Ќародознавство > Ќародна творч≥сть

« переходом до наступного б≥льш прогресивного способу виробництва зростала роздроблен≥сть виробничих операц≥й, зумовлюючи деградуванн¤ профес≥йноњ майстерност≥, занепад творчоњ основи в процес≥ прац≥.

“ак, серед рем≥сник≥в-текстильник≥в вид≥лилис¤ ткач≥, полотн¤р≥, шерст¤нники, пр¤дильники (ниткар≥), сукновали ≥ постригач≥ сукна, мотузники, канатники тощо.

¬≥льн≥ш≥ можливост≥ дл¤ д≥¤льност≥, не так≥ обмежен≥, ¤к у цехових майстерн¤х, мали с≥льськ≥ ≥ м≥ськ≥ домашн≥ промисли, тобто др≥бне ручне товарне виробництво. ¬оно ≥снувало в умовах натурального господарства, де ≥з на¤вноњ сировини виготовл¤ли товар на продаж. ¬ласниками промисл≥в були представники майже вс≥х прошарк≥в населенн¤ ”крањни Ц м≥щани, сел¤ни, козаки, купц≥, шл¤хта та ≥н. —ел¤ни традиц≥йно вирощували у своњх господарствах льон ≥ конопл≥, стригли овець, ≥з на¤вноњ сировини виготовл¤ли тканини ≥нтерТЇрного призначенн¤ та од¤гового дл¤ себе ≥ на продаж.

” XVI Ц XVII ст. на основ≥ ремесел ≥ домашн≥х промисл≥в зародилас¤ нова, б≥льш висока форма виробництва Ц мануфактура. ÷¤ стад≥¤ розвитку ≥сторично-передувала велик≥й машинн≥й ≥ндустр≥й. Ўл¤хи виникненн¤ мануфактур були р≥зними. ÷≥ процеси в≥дбувалис¤ в умовах феодал≥зму, де панувала кр≥посницька система. ’арактером виробничих в≥дносин на ”крањн≥ можна под≥лити на три типи мануфактур: казенн≥, вотчинн≥ (пом≥щицьк≥) ≥ посес≥йн≥.

¬≥домими були казенна мануфактура по виробництву шовкових тканин Ц  атеринославська ≥ посес≥йн≥ сукн¤н≥ мануфактури - ѕушк≥вська ≥ –¤шк≥вська; пом≥щицька мануфактура, де виробл¤лись фарбован≥ ≥ тонн≥ сукна, у с.ѕлаткове —тародубського пов≥ту на „ерн≥г≥вщин≥.

¬исокого художнього р≥вн¤ дос¤гли художн≥ ремесла у сх≥дних словТ¤н. ƒекоративно-прикладне мистецтво словТ¤нського населенн¤ на територ≥њ майбутн≥х рос≥йських, украњнських та б≥лоруських земель Ц грунт, на ¤кому розвинулась самобутн¤  ињвська –усь та њњ культура. ƒавньоруськ≥ рем≥сники дотримувалис¤ багатов≥кових традиц≥й сх≥днословТ¤нського мистецтва, засвоюючи, творчо осмислюючи найкращ≥ здобутки св≥тового мистецтва. ѓхню ориг≥нальну високохудожню творч≥сть засв≥дчують збережен≥ памТ¤тки, л≥тописн≥ дан≥ та описи ≥ноземц≥в, ¤к≥ за р≥внем художнього ремесла ставили ƒавню –усь на друге м≥сце п≥сл¤ ¬≥зант≥њ.

”  ињвськ≥й –ус≥ переважали домашн≥ ремесла. Ќа основ≥ домашн≥х ремесел виникали рем≥снич≥ орган≥зац≥њ. Ќатуральне господарство, вузьк≥сть внутр≥шнього ринку, утиски з боку державноњ адм≥н≥страц≥њ зумовили необх≥дн≥сть Їднанн¤ м≥ських рем≥сник≥в. ¬ ’≤ Ц ’≤≤ ст. в м≥стах «ах≥дноњ ™вропи, а також  ињвськоњ –ус≥ поступово виникали ≥ поширювалис¤ њхн≥ корпорац≥њ-цехи. ¬ загальному, цехова система поширилас¤ у X≤V- XV ст. цехове ремесло бурхливо розвивалось у м≥стах, ¤к≥ отримали магдебурзьке право Ц  ињв, Ћьв≥в, ѕолтава, „ерн≥г≥в, ∆итомир≥, Ќ≥жин≥, Ќовгород-—≥верськ, Ѕерди≥ч≥в,  ременець,  амТ¤нець-ѕодольськ тощо.

ѕроникненн¤ у рем≥сниче виробництво нових в≥дносин зумовлене ¤к економ≥чними зм≥нами, так ≥ р≥внем розвитку ремесел. ≤з под≥лу прац≥ в≥д окремих рем≥сничих профес≥й в≥дгалужувалис¤ нов≥ спец≥альност≥.

—ьогодн≥ декоративне мистецтво - ????????? багатогранне художнЇ ¤вище. ¬оно розвиваЇтьс¤ у таких галуз¤х ¤к народне традиц≥йне, профес≥йне мистецтво ≥ самод≥¤льна творч≥сть. ÷≥ галуз≥ багатозм≥стовн≥ ≥ далеко не тотожн≥. ћ≥ж ними ≥снують т≥сн≥ взаЇмозвТ¤зки ≥ суттЇв≥ розб≥жност≥.

Ќародне прикладне мистецтво Ц народн≥ художн≥ промисли, ¤к≥ ¤вл¤ють собою товарне виготовленн¤ художн≥х вироб≥в при обовТ¤зковому застосуванн≥ творчоњ ручноњ прац≥.

1.2. “еритор≥альн≥ особливост≥ виготовленн¤ гобелену.

∆итомирське пол≥сс¤

¬ажко сказати, коли виникло килимарство в пол≥ських селах, але свого розвитку воно набуло в XVI≤≤ Ц на початку ’≤’ ст. ѕотр≥бно в≥дзначити, що воно ≥снувало не в ус≥х пол≥ських селах, а лише в Ушл¤хетнихФ, тобто в≥льних в≥д кр≥пацькоњ залежност≥, й пор≥вн¤но заможн≥х.

√обелени виготовл¤ли ¤к дл¤ власних потреб, так ≥ на продаж. “кали килим три-чотири м≥с¤ц≥ вручну на кроснах або ткацьких верстатах. Ќазва УкроснаФ повТ¤зувалась перв≥сно з вертикальним типом верства, ¤кий мав вигл¤д рами з вертикальною основою. « б≥гом часу кросну зам≥нив б≥льш досконал≥ший горизонтальний верстат (УстанокФ), хоча конструкц≥¤ його також проста. ¬≥н розрахований на тканн¤ полотна, тому майже вс≥ пол≥ськ≥ гобелени були з двох полотнищ (УпулокФ), ¤к≥ пот≥м зшивалис¤ посередин≥. ƒл¤ виготовленн¤ гобелену використовували крашену пр¤жу.

 раса виробу часто-густо залежала в≥д кольор≥в, використаних у процес≥ тканн¤, тому фарбуванню пр¤ж≥ надавали особливу роль.

Ќайпоширен≥ш≥ в пол≥ських килимах: червоний, зелений, б≥лий, жовтий, чорний, син≥й кольори. ‘арби виготовл¤лис¤ за рецептами, ¤к≥ часто збер≥галис¤ в таЇмниц≥ й передавалис¤ з роду в р≥д. ≤снували й загальнов≥дом≥ способи.

ѕор¤д ≥з символ≥кою кольору важливе м≥сце належить символ≥ц≥ орнаменту. ѕоширеним на ѕол≥сс≥ були килими УвкулакиФ, Ув кругиФ, Ув козакаФ, а також вазонн≥ композиц≥њ. У озакомФ народн≥ майстри називають ф≥гурку з ромбовидною гол≥вкою ≥ опущеними руками, ¤ка н≥бито сидить верхи на кон≥. Ќазва УкозакФ виникла начебто п≥зн≥ше, н≥ж сам орнамент. ќрнамент УкозакФ поширений на ѕол≥сс≥. ћожливо, УкозакФ виступаЇ ¤к ж≥ноче божество. “епер його називають ѕерешнею Ц мат≥рТю всього живого, богинею родючост≥, природи ≥ добра.

ѕолтава

ѕор¤д ≥з такими зб≥рками народних килим≥в Ќаддн≥пр¤нськоњ ”крањни, ¤к у ƒержавному ћузењ народного декоративного мистецтва м. иЇва, в краЇзнавчих музе¤х ѕере¤слава-’мельницького та ƒн≥пропетровська, хочетьс¤ вид≥лити дв≥ ун≥кальн≥ колекц≥њ Ц полтавських краЇзнавчих та художн≥х музењв.

” ѕолтавському краЇзнавчому музењ нараховують близько трьохсот килим≥в та гобелен≥в в основному XVI≤, XVI≤≤ та ’≤’ ст., ¤к≥ збер≥гаютьс¤ у п≥двальному фондовому прим≥щенн≥. “ут збер≥гаютьс¤ твори з рослинним орнаментом (так званим полтавським), бо наш край уславивс¤ самобутн≥м стилем. –озм≥ри њх р≥зн≥, в≥д маленьких гобелен≥в (до 1 м2) до великих (до 10 м2). ¬падаЇ в оч≥ р≥зноман≥тн≥сть композиц≥йних стил≥в ≥ колористичних вир≥шень.  в≥тков≥ форми мають округлий характер ≥ розгалуженн¤ кор≥нц≥в не геометризован≥, не кострубат≥, а мТ¤к≥, згладжен≥. ¬ цьому ви¤вл¤Їтьс¤ приваблив≥сть орнаменту, мелод≥йн≥сть ≥ вишукан≥сть.

Ќа де¤ких гобеленах кв≥ти розкидан≥ на тл≥ без особливого плану, тобто без наукових принцип≥в побудови композиц≥њ. ‘антастичн≥ кв≥ти одержали свою фантастичн≥сть в≥д власноњ стил≥зац≥њ. ћотиви, ¤к правило, повтор¤ютьс¤, але завжди в них щось зм≥нюЇтьс¤ Ц величина, силует, к≥льк≥сть пелюсток тощо.

Ќайвизначн≥ша особлив≥сть кв≥ткових гобелен≥в ѕолтавщини Ц це напрочуд вдало п≥д≥браний колорит. «≥ставленн¤ н≥жних ¤сно-брунатних голух, золотаво-жовтих, б≥лих, син≥х ≥ коричневими в≥дт≥нками кольор≥в даЇ завернену в мистецькому розум≥нн≥ кольорову гамму.

 ос≥в

“кацький промисел у  осов≥ виник на баз≥ м≥сцевого народного ткацтва, ¤ке ≥снувало тут ≥ т≥сно повТ¤зане з житт¤м ≥ побутом. Ќародн≥ майстри  ос≥вщини досконало волод≥ли вс≥ма техн≥ками ≥ вм≥ли створювати узорн≥ тканн¤ неповторноњ краси. Ќайб≥льш характерн≥ дл¤  осова Ї поперечно-смугаст≥ узори, виконан≥ в ¤скравих насичених барвах з перевагою червоного, оранжевого ≥ золотисто-жовтого кольор≥в, що доповнюють блакитним, зеленим, ф≥олетовим, б≥лим. ¬ражають безмежна вар≥антн≥сть р≥зних кольор≥в.

Ќа  ос≥вщин≥ узори тканини широко використовувались дл¤ оздобленн¤ житла ≥ виготовленн¤ од¤гу. ќсновним матер≥алом, з ¤кого ткались гобелени, була вовн¤на пр¤жа. ѓњ використовували р≥зноњ товщини ≥ скрученн¤. ƒл¤ опилок, запасок, по¤с≥в тощо бралась тонка нитка ≥ дуже скручена пр¤жа, а дл¤ л≥жник≥в Ц навпаки.

Ѕуковина

” середньов≥чч≥ звТ¤зок з ¤зичницькими культами забув, символи були переосмислен≥ христи¤нством, але ромб з гачками та шаховий ромб в народному мистецтв≥ не збер≥г маг≥чне значенн¤. ¬ орнаментиц≥ багатьох землеробських народ≥в були досить поширен≥ зображенн¤ простого ромба з гачками, трикутник≥в та ск≥сних хрест≥в.

«ображенн¤ птах≥в на Ѕуковин≥ в композиц≥¤х килим≥в ≥ тайстр сюжетно повТ¤зан≥ з мотивом дерева, що набув складного геометричноњ форми. ћотиви птах≥в зустр≥чаютьс¤ нин≥ у виробах з Ўипинц≥в, “опор≥вки, ¬олоки, ¬еликих  учер≥в та де¤ких ≥нших с≥л. ” народних килимах мотиви птах≥в ще збер≥гаютьс¤ у Ћьв≥вському державному музењ етнограф≥њ та художнього промислу јЌ ”–—– створили наприк≥нц≥ ’≤’ ст. буковинськ≥ майстри.

” цих роботах симетрично розташован≥ в деревц¤ зак≥нчуютьс¤ геометричними кв≥тами у вигл¤д≥ восьмикутноњ з≥рки та ромб≥в. “ак≥ кв≥ти далек≥ в≥д природних форм, вони скор≥ше виражають символ кв≥тки, створен≥ в традиц≥¤х народного ткацтва.

Ќаприк≥нц≥ ’≤’ ст. набули поширенн¤ килими з обТЇктно трактованими кв≥тковими мотивами, так зван≥ Упанськ≥Ф килими барочного типу Ц з букетами, бантами, в≥ньЇтками, картушами. ¬ домашньому сел¤нському виробництв≥ техн≥ка полотн¤ного переплетенн¤ з ручним перебором не давала т≥Їњ живописноњ декоративност≥, ¤кого так зван≥ Упанськ≥Ф килими. ѕ≥сл¤ скасуванн¤ кр≥пацтва австр≥йським ур¤дом 1848 року на виробництв≥ таких килим≥в нер≥дко спец≥ал≥зувалис¤ ц≥л≥ села Ц Ѕабин, јтали, Ѕашк≥вц≥, Ќовоселиц¤ та ≥н.

¬ основ≥ композиц≥њ Устарий гуцулФ лежить под≥л пол¤ на три широк≥ смуги з однаковим орнаментом на них. ќдна з цих смуг завжди розташована в центр≥ виробу, дв≥ ≥нш≥ Ц симетрично обаб≥ч. ћ≥ж широкими смугами розм≥щен≥ вужч≥, прикрашен≥ мотивами УшишкиФ або Уклинц≥Ф. ≤ широк≥ ≥ вузьк≥ смужки розд≥л¤ють кольоров≥ смужечки. Ўирок≥ смуги вир≥зн¤ютьс¤ кольором тла ≥ масштабом орнаментального мотиву. як правило, це багатогранник у центр≥ ¤кого вид≥л¤ютьс¤ кольором вит¤гнут≥ ромби з гачками.  р≥м того, поле смуги заповнене др≥бними ф≥гурами. ¬ буковинських УгуцулахФ широк≥ смуги залишаютьс¤ з двох бок≥в невеликими шлейками з малюнком ≥з Уклинц≥вФ.

1	2	3	4

Ќазва: Ќародна творч≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (2844 прочитано)