Ќародн≥ промисли > ¬иготовленн¤ вироб≥в з лози

ѕлетенн¤ загинки.

«агинку, в чотири прути, плетуть так:

—то¤к 1 перегинають через товсте шило або прути ≥ огинають ним наступн≥ два сто¤ки ≥з зовн≥шнього боку ≥ три Ц з внутр≥шнього, а к≥нець вивод¤ть назовн≥. —то¤ком два огинають ≥з зовн≥шнього боку наступн≥ два сто¤ки, а з внутр≥шнього Ц один. Ќа цьому плетенн¤ сто¤ком один зак≥нчують. ѕот≥м загинають сто¤к пТ¤ть, огинають ним ≥з зовн≥шнього боку два сто¤ки , а з внутр≥шнього Ц один ≥ к≥нець вивод¤ть в один пром≥жок з сто¤ком два. ѕ≥сл¤ цього плетуть сто¤ками три та ш≥сть, ¤к сто¤ками один та пТ¤ть. ” так≥й сам≥й посл≥довност≥ запл≥тають ус≥ сто¤ки, залишаючи в пром≥жках к≥нець одного з них.

ѕ≥сл¤ змиканн¤ ф≥гури к≥нц≥ чотирьох сто¤к≥в треба прот¤гти п≥д перший у тому м≥сц≥, де було зроблено загин через шило, а в три наступн≥ так, щоб м≥ж кожного парою сто¤к≥в був обр≥заний к≥нець.

ѕлетенн¤ полотнища ≥з стр≥чок.

Ќа кришц≥ стола в р¤д розкладають стр≥чки, що утворюють основу.  ≥нц≥ одного боку стр≥чки при-кр≥плюють до кришки стола. ” поперечно-му напр¤м≥ в основу впл≥тають стр≥чки утка. ѕлетенн¤ через одну стр≥чку утворюЇ простий рисунок полотна, а плетенн¤ через дв≥ стр≥чки утворюЇ рисунок паркетиком. ”р≥зноман≥тнивши пор¤док закладенн¤ стр≥чок утка в основу, можна плести полотно у вигл¤д≥ килимових дор≥жок

ѕошарове плетенн¤.

÷е плетенн¤ утворюЇтьс¤ к≥лькома прутами через один сто¤к. ƒл¤ пошарового плетенн¤ потр≥бн≥ прути однаковоњ довжини та товщини. ѕочинають плести колелевим к≥нцем прута, обпл≥тають чотири сто¤ки ≥ к≥нець за-лишають на зов-н≥шньому боц≥. ѕрут притиска-ють, в≥н маЇ бути трохи п≥дн¤тим. ѕочинають плести кожен новий прут в≥д нового сто¤ка з л≥вого боку ≥ зак≥нчують б≥л¤ першого вих≥дного сто¤ка. ”с≥ к≥нц≥ прут≥в при цьому знаход¤тьс¤ ≥з зовн≥шнього боку.

ѕот≥м беруть будь-¤кий ≥з заплетених прут≥в ≥ обпл≥тають ним наступний сто¤к, що залишивс¤, обпл≥тають наступним прутом з л≥вого боку. ѕлетенн¤ продовжують доти, поки не з≥мкнетьс¤ коло ≥ не буде заплетений ц≥лий шар прут≥в. ” такий спос≥б випл≥тають другий шар, пот≥м трет≥й ≥ так до к≥нц¤ плетенн¤. ѕочинаючи ≥ зак≥нчуючи плетенн¤, к≥нц≥ вс≥х прут≥в сл≥д залишати в середин≥ кошика.

ѕлетенн¤ р¤дами.

…ого починають найкоротшими прутами. ѕрутом обпл≥тають сто¤ки, що сто¤ть пр¤мо, залиша-ючи ≥з зовн≥ш-нього боку вершинн≥ к≥нц≥ завдовжки 8-10 см. ƒругим прутом починають плести з наступного (другого) сто¤ка з правого боку. ƒал≥ починаючи в≥д третього сто¤ка, плетуть трет≥м прутом ≥ т.д.

 вадратне плетенн¤.

ѕочинають комлевим к≥нцем прута ≥ прокладають через два сто¤ки, рахуючи кутовий сто¤к. ѕлетуть доти, поки до вершинного (кута) к≥нц¤ прута на зовн≥шньому боц≥ залишитьс¤ 8-10 см. ƒругим прутом починають плести з правого боку з другого сто¤ка. ѕлетуть через два сто¤ки, вивод¤ть к≥нець прута назовн≥ на два сто¤ки ран≥ше, н≥ж перший. ƒальш≥ прути плетуть так само до утворенн¤ квадрата, тобто висота виплетеного р¤ду повинна бути р≥вна в≥дстан≥ м≥ж двома сто¤ками. «ак≥нчивши плетенн¤ першого р¤ду квадрат≥в, плетуть другий, але починають його вже з наступного сто¤ка ≥ вершинними к≥нц¤ми прут≥в. “ак плетуть наступн≥ р¤ди квадрат≥в до потр≥бноњ висоти.

«агинка в три пари прут≥в.

 ≥нц≥ сто¤к≥в ст≥нок кошик≥в обпл≥тають так званою загинкою. ƒл¤ цього п≥д будь-¤кий ≥з сто¤к≥в п≥дставл¤ють шило, згинають сто¤к всередину ≥ обгинають ним два наступн≥ сто¤ки з правого боку.

“ак само згинають наступн≥ сто¤ки. ѕ≥сл¤ того, ¤к будуть з≥гнут≥ три сто¤ки, першим з≥гнутим сто¤ком обгинають два сто¤ки ≥з зовн≥шнього боку ≥ к≥нець вивод¤ть назовн≥. “е саме робл¤ть ≥з ≥ншими загнутими сто¤ками ≥ з наступними пр¤мими сто¤ками з правого боку. ” такий спос≥б складають три пари з≥гнутих сто¤к≥в. јналог≥чно плетуть загинку з чотирьох пар прут≥в. ¬≥дм≥нн≥сть у тому, що в цьому випадку ≥з зовн≥шнього боку обгинають не по два, а по три сто¤ки, а з внутр≥шнього Ц по два сто¤ки.

«агинка косою з трьох пар прут≥в.

÷им видом зак≥нчують плетенн¤ ст≥нок кошик≥в та ≥нших предмет≥в. ѕ≥д один ≥з сто¤к≥в п≥дставл¤ють шило ≥ згинають сто¤к назовн≥. “ак само згинають ≥ другий сто¤к. ѕерший прут за допомогою шила провод¤ть п≥д другим, обгинають один сто¤к ≥ вивод¤ть всередину.

” цьому м≥сц≥, забравши шило, вставл¤ють клиночок, щоб позначити початок плетенн¤. ÷е потр≥бно також дл¤ зак≥нченн¤ плетенн¤ кошика.

“рет≥й сто¤к згинають над першим ≥ залишають ≥з зовн≥шнього боку, а другий згинають над трет≥м ≥ залишають в середин≥.

ѕершим сто¤ком обгинають один сто¤к ≥ вивод¤ть назовн≥. «гинаючи перший ≥ трет≥й прути, а також крайн≥й пр¤мий сто¤к одержують першу пару прут≥в. ƒругим сто¤ком обгинають один сто¤к, виход¤ть на зовн≥ ≥ загинають його за крайн≥м сто¤ком, одержуючи другу пару прут≥в. јналог≥чно складають третю пару.

« трьох з≥гнутих разом прут≥в залишають крайн≥й з правого боку, а рештою двома плетуть у такий же спос≥б другою парою ≥ за наступним сто¤ком вивод¤ть назовн≥. “ак само д≥ють ≥з наступними парами прут≥в, загинаючи весь час крайн≥й прут з правого боку. «ак≥нчуючи плетенн¤, к≥нц≥, що залишились в≥д трьох пар прут≥в ховають у косу, а решту зр≥зають. “аку ж косу можна плести ≥з пТ¤ти пар прут≥в. —пос≥б плетенн¤ такий самий, але , починаючи плетенн¤, зам≥сть двох сто¤к≥в, обгинають три ≥ першим сто¤ком обгинають зовн≥ два прути .

јжурне плетенн¤.

¬с≥ попередн≥ види плетенн¤ належать до суц≥льного густого плетенн¤. јжурним називаЇтьс¤ плетенн¤ в≥дкритими чарунками. ¬иди цього плетенн¤ р≥зноман≥тн≥. ” виготовленн≥ плетених мебл≥в застосовують прост≥ ≥ досить складн≥ рисунки ф≥гур.

ƒл¤ б≥льшоњ м≥цност≥ ажурне плетенн¤ в окремих м≥сц¤х скр≥плюють або мотузочкою в два прути, зТЇднуючи комлев≥ к≥нц≥ прут≥в ц≥Їю мотузкою, або товст≥шими прутами ≥ пластиною, ¤к≥ обвивають разом з прутами стр≥чкою.

ѕри цьому застосовують два види обвивки: всередин≥ плетенн¤ прути обвивають стр≥чкою, а утворен≥ к≥нц≥ прут≥в обвивають разом з крайн≥ми сто¤ками; основи обвивають перехресною обвивкою через прут.

2.2.ћатер≥али та обладнанн¤.

Ќа робочому м≥сц≥ повинен бути м≥цний ст≥л, висотою до 650 мм, довжиною 750 мм, та шириною 440 мм з дерев`¤ною кришкою ≥ висувними ¤щиками дл¤ збер≥ганн¤ ≥нструменту, цв`¤х≥в, шуруп≥в. ƒл¤ сид≥нн¤ потр≥бно самост≥йно виготовити ст≥лець з лози ≥з спинкою з фанери, ¤кий в≥дпов≥дав атронометричним даним того, хто буде плести.

¬ерстати, полички та ≥нше знар¤дд¤ повинн≥ бути м≥цними, ст≥йкими над≥йно прикр≥плен≥ до п≥длоги, по висот≥ зручними дл¤ роботи. ƒл¤ заготовки лози, п≥дготовки њњ до плет≥нн¤ ≥ виготовленн¤ вироб≥в потр≥бно мати :

садовий н≥ж - дл¤ зр≥занн¤ прут≥в, обр≥занн¤ њх к≥нц≥в у виробах, розколюванн¤ прут≥в;

пр¤мий н≥ж - дл¤ зр≥занн¤ прут≥в, р≥занн¤ при виготовленн≥ вироба, розколюванн≥ прут≥в, струганн≥ пластин;

с≥кач Ц дл¤ зр≥занн¤ прут≥в, торцюванн¤ та ≥нших операц≥й поперечного р≥занн¤ прут≥в;

садова ножовка з косим зубом Ц дл¤ р≥занн¤Фна себеФ ;

ножовка по дереву з р≥вним м≥лким зубом Ц дл¤ поперечного р≥занн¤ мебельних заготовок, деталей з пиломатер≥ал≥в, фанери;

серповидний н≥ж Ц дл¤ р≥занн¤ прут≥в ≥ мебельних заготовок;

щемилка Ц дл¤ обкоруванн¤ прут≥в лози;

колунок Ц дл¤ розколюванн¤ прут≥в;

жамка Ц дл¤ гнутт¤ ≥ рихтуванн¤ прут≥в;

слюсарний молоток Ц дл¤ забиванн¤ цв¤х≥в;

кл≥щ≥ Ц дл¤ вит¤гуванн¤ цв¤х≥в;

кусачки Ц дл¤ перекушуванн¤ дроту та цв¤х≥в;

плоскогубц≥ Ц дл¤ прот¤гуванн¤ к≥нц≥в прут≥в та загинанн¤ цв¤х≥в;

круглогубц≥ Ц дл¤ загинанн¤ цв¤х≥в, виготовленн¤ гачк≥в з дроту та ≥нше;

шила р≥зних товщин Ц дл¤ розведенн¤ плетенн¤, при обробц≥ к≥нц≥в прут≥в, виготовленн≥ ручок та≥н;

ручна або електрична дрель з набором свердл Ц дл¤ свердл≥нн¤ отвор≥в п≥д шурупи та ≥нше;

ручний оббрискувач Ц дл¤ зволоженн¤ лози при плеттенн≥;

викрутка Ц дл¤ закручуванн¤ шуруп≥в;

ручний або електричний заточний верстат, бруски, напильники Ц дл¤ загостренн¤ р≥жучого ≥нструменту;

слюсарна л≥н≥йка (1=500мм) металева рулетка (1=2000мм) дл¤ контролюванн¤ розм≥р≥в;

р≥зн≥ струбцини Ц дл¤ закр≥пленн¤ елемент≥в вироб≥в при складанн≥;

слюсарний ≥нструмент (тиски наст≥льн≥, нож≥вка по металу, рашпиль та ≥н.) Ц дл¤ виготовленн¤ нескладноњ форн≥тури;

стол¤рний ≥нструмент (рубанок, рашпиль по дереву, шерхебель, нап≥вфуганок) Ц дл¤ виготовленн¤ елемент≥в з пиломатер≥алу;

–учний ≥нструмент повинен бути високо¤к≥сним, справним, в≥дпов≥дати робот≥, ¤ка виконуЇтьс¤.

–учки виготовл¤ють з сухоњ, твердоњ та вТ¤зкоњ деревини ≥ над≥йно закр≥плюють до ≥нструменту.

Ќож≥ нос¤ть в футл¤рах, ¤к≥ закривають р≥жучу частину по вс≥й довжин≥. “акож потр≥бно мати клеЇну фанеру, деревостружков≥ та деревоволокнист≥ листи, стр≥чки та трубки з пол≥в≥н≥лхлоридного пластику, лаки та емал≥ н≥троцелюлозн≥, пентафталев≥ (ѕ‘Ч283) та њх розчинники, замш, металевий низьковуглецевий др≥т, орган≥чн≥ барвники, цв¤хи, шурупи, клей ѕ¬ј, мебельно-декоративну бавовн¤ну тканину, бавовн¤н≥ нитки.

–озд≥л 3.

Ћозоплет≥нн¤ декоративно-ужиткового призначенн¤.

—в≥т речей, що оточують нас вдома, аж н≥¤к не байдужий дл¤ нас. ≤ тому, мабуть, варто подбати про те, щоб в≥н був не бездушно-стандартним, а м≥г би розпов≥сти дещо про те, що ми ц≥нуЇмо в житт≥, чого прагнемо ≥ що вм≥Їмо робити. Ќе сл≥д забувати, що часом люди, побувавши в нашому дом≥, можуть ц≥лком зм≥нити свою думку про нас.

ѕромислов≥сть випускаЇ великий асортимент вироб≥в дл¤ прикрашанн¤ житла. ѕроте кожен прагне надати своњй дом≥вц≥, ≥ндив≥дуальност≥, неповторност≥.

¬ атмосфер≥ нашоњ духовност≥, серед красивих речей, зроблених нашими руками, в теплому, приЇмному, комфортабельному м≥крокл≥мат≥ нашого дому ми починаЇмо менше нервувати через невдач≥ на робот≥ поступово навчаЇмос¤ мТ¤гше ставитись до людей, потроху набираЇмо впевненост≥ в соб≥.

ƒомашн≥й ≥нтерТЇр досить гарно можуть прикрасити майстерно виконан≥ вироби з лози. Ќайпоширен≥ший вид плетених вироб≥в господарсько-побутового призначенн¤ Ц кошики. ѓх плетуть ≥з зеленого ≥ б≥лого прута, а також ≥з прутових стр≥чок.  ошики ≥з зеленого прута прост≥ш≥ й м≥цн≥ш≥. ѓх призначено дл¤ р≥зних господарських потреб та перенесенн¤ ≥ транспортуванн¤ корм≥в, овоч≥в, плод≥в тощо.  ошики з б≥лого прута чи стр≥чки в≥дзначаютьс¤ легк≥стю та витончен≥стю. ¬еликого поширенн¤ набули р≥зн≥ ручн≥ кошики, дорожн≥, кошики дл¤ б≥лизни ≥ т.д.

Ќаприклад, дл¤ виготовленн¤ кошика найпрост≥шоњ форми спочатку виготовл¤ють рамку. « гор≥хових або вербових прут≥в середньоњ товщини згинають два однакових обруч≥ потр≥бного розм≥ру.

 ≥нц≥ обруча скр≥плюють дротом, тонкою м≥цною шворкою або тонкими цв¤хами. «аготовлен≥ обруч≥ вставл¤ють хрестопод≥бно один в одного ≥ скр≥плюють цв¤шками.

ћ≥сце схрещенн¤ обруч≥в обпл≥тають прутом або стр≥чкою, або стр≥чку м≥цно запл≥тають на хрестовин≥ к≥лька раз≥в. ”творюютьс¤ з≥рочки, ¤к≥ скр≥плюють обруч≥. ¬они призначен≥ також дл¤ прикр≥пленн¤ до нижньоњ частини кошика поздовжн≥х з≥гнутих стовпчик≥в-ребер кошика (не менше н≥ж по одн≥й пар≥ з кожного боку обруча).

«≥рочку дл¤ окр≥пленн¤ обруч≥в ≥ закр≥пленн¤ стовпчик≥в кошика можна виплести ≥ ≥ншим способом.

ƒл¤ поздовжн≥х стовпчик≥в кошика беруть прути товст≥ш≥ н≥ж дл¤ плетенн¤. ƒовжина стовпчик≥в та њх вигини мають бути так≥, щоб форма кошика була симетрична.

ѕростим плетенн¤м, починаючи в≥д з≥рочки, плетуть дно кошика до його середини. ѕ≥д час плетенн¤ дл¤ б≥льшоњ м≥цност≥ вставл¤ють нов≥ повздовжн≥ сто¤ки, оск≥льки в≥дстань м≥ж першою парою сто¤чк≥в значно зб≥льшуЇтьс¤. “ак запл≥тають дно кошика.

“акож можна плести з лози крупний кошик, овальний кошик, пр¤мокутн≥ кошики, нап≥вкругл≥ та кутов≥ кошики, призначен≥ дл¤ збер≥ганн¤ легких предмет≥в. ѓх можна пов≥сити на ст≥ну або поставити в куток.

Ѕагато кошик≥в також закривають кришками, ¤к≥ теж плетуть з лози. ѕлетуть кошики дл¤ папер≥в, дно ¤ких робл¤ть з дошки або плетуть з прут≥в, а от у кошиках дл¤ рукод≥лл¤ середину оббивають кольоровим шовком, сатином, оксамитом чи ≥ншими тканинами. « лози плетуть звичайн≥ та рамков≥ кл≥тки.

Ѕутель великого розм≥ру, щоб краще було його збер≥гати, зручн≥ше переносити та перевозити, замикають у футл¤р, сплетений ≥з зеленого прута. ѕлетуть його так само, ¤к ≥ кошики.

ƒл¤ збер≥ганн¤ газет та журнал≥в зручно користуватис¤ газетницею, ¤ку в≥шають на ст≥нку. √азетниц¤ складаЇтьс¤ з двох виплетених ст≥нок (передн¤ меншого, а задн¤ б≥льшого розм≥р≥в). ќснови ст≥нок прибивають до дна з дощечки. ѕередню ст≥нку трохи в≥дгинають вперед. —т≥нки з бок≥в зТЇднують дужками.

ƒл¤ збер≥ганн¤ щ≥ток дл¤ од¤гу та взутт¤ виготовл¤ють кошики (на одну, дв≥ ≥ б≥льше ) щ≥ток. —початку згинають задню рамку ≥ њњ запл≥тають, пот≥м до нижнього краю рамки прибивають дно з дощечки. ƒо крањв дна прикр≥плюють сто¤ки ≥ запл≥тають њх на висоту до 12-15 см.

ѕлетуть з лози ≥ кр≥сла.  р≥сло, виконане в≥зерунковим плетенн¤м, каркас ¤кого збивають з планок перер≥зом 6 + 12 см.  вадратне кр≥сло, ¤ке в≥дзначаЇтьс¤ простотою конструкц≥њ, м≥цн≥стю та зручн≥стю в користуванн≥. Ќ≥жки цього кр≥сла висок≥ Ц до п≥длок≥тника.

 р≥сло Уп≥дковаФ виконують з п≥дковопод≥бною спинкою, розташованою в одн≥й площин≥ з п≥длок≥тниками. ѕередн¤ сторона рами Ц сид≥нн¤ цього кр≥сла пр¤ма, боков≥ та задн¤ Ц у вигл¤д≥ дуги. ¬исота задн≥х н≥жок Ц до п≥длок≥тник≥в, а передн≥х Ц т≥льки до рами сид≥нн¤. ѕром≥жки Ц тавров≥ або хрестовинноњ форми.

 р≥сла-гойдалки призначен≥ дл¤ в≥дпочинку в нап≥влежачому стан≥. “ому њх робл¤ть з похилом спинки 15-20 градус≥в. ўоб кр≥сло похитувалось н≥жки встановлюють на дугопод≥бн≥ вигнут≥ полозки, а щоб воно не перекидалось, к≥нц≥ полозк≥в, ¤к≥ виступають за задн≥ н≥жки, залишають пр¤мими.

 р≥сла-гойдалки повинн≥ бути досить м≥цними ≥ не розхитуватись в≥д погойдуванн¤.

ƒиван за формою та конструкц≥Їю ¤вл¤Ї собою розширене кр≥сло або два кр≥сла складен≥ разом, т≥льки без п≥длок≥тник≥в.  онструкц≥¤ плетеного дивана в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д конструкц≥њ ≥нших диван≥в додатковою (середньою) парою н≥жок. ѓх вставл¤ють, щоб запоб≥гти прогинанню та поломц≥ тонких деталей ≥ рами сид≥нн¤.

“акож з лози ще плетуть пр¤мокутн≥ столи та столи на одн≥й н≥жц≥ з плетеною кришкою.

–озд≥л 4.

Ћозоплет≥нн¤ в школ≥.

¬ивчаючи лозоплет≥нн¤, вТ¤зальник-початк≥вець т≥льки на перших порах повинен дотримуватись вз≥рц≥в, ориг≥нал≥в та рекомендац≥й.  оли учень вивчив ≥ освоњв на практиц≥ методи ≥ види плетенн¤, в≥н може в подальшому про¤вл¤ти свою фантаз≥ю. ¬ цьому ≥ Ї суть творчого процесу. ¬ироби видатних майстр≥в служать вз≥рц¤ми довгий час. ≤ саме вони п≥дказують шл¤х до самовдосконаленн¤. ¬ процес≥ набиранн¤ навик≥в учень вдосконалюЇ свою працю. ¬ пошуц≥ нових форм, л≥н≥й, композиц≥й проходить шл¤х до творчих звершень. јле добре знати ремесло Ц це ще не означаЇ бути рем≥сником.

–емесло Ц це перша дорога до усп≥ху. ƒал≥ нас вчить природа Ц великий художник. «вичайно, вчитис¤ плет≥нню нелегко. „асто трапл¤Їтьс¤, що вже в готовому вироб≥ знаход¤тьс¤ помилки, але плетеного не розпустити. “ому на початку учн¤м потр≥бно ч≥тко дотримуватись вказ≥вок та рекомендац≥й ¤к, чим, ≥ в¤к≥й посл≥довност≥ плести. « самого опчатку вТ¤занн¤ необх≥дно дотримуватис¤ чистоти ≥ акуратност≥ виробу.

Ќеобх≥дно розвивати в учн≥в просторову у¤ву ≥ вм≥нн¤ використовувати в робот≥ побачене в природ≥.

4.1. –озробка календарно-тематичного плану дл¤ виконанн¤ практичноњ роботи.

1	2	3

Ќазва: ¬иготовленн¤ вироб≥в з лози
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2465 прочитано)