Ѕ≥олог≥¤ > ∆еньшень

∆еньшень

Ѕагатор≥чна трав'¤ниста рослина родини арал≥Ївих.  оренева система женьшен¤ складаЇтьс¤ з короткого вертикального кореневища (так званоњ шийки) ≥ власне корен¤; кор≥нь жовтувато-б≥лий, товстий, м'¤систий, мало галузистий, часто буваЇ схожий на ф≥гуру людини. —тебло тонке, пр¤мосто¤че, гладеньке, всередин≥ порожнЇ, до 70 см заввишки, на верх≥вц≥ ув≥нчане розеткою з 2 - 5, а ≥нколи й 6 листк≥в. Ћистки черешков≥, пальчастоп'¤тискладн≥; листочки обернено овальн≥, по краю - пилчаст≥.  в≥тки двостатев≥, б≥л≥, ≥нод≥ н≥жно-рожев≥, з≥бран≥ у верх≥вковий одиничний зонтик. ÷в≥те у червн≥. ѕл≥д - соковита ¤скраво-червона к≥ст¤нка. ѕлоди достигають у серпн≥.

¬ дикому стан≥ женьшень росте у глух≥й тайз≥ на ƒалекому —ход≥. —адоводи-аматори з усп≥хом вирощують женьшень на гр¤дках.
ƒл¤ виготовленн¤ л≥к≥в використовують кор≥нь женьшен¤. «бирають кор≥нн¤ женьшен¤ в перш≥й половин≥ серпн¤, коли його легко знайти за достиглими червоними плодами. ѕ≥сл¤ достиганн¤ плод≥в кор≥нь стаЇ тверд≥шим ≥ витривал≥шим дл¤ збер≥ганн¤. ¬икопують кор≥нь обережно, щоб не в≥д≥рвати в≥д корен¤ "шийку" ≥ не ушкодити б≥чн≥ й додатков≥ корен≥. ¬икопаний кор≥нь старанно очищають м'¤кою сухою щ≥ткою в≥д земл≥ (мити не можна). ƒл¤ тривалого збер≥ганн¤ корен≥ сушать на сонц≥.

” корен¤х женьшен¤ м≥ст¤тьс¤ тритерпенов≥ гл≥козиди, пектинов≥ речовини, в≥там≥ни, макро- та м≥кроелементи (алюм≥н≥й, зал≥зо, кремн≥й, марганець, с≥рка, фосфор), крохмаль, сахароза, жирн≥ кислоти, еф≥рн≥ ол≥њ та ≥нш≥ речовини.

Ќа сход≥ јз≥атського континенту, в  итањ, япон≥њ, на ƒалекому —ход≥ за нагрудн≥ амулети правили шматочки чар≥вного "корен¤ житт¤" - славетного женьшен¤, ¤кий л≥куЇ в≥д ус≥х недуг≥в, "даЇ в≥чну молод≥сть ≥ щаст¤ житт¤".
∆одна рослина на земн≥й кул≥ не маЇ такоњ гучноњ слави, ¤к легендарний женьшень. Ќ≥ одну рослину не називають так багатозначно: "кор≥нь житт¤", "диво св≥ту", "стосил", "с≥ль земл≥", "зерно земл≥" тощо. ” цьому в≥дображен≥ у¤вленн¤ про женьшень ¤к про надзвичайний ц≥лющий зас≥б.
ћаЇмо багато ц≥кавих легенд про женьшень. «а одн≥Їю з них, у горах на кордон≥ з  ореЇю мешкали колись два стародавн≥ роди. ќдин з представник≥в першого роду був славетний воњн ∆еньшень, захисник б≥дних ≥ слабих, пригноблених та скривджених. ѕредставники другого роду в≥дзначалис¤ жорсток≥стю. ќдин з них, молодий стрункий красень, ставши хунхузом, кривдив, грабував людей. ∆еньшень, обурений свав≥лл¤м зграњ хунхуз≥в, напав на них, уз¤в у полон ватажка та закував його в кайдани. ѕолоненого побачила сестра ∆еньшен¤, красун¤ Ћ≥у-Ћа. ¬она закохалась у ватажка хунхуз≥в, зв≥льнила його ≥ втекла з ним у гори. ƒ≥знавшись про це, ∆еньшень кинувс¤ за вт≥качами ≥ незабаром наздогнав њх. ѕерестрашена Ћ≥у-Ћа сховалас¤ за скел¤ми. ѕочавс¤ лютий двоб≥й. ∆еньшень, маючи силу й спритн≥сть тигра, завдав своЇму противников≥ смертельного удару. ѕобачивши це, Ћ≥у-Ћа голосного скрикнула з гор¤. ∆еньшень обернувс¤ на крик, ≥ це згубило його. «≥бравши останн≥ сили, хунхуз ударив ∆еньшен¤ в серце.

ƒовго й невт≥шно плакала красун¤ Ћ≥у-Ћа за своњм братом ≥ коханим, поки, врешт≥, не висохла, а там, де падали њњ сльози, з'¤вилас¤ доти небачена трава женьшень, кор≥нн¤ ¤коњ нагадуЇ справжню маленьку людину з головою, руками та ногами.

Ќ≥де на земл≥ немаЇ другоњ такоњ рослини, через ¤ку було б створено ст≥льки легенд ≥ переказ≥в, - писав в≥домий натурал≥ст јрсеньЇв. “≥льки людина з чистою сов≥стю може знайти "кор≥нь житт¤", мовить одна легенда. ƒл¤ людини нечесноњ або аморальноњ в≥н недос¤жний. ¬≥д такоњ людини кор≥нь глибоко заходить у землю, твердить ≥нша. ≤ справд≥, кор≥нь женьшен¤ з роками заглиблюЇтьс¤ в землю, так само ¤к цибулина численних декоративних рослин - тюльпан≥в, нарцис≥в.

 итайськ≥ л≥кар≥ здавна вважали, що женьшень здатний всел¤ти в людину силу, бадьор≥сть, св≥ж≥сть молодост≥, робить шк≥ру рожевою, ¤к у молодоњ д≥вчини, п≥двищуЇ працездатн≥сть ≥ витривал≥сть. "якщо давати наст≥й корен¤ людин≥, що вмираЇ, то до нењ повернетьс¤ св≥дом≥сть ≥ вона проживе ще де¤кий час".

ќсь ¤к≥ в≥домост≥ про л≥кувальн≥ властивост≥ женьшен¤ уз¤в з наказу китайського ≥мператора французький м≥с≥онер ∆арту. ” 1713 роц≥ в лист≥ з ѕек≥на в≥н писав: "∆еньшень допомагаЇ при вс¤ких слабощах, у випадках надм≥рноњ втоми т≥ла або душ≥, знищуЇ ≥ видал¤Ї мокротинн¤ та перешкоджаЇ накопиченню його; зупин¤Ї блюванн¤, зм≥цнюЇ шлунок, посилюЇ апетит ≥ допомагаЇ травленню, зм≥цнюЇ груди й серцеву д≥¤льн≥сть, зменшуЇ задишку, посилюЇ духовну й ф≥зичну д≥¤льн≥сть орган≥зму, п≥дносить настр≥й, зб≥льшуЇ л≥мфу кров≥, добре допомагаЇ при раптових запамороченн¤х у спеку, пол≥пшуЇ ослаблений з≥р, подовжуЇ ≥ п≥дтримуЇ житт¤ в похилому в≥ц≥".

∆ень благотворно д≥Ї на виснажених, слабих, а також на людей з р≥зними хрон≥чними захворюванн¤ми. „исленними досл≥дами доведено, що препарати женьшен¤ посилюють оп≥рн≥сть людського орган≥зму до шк≥дливих умов зовн≥шнього середовища. ƒосить важлива також гонадотропна д≥¤ женьшен¤, тобто д≥¤ на функц≥ю статевих залоз. ¬≥домо, що в китайськ≥й медицин≥ женьшень вживавс¤ дл¤ боротьби ≥з статевим безсилл¤м, дл¤ "поверненн¤ молодост≥". ѕозитивний вплив женьшен¤ на статев≥ функц≥њ нин≥ п≥дтверджено науковими експериментами.
Ќос≥¤ми фармаколог≥чноњ д≥њ женьшен¤ Ї складний комплекс близьких за своњми властивост¤ми гл≥козид≥в. ¬становлено, що женьшень д≥Ї ¤к синерг≥ст психостимул¤тор≥в ≥ Ї ф≥з≥олог≥чним антагон≥стом барб≥турат≥в, етилового спирту. √аленов≥ препарати рослини посилюють процеси збудженн¤ в нейронах кори та в стовбурових в≥дд≥лах головного мозку й покращують рефлекторну д≥¤льн≥сть. ѕрепарати женьшен¤ посилюють працездатн≥сть ≥ зменшують втому при великих ф≥зичних навантаженн¤х ≥ стрес≥. ¬ малих дозах в≥н посилюЇ збудженн¤ ≥ знижуЇ гальм≥вн≥ процеси, а в великих - навпаки: посилюЇ гальм≥вн≥ процеси. ѕрепарти женьшен¤ стимулюють синтез рибонуклењновоњ, дезоксирибонуклењновоњ кислоти, б≥лка, глюкокортикоњд≥в.

«астосовують дл¤ л≥куванн¤ ≥ проф≥лактики р≥зних захворювань центральноњ нервовоњ системи, дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ працездатност≥ орган≥зму ≥ його оп≥рност≥ щодо стресових ситуац≥й. ∆еньшень - це адаптогенний загнальнотон≥зуючий зас≥б. …ого використовують при нервовому й ф≥зичному виснаженн≥, неврастен≥њ, ≥стер≥њ, анем≥њ, г≥потон≥њ, цукровому д≥абет≥, ¤к ≥муностимул¤тор при в≥русному гепатит≥, атеросклероз≥, гастрит≥, ≥мпотенц≥њ.

¬нутр≥шньо - насто¤нку женьшен¤ по 25 крапель трич≥ на день до њди. Ќасто¤нку домашнього приготуванн¤ (10 г сухого подр≥бненого кор≥нн¤ на 500 мл гор≥лки, настоюють 15 дн≥в) пити по 1 ст ложц≥ трич≥ на день

1

Ќазва: ∆еньшень
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (461 прочитано)