ћузика > ’оровий ансамбль

’оровий ансамбль

’ор Ї колектив, ¤кий маЇ своЇю метою сп≥вати гуртом, сп≥льно. «в≥дси виникаЇ специф≥чна особлив≥сть хорового сп≥ву Ч сп≥льне звучанн¤ окремих сп≥вак≥в хору в одному, загальному ц≥лому, що й зветьс¤ ансамблем.

јнсамбль Ч слово французьке (еnsemble Ч разом, вкуп≥, ц≥ле, узгоджен≥сть); воно висловлюЇ пон¤тт¤ про сп≥льний, колектив≠ний труд.

 ожен колективний труд може бути р≥зних квал≥ф≥кац≥й щодо своЇњ орган≥зованост≥ Ч в≥д неналагодженого ≥ малопро≠дуктивного Ч до ч≥ткого, точного ≥ високопродуктивного.

“аку ж картину ми можемо спостер≥гати ≥ в ансамбл≥ хору Ч або це буде лише несм≥лива ≥ невм≥ла спроба налагодити сп≥льний сп≥в, або ж шл¤хом наполегливого ≥ впертого труда колектив п≥дн≥метьс¤ на високий ступ≥нь довершеност≥ ≥ майстерност≥.

ѕ≥д ансамблем високоњ майстерност≥ треба розум≥ти точну ≥нтонац≥йну злагоджен≥сть звучанн¤ сп≥вак≥в у хор≥, злит≥сть ≥ вр≥вноважен≥сть щодо сили й тембру вс≥х голос≥в, насл≥дком чого буде соковитий, насичений, барвистий, але без найменшого вид≥≠ленн¤ тембр≥в голос≥в окремих сп≥вак≥в, повноц≥нний ун≥сон кожноњ парт≥њ, а досконал≥ ун≥сони парт≥й дадуть чудове, чар≥вне, вр≥вноважене гармон≥чне сп≥взвучч¤.

ѕерв≥сним елементом хорового ансамблю Ї так званий ансамблевий звук. ÷е звук певноњ висоти, в≥дтворюваний к≥лькома сп≥ваками. ¬≥н може бути двох род≥в: ун≥сонний ≥ гармон≥чний.

”н≥сонний ансамбль ми маЇмо в одноголосному хор≥ або в звучанн≥ окремоњ парт≥њ хору.

√армон≥чний ансамбль Ї сп≥ванн¤ акорду к≥лькома сп≥ваками або хоровими парт≥¤ми.

якщо на кожен акордовий звук припадаЇ по одному сп≥ва≠ков≥, то ми маЇмо сольний гармон≥чний ансамбль. ¬иконанн¤ акорду ансамбл¤ми хорових парт≥й дасть масовий гармон≥чний, .ансамбль.

ћ≥н≥мальна к≥льк≥сть сп≥вак≥в дл¤ ун≥сонного ансамблю Ч три чолов≥ки. ¬ той час, ¤к один ≥з сп≥вак≥в братиме диханн¤, двоЇ ≥нших звучатимуть. Ќайменша к≥льк≥сть сп≥вак≥в дл¤ гар≠мон≥чного ансамблю Ч ш≥сть чолов≥к, бо двоголосс¤ Ч це пер≠в≥сна стад≥¤ гармон≥њ. ќтже, м≥н≥мальний чотириголосний хор повинен складатис¤ з дванадц¤ти сп≥вак≥в.

—амо собою зрозум≥ло, що в≥дсутн≥сть зазначених умов впли≠ватиме на ун≥сонний ансамбль негативно. якщо, наприклад, у груп≥ сп≥вак≥в ¤коњ-небудь парт≥њ знайдутьс¤ люди з голосами р≥зкого ≥ неприЇмного тембру, що не зливаютьс¤ з ≥ншими, то на хороший ансамбль парт≥њ розраховувати неможливо; або ¤кщо серед сп≥вак≥в знайдетьс¤ людина з дуже сильним голосом, то вона завжди рискуЇ на нюанс≥ forte вид≥литись. ¬загал≥ нюанс forte Ч дуже небезпечний дл¤ хорового ансамблю, навпаки, нюанси р≥аnо ≥ mezzo-piano дають б≥льше можливостей дл¤ злитт¤ голос≥в групи сп≥вак≥в у монол≥тний звук.

ѕравильне положенн¤ рота при в≥дтворенн≥ голосних дуже ≥стотно впливаЇ на ансамблеву злит≥сть та ¤к≥сть звука ¤к такого. «рештою, брак ансамблевого досв≥ду, музичноњ й загальноњ куль≠тури безперечно впливаЇ на ансамбль. «ручна теситура ≥ при≠родний, пов'¤заний з теситурою, нюанс Ч це умови наст≥льки зрозум≥л≥, що будь-¤ких по¤снень не потребують.

√армон≥чний ансамбль, тобто вр≥вноважен≥сть ≥ злитт¤ вс≥х тон≥в акорду в одно правильне, м'¤ке ≥ органопод≥бне звуко≠сполученн¤, може до певноњ м≥ри регулюватис¤ дотриманн¤м де¤ких умов, а саме: к≥льк≥сноњ та ¤к≥сноњ р≥вноваги хорових груп, зручного розм≥щенн¤ акорду, мелодичного положенн¤ акорду, теситури, виду акорду, нюансу, темпу, квал≥ф≥кац≥њ сп≥вак≥в хору та њх природних музичних даних.

–озгл¤ньмо нар≥зно кожну з перел≥чених умов.

ѕриблизна к≥льк≥сна ≥ ¤к≥сна р≥вновага груп хору становить одну з перших вимог дос¤гненн¤ хорошого гармон≥чного ансамблю. якщо, наприклад, група сопрано складаЇтьс¤ з 10 чолов≥к, то розд≥лити њх на перших ≥ других можна або нар≥вно, або ж трохи в≥дхилитис¤ в б≥к зб≥льшенн¤ перших сопрано, а саме: перших сопрано - б чол., а других - 4, враховуючи, що гу≠стота звука других сопрано ц≥лком ур≥вноважить де¤ку к≥ль≠к≥сну перевагу (на 2 чол.) перших. ¬ ≥м'¤ к≥льк≥сноњ р≥вноц≥нност≥ можна часом пожертвувати суворою к≥льк≥сною однаков≥стю. «а к≥льк≥сною ≥ ¤к≥сною побудовою одн≥Їњ парт≥њ будуютьс¤ ≥ комплектуютьс¤ ≥нш≥ парт≥њ хору. Ќе можна здобути хороше звучанн¤ акорду, ¤кщо три парт≥њ матимуть по 10 чолов≥к, а одна Ч три тощо.

–озм≥щенн¤ акорду Ч широке чи т≥сне, академ≥чно правильне чи"" в≥дхилене в≥д академ≥чних норм Ч безперечно впливаЇ не≠зручн≥сть чи незручн≥сть дл¤ гармон≥чного ансамблю. ƒосв≥д ≥ спостереженн¤ показали, що академ≥чно правильне розм≥щенн¤ акорду даЇ найспри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ гармон≥чного ансамблю, причому т≥сне розм≥щенн¤ ¤вл¤Ї собою особливо спри¤тливий грунт дл¤ благополучного ≥ хорошого звучанн¤ акорду, широке розм≥щенн¤ Ч менш зручне, а в≥дхиленн¤ в≥д академ≥чних норм становить певн≥ труднощ≥ в дос¤гненн≥ гармон≥чного ансамблю ≥ приводить до так званого неприродного ансамблю.

—уть неприродного ансамблю пол¤гаЇ в тому, що зм≥нами динам≥чного напруженн¤ в групах хору можна де¤кою м≥рою усунути незручност≥ розм≥щенн¤ акорду.

ћелодичне розм≥щенн¤ акорду ≥ теситурн≥ умови в свою чергу впливають на ансамбль.

ћелодичне положенн¤ герц≥њ ≥ зручна дл¤ сп≥вак≥в теситура становл¤ть найспри¤тлив≥шу дл¤ ансамблю обстановку.

ћелодичне положенн¤ основного тону менш зручне дл¤ дос¤гненн¤ ансамблю, а мелодичне положенн¤ кв≥нти ще менш спри¤тливе, особливо при широкому розм≥щенн≥ голос≥в, хоч би :й при зручн≥й теситур≥.

¬ид акорду ≥стотно впливаЇ на освоЇнн¤ сп≥ваками ансамбле≠вого звучанн¤.

ѕрост≥ гармон≥чн≥ звукосполученн¤, розм≥щен≥ зручно дл¤ сп≥ву, легко й швидко засвоюютьс¤ сп≥ваками ≥ майже без труда звучать в ансамбл≥.

Ќавпаки, складн≥ гармон≥чн≥ сполученн¤ (поб≥чн≥ акорди, зменшен≥, альтерован≥ акорди з затриманн¤м, передйомами, моду≠л¤ц≥¤ми) не можуть бути зразу освоЇн≥ сп≥ваками, отже стано≠вл¤ть значн≥ труднощ≥ в дос¤гненн≥ ансамблю. ¬ кожному раз≥ складн≥ звукосполученн¤ можуть зазвучати в ансамбл≥ т≥льки п≥сл¤ значного труда ≥ не так швидко. ƒл¤ того, щоб складн≥ сполученн¤ зазвучали легко й просто, потр≥бний час. Ќедаремно ≥снуЇ серед сп≥вак≥в присл≥в'¤: Ђўоб просп≥вати просто, треба повторити раз≥в зо стої.

ƒуже часто нюанс Ї вир≥шальною умовою дл¤ дос¤гненн¤ ансамблю. Ќаприклад, акорд у висок≥й теситур≥ при нюанс≥ forte звучить добре, легко, природно тобто в ансамбл≥. “ой же самий акорд при нюанс≥ р≥аnо стаЇ важким дл¤ хорошого зву≠чанн¤ ≥ вимагаЇ штучного пристосуванн¤.

“емп теж впливаЇ на ¤к≥сть ансамблю. ѕов≥льн≥ ≥ пом≥рн≥ темпи ¤вл¤ють собою спри¤тлив≥ умови дл¤ дос¤гненн¤ ансамблю. ¬иконавц≥ встигають ¤сно усв≥домити звучанн¤ акорду ≥ ≥нстинк≠тивно дають хорошу ансамблеву злагоджен≥сть. Ўвидк≥ темпи такоњ зручност≥ не дають.

 оли ми говорили про гармон≥чний ансамбль, ¤к про насл≥док р≥вноваги голосових груп хору, то цього в жодному раз≥ не можна розум≥ти буквально.

–≥вновагу, вр≥вноважен≥сть ус≥х музичних тон≥в, ¤к≥ вход¤ть до складу акорду, треба розум≥ти в≥дносно. якщо вз¤ти тризвук мажору або м≥нору, то не вс≥ тони в акорд≥ однаков≥ своЇю зна≠чим≥стю. ќсновний тон, ¤к база гармон≥чного сп≥взвучч¤, Ї най≠важлив≥ший своЇю значим≥стю; дал≥ йде терц≥¤ тризвуку, ¤к характерний ≥нтервал, що надаЇ акордов≥ мажорного або м≥нор≠ного звучанн¤; нарешт≥, кв≥нта тризвуку, ¤ка надаЇ акордов≥ повноти й насиченост≥, але з погл¤ду ладовоњ характеристики (мажору або м≥нору) нейтральна. ќт чому в заключних акордах кв≥нта дуже часто пропускаЇтьс¤, а народна п≥сн¤, ц¤ перлина музичного ген≥¤, заключн≥ фрази зак≥нчуЇ тон≥кою лада (дуже часто октавним ун≥соном), пропускаючи ≥ терц≥ю ≥ кв≥нту.

¬≥дпов≥дно до значимост≥ кожного елемента в акорд≥ Ч ≥ вр≥вноважуванн¤ звучащих тон≥в мусить дотримуватись у певн≥й градац≥њ. як же це робити, ≥ ¤к≥ загальн≥ норми звучанн¤ акорду ?

“ерц≥¤ акорду робить сп≥взвучч¤ або мажорним, або м≥нор≠ним, Ч ¤сно, що цей ≥нтервал повинен бути так динам≥чно п≥д≠креслений, щоб утворилось ц≥лком визначене, ¤сне враженн¤ мажору або м≥нору.

 в≥нта, ¤к нейтральний ≥нтервал, повинна бути подана в так≥й м≥р≥, щоб надати акордов≥ повноти ≥ соковитост≥ звучанн¤.

«розум≥ла р≥ч, що це нормуванн¤ звучанн¤ акорд≥в дуже умовне ≥ невизначене. як все це робити Ч п≥дкаже не ст≥льки розум, ск≥льки ансамблеве почутт¤.

ѕерейд≥мо тепер до розгл¤ду найголовн≥ших акорд≥в ≥ про≠стежмо, ¤к вони звучать у хор≥ та в ¤к≥й м≥р≥ вони зручн≥ дл¤ дос¤гненн¤ хорового ансамблю.

“еситурн≥ умови ≥ мелодичне по≠ложенн¤ акорду, не≠зважаючи на широке розм≥щенн¤, створюють ц≥лком спри¤тливу обста≠новку дл¤ хорового ансамблю. « будь-¤ким нюансом цей акорд звучить в ансамбл≥.

1

Ќазва: ’оровий ансамбль
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (267 прочитано)