ћузика > ‘ранц Ўуберт. ∆иттЇвий ≥ творчий шл¤х

‘ранц Ўуберт. ∆иттЇвий ≥ творчий шл¤х

‘ранц Ўуберт народивс¤ в 1797 р, у передм≥ст≥ ¬≥дн¤, в с≥м'њ шк≥льного вчител¤.

ћузикальн≥ зд≥бност≥ хлопчика ви¤вилис¤ дуже рано, ≥ в≥н уже в ранньому дитинств≥ з допомогою батька ≥ старшого брата навчивс¤ грати на фортеп≥ано ≥ скрипц≥.

«авд¤ки доброму голосов≥ одинадц¤тир≥чного ‘ранца вдалос¤ влаштувати в закритий музичний навчальний заклад, ¤кий обслу≠говував придворну церкву. ѕ'¤тир≥чне перебуванн¤ там дало Ўубертов≥ основи загальноњ ≥ музичноњ осв≥ти. ”же в школ≥ Ўуберт творив дуже багато, ≥ зд≥бност≥ його були пом≥чен≥ видатними му≠зикантами.

јле житт¤ в ц≥й школ≥ було т¤гарем дл¤ Ўуберта у зв'¤зку з нап≥вголодним ≥снуванн¤м ≥ неможлив≥стю ц≥лком в≥ддаватис¤ писанню музики. ¬ 1813 р. в≥н покинув школу ≥ повернувс¤ додому, але жити на засоби батька було неможливо, ≥ незабаром Ўуберт зайн¤в посаду вчител¤, пом≥чника батька у школ≥.

« труднощами пропрацювавши у школ≥ три роки, в≥н залишив њњ, ≥ це привело Ўуберта до розриву з батьком. Ѕатько був проти того, щоб син залишив службу ≥ зайн¤вс¤ музикою, бо профес≥¤ музиканта в той час не забезпечувала н≥ належного становища в сусп≥льств≥, н≥ матер≥альноњ благополучност≥. јле обдарованн¤ Ўуберта до того часу ви¤вилос¤ так ¤скраво, що в≥н не м≥г за≠йматис¤ чимось ≥ншим, кр≥м музичноњ творчост≥.

 оли йому було 16-17 рок≥в, в≥н написав першу симфон≥ю, а пот≥м так≥ чудов≥ п≥сн≥, ¤к Ђ√ретхен за пр¤дкоюї ≥ ЂЋ≥совий царї на текст √ете. «а роки вчителюванн¤ (1814-1817) в≥н написав багато камерноњ, ≥нструментальноњ музики та близько трьохсот п≥сень.

ѕ≥сл¤ розриву з батьком Ўуберт перењхав до ¬≥дн¤. ¬≥н жив там у велик≥й нужд≥, не мав свого кутка, а перебував по черз≥ у своњх при¤тел≥в Ч в≥денських поет≥в, художник≥в, музикант≥в, часто таких же б≥дн¤к≥в, ¤к ≥ в≥н сам. Ќужда його доходила ≥нод≥ до того, що йому н≥ на що було купити нотного паперу, ≥ в≥н змуше≠ний був записувати своњ твори на обривках газет, на столових меню та ≥н. јле таке ≥снуванн¤ мало в≥дбивалос¤ на його настроњ, звичайно життЇрад≥сному ≥ веселому.

” творчост≥ Ўуберта-Ђромантикаї поЇднуютьс¤ веселощ≥, життЇрад≥сн≥сть з меланхол≥чно-сумними настро¤ми, що доход¤ть ≥нод≥ .до похмуро-траг≥чноњ безнад≥йност≥.

÷е був час пол≥тичноњ реакц≥њ, жител≥ ¬≥дн¤ намагалис¤ забу≠тис¤ ≥ в≥двернутис¤ в≥д похмурих настроњв, викликаних т¤жким пол≥тичним гн≥том, багато розважалис¤, веселилис¤ ≥ танцювали.

Ќавколо Ўуберта згрупувавс¤ гурток молодих художник≥в, письменник≥в, музикант≥в. ѕ≥д час веч≥рок та позам≥ських прогу≠л¤нок в≥н писав дуже багато вальс≥в, лендлер≥в та екосез≥в. јле ц≥ Ђшуберт≥адиї не обмежувалис¤ т≥льки розвагами. ¬ цьому гуртку запально обговорювалис¤ питанн¤ сусп≥льно-пол≥тичного житт¤, виражалос¤ розчаруванн¤ навколишньою д≥йсн≥стю, ви≠словлювалис¤ протести ≥ невдоволенн¤ проти тод≥шнього реакц≥й≠ного режиму, назр≥вали почутт¤ тривоги, розчарованост≥. ѕор¤д з цим сильн≥ були й оптим≥стичн≥ погл¤ди, бадьорий настр≥й, в≥ра в майбутнЇ. ”весь життЇвий ≥ творчий шл¤х Ўуберта сповне≠ний був суперечностей, ¤к≥ так характерн≥ дл¤ художник≥в-романтик≥в т≥Їњ епохи.

«а вин¤тком незначного пер≥оду, коли Ўуберт примиривс¤ з батьком ≥ жив у с≥м'њ, житт¤ композитора було дуже т¤жке.  р≥м матер≥альноњ нужди, Ўуберта пригн≥чувало його становище в сусп≥льств≥ ¤к музиканта. …ого музика не була в≥дома, њњ не розу≠м≥ли, творчост≥ не заохочували.

“ворив Ўуберт дуже швидко ≥ багато, але за його житт¤ майже н≥чого не друкувалос¤ ≥ не виконувалос¤.

Ѕ≥льш≥сть його твор≥в залишилас¤ в рукописах ≥ була ви¤влена через багато рок≥в п≥сл¤ його смерт≥. Ќаприклад, один з найпопул¤рн≥ших ≥ улюблених тепер симфон≥чних твор≥в Ч ЂЌезак≥нчена симфон≥¤ї Ч н≥ разу не виконувавс¤ за його житт¤ ≥ вперше був ви¤влений через 37 рок≥в п≥сл¤ смерт≥ Ўуберта, так само ¤к ≥ ба≠гато ≥нших твор≥в. ј проте потреба почути власн≥ твори у нього була така велика, що в≥н спец≥ально писав чолов≥ч≥ квартети на духовн≥ тексти, ¤к≥ м≥г виконати його брат з своњми сп≥ваками в церкв≥, де в≥н служив регентом.

¬ останн≥ м≥с¤ц≥ житт¤ Ўуберт був т¤жко хворий. ¬≥н помер в 1828 р.

ѕохований Ўуберт у ¬≥дн≥ на м≥ському кладовищ≥, пор¤д з Ѕетховеном, ≥ на його могил≥ поставлено пам'¤тник з скорбот≠ним написом: Ђ—мерть поховала тут багат≥ скарби, але ще б≥льш прекрасн≥ над≥њї.

“¬ќ–„≤—“№ Ў”Ѕ≈–“ј

Ўуберт написав багато р≥зноман≥тних твор≥в, великих ≥ малих, в р≥зних жанрах Ч ≥нструментальних ≥ вокальних.

ѕ≥сн≥. ÷ентральне м≥сце в його творчост≥ займають п≥сн≥ Ч њх понад 600. Ўуберт високо п≥дн≥с значенн¤ п≥сн≥. ¬ цю невелику форму в≥н зум≥в вкласти глибокий ≥ багатий зм≥ст.

Ѕ≥льш≥сть його п≥сень л≥рична, в≥дбиваЇ р≥зн≥ почутт¤, настроњ, переживанн¤ простоњ людини. Ўуберт з великою теплотою ≥ проник≠лив≥стю розкриваЇ перед нами внутр≥шн≥й св≥т звичайноњ людини з њњ почутт¤ми радост≥, суму, любов≥.

¬елике м≥сце в його п≥сн¤х займаЇ природа.

Ўуберт вн≥с велику р≥зноман≥тн≥сть музично-виражальних за≠соб≥в дл¤ передач≥ зм≥сту своњх п≥сень. ” вокальних парт≥¤х в≥н не обмежуЇтьс¤ т≥льки п≥сенною мелод≥Їю, але широко використо≠вуЇ ≥ декламац≥йн≥ та речитативн≥ прийоми вираженн¤; фортеп≥анна парт≥¤ набуваЇ самост≥йно-р≥вноправного значенн¤, створюючи ¤скрав≥ музичн≥ образи виражального ≥ зображального харак≠теру.

як характерн≥ зразки розгл¤немо п≥сн≥ ЂЋ≥совий царї, ЂЅарка≠ролаї, Ђ‘орельї.

ЂЋ≥совий царї Ч п≥сн¤-балада, глибоко драматична щодо свого зм≥сту. ќбразн≥, правдив≥ характеристики д≥йових ос≥б дуже кон≠трастн≥: захоплюючий, привабливий характер зверненн¤ л≥сового цар¤ (м'¤ка ≥ вкрадлива мелод≥¤), спок≥йн≥, стриман≥ ≥нтонац≥њ батька ≥ схвильований плач та маренн¤ дитини (речитативн≥ ≥нто≠нац≥њ, хроматизми, високий дл¤ даного голосу рег≥стр).

¬с≥ ц≥ музичн≥ характеристики, витриман≥ прот¤гом усього твору, завд¤ки своњй контрастност≥ створюють ¤скраво драматичний тв≥р. ‘ортеп≥анна парт≥¤ допомагаЇ розкрити той чи ≥нший характер-образ. Ќестримний рух октав-акорд≥в створюЇ враженн¤ напруженого скаканн¤, тривоги, жаху ≥, об≥рвавшись раптово в самому к≥нц≥, п≥дкреслюЇ траг≥зм п≥сн≥.

ЂЅаркаролаї чаруЇ своЇю плавною мелод≥Їю ≥ м'¤ким звучанн¤м парт≥њ фортеп≥ано, що створюЇ враженн¤ плескоту, прозорост≥ води.

” Ђ‘орел≥ї Ўуберт даЇ прекрасну жанрову картину. ” перших двох куплетах зображаютьс¤ гнучк≥ ≥ жвав≥ рухи швидкоњ рибки, що граЇтьс¤ у прозор≥й вод≥. ¬они передан≥ легкою, грайливою мелод≥Їю ≥ швидкими зльотами (н≥би сплесками води) в супровод≥. ” перш≥й же половин≥ третього куплета, коли рибалка, намага≠ючись сп≥ймати рибку, каламутить воду ≥ б'Їтьс¤ сп≥ймана рибка, музика зовс≥м зм≥нюЇ характер. ¬ голос≥ зам≥сть мелод≥њ по¤вл¤Їтьс¤ схвильований речитатив, а у фортеп≥ано гармон≥¤ стаЇ напружено-нест≥йкою, рух акорд≥в переривчастим, р≥зким.

¬ Ўуберта Ї прекрасн≥ цикли п≥сень, де описуютьс¤ блуканн¤ ≥ переживанн¤ юнака, його любов ≥ стражданн¤, Ч Ђѕрекрасна мельничкаї та Ђ«имовий шл¤хї. ” них велике м≥сце займаЇ природа.

” першому цикл≥ (20 п≥сень) переважаЇ св≥тлий, життЇрад≥сний або втихомирений настр≥й. Ќайб≥льш в≥дом≥ п≥сн≥ Ђ¬ дорогуї, Ђ удиї, Ђћельник ≥ струмокї та ≥н.

ƒругий же цикл (24 п≥сн≥) маЇ б≥льш похмурий, ≥нод≥ нав≥ть траг≥чний характер; багато п≥сень сповнено почутт¤ розчарова≠ност≥, туги, самотност≥; дуже попул¤рна з цього никлу п≥сн¤ ЂЋ≥рникї.

≤нструментальна музика. Ўуберт в≥домий не т≥льки ¤к творець прекрасних п≥сень, але ≥ ¤к автор ≥нструментальних твор≥в Ч ка≠мерних та оркестрових.

« його симфон≥й кращими е велика чотиричастинна симфон≥¤ в до-мажор≥, життЇрад≥сна, основана на народних мелод≥¤х, ≥ дуже попул¤рна симфон≥¤ в с≥-м≥нор≥, так звана ЂЌезак≥нченаї. ” ц≥й симфон≥њ, на в≥дм≥ну в≥д встановленого звичаю, не три або чотири частини, а т≥льки дв≥. Ќезважаючи на це, симфон≥¤ справл¤Ї враженн¤ ц≥лком зак≥нченого твору.

ќсновною частиною, що визначаЇ зм≥ст ≥ характер всього твору, Ї перша частина. ¬она починаЇтьс¤ з вступу зосередженого, похму≠рого (пов≥льна, прот¤жна мелод≥¤ в низькому рег≥стр≥).

÷¤ мелод≥¤ надал≥ розробл¤Їтьс¤ пор¤д з обома темами (голов≠ною ≥ поб≥чною) ≥ набуваЇ значенн¤ теми, ¤ка визначаЇ характер ус≥Їњ частини: нею починаЇтьс¤ розробка, вона ж звучить ≥ в самому к≥нц≥. ѕ≥сл¤ вступу йде перша парт≥¤ (головна), сп≥вуча, трохи сумна, що нагадуЇ своњм характером ≥ будовою п≥сню (спочатку вступаЇ акомпанемент, пот≥м звучить мелод≥¤). ÷¤ тема майже без переходу зм≥нюЇтьс¤ другою (поб≥чною) парт≥Їю, б≥льш св≥тлою, рухливою, що нагадуЇ танець.

ћелод≥йне багатство, щир≥сть ≥ доступн≥сть мелод≥й у симфо≠н≥њ Ї причиною њњ широкоњ попул¤рност≥.

‘ортеп≥анн≥ твори. ‘ортеп≥анних твор≥в у Ўуберта дуже багато; серед них головне м≥сце займають невелик≥ п'Їси, найчаст≥ше тан≠цювального характеру, наприклад, лендлери, екосези, марш≥, але найб≥льше в≥н любив вальс. ¬альси Ўуберта невелик≥, чар≥вн≥ щодо своЇњ простоти, щирост≥ ≥ мелод≥йност≥. « ≥нших фортеп≥анних твор≥в найб≥льш в≥дом≥ Ђћузичн≥ моментиї та Ђ≈кспромтиї наприклад, Ђћузичний момент фа-м≥норї.

«наченн¤ творчост≥. Ўуберт Ї одним з найулюблен≥ших широ≠кими масами композитор≥в. …ого музика чаруЇ своЇю щир≥стю, життЇвою правдив≥стю, виразн≥стю, простотою.

Ўуберт Ч л≥рик; основним засобом вираженн¤ у нього Ї мело≠д≥¤, ≥ тут в≥н д≥йсно невичерпний. ѕ≥сенн≥сть характерна дл¤ вс≥Їњ творчост≥ Ўуберта, але з особливою силою ≥ р≥зноман≥тн≥стю ви¤вл¤Їтьс¤ в художн≥й п≥сн≥.

ƒо Ўуберта п≥сн¤ займала у творчост≥ композитор≥в другор¤дне м≥сце. Ўуберт же п≥дн≥с п≥сню на вин¤ткову висоту, зробив њњ щодо глибини ≥ значност≥ р≥вноправним жанром пор¤д з ≥ншими пров≥д≠ними в той час жанрами, наприклад, оперою або симфон≥Їю.

1

Ќазва: ‘ранц Ўуберт. ∆иттЇвий ≥ творчий шл¤х
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (476 прочитано)