Ќародн≥ промисли > ¬иготовленн¤ скатертини

¬≥домо, що людина палеол≥ту вперше в≥дкрила можлив≥сть творчост≥ шл¤хом в≥дтворенн¤ художньоњ картини д≥йсност≥. „ерез льодовики ≥ тис¤чол≥тт¤ д≥йшли до нас шедеври епохи палеол≥ту, не втративши своЇњ естетичноњ сили ≥ художньоњ виразност≥. « тих в≥ддалених час≥в збереглис¤ памТ¤тки, ¤к≥ в певн≥й ≥сторичн≥й посл≥довност≥ засв≥дчують високий художн≥й р≥вень ан≥мал≥стичних твор≥в (обТЇмних, барельЇфних, граф≥чних), антропоморфних зображень, знак≥в, ≥деограм, складних геометричних композиц≥й. —лавнозв≥сн≥ памТ¤тки археолог≥њ час≥в палеол≥ту на ”крањн≥, зокрема ћ≥зина на „ерн≥г≥вщин≥ та його аналог≥в розкривають складну абстрактно-знакову систему в≥дображенн¤ д≥йсност≥, початки зародженн¤ геометричного орнаменту, що, ¤к в≥домо, активних процес≥в розвитку зазнав у р≥зних видах декоративного мистецтва ≥ дос¤г вершин художньоњ довершеност≥ саме у вишивц≥.  руги, зубц≥, ромби, зигзаги, ¤линки Ц елементи меандру, ц≥ строг≥ мотиви, ¤к≥ ми сприймаЇмо ¤к абстрактно-геометричн≥, декоративн≥, у св≥й час виступали ¤к сюжетн≥ зображенн¤ людей, земл≥, води, птах≥в та ≥н. ¬они мали символ≥чне значенн¤, в той же час були зрозум≥л≥ сучасникам, ¤к≥ њх не лише зображували, а й читали. ѕрот¤гом тис¤чол≥ть виробл¤лись навики абстрагуванн¤, удосконалювались сюжетно-знаков≥ композиц≥њ.

—кладна ≥сторична специф≥ка знаковоњ системи в≥дображенн¤ д≥йсност≥. —учасною наукою немало зроблено в справ≥ розгадки символ≥чного значенн¤ окремих геометричних мотив≥в. ¬ажлив≥ в≥дкритт¤ в галуз≥ семантики вишивок належать ¬.ј.√ородкову, Ћ.ј.ƒинцесу, ј. .јброзу, ¬.ј.‘адеЇв≥й, √.—.ћаслов≥й, ≤.я.Ѕугославськ≥й та ≥н. –озгл¤д ≥сторичних корен≥в геометричного орнаменту досл≥дники починають з час≥в палеол≥ту, розкриваючи значенн¤ елемент≥в, знак≥в, анал≥зуючи вм≥нн¤ людей того часу граф≥чними символами виражати складн≥ пон¤тт¤. √еометричн≥ мотиви, маг≥чн≥ знаки, символи виникнувши в таку в≥ддалену епоху, зазнавали зм≥н в орнамент≥ р≥зних час≥в, племен ≥ народ≥в, в ус≥х видах њхнього мистецтва. ¬ численних вар≥антах зображенн¤ ними особливо багат≥ памТ¤тки трип≥льськоњ культури. ћистецтво того пер≥оду Ц важливе джерело досл≥дженн¤ стану землеробського св≥тогл¤ду, ¤кий збер≥гс¤ впродовж багатьох тис¤чол≥ть, характерний в≥н ≥ дл¤ словТ¤нськоњ прав≥тчизни.

¬ ранн≥х землеробських культурах ромб≥чним узором Ц символом родючост≥ покривала глин¤н≥ ж≥ноч≥ ф≥гури богинь, посудин Ц жертовники. ѕростий ромб з крапкою посередин≥ виражав ≥деограму зас≥¤ного пол¤, ромб з в≥дростками або завитками на зовн≥шн≥х кутах був символом родючост≥. “рип≥льськ≥ художники поЇднували реальне ≥ м≥фолог≥чне. «бер≥галис¤ архањчн≥ пласти, зТ¤вл¤лис¤ нов≥, в≥дображаючи св≥тогл¤дн≥ у¤вленн¤ трип≥льц≥в про складну картину св≥ту.

ћинали в≥ки. Ќа територ≥њ нашоњ крањни зм≥нювались народи (к≥ммер≥йц≥, ск≥фи, сармати), культури (зарубинецька, п≥зньозарубинецька, черн¤х≥вська та ≥н.). «багачувалис¤ знанн¤ людей про навколишн≥й св≥т ≥ про себе. ћаг≥чний зм≥ст геометричного орнаменту поступово зм≥нювавс¤. «Т¤вл¤лис¤ нов≥ мотиви, знаки, обереги. јле в безперервному процес≥ розвитку н≥чого не зникало. Ќа старе нашаровувалось нове, в т≥сних взаЇмозвТ¤зках в≥дкладалос¤ в народн≥й памТ¤т≥. ”н≥кальн≥ памТ¤тки декоративно-прикладного мистецтва давньоњ слов¤нськоњ культури розширюють погл¤д на еволюц≥ю орнаменту, по¤ву нових мотив≥в, њх символ≥чне значенн¤. ¬ ц6ентр≥ уваги людини першого тис¤чол≥тт¤ продовжували залишатис¤ ≥дењ родючост≥ пол≥в, плодючост≥ тварин, продовженн¤ роду. Ќевипадковим Ї те, що в памТ¤тках мистецтва, ¤к≥ в≥дображають св≥тогл¤дн≥ та космолог≥чн≥ у¤вленн¤ людей, продовжують жити згадан≥ ран≥ше орнаментальн≥ композиц≥њ, в ¤ких дом≥нуюча роль належить зображенню людини, птах≥в, зв≥р≥в складною геометричною мовою. ќрнаментальн≥ мотиви образно в≥дображають у¤вленн¤ людей про житт¤ ≥ смерть, про добро ≥ зло, здоровТ¤, хвороби тощо. ¬ них маг≥чне та естетичне виступаЇ в Їдиному синтетичному взаЇмозвТ¤зку.

ѕро поширенн¤ вишивки на територ≥њ сучасних земель ”крањни св≥дчать збережен≥ археолог≥чн≥ матер≥али, пов≥домленн¤ л≥тописц≥в, мандр≥вник≥в. ¬ажливими св≥дками про вишивку на територ≥њ сучасних п≥вденноукрањнських земель Ї численн≥ УкамТ¤н≥ бабиФ, на ¤ких ч≥тко позначен≥ вишивки на уставах, подолах, манжетах.

” ’-’≤ ст. дл¤ прикрашанн¤ тканин од¤гового та обр¤дово-≥нтерТЇрного призначенн¤ широко застосовувалась вишивка з поховань ’-’≤ ст. в≥дом≥ фрагменти шовкових тканин з вишивкою золотими нитками; жалобн≥ повТ¤зки Ц ч≥льц¤, стр≥чков≥ сто¤ч≥ ком≥рц≥, нарукавники, по¤си, кайми, плащ≥.

¬ епоху  ињвськоњ –ус≥ вишивка золотими ≥ ср≥бними нитками зазнала розкв≥ту ≥ поширенн¤ в побут≥ ≥ феодальноњ знат≥. ¬она була попул¤рною ≥ оц≥нювалась ¤к надзвичайна коштовн≥сть. Ќею прикрашали не т≥льки св¤тковий, ритуальний, кн¤жий, а й цив≥льний од¤г, тканини дл¤ храм≥в.

¬ишивки ’≤≤-’≤≤≤ ст. виконан≥ переважно на домотканих матер≥алах: лл¤них, конопл¤них, вовн¤них, а також тканинах заруб≥жного мануфактурного виготовленн¤, шк≥р≥, з ¤ких шили р≥зн≥ компоненти од¤гу, вироби ≥нтерТЇрного та побутового призначенн¤. ћ≥сцеве виробництво шовкових тканин ’≤≤-’≤≤≤ ст. у таких пров≥дних осередках, ¤к  ињв,  орсунь,  амТ¤нець-ѕод≥льський, Ћьв≥в, Ѕроди,  орець, ≤вано-‘ранк≥вськ, мало велике значенн¤ дл¤ поширенн¤ шовкових ниток у народному вишиванн≥.

ќсобливого розвитку зазнав рослинний орнамент у вишивках великих скатертин, простирадл. —кладн≥ рослинн≥ орнаментальн≥ форми лог≥чно розм≥щенн≥ на бордюрах, що обрамлюють пр¤мокутну ≥ центральну частини. ÷≥кавими памТ¤тками вишивок ’≤≤≤ ст. Ї скатертини, що датуютьс¤ 1760-1722 рр., простирадло √алагана 1760 р.

’≤’ ст. Ц важливий пер≥од в ≥стор≥њ розвитку украњнськоњ вишивки. ¬ишивка зазнала масового поширенн¤, стала одним ≥з основних вид≥в народного, декоративного мистецтва. ¬ид≥л¤лись велик≥ вишивальн≥ майстерн≥ в селах  ачан≥в ц≥ на „ерн≥г≥вщин≥, √ригор≥вн≥ на  ињвщин≥, яланц≥ на ѕод≥лл≥ та ≥н. ” цих майстерна вишивали од¤г, гаманц≥, скатертини, рушники, наволочки.

’удожники, народ≥ майстри в своњй творч≥й практиц≥ розвивають нагромаджений досв≥д, багато працюють в справ≥ п≥двищенн¤ художнього р≥вн¤ вироб≥в, декорованих вишивкою. Ќовий св≥тогл¤д людей, висока профес≥йна п≥дготовка майстр≥в спричинились до визначенн¤ нових художн≥х напр¤м≥в розвитку вишивального мистецтва. «агальн≥й тенденц≥њ Ц п≥двищенн¤ р≥вн¤ ¤кост≥ художн≥х вироб≥в, актив≥зац≥њ творчих процес≥в спри¤ло покращанн¤ п≥дготовки кадр≥в Ц художник≥в-профес≥онал≥в ≥ майстр≥в-виконавц≥в.

¬ажливою формою п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ виконавц≥в творчих майстр≥в, художник≥в Ї сем≥нари, конференц≥њ, конкурси, виставки тощо. ќбм≥н досв≥дом Ц важлива школа навчанн¤, що зумовлюЇ актив≥зац≥ю новаторських пошук≥в.

—учасна вишивка, що виготовл¤Їтьс¤ в систем≥ п≥дприЇмства народних художн≥х промисл≥в Ц складне багатогранне художнЇ ¤вище.

„исленн≥ колективи художник≥в, вишивальниць  ињвщини працюють у виробничо-художньому обТЇднанн≥ ≥м.“.√.Ўевченка та його ф≥л≥алах в ≤ванков≥, ¬асильков≥,  агарлику, на Ћ≥тк≥вськ≥й фабриц≥ вироб≥в ≥м.“.√.Ўевченка. “ворчо працюють колективи вишивальниць у ’арк≥вському виробничо-художньому обТЇднанн≥ У”крањнаФ, Ћьв≥вськ≥й фабриц≥ ≥м.Ћес≥ ”крањнки.

“ворчою сп≥впрацею художник≥в, майстр≥в, ¤к≥ працюють в сфер≥ п≥дприЇмств р≥зного п≥дпор¤дкуванн¤ народних художн≥х промисл≥в, наромаджений досв≥д нового п≥дходу до матер≥ал≥в вишивки, в≥дродженн¤ ≥ вдосконаленн¤ р≥зних вид≥в техн≥чного виконанн¤, творчого використанн¤ локальних принцип≥в трактовки орнаментальних форм, побудови композиц≥й, кольорових з≥ставлень. «багачена композиц≥йно-орнаментальна культура вишитих вироб≥в. ≤де пост≥йне оновленн¤ њх символ≥чно-декоративних функц≥й.

1.2. “еритор≥альн≥ особливост≥ вишивки

ƒл¤ гуцульських вишивок характерн≥ р≥зноман≥тн≥сть геометричних та рослинних в≥зерунк≥в, розмањтт¤ композиц≥й, багатство кольорових поЇднань, здеб≥льшого червоного з жовтим та зеленим, причому червоний кол≥р дом≥нуЇ.

¬ишивки «акарпатт¤ визначаЇ мотив УкривулькаФ, а також техн≥ка звол≥канн¤ ≥ вишиванн¤ хрестиком. “ут часто також використовуЇтьс¤ гаптуванн¤ (б≥сером, золотом, ср≥блом).

—ьогодн≥, ¤к ≥ сотн≥ рок≥в тому, не стар≥Ї стародавнЇ мистецтво тканих ≥ вишиваних рушник≥в Ц традиц≥йноњ окраси украњнського народного житла. –озв≥шан≥ у св≥тлиц≥ по ст≥нах ≥ над портретами, картинами, вони надають њй охайност≥, св¤тковост≥ та затишку.

„имало уваги довелось би в≥ддати багатьом пом≥щицьким майстерн¤м, що ≥снували в ”крањн≥ наприк≥нц≥ ’VIII Ц на початку ’≤’ ст. ∆≥нки-кр≥пачки вишивали подушки, скатерки, гаманц≥, чохли на мебл≥ та ≥нш≥ реч≥ панського побуту. ƒалеко за межами ”крањни в≥дом≥ майстрин≥ з с≥л √ригор≥вна на  ињвщин≥,  ачан≥вка на „ерн≥г≥вщин≥,  лемб≥вка та яланець на ѕод≥лл≥. Ѕур≥мка, ƒолина на ѕолтавщин≥. ќсоблив≥ слова сл≥д було б написати ≥ про ж≥нок-кр≥пачок ≥з —коринц≥в Ц маЇтку √алаган≥в на „ерн≥г≥вщин≥, ¤к≥ за малюнком “араса Ўевченка вишивали блузу ≥ хусточку. Уѕрозора, мов обсипана ¤блуневим цв≥том, вишивка блузи Ц наче опов≥дь про цнотлив≥сть ≥ спод≥ванн¤ молодост≥, про чари д≥вочоњ вроди, про любов, Ущо т≥льки народжуЇтьс¤ ≥ розкв≥таЇ в душ≥Ф, - так пише “.¬. ара-¬асльЇва про цей тв≥р високого народного мистецтва.

Ќа нашу думку, до такоњ енциклопед≥њ пор¤д з ≥менами √.√ерасимович, Ћ.Ѕогинич, ќ.¬асиленко, ќ.√оловко, ћ.‘едорчак-“качовоњ неодм≥нно мало бути занесене ≥мТ¤ —тефан≥њ ¬асил≥вни  ульчицькоњ, майстра народноњ творчост≥, справжньоњ наставниц≥ молод≥, ¤ка понад 20 рок≥в педагог≥чноњ д≥¤льност≥ в≥ддала п≥дготовц≥ вишивальниць та швачок, ≥ вони сьогодн≥ також стали в≥домими майстрами.

1	2	3	4

Ќазва: ¬иготовленн¤ скатертини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2838 прочитано)