Ќародн≥ промисли >  уманц≥ з  осова

—к≥сн≥ контури тчуть Дна косу ниткуФ, зм≥щуючи нитки сп≥тканн¤ одного кольору над другим на одну-дв≥ нитки основи. ” килим≥ з≥ ск≥сним одного кольору над другим на одну-дв≥ нитки основи. ” килим≥ з≥ ск≥сним контуром в≥зерунка видно маленьк≥ д≥рочки-просв≥ти.

¬ районах з розвиненим климарством ДзакладнаФ техн≥ка тканн¤ використовуЇтьс¤ дл¤ оздобленн¤ фартух≥в, сорочок, верет ≥ при виготовленн≥ гуцульських узорних л≥жник≥в-коверц≥в та гобелен≥в.

¬орсове тканн¤. ¬орсов≥ тканини виготовл¤ють на вертикальних ткацьких верстатах. Ћицьова поверхн¤ килима покрита к≥нц¤ми (ворсинок) кольоровоњ пр¤ж≥, ¤кою обвТ¤зують дв≥ сус≥дн≥ нитки основи ≥ закр≥пл¤ють у вигл¤д≥ вузла.  илимов≥ вузли вТ¤жуть горизонтальними р¤дами по ширин≥ основи, п≥дбираючи кольори.  ожен вузол зсовують по нитках основи вниз, зат¤гують ≥ в≥др≥зають довг≥ к≥нц≥ пр¤ж≥.  ожен р¤д вузл≥в закр≥плюють одн≥Їю чи двома нитками м≥цного ірунтового п≥дтканн¤.

ѕетельне тканн¤. “канн¤ ДключкамиФ Ї одним з вар≥ант≥в старовинноњ техн≥ки петельного тканн¤. “канини, виготовлен≥ ц≥Їю техн≥кою, мають орнамент, ¤кий вид≥л¤Їтьс¤ на верхньому боц≥ тканини петельними кучер¤ми площинами. як ≥ в ус≥х переб≥рних тканинах, так ≥ в петельних, виступаЇ додаткове сп≥тканн¤. Ќитки додаткового узорного сп≥тканн¤, ¤к≥ формують петельний орнамент, бувають завжди товст≥ш≥, легко скручен≥. ” процес≥ тканн¤ ткал¤ перекидаЇ два рази човник з ниткою ірунтового сп≥тканн¤ (робить два ходи) ≥ прибиваЇ њх прибивачкою. «а трет≥м ходом перекидаЇ в≥льно нитку узорного сп≥тканн¤ ≥, не прибиваючи, набираЇ њњ по вс≥й ширин≥ тканини в≥дпов≥дно до рисунка, на др≥т, п≥дт¤гуЇ набран≥ петл≥ над р≥внем полотнища тканини ≥ прибиваЇ њх до краю витканого полотнища. ѕ≥сл¤ цього закр≥плюЇ њх знову двома ходами ниток ірунтового сп≥тканн¤. „ергуванн¤ в такий спос≥б р¤д≥в ірунтового й узорного сп≥тканн¤ спри¤Ї утворенню на лицьовому боц≥ полотнища рельЇфно виступаючого орнамента у вигл¤д≥ др≥бних ДключокФ, а на зворотному Ц гладкоњ поверхн≥ з полотн¤ними переплетенн¤ми. ¬исота ДключокФ доходить здеб≥льшого до 2-8 мм, вона обумовлена д≥аметром дроту, на ¤кий набирались петл≥.

–ем≥зно-п≥дн≥жкове (рем≥зно-човникове) тканн¤. “ехн≥ка рем≥зно-п≥дн≥жкового тканн¤ стала в≥домою найп≥зн≥ше. “ут процеси утворенн¤ з≥ву й перекиданн¤ нитки сп≥тканн¤ в≥дбуваЇтьс¤ не вручну, а механ≥зованим способом за допомогою човника ≥ рем≥зок, зТЇднаних з п≥дн≥жками.

”зорне рем≥зно-човникове тканн¤ повТ¤зане ≥з веденн¤м багато рем≥зного верстата. ƒекоративн≥ ефекти на тканинах створюютьс¤ шл¤хом в≥дпов≥дного чергуванн¤ застил≥в двох систем ниток Ц основи ≥ сп≥тканн¤. ѕри з≥ставленн≥ на тканин≥ площин, застелених групами ниток, спр¤мованих п≥д р≥зним кутом, внасл≥док св≥тлових ефект≥в створюЇтьс¤ на њњ поверхн≥ своЇр≥дний орнамент св≥тлот≥ньового характеру. ¬≥н виступаЇ на тканин≥ у вигл¤д≥ вертикальних або ромбовидних ф≥гур та њх поЇднань.

“ой чи ≥нший орнамент залежить в≥д способу набиранн¤ основи в рем≥зки, в≥дпов≥дного пор¤дку привТ¤зуванн¤ рем≥зок з п≥дн≥жками та в≥д пор¤дку наступанн¤ на п≥дн≥жки.  ≥льк≥сть п≥дн≥жок ≥ рем≥зок у верстат≥ обумовлена складн≥стю рисунка. ѕри великорапортних рисунках к≥льк≥сть п≥дн≥жко дос¤гаЇ 16. ¬монтуванн¤ такоњ к≥лькост≥ рем≥зок ≥ п≥дн≥жок вимагаЇ б≥льших за розм≥рами верстат≥в ≥ в≥дпов≥дно Ц б≥льшого прим≥щенн¤.

“ехн≥ка рем≥зно-п≥дн≥жкового узорного тканн¤ дотепер широко застосовуЇтьс¤ у виробництв≥ тканин рапортного типу. Ќайвищого розвитку вона дос¤гла в льонарських районах ѕол≥сс¤, в ѕридн≥стровТњ, на Ѕуковин≥ (скатерт≥, рушники, верета). ” виробництв≥ вовн¤них тканин зустр≥чаЇтьс¤ вона при виготовленн≥ тканин дл¤ од¤гу, гуцульських ≥ покутських запасок, обгорток, по¤с≥в тощо.

¬икористанн¤ вилкорапортних узорних рисунк≥в вимагало складних обчислень та вин¤тковоњ уваги. ѕрофес≥йн≥ ткач≥ користувались при цьому спец≥альними допом≥жними рисунками, с≥льськ≥ ткал≥ нар¤джували верстат по памТ¤т≥ Ц з голови. ¬они змалку засвоювали мудр≥сть, апробовану не одним покол≥нн¤м ткач≥в й дос¤гали при цьому високоњ майстерност≥.

™ р≥зн≥ техн≥ки ручного тканн¤ килимових вироб≥в, що впливаЇ передус≥м на зовн≥шн≥й вигл¤д поверхн≥. «алежно в≥д техн≥ки виконанн¤ вид≥л¤ють килимов≥ вироби з гладкою поверхнею ≥ двоб≥чним орнаментом, тобто без ворсов≥, з рельЇфно виступаючими над основною нитками Ц ворсов≥, комб≥нован≥ ≥ гобеленов≥.

” виготовленн≥ двоб≥чних без ворсових килим≥в на ѕолтавщин≥,  ињвщин≥, „ерн≥г≥вщин≥ та у центральних ≥ п≥вденних районах ”крањни особливого поширенн¤ набула техн≥ка греб≥нчастого тканн¤ (Дкружл¤нн¤Ф або Дв≥льноњ ниткиФ). —початку тчуть орнаментальн≥ мотиви, а п≥зн≥ше поле нитки сп≥тканн¤ збиваютьс¤ дл¤ щ≥льност≥ молоточком Дгреб≥нкоюФ. ÷≥Їю техн≥кою ткал≥ в≥льно заокруглюють задуман≥ рослинн≥ мотиви, а на тл≥ дов≥льно окреслюють хвил¤ст≥ л≥н≥њ. Ѕо ж сп≥тканн¤ того чи ≥ншого кольору перепл≥таЇтьс¤ з основою не р≥вними горизонтальними р¤дками, ¤к у так званих рахункових килимах, а йде в р≥зних напр¤мках, зг≥дно з контурами в≥зерунк≥в, що окреслюютьс¤ в≥льними заокругленими площинами ¤к мазки на живописному полотн≥. “акою техн≥кою виткан≥ класичн≥ украњнськ≥ Дкв≥тков≥Ф килими.

 р≥м без ворсових одношарових двоб≥чних килим≥в на ”крањн≥ здавна виготовл¤лись ворсов≥ килимов≥ вироби. ÷е багатошарова тканина з основою полотн¤ного переплетенн¤ ниток ≥ ворсових, що виступають над нею. ¬икористовуютьс¤ три системи ниток: основи, сп≥тканн¤ та ворсовоњ нитки. ѕереплетенн¤м ниток основи ≥ сп≥тканн¤ утворюють каркасне полотно. ворсов≥ кольоров≥ нитки р≥зноњ довжини спец≥альними вузлами щ≥льно привТ¤зують до ниток основи. ѕрибивають нитки сп≥тканн¤, окреслюючи в≥дпов≥дний малюнок або обТЇмно-рельЇфн≥ акценти. ™ р≥зн≥ вар≥анти вТ¤занн¤ вузл≥в: густих, туго збитих, розр≥джених, зр≥занн¤ ворсу над основою, його розпушенн¤ тощо.

Ќа ”крањн≥ найдавн≥ш≥ ворсов≥ килими в≥дом≥ з 16 ст. Ц коци з ’арк≥вщини,  ињвщини, „ерн≥г≥вщини. ” 60-х роках ’’ ст. виготовленн¤ ворсових килим≥в поширилос¤ у ткацьких арт≥л¤х: на фабриках в ус≥х област¤х ”крањни.

ƒо ворсових вироб≥в належить ун≥кальний вид художн≥х тканин Ц л≥жники (локальн≥ назви: джерги, коци, нал≥жники, прис≥ди тощо). ÷е груб≥ вовн¤н≥ вироби з рельЇфною поверхнею, двосторонн≥м ворсом довжиною 5-7 см. “ехн≥ка њхнього виготовленн¤: просте полотн¤не переплетенн¤. ¬иготовлюютьс¤ спец≥альн≥ нитки дл¤ поробку Ц легко, нер≥вном≥рно скручен≥ пучки вовни д≥аметром до 1 см. ÷е спри¤Ї розпущенню поробковоњ нитки, утворенню двостороннього ворсу на поверхн≥ тканини. ўоб л≥жник мав довгий ворс, менше скасуванн¤, вовну дл¤ поробку брали кращоњ ¤кост≥, з довгими твердими волокнами. Ќа основу п≥дготовл¤ли м≥цн≥, дещо тонш≥ вовн¤н≥ нитки.

ќкрему ориг≥нальну групу утворюють так зван≥ петель част≥ тканини. ¬ них основа тчетьс¤ полотн¤ним переплетенн¤м. “кал≥ робл¤ть човником два ходи ниток сп≥тканн¤ ≥ прибивають њх. «а трет≥м ходом ввод¤ть додатков≥, грубш≥ кольоров≥ нитки в≥зерункового сп≥тканн¤, њх пропускають в≥льно, не прибивають до основи. „ергуванн¤ грунтововго ≥ в≥зерунчастого сп≥тканн¤ утворюЇ на гладкому, лицьовому, витканому полотн¤ним переплетенн¤м тл≥ рельЇфний петельчастий орнамент.

¬исновки

”крањнськ≥  арпати ¤вл¤ють собою ≥сторико-етнограф≥чну зону, в характер≥ матер≥ально)' та духовноњ культури ¤коњ знайшли ви¤в особливост≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку цього краю ≥ природ≠но-географ≥чн≥ його умови, багатов≥кова взаЇмод≥¤ форм культури украњнц≥в та ≥нших народ≥в, в≥ддавна розселених на ц≥й територ≥њ.

“кацтво украњнц≥в  арпат Ч ц≥лком сформоване, ориг≥нальне ¤вище, ¤ке склалос¤ в процес≥ тривалого ≥сторичного розвитку. ¬оно в≥дображаЇ р≥вень добробуту, культурного розвитку, естетич≠н≥ смаки населенн¤ даного рег≥ону, а також сп≥льн≥сть таких ком≠понент≥в, використанн¤ ¤к вих≥дного матер≥алу вовн¤ноњ, льн¤ноњ ≥ конопл¤ноњ сировини, ≥дентичн≥сть метод≥в його домашньоњ оброб≠ки, под≥бн≥сть знар¤дь прац≥, конструкц≥њ ткацьких верстат≥в, тех≠н≥к ткацтва ≥ профес≥йноњ технолог≥њ, однотипн≥сть вид≥в тканин дл¤ од¤гу та ≤нтер'Їру, виразн≥сть фактур Ч в≥д гладкоњ др≥бно≠зернистоњ до вузлуватоњ ≥ рельЇфноњ поверхн≥ з довгим ворсом, р≥зноман≥тн≥сть структур Ч тугих, р≥вном≥рних, розр≥джених, ела≠стичних, з геометричним, р≥дше стил≥зованим рослинним характе≠ром орнаментальних, переважно ромбовидних мотив≥в, смугастим розташуванн¤м њх на площин≥ композиц≥њ, ч≥тким ритмом ≥ симет≠ричн≥стю, ¤скравим насиченим колоритом, багатою пал≥трою нату≠ральних кольор≥в пр¤ж≥.

јнал≥з ткацтва украњнц≥в  арпат дозволив конкретизувати науков≥ у¤вленн¤ про локальну етногрупову своЇр≥дн≥сть цього виду народноњ творчост≥. «окрема, вивченн¤ зон поширенн¤ локаль≠них рис тканин ”крањнських  арпат дало можлив≥сть вид≥лити к≥лька ст≥йких компонент≥в дл¤ од¤гу та ≥нтер'Їру, ¤к≥ використо≠вуютьс¤ в таких етнограф≥чних групах украњнського населенн¤, ¤к гуцули, бойки, лемки та мешканц≥ сум≥жних р≥внинних м≥сцевос≠тей «акарпатт¤. ѕор¤д ≥з сп≥льними рисами в художньому р≥шенн≥ тканин в межах кожноњ групи ≥снують незначн≥ м≥сцев≥ вар≥анти, властив≥ кожному м≥крорайону ткацтва. «г≥дно з ≥снуючими в на≠родному побут≥ ≥ культур≥ в≥дм≥нност¤ми, зокрема осередк≥в тка≠цтва іуцульщини та Ѕойк≥вщини, зд≥йснено њх умовний под≥л на центральн≥, зах≥дн≥ ≥ сх≥дн≥ частини.

¬ ткацтв≥ названих груп украњнц≥в  арпат за р¤дом ознак ви≠д≥л¤ютьс¤ тканини г≥рських ≥ передг≥рних с≥л. “акий умовний под≥л ≥снуЇ у вс≥х ≥нших видах традиц≥йно-побутовоњ та духовноњ куль≠тури.

ќсновними з вищезгаданих комплекс≥в тканин Ї: гуцульський, бойк≥вський ≥ лемк≥вський.

1	2	3	4

Ќазва:  уманц≥ з  осова
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1613 прочитано)