Ќародн≥ промисли > ќрнамент Ѕуковини. «агальн≥ в≥домост≥. ≈лементи орнаменту буковинського килима

Ќайб≥льш поширеним був смугастий тип килима. ѕозбавлений сп≥льного тла, в≥н розбитий на к≥лька (три, пТ¤ть, с≥м) смуг, заповнених геометричними ф≥гурами ромбами, з сх≥дчастими або зубчастими контуром, своЇр≥дними мотивами Ц ДпиламиФ, ДрачкамиФ, Дкопильц¤миФ, Дкучер¤миФ, Дгреб≥нц¤миФ.

 илими, орнамент ¤ких розм≥щено на сп≥льному пол≥, на ѕрикарпатт≥ зустр≥чають р≥дко.  омпозиц≥¤ таких килим≥в найчаст≥ше будуЇтьс¤ з не зТЇднаних м≥ж собою ромбовидних ф≥гур, сточених каймою з др≥бн≥ших геометричних мотив≥в.

 ос≥вськ≥ ≥ глин¤нськ≥ килими пол≥хромн≥. ѕереважають тепл≥ тони Ц ¤сно-коричнев≥, золотисто-кремов≥, червон≥, оранжев≥. як другор¤дн≥ виступають зелений, рожевий, б≥лий, жовтий кольори.

Ќа Ѕуковин≥ в минулому стол≥тт≥ побутував рослинний ≥ геометричний килим. ѕро характер найдавн≥ших буковинських рослинних килим≥в можна скласти у¤вленн¤ на п≥дстав≥ ≥снуючих публ≥кац≥й 1835-1851 рр. в журнал≥ Д“ар≥с –оима≥нсФ. Ќа одному з них привертають увагу два невеличких вазони збаразького типу, розм≥щен≥ на чорному пол≥ м≥ж ременами великого хреста. ” вертикально-ор≥Їнтованому килим≥ 1851 р. на всю висоту зображено дерево з товстим зеленим стовбуром, посаджене в келихопод≥бний вазон. Ќа г≥лках дерева попарно з двох бок≥в сид¤ть своЇр≥дно стил≥зован≥ птахи.

÷≥кав≥ зразки буковинських килим≥в 19 ст., оздоблених стил≥зованим рослинним орнаментом, д≥йшли до наших дн≥в.  ≥лька з них збер≥гаютьс¤ у фондах Ћьв≥вського музею етнограф≥њ ≥ художнього промислу.

¬ невеличкому наст≥нному килимку з с.Ѕабина  ельменецького пов≥ту, ¤кий виткала  атерина √олошн¤к, на суц≥льному чорному тл≥ густо розм≥щен≥ своЇр≥дно трактован≥ вазони, розфарбован≥ в ¤скрав≥ зелен≥, рожев≥ ≥ б≥л≥ кольори. ѕривертаЇ увагу також килим скорца, витканий в 1899 р. «емф≥рою √урилюк з с.¬олоки „ерн≥вецького пов≥ту. —тил≥зований рослинний орнамент в ньому вдало доповнений геометричними узорами ≥ ц≥кавими мотивами птах≥в.

Ѕ≥льш≥сть буковинських килим≥в, ¤к≥ збереглис¤ до нашого часу, оздоблен≥ геометричним орнаментом. ÷е переважно вузьк≥ ≥ довг≥ килими скорц≥, ¤к≥ призначен≥ дл¤ оббиванн¤ ст≥н над лавками або по-п≥д стелею. Ќайчаст≥ше вони прикрашен≥ густою с≥ткою зТЇднаних м≥ж собою квадратопод≥бних ромб≥в, зафарбованих у контрастн≥ чорний, жовтий, червоний ≥ ф≥олетовий кольори.

√еометричн≥ орнаменти на Ѕуковин≥ прикрашали також наст≥нн≥ килими звичайних розм≥р≥в.  омпозиц≥¤ њх будуЇтьс¤ за зразком рослинних. «вичайно вони обл¤мован≥ каймою, ¤ка ≥нколи на вужчих сторонах килими подв≥йна. ÷ентральне поле здеб≥льшого оздоблюЇтьс¤ безперервним рапортом узору, ¤кий утворюЇтьс¤ з повторенн¤м восьмикутних розет або ступ≥нчастих ромб≥в, розм≥щених пр¤мими, ск≥сними р¤дами або в шаховому пор¤дку. ‘он пол¤ коричневий, б≥лий або жовтий. „удов≥ зразки таких килим≥в можна бачити у Ћьв≥вському музењ украњнського мистецтва. “≥ зразки, що подекуди збереглис¤ в побут≥ сел¤н г≥рських район≥в, дозвол¤ють зробити припущенн¤, що основним видом старих закарпатських килим≥в були килими з каймою ≥ основним полем. ѓх прикрашували своЇр≥дно трактован≥ геометричн≥ ≥ стил≥зован≥ рослинн≥ мотиви, забарвлен≥ в ¤скрав≥ контрасн≥ кольори.

Ќародне килимарство ’≤’ Ц початку ’’ ст. Ц ¤скрава стор≥нка в ≥стор≥њ украњнського мистецтва. „удов≥ кв≥тков≥ килими Ћ≥вобережж¤ ≥  ињвщини з њх надзвичайним багатством рослинних узор≥в, р≥зноман≥тн≥стю композиц≥њ ≥ вишукан≥стю колориту, захоплююч≥ своЇю декоративн≥стю килими вазонного типу —х≥дного ѕод≥лл¤, барвист≥, вражаюч≥ вигадлив≥стю ≥ досконал≥стю розробки геометричних мотив≥в килими «ах≥дного ѕод≥лл¤ ≥ ѕрикарпатт¤, своЇр≥дн≥, високохудожн≥ килими ¬олин≥ та Ѕуковини належать до кращих здобутк≥в украњнського декоративно-прикладного мистецтва минулого.

 илимове виробництво. «агальна характеристика

 илимове мистецтво виникло в умовах натурального господарства, коли обробка вовни була одним ≥з головним зан¤ть населенн¤. ƒо самих найперших в≥днос¤тьс¤ вказ≥вки на виробництво килимових вироб≥в зображенн¤ вертикального та горизонтального ткацьких станк≥в в ƒревньому ™гипт≥ на памТ¤тках, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до 14 ст. до н.е. јрхеолог≥чн≥ та л≥тературн≥ матер≥али говор¤ть про розвиток килимарства у грек≥в, мид¤н, перс≥в, скиф≥в та ≥нших народ≥в ще в 1 тис¤чол≥тт≥ до н.е. ѕро високий ступ≥нь розвитку килимарського мистецтва дв≥ тис¤ч≥ рок≥в назад св≥дчать добре збережен≥ до наших час≥в у шарах в≥чноњ мерзлоти ѕазирикських курган≥в √≥рного јлтаю ткан≥ та войлочн≥ килими, а також килимов≥ вироби ск≥фського пер≥оду, що набули великоњ художньоњ ц≥нност≥ та великого наукового ≥нтересу.

” багатьох народ≥в св≥ту килими складали придане нареченоњ, використовувались ¤к подарунки та пожертвуванн¤ св¤тилищам.

¬ивчаючи ≥стор≥ю словТ¤нських народ≥в до ’≤≤-’≤≤≤ ст., вчен≥ звернули увагу на згадуванн¤ про призначенн¤ килим≥в в домашньому використанн≥ дл¤ прикраси помешканн¤, дл¤ обр¤дових церемон≥й.  илимами зав≥шували ст≥ни дл¤ утепленн¤ житла, килимовими виробами прикрашали храми, а в багатих будинках застел¤ли п≥длогу, в б≥дних хатах на п≥длоги клали б≥льш дешев≥ домоткан≥ килими типу дор≥жок.  илим використовували ¤к накривки дл¤ скринь, лавок, саней.

” сх≥дних народ≥в килими р≥зних тип≥в (азербайджанськ≥, дагестанськ≥, туркменськ≥) мали в побут≥ ще б≥льш поширене розповсюдженн¤.  р≥м наст≥нних та килим≥в на п≥длогу, виробл¤лись м≥шки-футл¤ри дл¤ перевози продукт≥в та речей дл¤ вТючних тварин.  илими-футл¤ри використовувались дл¤ збер≥ганн¤ господарських предмет≥в, одеж≥, посуду ≥ виконували функц≥ю домашньоњ обстановки.  илимами прикрашали мечет≥, медресе, зањждж≥ будинки.

 илими виг≥дн≥ у використанн≥ Ц ними утепл¤ють п≥длогу та ст≥ни, вони поглинають шум, довго використовуютьс¤. Ўерст¤н≥ килими ручноњ роботи майже не реагують на шк≥дливий вплив вологост≥ та сухого пов≥тр¤. ÷≥ корисн≥ ¤кост≥ килим≥в та њх декоративн≥ ¤кост≥ зробили њх необх≥дними предметами побуту багатьох народ≥в.

¬ процес≥ багатов≥кового удосконаленн¤ ручного килимарства були в≥дпрацьован≥ багато численн≥ типи килим≥в, художнЇ р≥шенн¤ ¤ких т≥сно повТ¤зане з техн≥кою њх виготовленн¤.

 илими ручноњ роботи д≥л¤тьс¤ на два основних види: войлочн≥ та ткан≥. “кан≥ килими виготовл¤ютьс¤ ≥з вовн¤ноњ пр¤ж≥, бавовни, войлочн≥ Ц ≥з непр¤деноњ вовни.

 р≥м ручного ткацтва використовуЇтьс¤ ≥ машинний спос≥б виготовленн¤ килим≥в, килимових дор≥жок, покривок тощо. Ќа двополотенному верстат≥ з машиною ∆аккарда за годину виготовл¤ють близько 6 м2 ворсового полотна. Ќа спец≥альних аксм≥нерських верстатах ворсова поверхн¤ утворюЇтьс¤ за допомогою комплекту трубок на снувальних валиках.

¬иготовленн¤ килим≥в механ≥зованим килимоткацьким верстатом Ц це вже галузь художньоњ промисловост≥.

ѕ≥сл¤ тканн¤ килимов≥ вироби очищають, змТ¤кшують каркас, надають ворсов≥й поверхн≥ блиску.

” р≥зних техн≥ках виконанн¤ килимових вироб≥в народн≥ майстри дос¤гли високоњ майстерност≥, вм≥ли передбачити художн≥ ефекти вироб≥в.

«а функц≥ональними призначенн¤ми вид≥л¤ютьс¤ килими: наст≥нн≥, наст≥льн≥, забавники, полавники, декоративн≥ дор≥жки, накидки на кр≥сла тощо. «алежно в≥д функц≥ональноњ рол≥ вир≥шуютьс¤ ≥ њхн≥й орнамент, композиц≥¤, колорит. «м≥ст орнаментальних мотив≥в, характер зображенн¤ Ц важлива основа под≥лу килим≥в за окремими групами: з геометричним, рослинним, геометризовано-рослинним орнаментом, сюжетно-тематичн≥. ƒом≥нуюч≥ мотиви орнаменту: ромби, кв≥ти, кв≥тков≥ галузки, вазонки, дерева, птахи, качечки, людськ≥ постат≥ та ≥н. –озроблена ч≥тка система њхнього розташуванн¤ на б≥лому, чорному, коричневому, с≥рому тл≥. Ќайпоширен≥ш≥ композиц≥њ: поперечно-смугаста, концентрична, с≥тчаста ≥ вазонна. ¬ажливу роль в орнаментально-композиц≥йн≥й будов≥ килим≥в в≥д≥грають кайма, обрамуванн¤, торочки тощо.

ѕол≥ функц≥ональн≥сть украњнських народних килимових вироб≥в, л≥жник≥в, гобелен≥в, техн≥ка њхнього виготовленн¤, орнамент ≥ колорит Ц взаЇмообгрунтовуюч≥ факти, ¤к≥ створюють грунт ун≥кального виду мистецтва, важливе художнЇ надбанн¤ украњнського народу.

“ехнолог≥¤ переплетень односторонн≥х килимових вироб≥в.

¬орсов≥ килими. ћахров≥ килими.

 илимове виробництво походить в≥д специф≥чного типу узорноњ тканини Ц килим≥в, з виробництвом ¤ких ц¤ техн≥ка найчаст≥ше повТ¤зана. «алежно в≥д техн≥чних ≥ декоративних особливостей до ц≥Їњ групи народних ткацьких техн≥к вход¤ть: Д«акладнеФ, Д¬орсовеФ, Дѕетель частеФ тканн¤.

«акладне тканн¤.  илим, виготовлений ц≥Їю техн≥кою тканн¤, Ї гладкою, без ворсовою, двосторонньою тканиною, витканою полотн¤ним переплетенн¤м на двох рем≥зному верстат≥.  ольорово-узорний ефект килима створюЇтьс¤ вовн¤ними п≥тканн¤ми, ¤ке щ≥льно збите ≥ ц≥лком покриваЇ товсту м≥цну основу.

’арактерною особливост≥ закладного тканн¤ Ї те, що р≥знокольоров≥ шматки ниток сп≥тканн¤ вручну закладаютьс¤ в утворений рем≥зками з≥в, прот¤гуютьс¤ м≥ж потр≥бною к≥льк≥стю ниток основи ≥ вивод¤тьс¤ назовн≥ в≥дпов≥дно до задуманого рисунка.

«аклавши нитки сп≥тканн¤ по вс≥й ширин≥ тканини, закриваЇмо з≥в, прибиваЇтьс¤ сп≥тканн¤ л¤дою, утворюЇмо новий з≥в за допомогою другоњ п≥дн≥жки. ” цей з≥в нитки сп≥тканн¤ прокидаЇмо уже в протилежний б≥к. ѕрокидаючи нитки то в один, то в другий боки, починають вимальовуватись контури р≥знокольорових площин, ¤к≥ зТЇднуютьс¤ м≥ж собою по вертикальн≥й, кос≥й чи сх≥дчаст≥й л≥н≥¤х.

—трого вертикальн≥ ≥ сх≥дчаст≥ контури узору тчуть Дна межову ниткуФ, зач≥пл¤ючи нитки сп≥тканн¤ обох кольор≥в за одну й ту ж нитку основи, або Ду в≥чкоФ, при ¤ких тканн¤ повертаЇ сус≥дн≥ кольори кожен на своњй нитц≥ основи ≥ на меж≥ кольор≥в утворюЇтьс¤ щ≥лина Ц ажур.

1	2	3	4

Ќазва: ќрнамент Ѕуковини. «агальн≥ в≥домост≥. ≈лементи орнаменту буковинського килима
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1890 прочитано)