥тков≥ над≥њ ≥ мр≥њ, сугубо п≥дл≥ткове в≥дношенн¤ до д≥йсност≥. ÷ю т¤гу п≥дл≥тк≥в до Ђ≥ншоњї музики першими пом≥тили власники невеликих студ≥й грамзапису, б≥льш моб≥льн≥ у вибор≥ ≥ схильн≥ до ризику, н≥ж ф≥рми-г≥ганти. ј оск≥льки багато хто з невеликих кампан≥й, де записувалис¤ чорн≥ виконавц≥ ритм-енд-блюза, пробавл¤лис¤ ще ≥ б≥лим кантр≥-енд-ветерном (≥ навпаки), то ц≥ напр¤мки стали зближатис¤. Ќове покол≥нн¤ охоче прийн¤ло це зближенн¤. Ђ–озтл≥нн¤ смак≥вї, Ђмузичний ширвжитокї, Ђпотаканн¤ самим низинним ≥нстинктамї, - ремствували музичн≥ критики ( ≥ в чомусь, безумовно, були прав≥, оск≥льки, кр≥м щирих з≥рок, тод≥шньою хвилею було винесено на поверхню ≥ багато см≥тт¤).

–ок-н-ролл роз≥рвав мирну теч≥ю 50-х, з гиканн¤м ≥ свистом прон≥сс¤ по мирн≥й глад≥ ейзенхауерськоњ ери. јле вже до початку 60-х дух його був зафарбований, ≥ по хвил¤х рад≥оефиру поплили солодк≥ голоси ‘ренки јвалона ≥ ѕол јнки,  онн≥ ‘ренс≥с ≥ ћ≥тча ћ≥ллера ( останн≥й не раз за¤вл¤в про свою ненависть до рок-н-ролу); музичн≥ огл¤дач≥ почали заспокоюватис¤: схоже в музику поверталис¤ закон ≥ пор¤док. ≤ все-таки через к≥лька рок≥в рок ожив, а до к≥нц¤ дес¤тил≥тт¤ перетворивс¤ в могутню пол≥тичну ≥ культурну силу.

ƒо початку 60-х до повнол≥тт¤ наблизилос¤ чергове покол≥нн¤. Ѕатьки цих д≥тей активно бороли за св≥т, спок≥й ≥ достаток, спод≥ваючись, що нащадки не т≥льки оц≥н¤ть њхнього старанн¤, але ≥ розсунуть обр≥њ цього нового св≥ту. Ѕатьки, однак, вв≥йшли в нього з вантажем невиплачених борг≥в - вони принесли ≥з собою страх перед атомною в≥йною ≥ гр≥х расовоњ ненавист≥, а ≥деали р≥вност≥ ≥ справедливост≥ просто розтоптали в погон≥ за стаб≥льн≥стю й усп≥хом. Ќе дивно, що д≥ти вз¤ли п≥д сумн≥в ≥ моральн≥ ≥ пол≥тичн≥ п≥двалини п≥сл¤воЇнного св≥ту; ц≥ нов≥ настроњ знайшли в≥дображенн¤ в њхн≥х музичних пристраст¤х.

ѕ≥сн≥ ƒ≥лана про расове гнобленн¤ ≥ погрозу ¤дерного знищенн¤ в≥дразу ж перетворилис¤ в г≥мни, а п≥сн¤ Ђ„аси - вони м≥н¤ютьс¤ї пролунала першим попередженн¤ про зростаючу сусп≥льн≥й напруженост≥. ќднак при вс≥й прихильност≥ най¤сн≥шим ≥деалам фолк залишавс¤ все-таки музикою минулого, засобом сп≥лкуванн¤ пол≥тизованоњ ≥нтел≥генц≥њ, з неприхованою ≥рон≥Їю, що дивилас¤ на дит¤чу розвагу - рок-н-рол. Ќове покол≥нн¤ не мало ще свого власного, ун≥кального голосу.

¬≥дродженн¤ рок-н-ролу почалос¤, до подиву багатьох, у м≥ст≥, далекому в≥д —Ўј ≥ досить закутковому - Ћ≥верпул≥.  оли Ѕрайн ≈пстайн, керуючий м≥сцевим музичним магазином, зайшов один раз у п≥двальчик за назвою Ђ авернаї, в≥н почув у музиц≥ ансамблю, що там грав, не т≥льки в≥дзвуки тутешнього захопленн¤ заводним життЇвим ритмом јмерики. ” ЂЅ≥тлзї вирувала лиха в≥двага британц¤-аутсайдера, ¤кий прагнув схопити таки все те, чого в≥н дотепер був позбавлений.

ѕ≥дчистивши ранню б≥тл≥вську неохайн≥сть, ≈пстайн-менеджер залишив у вихованц¤х цей бойовий дух. 9 лютого 1964 року ЂЅ≥тлзї постали перед 70 м≥льйонами американських телегл¤дач≥в. ÷е була ≥сторична под≥¤. ¬оно навело мости м≥ж крањнами ≥ стил¤ми, воно ж створило нов≥ границ≥ - м≥ж епохами ≥ покол≥нн¤ми.

Ѕоб ƒ≥лан все гостр≥ше почував обмежен≥сть своЇњ аудитор≥њ, вузьк≥сть стил≥стичних рамок жанру. ≤ Ѕоб ƒ≥лан запропонував своњй стар≥й паств≥ коротку програму зовс≥м новоњ, Ђелектричноњї музики. ѕочувши г≥тарн≥ завиванн¤, фолк-пуристи завили у в≥дпов≥дь, а нова музика ƒ≥лана вже вливалас¤ живлющим струменем у рок. ЂЅ≥тлзї ≥ ƒ≥лан затр¤сли всю основу молод≥жноњ культури, зм≥нили звучанн¤ року ≥ напр¤мок його розвитку, в≥дкрили принципи, що Ї основними ≥ сьогодн≥. ƒ≥лан пол≥тизував ЂЅ≥тлзї: саме в≥н змусив њх побачити в попул¤рност≥ прив≥д дл¤ уточненн¤ цив≥льних позиц≥й, а також ≥деальну можлив≥сть обнародувати власн≥ думки про под≥њ, що хвилюють ус≥х. «в'¤зуванн¤ ЂЅ≥тлзї-ƒ≥лан стала руш≥йною силою року 60-х. ≤ все-таки нав≥ть вона не вичерпувала собою весь розмах молод≥жного руху.

Ќазустр≥ч њм з ћемф≥са виплеснувс¤ пот≥к р≥зкого, Ђбрудногої соула. ƒес¤тил≥тт¤ рухалос¤ до своЇњ кульм≥нац≥њ, наростало розжаренн¤ расових з≥ткнень, ≥ музика соул - разом з такими г≥гантами джазу, ¤к ћайлз ƒев≥с, ƒжон  олтрейн, „арльз ћ≥нгус чи ≈р≥к ƒольфи, - вийшла в авангард ц≥Їњ боротьби; горда м≥ць негрит¤нськоњ самосв≥домост≥ вт≥лилас¤ в н≥й повною м≥рою. „орна поп-музика зробила так≥ за¤ви про расове зв≥льненн¤, про ¤к≥ ще рок≥в дес¤ть назад страшно було ≥ подумати. јле, може бути, головною перемогою того часу стало злитт¤ двох культур: б≥лоњ ≥ чорноњ. ÷е був ¤скравий, св¤тковий, злегка нав≥жений союз, дл¤ ¤кого, здавалос¤, н≥чого не залишилос¤ неможливого. ” нов≥й музиц≥ вт≥лилас¤ мр≥¤ про Їднанн¤ ≥ р≥вн≥сть, гармон≥њ ≥ терпимост≥.

¬ друг≥й половин≥ дес¤тил≥тт¤ на рок обрушилис¤ лиха: ЂЅ≥тлзї оголосили про остаточне припиненн¤ концертноњ д≥¤льност≥, у 1966 роц≥ Ѕоб ƒ≥лан потрапив в автокатастрофу ≥ на ц≥лий р≥к був виключений ≥з творчого процесу, у 1967 роц≥ за збереженн¤ наркотик≥в були арештован≥ ћ≥к ƒжаггер,  ейт –≥чардс, Ѕрайн ƒжонс - члени групи Ђ–олл≥нг —тоунзї.

” с≥чн≥ 1968 року ƒ≥лан випустив Ђƒжон ”есл≥ ’ард≥нгї - альбом, начебто б усе що ще досл≥джуЇ здоров'¤ нац≥њ, що розпадаЇтьс¤ зсередини, але вже зовс≥м позбавлений фарб ≥ зухвалий-зухвалий у своњй акустичн≥й простот≥. ÷ей альбом прив≥в до повного перегл¤ду рок-н-рольних ц≥нностей. «нову спалахнув ≥нтерес до блюзових г≥тарист≥в, у х≥т-парадах зазвучали госпелз, одержали визнанн¤ групи акустичного звучанн¤, ¤кось по-новому стали в≥дноситис¤ нав≥ть до виконавц≥в кантр≥-енд-вестерна. –ок-н-ролл, а п≥зн≥ше так зиваний Ђавангардї в≥дпов≥дали за часом бунтам, що потр¤сають основи сусп≥льства. јлен ƒ≥стер, автор книги Ђјнгл≥йська рокї: Ђ–ок, ¤кий вклинивс¤ в житт¤ сусп≥льства, д≥Ї глибинно. ѕро нього суд¤ть по його поверхневих, зовн≥шн≥х про¤вах, по од¤з≥, ≥ охоче не зауважують, що приховано за цим розфарбованим фасадом: поставлен≥ п≥д сумн≥в традиц≥йн≥ ц≥нност≥, так≥ ¤к арм≥¤, пол≥тика, рел≥г≥¤, ≥ виник новий погл¤д на взаЇмини м≥ж людьми ... –ок- це сп≥лкуванн¤. ¬≥н - звукове тло ц≥лого покол≥нн¤, що ототожнюЇ себе з нимї. Ќа початку 70-х спостер≥гаЇтьс¤ криза рок-сцени. –ок перетворилас¤ в крамницю екзотичних товар≥в з в≥триною у всю ст≥ну. –ок стаЇ усе б≥льш комерц≥йною музикою, в≥дбуваЇтьс¤ повний в≥дх≥д в≥д духовних корен≥в року, породженого ≥ створеного дл¤ бунта.

1	2

Ќазва: –ок-музика п≥сл¤ 2-оњ св≥товоњ в≥йни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1402 прочитано)