Ќародн≥ промисли > ¬ишивка —н¤тинщини

¬ишивка УхрестикФ виконуЇтьс¤ двома перехресними д≥агональними ст≥бками. „≥тко рухаютьс¤ нитки основи тканини. ¬с≥ верхн≥ ст≥бки лежать в одному напр¤м≥, нижн≥ Ц в ≥ншому. ѕри правильному виколюванн≥ на вивор≥тн≥й сторон≥ виход¤ть р≥вн≥, пр¤м≥, паралельн6≥ ст≥бки по вертикал≥ (коли спочатку миютьс¤ ск≥сн≥ ст≥бки, п≥в хрестики, а не ц≥лий хрестик) ≥ пр¤м≥ суц≥льн≥ стр≥чки по горизонтал≥ (коли одразу вишиваЇтьс¤ ц≥лий хрестик).

Ућетал≥вкаФ, при ¤к≥й спочатку нанос¤ть методом Упоперед голкиФ зл≥ва направо ст≥бки через три-пТ¤ть ниток основи (один на лицев≥й, другий на вивор≥тн≥й сторон≥). «воротн≥м ходом нитки справа нанесен≥ ст≥бки на пром≥жки лицевоњ ≥ виворотноњ сторони. ƒв≥ч≥ ст≥бки н≥де не покриваютьс¤. ÷ю техн≥ку на ¬олин≥ називають ст≥бок, на ѕод≥лл≥ Ц стебн≥вка.

УЋанцюжокФ Ц техн≥ка вишиванн¤ петельками, ¤к≥ виход¤ть одна з одноњ, утворюючи ланцюжок, виконуЇтьс¤ голкою або гачком. ѕри вишиванн≥ голкою вивод¤ть нитку з виворотньоњ сторони на лицеву, робл¤ть петельку ≥ провод¤ть нитку навивор≥т, ввод¤чи голку в попередн≥й укол. Ќаступний ст≥бок на лицеву сторону робл¤ть так, що к≥нчик голки, потрапив у середину петл≥. –≥зновид петель довших, коротших, вужчих, ширших визначаЇ характер ланцюжковоњ стр≥чки.

 омпозиц≥¤ орнаменту, його розм≥щенн¤ перебувають, у т≥сному звТ¤зку з призначенн¤м вишивки. ¬она складн≥ша ≥ багатша на видних частинах комплекс≥в од¤гу, тканинах ≥нтерТЇрного призначенн¤. ¬≥дм≥нний характер композиц≥њ, кольорового р≥шенн¤ вишивки в ж≥ночому, чолов≥чому ≥ дит¤чому од¤з≥, у вес≥льному вбранн≥, од¤з≥, призначеному дл¤ щоденноњ прац≥, на св¤то ≥ на смерть. ¬ас заздалег≥дь детально продумане ≥ лог≥чно обірунтоване. ѕр¤мокутн≥ площини тканини, пр¤мий кр≥й окремих компонент≥в од¤гу спричинились до створенн¤ стр≥чкових, композиц≥й. —еред величезноњ к≥лькост≥ вар≥ант≥в композиц≥йного р≥шенн¤ вишивок перевагу мають стр≥чкова, булетка, а також вазонна композиц≥њ. ƒещо ≥ншого застосуванн¤ набула розеткова ≥ шахова системи розм≥щенн¤ орнаментальних мотив≥в.

2.3.ќрнамент ат техн≥ка виконанн¤

Ќа вс≥й територ≥њ зах≥дних областей ”крањни вишивка Ї неодм≥нною прикрасою народного од¤гу та ≥нших предмет≥в побуту. ѓњ м≥сцев≥ особливост≥ щодо композиц≥њ орнаменту, колориту, техн≥ки та способу пристосуванн¤ дуже в≥дм≥нн≥. ” де¤ких околиц¤х ц≥ м≥сцев≥ особливост≥ вишивок збереглис¤ приблизно до початку ’’ ст.., в ≥нших (карпатському високог≥рТњ п≥вденному ѕодн≥стровТњ, на п≥вн≥чн≥й ¬олин≥) вони в основному ≥снують дос≥.

ѕ≥вденно-сх≥дн≥ райони понад ƒн≥стром, в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ≥ “ерноп≥льськ≥й област¤х, „ерн≥вецька область та сх≥дне «акарпатт¤ мають вишивки, под≥бн≥ орнаментом ≥ техн≥кою виконанн¤. ќднак при загальн≥й под≥бност≥ вишивки окремих м≥сцевостей мають своњ характерн≥ ознаки, за ¤кими можна вид≥лити зразки “лумацького, √ороденк≥вського, Ѕучацького, —н¤тинського, Ѕор≥вського, «ал≥щик≥вського район≥в на р≥внин≥;  осовського,  утського, Ќадв≥рн¤нського,  оломийського, ѕечен≥жинськго район≥в на п≥дг≥рТњ ¬орохт¤нського, ∆абТњвського,  осмацького район≥в гуцульського високог≥рТ¤ та ≥н.

¬ишивки цих район≥в, скомпонован≥ з трьох частин, положених уподовж. –≥зн≥ способи вишиванн¤ Ц низинка, коленн¤, прутик, вир≥зуванн¤, крученн¤ поза голковий шов, пере м≥ткове шитт¤, гладь, ланцюжок, хрестик тощо при тому самому мотив≥ дають зовс≥м ≥нший ефект, ≥ншу платину.  олорит вишивок також дуже р≥зноман≥тний Ц в≥д однотонного до сполученн¤ дес¤ти ≥ б≥льше бар≥в. Ќайтипов≥шим Ї доб≥р кольор≥в червоного, жовтого, зеленого ≥ чорно, що в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ й способу застосуванн¤ дають дуже багато р≥зноман≥тних узор≥в. ” колоритн≥ завжди переважаЇ основний тон Ц червоний або чорний, в≥н веде мотив УдаЇ тло ≥ головн≥ акценти узору. ≤нш≥ кольори п≥дкр≥плюють звучанн¤ дом≥нуючого.

÷≥кав≥ вишивки знаходимо в “лумацькому район≥. ƒл¤ ц≥Їњ м≥сцевост≥ типовий мотив з восираменних з≥рок, вписаних у ромби, що лежать на пр¤м≥й л≥н≥њ один б≥л¤ одного. ѕоза ланцюжками, що лежать обаб≥ч центрального мотиву, - зубчаст≥ вершини, утворен≥ з п≥в з≥рок. ”зор густий, вишитий туго. без проб≥л≥в. «≥рки, виконан≥ гладдю з прозорими коленими в≥чками посередин≥, щ≥льно заповнюють ромбопод≥бне поле.  онтури ромб≥в ≥ заповненн¤ њх площин зр≥вноважен≥ контрастним добром кольор≥в. «авд¤ки застосуванню р≥зних способ≥в вишиванн¤ окремих деталей узор≥в тлумацьк≥ вишивки дуже пластичн≥ й дають враженн¤ емал≥.

Ќа —н¤тинщин≥ застосовують б≥ле прозоре шитво Ц вир≥зуванн¤, коленн¤, мережанн¤ у поЇднанн≥ з гладдю. ќстанн≥м часом тут д≥стали поширенн¤ кольоров≥ вишивки, виконан≥ хрестиками та двосторонн≥м гаптуванн¤м.

” вишивках з околиць Ѕучача мотиви подаютьс¤ крупним планом, ч≥тко й прозоро. Ћ≥н≥й ромбопод≥бних узор≥в з гострими зубастими вершками, виконан≥ низинкою, наче виткан≥ на полотн≥.  ольоров≥ л≥н≥йн≥ контури, завжди посилен≥ б≥лим тоном незаповненого полотна, надають вишивкам легкост≥ та вираженост≥. ”зори вишивають у темному колорит≥ з перевагою чорно тону або в червоному, в поЇднанн≥ з жовтою й зеленою барвами, деколи з додатком синьоњ, рожевоњ, ф≥олетовоњ.  ольори зливаютьс¤ в загальний золотисто-червоний тон, ¤кий дуже типовий також дл¤ бучацьких тканин. ” де¤ких селах Ѕучаччини вишивають спец≥альним ст≥бком з др≥бних круглих ц¤ток, н≥би з іудзик≥в, ¤к≥ розташовуютьс¤ круглими розетками й п≥вкруглими зубц¤ми у трид≥льн≥ мотиви. ÷≥ так зван≥ Укручен≥Ф узори, вишит≥ чорними або червоними нитками з додатком жовтого й зеленого кольор≥в, Ї м≥сцевою особлив≥стю Ѕучаччини.

ѕонад ƒн≥стром, в околиц¤х √ороденки, Ѕорщева, «ал≥щик≥в, у „ерн≥вецьк≥й област≥, а також у  утському та  осовському районах вишивки багатш≥ н≥ж в ≥нших м≥сцевост¤х. ќсобливою пишнотою ≥ декоративн≥стю вид≥л¤ютьс¤ вишивки на рукавах ж≥ночих сорочок. ѕокриваючи ц≥лий рукав, вони мають три р≥зн≥ узори: на уставц≥, на морщинц≥ (п≥д уставкою) та вздовж рукава до запТ¤ст¤. ¬ишивки уставок, морщинки й рукава р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою розм≥рами, орнаментом ≥ техн≥кою виконанн¤, але разом доповнюють одн≥ одну ≥ утворюють композиц≥йну ц≥л≥сть. Ќайбагатша ≥ найскладн≥ша вишивка на уставц≥. ¬она маЇ широкий узор з одного або к≥лькох горизонтальних пасом ≥ часто буваЇ обведена з трьох бок≥в стр≥чкою, що збагачуЇ њњ декоративн≥сть.  олористичний контраст уставц≥ становить горизонтально вишита морщинка, виконувана ст≥бком, под≥бним до тканн¤ (низинка, напрот¤ганки), р≥дше хрестиком.

” вишивках √ороденк≥вського району червоний кол≥р вишнево-малинових в≥дт≥нк≥в часто поЇднуЇтьс¤ ≥з золотисто-жовтим та зеленим. ÷≥кав≥ вишивки, ¤к≥ в одному кольор≥ мають два р≥зн≥ в≥дт≥нки. ÷е дос¤гаЇтьс¤ таким способом вишиванн¤ коли ст≥бки кладуть у двох протилежних напр¤мках. Ќ особливу увагу заслуговують двоб≥чн≥ узори, вишиван≥ шовковими, вовн¤ними ≥ металевими нитками. ¬они вимагають великоњ майстерност≥ та художнього смаку. ƒе¤к≥ з них дають враженн¤ дорогоц≥нноњ ювел≥рноњ прикраси з самоцв≥тами.

ќзнайомленн¤ з вишивками окремих м≥сцевостей показуЇ, що р≥зноман≥тн≥сть ≥ характерн≥ порайонн≥ ознаки в композиц≥њ, техн≥ц≥ виконанн¤ ≥ колорит≥ складають р≥зн≥ вар≥анти одного типу вишивки, ¤кий виступаЇ на вс≥й територ≥њ ≥ Ї основою дл¤ виникненн¤ багатьох його в≥дм≥нностей. “иповою вишивкою в зах≥дних област¤х ”крањни Ї стр≥чка з пасмовим розташуванн¤ мотив≥в. ¬она складаЇтьс¤ з трьох частин: основного, центрального мотиву, б≥чних ланцюжк≥в ≥ зубчастих вершк≥в, що повторюють елемент основного узору. ќрнаментальн≥ мотиви завжди повТ¤зан≥ з фактурою тканин, вони ч≥тк≥ й дуже прост≥.

ўодо кольору ми бачимо вишивки в≥д однотонних до виконаних дес¤тьма, а той б≥льше барвами. Ќайпоширен≥ш≥ Ц двобарвн≥: червоно Ц черн≥ або червоно-син≥. ћайже скр≥зь чорний та червоний кольори Ї основними. „ервоними або чорними нитками вишит≥ узори в один кол≥р, червона або чорна барва даЇ тло дл¤ кольорових вишивок ≥ вдержуЇ колоритну гаму в ¤сн≥й або заглиблено темн≥й тонац≥њ. Ѕагатств барв зростаЇ в напр¤м≥ з п≥вноч≥ на п≥вдень. яскравих живописних ефект≥в ≥ колористичноњ р≥зноман≥тност≥ вишивальниц≥ домагаютьс¤ шл¤хом контрастного з≥ставленн¤ або добром в≥дт≥нк≥в того самого кольору.

Ќайпоширен≥ш≥ способи вишиванн¤: низинка ≥ напрот¤ганки, ¤к≥ виконуютьс¤ на зразок тканн¤ та дають р≥зн≥ вар≥анти геометричних узор≥в. Ќизинку шиють кольоровими нитками з вивороту вподовж за основою, робл¤чи р≥вноб≥жн≥ л≥н≥њ потр≥бноњ довжини. ѕот≥м по лицьов≥й сторон≥ Урозв≥дФ вишивки, тобто рисунок, виведений контурами, вишивають (заповнюють) кольорами в≥дпов≥дно до задуманого узору. ¬ишиваючи способом напрот¤ганки, кольорову нитку прикладають по лицьов≥й сторон≥ полотна в напр¤мку п≥тканн¤, одержують однокольоровий контур геометричного мотиву.

” нов≥ших вишивках переважають роботи хрестиком ≥ гаптуванн¤м, ¤кими виконують геометричн≥ та рослинн≥ мотиви. ’рестиком, ¤к ≥ низинкою, будують основний мотив, пот≥м ним же вишивають суц≥льний узор або поЇднане з ≥ншими способом вишиванн¤. √аптуванн¤ завжди поЇднане з ланцюжком, поза голковим шитт¤м, хрестиком, прутиком та прозорими ст≥бками. √аптуванн¤ маЇ б≥льшу свободу, бо не обмежуЇтьс¤ строгим розрахунком на нитки, а закриваЇ в≥дпов≥дно до узору площу ≥ даЇ в≥льний рисунок заокруглених форм. Ѕ≥льш≥сть вишивок минулого виконано Упо нитц≥Ф. ÷≥ способи повТ¤зан≥ з фактурою тканини ≥ дають переважно геометричн≥ форми. « геометричними мотивами повТ¤зане ≥ прозоре шитво Ц вир≥зуванн¤, коленн¤, крученн¤ та мереженн¤ Ц типове дл¤ вишивок ’≤’ ст..

¬ зах≥дних област¤х ”крањни вишивають дуже багато. ћайже кожна ж≥нка з молодих л≥т вм≥Ї ≥ любить вишивати. ” компонуванн≥ мотив≥в ≥ поЇднанн≥ кольор≥в вишивальниц≥ користуютьс¤ незначною к≥льк≥стю елемент≥в, дл¤ кожного з ¤ких мають окрему усталену назву УкачелаФ (ромб, квадрат), кривул¤ (ламана л≥н≥¤), головка (геометрична ф≥гура), клинц≥ (трикутники), ламки (зТЇднан≥ в одн≥й точц≥ три або чотири рисочки), рож≥, з≥рки купки (назви розет), р≥жки, пшеничка та ≥нший ¤кими означають вигл¤д геометричних мотив≥в. ћаючи в памТ¤т≥ такий запас орнаментальних знак≥в та усталену схему орнаментальноњ побудови, вишивальниц≥ твор¤ть незл≥ченн≥ комб≥нац≥њ узор≥в. ѕрекрасн≥ узори, повн≥ фантаз≥њ, художнього зм≥сту ≥ чутт¤, що хвилюють, ¤к поетичн≥ твори, вони вишивають з у¤ви ≥ з памТ¤т≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬ишивка —н¤тинщини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (6456 прочитано)