Ќародн≥ промисли > √уцульська р≥зьба, екскурс в минуле

√уцульська р≥зьба, екскурс в минуле

—еред ус≥х вид≥в декоративно-ужит≠кового мистецтва р≥зьба по дереву Ї чи не найулюблен≥шою й найпошире≠н≥шою в народ≥.

 онкретн≥ соц≥ально-економ≥чн≥, ≥сторичн≥ та географ≥чн≥ умови спричи≠нилис¤ до створенн¤ самобутн≥х вид≥в декоративного мистецтва √уцульщини, вид≥лили його серед ≥нших осередк≥в народноњ художньоњ творчост≥ в ”крањн≥. Ѕагат≥ природн≥ запаси деревини спри≠¤ли широкому розвитков≥ р≥зьб¤рства, ¤ке стало нин≥ чи не найпопул¤рн≥шим ≥ найулюблен≥шим мистецьким ремес≠лом м≥сцевих майстр≥в.

’удожн¤ обробка дерева Ч це чис≠ленн≥ вироби з нього, р≥зноман≥тн≥ за формами, техн≥чними засобами вико≠нанн¤ й декоруванн¤. ѕобутове при≠значенн¤ њх визначило характер худож≠ньо-техн≥чних прийом≥в обробки дере≠ва. ”же здавна гуцульськ≥ р≥зьб¤р≥ сла≠вилис¤ досконалою профес≥йною май≠стерн≥стю створенн¤ р≥зних за харак≠тером вироб≥в, починаючи в≥д мебл≥в ≥ завершуючи др≥бними побутовими речами.

« предмет≥в хатнього вжитку на √уцульщин≥ прикрашувалис¤ р≥зьбою скрин≥, л≥жка, мисники, полиц≥, посуд (миски, ракви-масельниц≥, барильц¤, баклаги, пл¤шки), вироби господарсь≠кого вжитку (вази, тарниц≥-с≥дла, куш-ки, к≥с¤та), арх≥тектурн≥ частини (двер≥, одв≥рки, сволоки) та предмети, р≥зн≥ за призначенн¤м (палиц≥, топ≥рц≥, п≥сто≠лети, рушниц≥).

ѕочатки розвитку р≥зьби по дереву с¤гають раннього слов'¤нського пер≥≠оду ≥стор≥њ зах≥дних земель ”крањни. ¬ епоху  ињвськоњ –ус≥ вона, ¤к ≥ вс≥ ≥нш≥ види промисл≥в, дос¤гла високого р≥вн¤. ѕ≥д час татарських напад≥в цей вид художньоњ обробки дерева п≥дупав, а в XVI Ч XVIII стол≥тт¤х знову почав≠с¤ пер≥од його розкв≥ту.

Ќайдавн≥шими такими пам'¤тками Ї ручн≥ дерев'¤н≥ хрести. ” Ћьв≥всько≠му музењ етнограф≥њ та художнього промислу збер≥гаЇтьс¤ хрест XVI сто≠л≥тт¤. ÷≥каво, що на ньому нанесено мотиви плоскоњ р≥зьби, ¤к≥ ще й дос≥

вживаютьс¤ на √уцульщин≥ ≥ мають назви "кривульки" та "шнурочки". ”се це переконливе св≥дчить, що так зва≠на гуцульська р≥зьба по дереву тут лише розвинулас¤ й сформувалас¤ ¤к вид високохудожнього оздобленн¤ де≠рев'¤них ужиткових вироб≥в.

Ќайвизначн≥шими р≥зьб¤рами II половини XIX стол≥тт¤ були ё. Ўкр≥бл¤к та його сини ¬асиль, ћико≠ла, ‘ед≥р ≥з с. явор≥в  ос≥вського ра≠йону. ¬ласне, цими ≥менами розпочи≠наЇтьс¤ нова епоха в розвитку р≥зьби по дереву на √уцульщин≥. ё. Ўкр≥бл¤к жив у середовищ≥, де шанували ремес≠ло р≥зьбленн¤, випалюванн¤ та ≥нкру≠стац≥њ. ѕочатков≥ навички в≥н ще юна≠ком набув у батька-бондар¤. «годом самост≥йно опанував токарство, р≥зьбленн¤ й випалюванн¤. —констру≠ював ориг≥нальний токарний верстат, що давав змогу шукати нов≥ форми вироб≥в ≥з дерева, ¤к≥ прикрашував р≥зьбою. —початку були найпрост≥ш≥ "пасочки", а згодом орнаментальн≥ мотиви ускладнювались. ” трудовому процес≥ в≥н об'Їднував дв≥ функц≥њ Ч духовну д≥¤льн≥сть (пошук ориг≥наль≠ного задуму, доб≥р в≥дпов≥дного мате≠р≥алу, прийом≥в обробки, композиц≥њ) та ф≥зичну працю (безпосереднЇ виго≠товленн¤ вироб≥в).

ћайстер творчо п≥дходив до спра≠ви, в≥домий ¤к людина обдарована, до≠питлива, котра пост≥йно в пошуках нового. …ого ц≥кавили не лише к≥нце≠вий результат, а й доц≥льн≥сть та до≠вершен≥сть прийом≥в ≥ способ≥в д≥¤ль≠ност≥. ¬иробивши св≥й стиль творчост≥, максимально сп≥вв≥дносив його з ≥нди≠в≥дуальними ¤кост¤ми ≥ зд≥бност¤ми. …ому притаманн≥ тонке в≥дчутт¤ фор≠ми, пропорц≥њ, силуету, пластики ху≠дожн≥х витвор≥в. ¬роджене в≥дчутт¤ гармон≥њ ¤скраво ви¤вл¤Їтьс¤ в компо≠нуванн≥ декору, сп≥вв≥дношенн≥ окре≠мих елемент≥в ≥з загальним р≥шенн¤м композиц≥њ. √ладку поверхню геомет≠ричних мотив≥в орнаменту на тар≥лках, баклагах, скрин¤х, пл¤шках в≥н поЇдну≠вав з "≥льчатим письмом" (густа мере≠жа заглиблених штрих≥в), домагаючись

фактурного контрасту, тим самим "значно посилюючи декоративну ви≠разн≥сть. ё. Ўкр≥бл¤к часто застосо≠вував композиц≥йн≥ прийоми под≥лу декорованоњ площини на меж≥ пол¤, де розташовував орнаментальн≥ мотиви.

…ого твори експонувалис¤ на гос≠подарсько-промислових виставках у ¬≥дн≥ (/572;, Ћьвов≥ ^577;, “р≥Їст≥ (1878), —тан≥слав≥ (1879),  оломињ (1880), де талант автора про¤вл¤вс¤ з дивовижною силою. ќснова художньоњ творчост≥ майстра Ч традиц≥њ гуцульсь≠кого р≥зьбленн¤.

ƒругий пер≥од розвитку художньоњ обробки дерева припадаЇ на к≥нець XIX стол≥тт¤. ”досконалюютьс¤ моти≠ви плоского р≥зьбленн¤, вводитьс¤ ≥нкрустац≥¤ р≥знокол≥рним деревом, рогом, перламутром, металом, б≥сером. Ќа цей час припадаЇ ≥ творч≥сть його син≥в Ч ¬асил¤, ћиколи ≥ ‘едора, ¤к≥ зберегли батьк≥вськ≥ традиц≥њ.

—воЇр≥дними майстрами плоскоњ р≥зьби в яворов≥ були ≤ван, ѕетро та ёр≥й √ондур¤ки. ќнуки ё. Ўкр≥бл¤-ка ёр≥й ≥ —емен  орпанюки не лише продовжили справу д≥дус¤, а й значно розвинули техн≥чн≥ та технолог≥чн≥ прийоми ¤вор≥вськоњ р≥зьби по дере≠ву, п≥дн¤ли на вищий р≥вень худож≠ньо-стильов≥ можливост≥, њхн≥й вклад у скарбницю школи р≥зьби по дереву складаЇ пишний, самобутн≥й в≥нок щедро обдарованих талантом, ≥стинно народних митц≥в √уцульщини.

” той час в с. –≥чка творчо працюЇ ћарко ћегедилюк, ¤кий також зум≥в удосконалити техн≥чн≥ й художн≥ прийоми обробки дерева. ¬≥н почав

прикрашати вироби р≥знокол≥рним б≥сером, вибиранн¤м фону, де прид≥л¤Ї велику увагу орнаменту, вважаючи його дом≥нуючою частиною всього тво≠ру. —еред майстр≥в-р≥зьб¤р≥в його села особливо вир≥зн¤лись як≥в ≥ ћикола “онюки, ѕетро √ригорчук.

ƒо розвитку кос≥вськоњ р≥зьби при≠клавс¤ ¬асиль ƒевдюк, поЇднуючи њњ з ≥нкрустац≥Їю. ¬≥н вводить ≥нкрустац≥ю р≥знокол≥рним деревом, б≥сером, мета≠лом, перламутром та пол≥руванн¤м вироб≥в. –озробл¤Ї нов≥ орнаментальн≥ мотиви р≥зьбленн¤: "сльозки", "гачки".  ос≥вська школа р≥зьби та ≥нкрустац≥њ по дереву славна такими майстрами, ¤к ћикола “имк≥в, ¬.  абин, ¬. √уз, ≤. Ѕалагурак, ћ. ‘ед≥рко.

ќриг≥нальн≥стю й самобутн≥стю ви≠р≥зн¤лась брустур≥вська школа. “ут пл≥дно працювали ѕ. “качук, ћ. √ре-пин¤к, ќ. ¬анджур¤к.

—творюютьс¤ центри гуцульського р≥зьбленн¤:  ос≥в ≥ села явор≥в, –≥чка, Ѕрустури. њхн≥ витвори привертають увагу чистим кольором деревини ≥ грою св≥тлот≥ней на р≥зьблен≥й по≠верхн≥, виблискуванн¤м в≥дпол≥рова≠них випуклих форм, своЇр≥дним м≥сце≠вим колоритом, ≥нкрустац≥Їю р≥зними матер≥алами. “ак≥ предмети домашньо≠го вжитку наст≥льки т≥сно вв≥йшли в народн≥ традиц≥њ, що стали горд≥стю кожноњ осел≥. ” них про¤вилис¤ бага≠та у¤ва, естетичний смак ≥ м'¤ка ф≥ло≠софська натура гармон≥њ.

Ќародне декоративне мистецтво √уцульщини Ч ориг≥нальне художнЇ ¤вище украњнського народного мистец≠тва.

1

Ќазва: √уцульська р≥зьба, екскурс в минуле
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (837 прочитано)