Ќародн≥ промисли > Ќародний од¤г
¬ишивки “ерноп≥льськоњ обл. в≥дзначаютьс¤ густим, темним, аж до чорного, колоритом. ¬иконан≥ вовною, густ≥, без проб≥л≥в, орнаменти суц≥льно вкривають рукави ж≥ночих сорочок, гаптован≥ поверхневим швом. « початку ’’ ст. вишивка набула ¤скрав≥ших кольор≥в, поширились хрестикова техн≥ка, кв≥тков≥ орнаменти. ƒл¤ наданн¤ сорочкам особливо св¤ткового вигл¤ду маси орнаменту, що вкривають усе тло рукава, розцв≥чували ср≥бним ≥ золотими нитками. Ћегкост≥ й ажурност≥ сорочкам надаЇ змережуванн¤ окремих частин "павучками". Ќа ѕод≥лл≥ поширеним ж≥ночим убором була перем≥тка - одни з найдавн≥ших засоб≥в пов'¤зуванн¤ голови зам≥жньоњ ж≥нки. ” р≥зних районах склалас¤ сво¤ традиц≥ц¤ щодо пов'¤зуванн¤ перем≥ток, але к≥нц≥ њњ завжди залишались в≥льними, ≥ на них добре читавс¤ малюнок вишивки золотими ≥ ср≥бними нитками. –озд≥л ≤≤. 2.1. ћатер≥али та обладнанн¤ ћатер≥ал: лл¤н≥, конопл¤н≥, бавовн¤н≥, б≥л≥ домоткан≥ полотна, вовн¤н≥ тканини та тканини фабричного виготовленн¤, кол≥нкор, перкаль, шовк ≥ под. ќсновн≥ типи сорочока: тун≥копод≥бн≥; з уставками; з кокетками. “ун≥копод≥бн≥ чолов≥ч≥ ≥ ж≥ноч≥ сорочки кроњли з одного перегнутого на плечах полотнища. ќбидв≥ частини (передн¤ ≥ задн¤ поли) були р≥вними. ѕо центру перегнутого полотнища на плечах вир≥зали горловину без ком≥ра, з простою обшивкою навколо шињ ≥ робили розр≥з на груд¤х по середин≥ передньоњ поли - пазуху. ÷е станок сорочок. ƒо перегнутого полотнища, нагор≥ станка з обох бок≥в (по п≥тканню) пришивали два довгих пр¤мих рукави. “ун≥копод≥бн≥ сорочки були з бочками ≥ без них. ” сорочках з бочками п≥д рукавами до стану пишит≥ вставки - бочки. ¬они розширюють сорочку. ћ≥ж рукавами ≥ бочками п≥д пахвами вшивали клинц≥ (ластки). —орочки без бочк≥в шили ≥з широкого полотна, з пр¤мим розр≥зом пазухи, сто¤чим ком≥рцем тощо. Ќа ”крањн≥ поширений тип уставкових сорочок. ”ставки (плечов≥ вставки, пашки, вуставки) - це пр¤мокутн≥ (≥нколи трапец≥Ївидн≥) куски полотна, пришит≥ м≥ж передньою ≥ задньою полами на плечах ≥з спуском до рукав≥в по основ≥ або п≥тканню стану сорочки. ¬они розширюють плечову частину сорочки ≥ дають змогу призбирувати ≥ горловину, ≥ рукав, котрий пришивають до уставки. —орочки з кокетками виникли п≥д впливом м≥ськоњ моди. окетка - неширока смужка на ширину спинки (грудей), до нењ пришит≥ предн¤ ≥ задн¤ пола сорочки. «а довжиною суц≥льних чи п≥др≥зних полотнищ пол≥в сорочки под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: дод≥льн≥ (суц≥льн≥) ≥ до п≥дточки до стану (з двох частин: верхньоњ плечовоњ - станка ≥ нижньоњ по¤сноњ п≥дточки). Ћокальн≥ р≥зновиди основних тип≥в крою ви¤л¤ютьс¤ ≥ в методах поЇднанн¤ плечових вставок ≥ рукав≥в ≥з станком; величин≥ ≥ форм≥ уставок, ластовиць ≥ рукав≥в; характер≥ призбируванн¤ верхньоњ частини рукав≥в ≥ горловини; кроњ ком≥ра, рукав≥в тощо. —орочки розр≥зн¤ють за м≥сцем розм≥щенн¤ розр≥зу (пазухи): посередин≥ станка, з боку, ≥нод≥ ≥ на спин≥; за способом њњ заст≥банн¤: зав'¤зуванн¤ через петельки, на гудзики, брошки тощо. «а формою ком≥ра сорочки под≥л¤ютьс¤ на п≥дгрупи ≥з вузькими обшивками, др≥бно з≥браною горловиною на нитку, ≥з сто¤чим ком≥ром, з викладним великим ком≥ром, без ком≥ра (з круглим чотирикутним або овальним човниковим вир≥зом). «а кроЇм рукав≥в: з пр¤мими широкими рукавами, з≥браними при зап'¤ст≥ на нитку, з манжетами - "чохлами", рюрешками ≥ под. „олов≥ч≥ сорочки, ¤к ≥ ж≥ноч≥, под≥л¤ютьс¤ за кроЇм на два основних типи: уставков≥ ≥ безуставков≥. –≥зновидн≥сть п≥дтип≥в створюЇ кр≥й рукав≥в, ком≥ра, довжина пол≥в. „олов≥ч≥ безуставков≥ туп≥копод≥бн≥ сорочки з пр¤мими рукавами, вставленими бочками, вузьким сто¤чим ком≥ром, а сорочки з уставками - з в≥дкладеним ком≥ром, з≥браними рукавами на манжетах. Ѕезуставков≥ сорочки мають п≥дгрупи: чумацьк≥, лоцманськ≥. ¬ них вишивка розташована вздовж пазухи, на ком≥р≥, по низу пр¤мих, незбираних широких рукав≥в. ” сорочках з уставками вишивка на п???ках, ком≥р≥, манжетах. ѕ≥дгрупу уставкових сорочок створюють так зван≥ стр≥лков≥, вист≥жков≥. Ќа плечах накладн≥ смуги - стр≥л??≥. “ак≥ сорочки набули поширенн¤ наприк≥нц≥ ’≤’ - на початку ’’ ст. на ѕолтавщин≥, ƒн≥пропетровщин≥. « 20-х рок≥в в арт≥л¤х, на фабриках почали виготовл¤ти чолов≥ч≥ сорочки - "чумачки" ≥ "гуцулки". Ћокальн≥ властивост≥ сорочок ви¤вл¤ютьс¤ у розм≥щенн≥ вишивки на рукавах, ком≥р≥, нагрудн≥й частин≥, подол≥ тощо. «а характером декоруванн¤ сорочки под≥л¤ютьс¤ на вишит≥, мережан≥ та ≥н.; за матер≥алом мережанн¤ - вишит≥ шовком, золотими, ср≥бними, металевими нитками, б≥сером ≥ под., за колористичним трактуванн¤м - вишит≥ (мережан≥) б≥лими: б≥лими, с≥руватими й охристими; чорними; червоними ≥ чорними; червоними ≥ син≥ми; р≥знокольоровими нитками. Ќародн≥ майстри, художники-модельЇри своЇю творч≥стю внос¤ть нов≥ риси у сучасне мистецтво маделюванн¤ сорочок. 2.2. “ехнолог≥чн≥ особливост≥ ¬ишивка сорочок вид≥л¤Їтьс¤ лог≥чн≥стю розташуванн¤, особливим багатством вишивальних техн≥к. «давна сорочц≥ приписуЇтьс¤ чар≥вна сила, з нею пов'¤зана низка пов≥р'њв, звичањв, обр¤д≥в. —орочка розгл¤даЇтьс¤ ¤к "дв≥йник" людини, що њњ носить. —орочка наближала до т≥ла, ≥ њњ здавна вишивали, над≥л¤ючи маг≥чними символами - знаками, щоб була берегинею. ” ж≥ночих сорочках вишивали ком≥ри, пазухи, подоли, рукави, у чолов≥чих - ком≥ри, манжети, ман≥жки, дуже р≥дко полики??. р≥й сорочок, еволюц≥¤ народного моделюванна впливали на принципи розм≥щенн¤ вишивки на окремих частинах сорочок (рубц¤х при шињ, сто¤чих ком≥рах) стр≥чкове розташуванн¤ вишивки за вс≥Їю довжиною, а на в≥дкладних ком≥рах часто вишит≥ т≥льки передн≥ крањ ≥ переважаЇ центрична, розетково-галузева композиц≥¤. Ќа передн≥й п≥лц≥ сорочок вишивали пазухи: 1) вертикаль≥н суц≥льн≥ смуги, вишит≥ обаб≥ч бл≥изько розр≥зу пазухи; 2) дв≥ паралельн≥ вертикальн≥ стр≥чки, вишит≥ на в≥дстан≥ 2-3 см в≥д зарубленого розр≥зу пазухи; 3) суц≥льна вертикальна смуга, виконана на прав≥й половин≥ пазухи. Ќаприк≥нц≥ ’≤’ ст. внизу розр≥зу пазухи почали нашивати пр¤мокутн≥ клинц≥, де вишивка розташовувалас¤ у горизонтальному напр¤мку, обрамовуючи вертикальн≥ смуги, виконан≥ уздовж розр≥зу пазухи. ƒуже р≥дко у ж≥ночих сорочках на передн≥й п≥лц≥ в нагрудн≥й частин≥ вишивали кр≥м пазухи дв≥ горизонтальн≥ смуги - в≥д розр≥зу аж до рукав≥в. “ак≥ сорочки зустр≥чаютьс¤ на «ах≥дному ѕол≥сс≥. ƒл¤ «акарпатт¤, Ѕойк≥вщини характерна вишивка на др≥бному р¤суванн≥ при обшивц≥ ком≥ра у нагрудн≥й частин≥ - бриж≥. Ќа сорочках «ах≥дного ѕод≥лл¤, Ѕуковини вишивали погрудки - дв≥ вертикальн≥ стр≥чки, розм≥щен≥ на в≥дстан≥ до 7 см в≥д розр≥зу пазухи до низу станка. “ак≥ стр≥чки робили ≥ на плечах сорочки. ¬ишит≥ рукави за характером розташуванн¤ в≥зерунк≥в под≥л¤ютьс¤ на так≥ основн≥ групи: 1) вишита верхн¤ частина - уставки (полики) ≥ манжет; 2) вишит≥ т≥льки уставки; 3) вишивка розм≥щена на вс≥й площин≥. ¬ершин художньоњ досконалост≥ народн≥ майстрин≥ дос¤гли у вишиванн≥ уставок. ÷е дом≥нуючий акцент не т≥льки вишивки рукав≥в, а й ус≥Їњ сорочки. Ћог≥чно продумане розташуванн¤ пр¤мокутноњ площини уставки, висотою переважно до 15 см, шириною до 35 см на сам≥й видн≥й верхн≥й частин≥ рукав≥в. ”ставки барвистими стр≥чками горизонтально перес≥кають вертикальну площину рукав≥в нижче п≥допл≥ч, виразно вид≥л¤ючить в конструкц≥њ сорочок, легко прогл¤даютьс¤ в круговому аспект≥. ¬ишивка манжет≥в - "чохл≥в", "дуд≥в", "миханок"??, "зап'¤ст¤" залежить в≥д њхньоњ форми. ќднор¤дними стр≥чками розм≥щен≥ орнаментальн≥ мотиви на вузьких обшивках. Ќа манжетах вишивались ≥ к≥лькар¤дов≥ смуги, часто з переходом у др≥бн≥ складочки рукав≥в. «устр≥чаютьс¤ манжети, вишит≥ т≥льки на кра¤х. ”р≥зноман≥тнюЇ вишивку манжет≥в њх обметуванн¤, обкиданн¤, петлюванн¤. ÷≥кава вишивка на брижах - з≥браних горизонтальною стр≥чкою на в≥дстан≥ 8-10 см в≥д обметаного краю. Ќа подолах дод≥льних сорочок виконували горизонтальн≥ смуги з мережаними рубц¤ми. «устр≥чаютьс¤ сорочки з бочками - в них низом при розр≥зах Ї вартикальн≥ смуги, висотою до 12 см. ¬ишивка подол≥в сорочок несе вагоме художнЇ навантаженн¤, вона обрамовуЇ, композиц≥йно завершуЇ систему вишивки сорочки. Ќагрудний од¤г - пр¤моспинний, приталений, короткий, з рукавами ≥ без рукав≥в - мережили вертикальними смугами на полах, при нагрудному розр≥з≥ на проймах ≥ горизонтальними - знизу пол≥в, спинки ≥ рукав≥в. ¬ишивка по¤сного од¤гу (запасок, сп≥дниць) вид≥л¤Їтьс¤ стр≥чковим характером розташуванн¤ мотив≥в у кожн≥й частин≥. ” р≥зних вар≥антах ритм≥чного повторенн¤ виконан≥ мотиви розеток, зубц≥в, кв≥т≥в, г≥лочок, деревець тощо. ожухи вишивали широкими горизонтальними смугами знизу на рукавах, у дол≥шн≥й частин≥ та вертикальними на прав≥й п≥лц≥. ѕереважаЇ вишивка концентричних або вазонково-галузкових композиц≥й в кут≥ правоњ п≥лки - п≥днар≥жник≥в. ” кожухах з в≥др≥зною спинкою мережили?? —муги на спин≥ (над л≥н≥Їю тал≥њ), б≥л¤ розр≥з≥в кишень та на рукавах. ¬ишивка верхнього плечового од¤гу (свит, сердак≥в, гугл≥в?? тощо) характеризуЇтьс¤ складними орнаментальними композиц≥¤ми на спин≥, при по¤с≥, полах, рукавах, в≥длогах тощо. ожному видов≥ од¤гу, окремим його компонентам в≥дпов≥даЇ визначена техн≥ка виконанн¤, матер≥ал, комплекси орнаментальних мотив≥в. ¬ишивка складн≥ша й багатша на центральних площинах рукав≥в сорочок, полах кабат≥в, безрукавок, кожух≥в, свит, у рогах хустин, кра¤х перем≥ток, внизу запасок. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ вишивка ж≥ночого, чолов≥чого, дит¤чого од¤гу, а також вес≥льного, дл¤ щоденноњ прац≥, на св¤то ≥ на смерть.
Ќазва: Ќародний од¤г ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5587 прочитано) |