Ќародн≥ промисли > ѕлет≥нн¤ з лози

ѕлет≥нн¤ з лози

Ѕ≥л¤ дор≥г, струмк≥в, на берегах р≥чок, озер, недалеко в≥д будов, у скве≠рах, парках можна зустр≥ти велик≥ хащ≥ верболоз≥в або ж дерева з розкинути≠ми г≥лками, ¤к≥ деколи дос¤гають трид≠ц¤тиметровоњ висоти. ¬ерба (лоза) найб≥льш поширена ¤к природний ма≠тер≥ал. «давна люди заприм≥тили њњ чу≠дов≥ властивост≥. ћ≥цна, зручна в плет≥нн≥, вона годилась дл¤ створенн¤ великих та малих вироб≥в.

ѕлет≥нн¤ з лози Ч один ≥з найдав≠н≥ших вид≥в народного мистецтва. «а св≥дченн¤м археолог≥в, воно виникло ще в епоху неол≥ту, набагато ран≥ше в≥д гончарства, ткацтва, обробки дере≠ва, металу. ѕо¤ва плетених вироб≥в зу≠мовлена на¤вн≥стю сировини в дос≠татн≥й к≥лькост≥, а також простими тех≠н≥ками виконанн¤, ¤к≥ не вимагали складних знар¤дь прац≥. ” цей пер≥од виникли основн≥ види плет≥нь: просте, сп≥ральне та ≥н.

ћи майже не знаЇмо ≥мен народ≠них майстр≥в минулого. —вою май≠стерн≥сть вони передавали в≥д батька до сина, в≥д д≥да до внука, ¤к у народ≥ кажуть Ч "з рук в руки". « покол≥нн¤ в покол≥нн¤ вдосконалювали своњ ви≠находи, фантаз≥ю. „ас в≥дкидав усе випадкове, недовершене, шл≥фуючи й збер≥гаючи т≥льки ц≥нне та високохудожнЇ. “ак пошуки й дос¤гненн¤ ок≠ремих майстр≥в об'Їднувалис¤, утворю≠ючи скарбницю народноњ творчост≥.

Ќайб≥льшого поширенн¤ плетен≥ вироби набули на початку XIX стол≥тт¤ з окореного прута. ѕро це св≥дчать акварел≥ льв≥вського художника ёр≥¤ √логовського, де постат≥ людей в на≠родному од¤з≥ доповнювали плетен≥ кошики та ≥нш≥ реч≥, ¤кими користу≠валис¤ сел¤ни, а ≥нколи м≥щани.  о≠шики мали круглу або вит¤гнуту фор≠му в≥нц¤, густоплетен≥, ажурн≥, з на≠кривкою й в≥дкрит≥.

ѕоширенню й розвитку народного промислу в XIX стол≥тт≥ спри¤ла м≥сце≠ва кер≥вна влада, ¤ка дозвол¤ла й до≠помагала створювати навчальн≥ май-стерн≥-школи. ќдна з перших шк≥л була в≥дкрита 1879 року в с. Ќижнев≥ “лумацького району ≤вано-‘ранк≥всь≠коњ област≥. ѕод≥бн≥ школи п≥зн≥ше орган≥зовувались у м. —торожинц≥ (1891) на Ѕуковин≥, у с. ≤за на «акар≠патт≥ та ≥нших м≥сцевост¤х.

¬елику роль у попул¤ризац≥њ плете≠них вироб≥в в≥д≥гравали господарськ≥ виставки-¤рмарки, ¤к≥ в≥дбувались у ѕолтав≥ (1837), ’арков≥ (1849),  иЇв≥ (1852), на зах≥дних земл¤х ”крањни Ч Ћьвов≥ (/877),  оломињ (1880), “ерно≠пол≥ (1884). ” цей пер≥од розширюЇтьс¤ асортимент плетених вироб≥в ≥ мебл≥в (столи, кр≥сла, дивани, дит¤ч≥ качалки, дорожн≥ реч≥, кошики, хл≥бниц≥)

” даний час плет≥нн¤ набуло чи не-найб≥льшоњ попул¤рност≥ ≥ ¤к вид ху≠дожнього промислу вв≥йшло до про≠в≥дноњ групи ремесел, поступаючись лише вишивц≥, ткацтву та керам≥ц≥.

ƒл¤ плет≥нн¤ використовують од≠нор≥чн≥ пагони р≥зноњ довжини, при≠датний також окорений ≥ нескорений прути.  ору зн≥мають двома способа≠ми: очищають в≥д кори св≥жозр≥зан≥ прути (липеньЧсерпень, березень Ц кв≥тень), ¤к≥ кип'¤т¤ть прот¤гом 30Ч 120 хв. (залежно в≥д об'Їму посудини та к≥лькост≥ води). ѕ≥сл¤ очищенн¤ прутики сортують, просушують, зв'¤≠зують у невелик≥ пучки та ставл¤ть у сухому прим≥щенн≥ на збер≥ганн¤.

ƒл¤ початкових зан¤ть ≥з лозоплет≠≥нн¤ потр≥бн≥ однор≥чн≥ прутики дов≠жиною 30Ч120 см р≥зноњ товщини. « них можна виготовл¤ти нескладн≥, ма≠лоњ форми вироби: кв≥ти, ромашки, хл≥бниц≥, кошики, за основу ¤ких бе≠ретьс¤ кругле денце.

ƒл¤ виготовленн¤ круглого денц¤ потр≥бно 6Ч8 паличок однаковоњ тов≠щини завдовжки 8Ч12 см. ѕоловину

њх розколюють посередин≥ так, щоб утворивс¤ отв≥р, у ¤кий вставл¤Їмо другу половину паличок. ” результат≥ отримуЇмо хрестовину. ѕот≥м беремо два тоненьких прутики ≥ тоншим к≥нцем закр≥плюЇмо в хрестовин≥, п≥сл¤ чого починаЇмо плести косичкою з двох прут≥в. ѕри плет≥нн≥ денц¤ к≥нц≥ хрестовини розгалужують в≥д центру на р≥вн≥ в≥дстан≥, поступово њх запл≥та≠ючи.  ругле денце можна випл≥тати р≥зних д≥аметр≥в, залежно в≥д того, ¤к воно буде використано в подальш≥й робот≥.

Ќа перших зан¤тт¤х, використову≠ючи кругле денце, рекомендуЇтьс¤ виготовл¤ти нескладн≥ вироби. “ак, добавивши до круглого денц¤ к≥лька прут≥в, матимемо кв≥ти, сонечко , ме≠телика.  оли поЇднати ц≥ елементи, то створимо чудов≥ композиц≥њ: "Ѕукет кв≥т≥в", "–омашки". ѕ≥сл¤ такого про≠стого завданн¤ бажано переходити до виконанн¤ складн≥ших вироб≥в: хл≥бничок, вазочок, кошичк≥в р≥зних розм≥р≥в та форм, поступово вивчаючи косич≠ки та види переплетень.

«ан¤тт¤ з лозоплет≥нн¤ дадуть змо≠гу учн¤м навчитис¤ ще одному виду народноњ творчост≥. ”з¤вши до рук лозу, дитина матиме можлив≥сть ство≠рити реч≥, ¤к≥ ран≥ше здавались њй не п≥д силу.

1

Ќазва: ѕлет≥нн¤ з лози
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (734 прочитано)